Перейти до вмісту

Меїр-Шломо Яновський

Матеріал з Хабадпедії
Меїр-Шломо Яновський
Рабин міста Миколаєва в Україні
Основна інформація
Дата народження5620
Дата смерті23 елула 5693 (14 вересня 1933)
КраїнаУкраїна
Місце проживанняРоманівка, Миколаїв
Місце діяльностіМиколаїв
Рід діяльностірабин
Посадарабин Миколаєва
УчителіРабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш), Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб)
Сім'я
БатькоІсраель-Лейб Яновський
МатиБейла-Рівка, дочка рава Аврагам-Давид Лавут
ДружинаРахель Яновська
ДітиХана Шнеєрсон, Ісраель-Ар'є-Лейб, Мір'ям-Гітл Шнеєрсон, Етл
Брати й сестриІссер Яновський
Родовід

Рав Меїр-Шломо га-Леві[1] Яновський (5620 — 23 елула 5693 (14 вересня 1933)[2]) — рабин міста Миколаєва в Україні, батько ребецн Хани, матері Ребе. Син рава Ісраеля-Лейба га-Леві Яновського — голови Колель Хабад у місті Романівка — і ребецн Бейли-Рівки, дочки рава Аврагама-Давида Лавута.

Біографія

Ребе називає свого діда рабі Меїра-Шломо Яновського титулом «праведний рав тощо» в остаточній коректурі «загального листа» від 6 тішрея 5751 (25 вересня 1990)

Народився в 5620 році (1859/1860) в родині рава Ісраеля-Лейба Яновського і Бейли-Рівки Яновської.

Одружився з ребецн Рахель Яновською, дочкою р. Іцхака Пушниця, рабина Добринки поблизу Миколаєва. Після весілля жив у свого батька, гаона Ісраеля-Лейба, у місті Романівка, де в нього народилася дочка, ребецн Хана Шнеєрсон, 28 тевета 5640 (12 січня 1880).

Деякий час після весілля понад пів року перебував у Ребе Магараша в Любавичах і був одним із «йошвім» (зіцерс[3]), які сиділи і вчили Тору аж до відходу з життя Ребе Магараша в 5643 році (1882/1883)[4].

Повернувшись від Ребе Магараша, жив у домі свого діда — рава Аврагама-Давида Лавута, автора «Шаар га-колель», рабина Миколаєва, — до його відходу з життя (18 елула 5650 (3 вересня 1890)), і той ростив і виховував його як сина.

Р. Меїр-Шломо також перебував у затінку Ребе Рашаба.

Його батько, рав Ісраель-Лейб Яновський, помер у 5644 році (1883/1884),

У 5646 році (1885/1886) у нього народився єдиний син, якого назвали на честь його батька Ісраель (Ар'є)-Лейб; у 5661 році (1900/1901) син помер від тифу, хай не спіткає нас таке. Це завдало йому дуже сильного болю і горя, тож він був не в змозі нічим займатися. Тому Ребе Рашаб надіслав йому (9 нісана 5661 (29 березня 1901)) лист з утіхою[5].

Рабин у місті Миколаєві

Перед відходом з життя його дід, рав Аврагам-Давид Лавут, залишив у голів миколаївської громади листа, в якому просив призначити свого онука р. Меїра-Шломо своїм наступником на посаді рабина міста (оскільки його батько, рав гаон р. Ісраель-Лейб, помер молодим, ще за життя свого тестя). Після відходу з життя діда голови громади не забарилися виконати заповіт свого рабина, і р. Меїра-Шломо було призначено рабином Миколаєва.

Про нього

Рав р. Меїр-Шломо був великим гаоном у відкритій частині Тори і в хасидуті, любив мир і втікав від почестей; був також чудовим знавцем нігунів і мав велике відчуття мелодії. Коли він співав, звуки нігуну проникали в глибини серця, і навіть кам'яне серце тануло. Він також склав кілька нігунів Хабаду, один із них — нігун «Рахмана де-ані». (Нігуни наводяться в «Сефер га-нігуним», а частину з них було виконано на диску, випущеному його земляком Шмуелем-Бецалелем Альтгойзом.) А також нігун 203.

