Трактат Рош га-Шана
Трактат «Рош га-Шана» — восьмий трактат розділу Моед за порядком Мішни (однак у Вавилонському Талмуді він п'ятий — перед трактатом «Йома»); у цьому трактаті чотири розділи, а у Вавилонському Талмуді на цей трактат припадає 34 аркуші. Трактат розглядає подробиці законів єврейського календаря, освячення місяця, законів сурмління в шофар і законів благословень молитви, пов'язаних із ними.
Роз'яснення Ребе
Зв'язок трактату з трактатом «Бейца»
Наприкінці трактату «Бейца» ми вивчали: не напувають і не ріжуть «пустельних», тобто хоча різати дозволено, не ріжуть пустельних тварин, але напувають і ріжуть «домашніх». Гемара запитує, навіщо багатослів'я «напувають і ріжуть», і відповідає, що новизна в тому, що людина повинна напоїти тварину перед забоєм. Цьому є дві причини: а) щоб її було легко оббілувати і шкура не прилипала до м'яса; б) щоб, якщо на легені буде зрощення, зрощення відокремилося, і тоді не доведеться визнавати тварину трефною.
У цьому і зв'язок із трактатом «Рош га-Шана», на початку якого написано про 1 тішрея, коли в євреїв заведено влаштовувати трапезу з м'ясом, тому потрібно повідомити нам закони шхіти[1]
Людина зобов'язана очистити себе до свята
У трактаті[2] наводиться: «Сказав рабі Іцхак: людина зобов'язана очистити себе до свята, як сказано: „І до падла їхнього не торкайтеся“», і на це Шас наводить барайту: «Може, Ізраїль застережений від дотику до падла тощо? Але чого вчить сказане „І до падла їхнього не торкайтеся“ — у свято». Раші[3] наводить барайту і завершує словами: «Це те, що сказали: людина зобов'язана очистити себе до свята».
Ребе ставить запитання: адже не справа Раші в його коментарі до Тори пояснювати й тлумачити вислови мудреців у Шасі; якщо так, навіщо йому тлумачити «це те, що сказали»?
Ще одне запитання ставить Ребе: з Гемари там випливає, що це дві різні справи: а) застереження від дотику до падла у свято, б) обов'язок очистити себе до свята — це вислів рабі Іцхака, що «людина зобов'язана очистити себе до свята», і це уточнення й новизна у висновку з вірша (не лише заборона дотику, а й обов'язок очиститися, чого не випливає з барайти: а доказ, який Гемара наводить із барайти, — (на перший погляд) лише те, що написане «І до падла їхнього не торкайтеся» говорить про свято», а не про саму суть — новизну рабі Іцхака, що «людина зобов'язана тощо». Але зі слів Раші «Це те, що сказали: людина зобов'язана очистити себе до свята» випливає, що це одна й та сама справа і один і той самий висновок».
Ребе[4] відповідає: цим Раші хоче довести дві речі: а) що це стосується всіх часів, а не лише часу Храму, адже «це те, що сказали» — сказано без застережень. До того ж цей вислів мудреців був сказаний рабі Іцхаком після руйнування. б) Цим він підкреслює, що обережність щодо нечистоти й обов'язок очиститися — одна й та сама справа: якщо сказати, що застереження «І до падла їхнього не торкайтеся» — через вхід до Храму і принесення жертв, можна було б сказати, що це дві різні справи, як зазначено вище: через обов'язок здійснити паломництво і принести жертви він застережений не оскверняти себе, але це не зобов'язує його очиститися, якщо він уже осквернився, адже оскільки він нечистий, можна сказати, що з нього знімається обов'язок паломництва і принесення жертв; однак рабі Іцхак додає новизну, що з «І до падла їхнього не торкайтеся» у свято ми виводимо другий закон: людина зобов'язана не лише остерігатися нечистоти, а й очистити себе до свята.
Але згідно з тлумаченням Раші, обов'язок не через вхід до Храму і принесення жертв, а він застережений не оскверняти себе через свято (і так само в наш час, як зазначено вище), — зрозуміло, що застереження «не торкайтеся» — не лише заборона, але свято зобов'язує його перебувати в стані чистоти, і тому, навіть якщо він осквернився, він повинен очистити себе.
І тому Раші уточнює: «Це те, що сказали: людина зобов'язана очистити себе до свята», — бо зміст цього застереження «І до падла їхнього не торкайтеся — у свято» — це також обов'язок очистити себе до свята.
Ця думка Раші відповідає його підходу в Шасі. У Гемарі[5] сказано: «Дружина-заручена — він не дотримується за нею жалоби онена і не оскверняється заради неї, і так само вона не дотримується жалоби онена і не оскверняється заради нього». І Раші тлумачить: «„І не оскверняється“ — їй не потрібно займатися ним тощо, так я чув; а мені здається, „і не оскверняється“ — наприклад, у свято, коли Ізраїль застережений від нечистоти з „І до падла їхнього не торкайтеся“». Звідси зрозуміло, що обережність щодо нечистоти у свято — не через вхід до Храму, паломництво і принесення жертви з'явлення, — адже жінки не зобов'язані в усьому цьому, оскільки це заповідь-повеління, зумовлена часом. І ще: те, що заручена «не оскверняється заради нього», — просто рівнозначне тому «і не оскверняється», що стосується зарученого-когена, а застереження від нечистоти мертвого, яке лежить на когені, діє не лише в Землі Ізраїлю, а й у діаспорі, і навіть не в час Храму. Якщо так, зрозуміло, що й те, що заручена «не оскверняється заради нього» (через обов'язок очистити себе до свята), діє і в діаспорі, і навіть не в час Храму.
Додаткові пояснення
- 16б. Людина зобов'язана очистити себе до свята. «Лікутей сіхот», том 32, с. 58 (с. 71)
- 29б. Постанова — щоб він не переніс його. І в «Пней Єгошуа» там само. «Шаарей га-моадім», с. 239 (с. 227)
- 30а. Що був відбудований п'ятнадцятого. (Чи зобов'язані в Другий Песах.) «Шаарей га-моадім» Відлік Омеру, с. 267 (с. 258)
- 33б. Суперечка раббана Гамліеля і мудреців. «Лікутей сіхот», том 24, с. 95 (с. 111)
- 84а. Освячення місяця за свідченням про новий місяць. «Гітваадуйот» 5745, частина 1, с. 466 (с. 473)
- Завершення трактату, шаліах ціббур звільняє громаду від обов'язку. «Сіхот кодеш» 5737, частина 1, с. 40. До статті: Раббан Гамліель.
- Єрусалимський Талмуд, розділ 1, закон 1. Ті шість місяців, що Давид тікав від Авшалома, він отримував спокуту козою, як проста людина. «Лікутей сіхот», том 30, с. 98 (с. 111)
Пояснення провідників Хабаду
- Ребе Цемах Цедек, «Трактат „Рош га-Шана“», «Цемах Цедек» на Шас, Бруклін, 5755, сторінки 74-152, на сайті HebrewBooks
Зовнішні посилання
- Трактат «Рош га-Шана» на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ «Торат Менахем», том 14, див. там докладніше.
- ^ Аркуш 16б.
- ^ У тижневій главі Шміні.
- ^ «Лікутей сіхот», том 32, с. 61.
- ^ Трактат «Євамот», 29б.
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||