Перейти до вмісту

Браха

Матеріал з Хабадпедії

Благословення — це коротка молитва, яку промовляють перед виконанням заповіді, а також під час свята чи незвичайного переживання в житті людини. Крім того, існує галахічний обов'язок благословляти перед їжею і після неї.

Благословення містить слова «Благословен Ти, Г-сподь», і містить слова хвали, подяки чи прохання до Б-га.

Значення благословення в хасидуті — це притягнення з джерела духовного достатку, від слова «гавраха».

Значення поняття «благословення»

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Кожне благословення починається словом «барух» («благословен»), яке має два значення: 1) додавання достатку тому, кого благословляють, 2) притягнення достатку. Відповідно до цього, сенс благословення в тому, що ми благословляємо Святого, благословенний Він і додаємо достаток у вищих світах, а також притягуємо достаток у цей світ.

Рашба у своїй книзі запитань і відповідей пояснює, що обидва тлумачення залежать одне від одного, подібно до притчі про царя, чиї скарби приховані й запечатані, і він виглядає як бідняк, а коли скарби його відкриті, тоді видно і розкривається, що цар має великий достаток. І тому тим, що ми притягуємо від Нього достаток, оскільки Він — джерело благословень, ми ніби благословляємо Його і звеличуємо ім'я Його[потрібне джерело].

Мітлер Ребе[1] пояснював, що достаток притягують із вищого світу в нижчий, адже достаток, як відомо, приходить зі світу у світ; виходить, що з одного боку ми притягуємо достаток у святий світ, звідки приходить достаток, а з іншого боку — притягуємо звідти достаток.

Формула благословень

«Формула благословень» — це встановлений порядок, який мудреці визначили для всіх благословень: ранкових благословень, благословень на насолоди, благословень на заповіді і благословень у порядку молитви. Усі благословення відкриваються словами «Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар світу».

У галахі сказано, що той, хто змінив «формулу», встановлену мудрецями в благословеннях, не виконав обов'язку благословення, і не можна нічого до неї додавати[2].

В Єрусалимському Талмуді наводиться, що є два види благословень:[3]: сказав рабі Юдан — коротка формула відкривається словом «барух» і не завершується словом «барух»; розлога формула відкривається словом «барух» і завершується словом «барух». Тобто мудреці встановили, що в короткому благословенні є лише початок за встановленим текстом, а в розлогому благословенні є також завершення — «Благословен Ти, Г-сподь», у формулюванні, що відповідає змістові благословення.

У хасидуті пояснюється, що «барух» — це притягнення, «Ти» натякає, як звертання в другій особі, на Сутність Творця, «Гаває» — притягнення світла Ейн Соф, «Елокейну», від слова «наша сила і наша життєвість», — це вбирання всередину нас і всередину кожної речі, на яку ми благословляємо, «Цар» — сходження в сфіру Малхут, «світу» — благословення притягується всередину приховання і затаєння.

Алтер Ребе пояснює зміст благословення: «Благословен Ти, Цар світу» — сенс у тому, що всі світи походять з аспекту «Цар». Як написано: «Царство Твоє — царство всіх світів», і це лише аспект зовнішнього, щоб над ними називалося лише ім'я Його і царство Його; і ми просимо, щоб було «благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш», як написано: «Благословен Г-сподь, Б-г Ізраїлю, від світу і до світу», тобто щоб благословилося і притягнулося з вищого джерела, початку всього, з приховання в розкриття, про яке можна сказати: ось це — «Ти», у звертанні в другій особі, тобто щоб Він звернувся до нас аспектом паним завдяки тому, що ми звертаємо до Нього свої обличчя, як сказано вище[4]. «Гаває» — сенс у тому, що ми просимо, щоб притягнувся аспект буття, аби творити світи, щоб не перервалася їхня життєвість і існування і щоб не піднялася вгору за природою вогню, не дай Б-г. «Елокейну» — крім того ми притягуємо і просимо: щоб був аспект Елокейну, щоб ми були анульовані перед Ним в аспекті колісниці Йому, благословенному, аж до того, що ім'я Його назветься на нас, бо Він — Б-г наш; і як ми кажемо: «Б-г Аврагама» — на ім'я того, що він, праотець наш Аврагам, усе своє життя трудився над тим, щоб бути в аспекті колісниці, а не бути чимось самосущим і відокремленим самим по собі. «Цар світу» — сенс у тому, що Він творить і оживляє світи так, щоб вони були самосущими і відокремленими самі по собі, через те, що ім'я Його називається Цар, а немає царя без народу, від слова «омемут» — речі чужі й відокремлені; бо якщо в людини багато синів, ім'я її не називається царем над ними, і тому Святий, благословенний Він, творить світ саме в аспекті приховання, а не в аспекті сина, який є анулюванням. На відміну від цього, Ізраїль називається синами Всюдисущого, «син — нога батька свого», як нога анульована перед головою[5].

Благословення на насолоди

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Благословення на їжу

Мудреці встановили благословення на будь-яку їжу і питво.

