Хасидський вислів

Хасидський вислів (хасидіше ворт) — це глибока хасидська ідея, виражена за допомогою короткого і легкого для запам'ятовування вислову. Наші Ребе, провідники поколінь, звеличували цінність хасидського вислову і стверджували, що він здатен оживляти душі.
Хасидський вислів поширений головно в хасидських течіях Польщі, де адмори мали звичай надихати хасидів влучними висловами. Одним із відомих серед них був адмор рабі Менахем-Мендл з Коцька, який прославився гостротою свого язика.
Важливість хасидського вислову
Ребе Раяц висловився[1]: «Хасидський вислів, звісно, добрий, а хасидська історія, звісно, необхідна».
В іншому місці наводиться, що «хасидський вислів приводить до ясності розуму й очищає серце»[2], а також що «справжній хасид здатен жити в солодкості Ган Едену протягом багатьох років силою одного хасидського вислову»[3], і хасидський ворт здатен внести світло, а трохи світла проганяє багато темряви[4].
Важливість хасидського вислову існує не лише тоді, коли його вимовляють наші Ребе, провідники поколінь, а й у висловах, сказаних хасидами, як прийнято переказувати від імені р. Айзика з Гомеля: «Хасидський вислів слід слухати від меламеда і вчити його так само, як вчать вислів ребе»[5], і в тому самому сенсі від Ребе Раяца: «Кожен рух, який бачили в ребе, і кожен вислів, який чули від хасида, — здатні справді оживляти, як ми бачимо на власні очі»[6], і це тому, що «у кожному ворті й у кожному русі старих хасидів відображається їхня сутнісна суть»[7].
Хоча хасидизм Хабад робить наголос саме на спогляданні та розлогості й не задовольнявся самими висловами, вислови посіли місце в хасидському вихованні, як свідчить Ребе Раяц: «Шлях хасидів був такий, що вони жили з висловом („ворт“), не шукали розлогості. Вислову було достатньо»[8], і «хабадські хасиди в усіх поколіннях виховуються своїми батьками і батьками своїх батьків на шляхах хасидизму, „жити“ з висловом служіння»[9].
Протягом років Ребе повторював деякі з висловів наших Ребе, провідників поколінь, і перетворив їх на дороговказ у служінні Всевишньому. Одним із прикладів цього є вислів «Думай добре — і буде добре» Ребе Цемах Цедека або вислів Ребе Магараша[10]: «Світ вважає, що коли немає можливості йти „арунтер“, тоді йдуть „арібер“, а я вважаю, що лехатхіла арібер».
За своєю природою хасидські вислови влучні й гострі, і як пояснив це Ребе Раяц, «усяке скорочення виходить із певною гостротою»[11].
Повторення висловів наших Ребе, провідників поколінь
У своєму знаменитому листі до першої річниці після відходу з життя Ребе Раяца Ребе вказав хасидам відвідувати синагоги і повторювати вислів від нього.
Збірки та публікації
Першу збірку хасидських висловів склав сам Ребе у своїй книзі «Гайом йом», коли він зібрав і пристосував вислови до календаря зі скарбниці писань Ребе Раяца. Після публікації календаря на 5703 рік Ребе почав складати збірку ще на один рік, але цю збірку не було завершено, і зібрані вислови додали до наступних видань календаря «Гайом йом».
Пізніше вислови наших Ребе, провідників поколінь, зібрав рав Аврагам-Ханох Гліценштейн в особливій рубриці в серії книг «Оцар сіпурей Хабад».
З виданням тижневика «Кфар-Хабад» на початку журналу було присвячено особливу рубрику збірці висловів наших Ребе, провідників поколінь, у зв'язку з тижневою главою. Рубрику протягом багатьох років складав і редагував рав Алтер-Еліягу Фрідман.
Слідом за цим, з початком видання листка «Сіхат га-шавуа», у ньому додалася рубрика «Мін га-маян», у якій збиралися хасидські вислови з усіх течій хасидизму.
У 5753 році (1992/1993) вислови зібрав рав Фрідман, їх каталогізували й упорядкували за розділами, і вони вийшли друком у двох томах.
Сьогодні рубрики, що збирають вислови наших Ребе, провідників поколінь, з'являються також у тижневику «Бейт Мошіах» та в інших листках.
Див. також
Додаткова література
- Рав Алтер-Еліягу Фрідман, «Оцар пітгамей Хабад», 2 частини
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Лікутей дібурім», частина 3–4, с. 618.
- ^ «Гайом йом» 22 тамуза.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца частина 1 сторінка 615, від імені Ребе Рашаба.
- ^ «Ігрот кодеш» частина 4 лист 1042.
- ^ «Толдот Іцхак-Айзік» сторінка 99.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца частина 5 сторінка 152.
- ^ «Лікутей дібурім» святою мовою ч. 3 сторінка 740.
- ^ Сіха першого дня свята Сукот 5710 (8 жовтня 1949), «Сефер га-сіхот» сторінка 367.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца частина 9 сторінка 310.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца частина 1 сторінка 617
- ^ «Лікутей дібурім» у перекладі святою мовою, частина 1, сторінка 94.