Рабі Меїр-Шломо одного разу сам захворів на тиф — хворобу, яка забрала в той час безліч жертв і від якої не вдавалося знайти відповідних ліків. Тому, щоб запобігти її поширенню, влада мала звичай вивозити хворих до ізольованого карантинного табору далеко від міста; не маючи ліків від своєї хвороби, ці нещасні корчилися в муках, доки не віддавали духа, хай урятує Всемилостивий. Крім лікаря, який відвідував їх раз на день і давав їм ліки, щоб угамувати болі, ніхто не мав до них доступу. Так вони й віддавали духа, самотні й покинуті, в останні дні й роки свого життя на землі. Як і всіх інших, його — рабі Меїра-Шломо — теж вивезли до карантинного табору далеко від міста, самотнього, ізольованого і безпорадного. Коли про це дізнався його вірний друг р. Ашер Гросман, він поспішив до карантинного табору з книгою «Танія» в руках; не маючи змоги ввійти до його кімнати, р. Ашер став біля входу і почав голосно читати розділ 11 «Ігерет га-кодеш», що відкривається словами «Леаскілха біна»; у цьому посланні роз'яснюється, що зло не сходить згори і людина повинна радіти в будь-який час і в будь-яку годину своєю вірою в Б-га, Який творить їй добро щомиті тощо, і віруючий не відчує жодних страждань у світі, бо все — абсолютне добро тощо. Закінчивши читання, р. Ашер залишив це місце і повернувся додому, і так ця сцена повторювалася тридцять днів поспіль: щодня він виходив з міста до закритого табору і голосно читав згаданий розділ «Танії». Зрештою той одужав від хвороби і розповів, що, почувши згаданий розділ «Танії», відчув, що його стан покращується і самопочуття стає кращим.

Його відхід з життя

Помер 23 елула 5693 (14 вересня 1933)[6] у Миколаєві. Після його відходу з життя його місце рабина Миколаєва посів його зять рав Шмуель Шнеєрсон (дядько Адмора шліта).

Його дружину, ребецн Рахель Яновську, було вбито нацистами під час Голокосту 24 тішрея 5702 (15 жовтня 1941).

Його онук — Ребе

Дім, який вважається домом Рамаша в Миколаєві. У його домі Ребе ввели в союз праотця Аврагама, мир йому.

Коли рабі Леві-Іцхак перебував на утриманні у свого тестя, у нього народився первісток — Ребе, 11 нісана 5662 року (18 квітня 1902).

Обрізання відбулося 18 нісана, у другий день Холь га-моеду Песаху (це також день народження його батька, рабі Леві-Іцхака), у домі його діда р. Меїра-Шломо Яновського в місті Миколаєві в Україні. Р. Левік святкував того дня своє двадцятичотириріччя. Багато євреїв Миколаєва брали участь у цій великій радості і слухали слова Тори з уст діда новонародженого і з уст його батька — рабі Леві-Іцхака, який докладно говорив про зв'язок між двома подіями, що припали на той день. Розповідають[7], що серед запрошених на трапезу обрізання був хасид р. Ашер Гросман, шойхет-бодек з міста Миколаєва. Але оскільки він суворо дотримувався правила не їсти поза домом (за звичаєм хасидів), він нічого не скуштував із поданої трапези. Коли рабі Меїр-Шломо звернув увагу на поведінку р. Ашера, він засмутився і сказав йому: «Ашере! Правду кажучи, ти заслуговуєш на докір, адже в мене тобі можна їсти. Але що мені робити, якщо я не можу дорікнути тобі, адже ти колись урятував мені життя»[8].

Ребе в дитячі роки жив у свого діда по кілька тижнів наприкінці літніх місяців, і його дружина, ребецн пані Рахель, доглядала Ребе[9].

Ребе розучив один із нігунів свого діда на слова зі сліхот «Рахмана де-ані» у Сімхат Тора 5720 року (1959/1960)[10].