Хліб і все подібне до нього — благословення «га-моці лехем мін га-арец»

Пиріг, печиво тощо — благословення «боре міней мезонот»

Плоди дерева — благословення «боре при га-ец»

Овочі — благословення «боре при га-адама»

Те, що не росте із землі, — «шегаколь нігья бі-дваро»

Вода — «шегаколь нігья бі-дваро»

Вино, виноградний сік — «боре при га-гафен»

Порядок переваги в благословеннях

Мудреці встановили закони переваги в благословеннях:

  • «Га-моці»
  • «Мезонот»
  • «Боре при га-гафен»
  • «Боре при га-ец»
  • «Боре при га-адама»
  • «Шегаколь нігья бі-дваро»

Порядок переваги серед семи видів

  • «Га-моці»
  • «Мезонот»
  • Оливки
  • Фініки
  • Виноград
  • Інжир
  • Гранати

Благословення на заповіді

Основна стаття – Благословення на заповіді
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Різниця між благословенням іуспіхом

Коли Адмор з Лелова — рабі Шимон-Натан-Нета Бідерман був у Ребе, він сказав Ребе від імені свого діда рабі Давида з Лелова, який визначив різницю між благословенням і успіхом: благословення — це те, що вище за природний порядок, а успіх — це те, що відбувається в межах природи, і тому успіх може проявитися і поза Землею Ізраїлю, на відміну від благословення. Доказ цьому в тому, що написано «і був Йосеф чоловіком, що мав успіх» — коли він був у в'язниці; але коли Потіфар поставив Йосефа над своїм домом, написано: «і благословив Г-сподь дім єгиптянина заради Йосефа». Пояснення цьому в тому, що оскільки він поставив Йосефа над своїм домом, чотири лікті праведника стали подібні до аспекту Землі Ізраїлю, і тому проявилося благословення, яке вище за природний порядок, як у Землі Ізраїлю.

Ребе не погодився з цими словами і навів низку доказів того, що справа благословення вища за справу успіху.

Благословення — у тлумаченнях хасидуту пояснюється, що «браха» — від слова «гамшаха» (притягнення), як у мові Мішни[6]: «той, хто відводить лозу», що означає — відводять одну з гілок лози вниз, у землю. Тобто сама річ уже існує, але треба розкрити і притягнути цю річ з її кореня і джерела, з приховання в розкриття.

Крім того, Алтер Ребе[7] пояснює, що сенс благословення — лише притягнення з його кореня і джерела, тобто благословення не створює нічого нового, а лише притягує і розкриває з кореня і джерела.

Успіх — у тлумаченнях Ребе Цемах Цедека[8] пояснюється, що успіх — це справа мазалю, як називають щасливу людину «бар мазаль»; і він продовжує пояснювати, що «мазаль» — це справа Кетеру, тобто вище за порядок сфірот.

З цього випливає, що успіх вищий за благословення. Бо благословення — це лише притягнення з кореня і джерела, і вже з цього самого видно, що це справа, яка належить до природного порядку. На відміну від нього успіх — аспект Кетеру, який вищий за порядок сфірот, вищий за природний порядок.

І так само в повсякденній мові[9]: коли кажуть, що певна людина — «а гебенчтер менч», це справа звичайного порядку; на відміну від цього, коли кажуть, що певна людина — «іш муцлах»[10], це справа, яка не у звичайному порядку...

Кожен, хто благословляє, сам благословляється

Безліч разів Ребе відповідав тим, хто благословляв його, словами: «Кожен, хто благословляє, сам благословляється благословенням Святого, благословенний Він, у Якого додаток більший за основу»[11]. Ребе підкреслював, що цей додаток — як у матеріальному, так і в духовному[12].

Ребе цитував пояснення Ребе Рашаба в його заповіті «Ханох ла-наар», що благословення притягує з аспекту світла Ейн Соф, який вищий за порядок сфірот; і крім дії благословення, що усуває перепони і завади і притягує все, що є у вищому корені, воно здійснює також нове притягнення[13].

Додаткова література

  • «Гітваадуйот 5745», частина 1 на сайті HebrewBooks
  • Рав Ісраель Ельфенбейн, «Додавання в усіх справах добра і святості, Тори та її заповідей, завдяки чому розширюють і збільшують канали і посудини для отримання додаткового благословення з джерела благословень», рубрика «Хаєй Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2124, «Шофтім» 5785, с. 32

Див. також

Примітки

  1. ^ У «Кунтрес перуш га-мілот» (с. 63
  2. ^ Єрусалимський Талмуд, Брахот 62, 2
  3. ^ Трактат Брахот, аркуш 11, 1
  4. ^ «Лікутей Тора», тлумачення до Йом Кіпуру 68, 3
  5. ^ «Лікутей Тора», тижнева глава «Ахарей».
  6. ^ Кілаїм, початок розділу 7.
  7. ^ «Лікутей Тора», «Ре'е» 19, 1.
  8. ^ «Ор га-Тора», «Ваєшев» 278, 1.
  9. ^ «Мільта де-амрі інші». Див. Бава Кама 92, 1.
  10. ^ А гліклехер менч.
  11. ^ Мідраш Раба, Берешит 61, 4.
  12. ^ Загально-приватна відповідь від місяця хешвана 5738 (жовтень–листопад 1977), «Ігрот кодеш» (видання Левіна), частина 33, с. 34.
  13. ^ «Ігрот кодеш», частина 3, с. 338.

Повідомити про помилку на цій сторінці