Його ім'я — Меїр-Шломо

На фарбрейнгені Шабату тижневих глав «Ніцавім — Ваєлех», 23 елула 5749 (23 вересня 1989), Ребе докладно роз'яснив значення імені «Меїр-Шломо»: «... І так ми знаходимо у винуватця торжества, рабі Меїра-Шломо, що, з одного боку, він перебував у стані відстороненості і піднесеності, будучи серед „йошвім“ у Ребе Магараша, а з другого боку, він був наставником у галахі в Миколаєві і мусив ухвалювати галахічні рішення і давати поради навіть у торговельних справах, вступати у відносини і переговори з владою тощо.

Однак ці дві речі в нього не суперечили одна одній; навпаки, його гідність як „йошева“ у Ребе Магараша тривала все його життя, і вся його праця з керівництва містом була заснована на тому, що він був „йошевом“, і пронизана цим».

На кількох інших фарбрейнгенах[11] Ребе згадував поєднання імен свого діда, а в примітці до загального листа[12] Ребе згадує його з титулом «праведний рав».

Одного разу Ребе звернувся до рава таміма р. Меїра-Шломо Юніка, вказав на нього і сказав з усмішкою: «Містаме вейсту аз ду біст а номен нох майн зейдн» {вільний переклад: «Мабуть, ти знаєш, що названий на честь мого діда»}. Коли Ребе сказав «майн» {мого}, Ребе вказав на себе.

Ребе має звичай читати за ним кадиш у день відходу з життя свого діда.

Його фотографія

Публікація в «Бейт Мошіах» про приписувану фотографію
Роз'яснення в газеті «Бейт Мошіах» про те, що атрибуція Рамашу сумнівна

Фотографію р. Меїра-Шломо було знайдено в квартирі його дочки ребецн Хани Шнеєрсон після її відходу з життя і показано Ребе в 5726–5727 роках (1965–1967), і тоді Ребе сказав: «Дос із дер зейде» (це дідусь).

Після 27 адара 5752 (2 березня або 1 квітня 1992) Ребе знову показали фотографію і запитали, чи можна її надрукувати, і Ребе відповів ствердно[13]. Фотографію вперше було надруковано в збірці «Цадик ла-мелех», причому в нечіткому вигляді[14].

У місяці елул 5782 року (серпень–вересень 2022) інститут «Ребе Драйв» вперше опублікував якісну копію його фотографії — фотографію наведено вище.

Приписувана фотографія

У 5764 році (2003/2004) у тижневику «Бейт Мошіах»[15] було опубліковано ще одну, чіткішу фотографію Рамаша, передану редакції (через рава Мордехая Тельзнера) нащадками Рамаша. Однак наступного тижня було опубліковано роз'яснення, що рав Шимшон Харитонов, який удостоївся бачити Рамаша, засумнівався в упізнанні.

Родина

  • Дружина: ребецн Рахель Яновська, дочка рава Іцхака Пушниця, рабина Добринки.
  • Дочка: ребецн Хана, дружина р. Леві-Іцхака Шнеєрсона, рабина Катеринослава, — мати Ребе.
  • Син: Ісраель-Ар'є-Лейб Яновський — народився в 5646 році (1885/1886) і помер у Миколаєві 3 кислева 5661 (25 листопада 1900) у віці п'ятнадцяти років від тифу.
  • Дочка: ребецн Мір'ям-Гітл Шнеєрсон, дружина рава гаона рава Шмуеля Шнеєрсона.
  • Дочка: пані Етл, дружина р. Залмана, сина р. Хаїма Мар'яш(іна). Одружилися 11 тішрея 5672 (3 жовтня 1911) у Миколаєві. Її чоловік помер там 6 елула 5679 (1 вересня 1919). У 5702 році (1941/1942) вона втекла до міста Уфи в Росії і там померла.

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Сталося, що одна людина запитала в Ребе, чи був у нього викуп первістка, і навела свої аргументи: з одного боку, вона отримала свідчення від вихідців з Миколаєва (р. Цемаха Гуревича і р. Шимшона Харитонова), що Рамаш був левітом; на свідоцтві про шхиту р. Ш. Залманова підписався рав р. Менахем-Мендл га-Леві Яновський (вочевидь, брат Рамаша); у Святій Землі є рабин (який дає кашрут «Кармель Мізрахі») на прізвище Яновський, і він левіт, але неясно, чи має він стосунок до Рамаша. З другого боку, на надгробку ребецн Хани не написано, що він левіт, і в передмові до книги «Кав накі» Ребе не написав, що він левіт. І Ребе відповів їй, що відтоді (тобто з 5725 року (1964/1965)) уже з'ясувалося, що він був левітом. Слід зазначити, що на єхідуті р. Іссера Клубганта Ребе попросив його, щоб дорогою до Австралії він заїхав до Святої Землі і довідався у свого родича р. Аврагама-Давида Яновського, чи був Рамаш левітом чи ні, і той відповів йому, що Рамаш справді був левітом.
  2. ^ Дати за книгою «Шанім рішонот».
  3. ^ Такий був порядок у ті дні: одразу після весілля їздили до Ребе на деякий час
  4. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Мікец», Зот Ханука, 5716 (17 грудня 1955) і вказане там.
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 1, сторінка 251
  6. ^ Було прийнято вважати, що він помер у 5697 році (1936/1937), однак нещодавно з'ясувалося, що його відхід з життя був у 5693 році (1932/1933): у щоденнику від місяця тішрей 5693 року (жовтень 1932) Ребе пише про нігун Ребе Магараша та його походження і між іншим згадує, «що я вивчив його у мого діда шліта». Звідси випливає, що в 5693 році (1932/1933) він ще був живий у цьому світі. А в листі рава р. Шмуеля Шнеєрсона (дядька Ребе, який також був зятем рава Меїра-Шломо Яновського), опублікованому в «Кфар-Хабад» (випуск 718, с. 112), датованому «переддень Йом Кіпуру 5694», написано: «Мене спіткала велика втрата, бо мій тесть, рав гаон, помер за тиждень до минулого Рош га-Шана, і горе за втраченими, яких не знайти; він був воістину праведною людиною. Хай утішить нас Б-г серед тих, хто сумує за Сіоном і Єрусалимом, і хай скаже нашим бідам: досить, і хай захистить нас його заслуга». З цього листа остаточно з'ясувалося, що рік відходу з життя рава гаона Рамаша — 5693 (так само написано в «Бейт хаєйну», випуск 104, с. 29). І відповідно до цього слід виправити і в книгах: «Толдот Леві-Іцхак», «Ємей мелех», «Ємей Хабад» та інших.
  7. ^ «Толдот Леві-Іцхак», частина 2, с. 337, і в «Ємей мелех», частина 1, розділ 4
  8. ^ Див. вище
  9. ^ З примітки, яку Ребе написав сам. Див. щоденник із «Бейт хаєйну» 5750: «П'ятниця, 5 хешвана. Цього тижня вийшов відредагований „лікут“ сіхи, виголошеної в Ісру хаг 24 тішрея, виголошеної після вечірньої молитви, — це день йорцайту нашої праматері, його бабусі, праведної ребецн пані Рахелі, мир праху її. У першій примітці Ребе робить зауваження до дати 24 тішрея, і ось його слова: „День йорцайту моєї бабусі Рахелі, хай помститься Всевишній за її кров, дружини рава гаона тощо тощо р. Меїра-Шломо Яновського, благословенної пам'яті (Миколаїв) — кілька тижнів наприкінці літніх місяців — кілька років вона була в Миколаєві і доглядала мене тощо“».
  10. ^ Після фарбрейнгену рав тамім р. Єгуда-Лейб Раскін прийшов до дому ребецн і заспівав їй цей нігун; ребецн одразу впізнала його і сказала, що це нігун її батька
  11. ^ Див. «Гітваадуйот» 5746, частина 4, сторінка 438, «Гітваадуйот» 5749, частина 4, сторінки 350, 354. І в інших місцях
  12. ^ «Сефер га-сіхот» 5751, частина 2, сторінка 877
  13. ^ Від імені рава Міхаеля-Агарона Зелігсона.
  14. ^ Можна — принаймні поки що можна — побачити знімок зі старого видання в статті «Валах» р. Меїра-Шломо Яновського.
  15. ^ Випуск 457, с. 16.
Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 
Меїр-Шломо Яновський згадується ще в 48 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6140526200

Повідомити про помилку на цій сторінці