Перейти до вмісту

Храм

Матеріал з Хабадпедії
Макет Храму, створений Алеком Джеррардом.
Макет Другого Храму в «Голіленді» — за думкою «Тіферет Ісраель»

Храм — це дім для перебування Шхіни в народі Ізраїлю, який народ Ізраїлю зобов'язаний побудувати на Храмовій горі в Єрусалимі. Храм — центр єврейського народу, як місце перебування Шхіни, так і головне місце служіння Всевишньому, у якому приносять жертви.

Перший Храм було зведено в 2928 році царем Шломо, і він простояв 410 років, до свого зруйнування в 3338 році Навуходоносором, царем Вавилона. Другий Храм було зведено після сімдесяти років вигнання, у 3408 році, тими, хто повернувся з Вавилона на чолі із Зрубавелем, і він простояв 420 років, до 3828 (або 3829) року. Від часу зруйнування Другого Храму почалося останнє вигнання, протягом якого народ Ізраїлю очікує будівництва Третього Храму. Мелех га-Мошіах побудує Третій Храм і тим самим відновить служіння жертвоприношень і уможливить виправлений світ і служіння Всевишньому в досконалості.

Заповідь побудови Храму

Схема Другого Храму

Наказова заповідь Тори — побудувати дім для Всевишнього.

Деякі з рішонім[1] виводили це з вірша: «І нехай зроблять Мені Святилище, і перебуватиму Я серед них»[2]. Однак деякі з рішонім[3] виводили це з вірша: «І буде: місце, яке обере Г-сподь, Б-г ваш, щоб оселити там Ім'я Своє, — туди приносьте все, що я заповідаю вам: ваші всепалення і ваші жертви».

Обов'язок цієї заповіді набув чинності лише після входження синів Ізраїлю до Країни в дні Єгошуа, і відтоді він вічний для всіх поколінь[4].

Подробиці заповіді

Обов'язок побудувати Храм покладено на громаду, і це означає, що немає приватного обов'язку в кожного окремо побудувати Храм[5]. І можна сказати, що заповідь покладено на весь народ Ізраїлю в цілому[6], і можна сказати, що заповідь покладено на царя[7]. Разом з тим усі сини Ізраїлю, чоловіки й жінки[8], зобов'язані брати участь у витратах і в будівництві Храму. Але це тому, що така досконалість Храму[9].

Діти звільнені від участі в будівництві Храму, щоб не переривати свого навчання.

Суть заповіді — дбати про те, щоб Храм було побудовано, але заповідь не полягає в самому зробленні й будівництві[потрібне джерело].

Час виконання заповіді — після призначення царя і знищення Амалека[10].

Заборонено будувати Храм уночі, бо сказано: «І в день зведення Мішкану — а не вночі»[11]. Займатися будівництвом слід від світанку до появи зірок. Будівництво Храму не скасовує Шабату і Йом тову[12].

Мета Храму

Рамбам написав[13]: «Наказова заповідь — зробити дім для Всевишнього, готовий до того, щоб приносити в ньому жертви і здійснювати до нього паломництво три рази на рік, як сказано: „І нехай зроблять Мені Святилище“». Згідно з його думкою, головна мета Храму — щоб сини Ізраїлю приносили в ньому жертви Всевишньому і здійснювали паломництво. Тому й на думку Рамбама головний предмет у Храмі — це жертовник, на якому приносять жертви.

Однак думка Рамбана — що головне в будівництві Храму — заради «спочинку Шхіни», тому й на думку Рамбана головний предмет у Храмі — Ковчег Заповіту, у якому перебувала Шхіна[14]. Ребе пояснює, що Рамбам і Рамбан не розходяться, а Рамбам говорить з погляду заповіді синам Ізраїлю будувати, а Рамбан говорить з погляду Храму самого по собі[15].

Суть Храму

Суть Храму — пов'язати, поєднати й об'єднати все творіння зі Святим, благословенний Він. Щоправда, підготовка до «скасування указу» між вищими і нижчими та до їх поєднання почалася вже з праотця Аврагама, який відкрив «дві тисячі років Тори», і здійснилася при даруванні Тори, але тоді це був лише початок, і процес не було завершено до створення Мішкану, бо в той час, коли Святий, благословенний Він, зійшов на гору Синай, сини Ізраїлю ще не могли сприйняти велике розкриття своєю внутрішньою суттю, і їхні душі відлетіли.

І для цього нам було заповідано в Торі: «І нехай зроблять Мені Святилище, і перебуватиму Я серед них», і сказали наші мудреці, благословенної пам'яті:[16] «Не сказано „в ньому“, а „серед них“» — усередині кожного і кожного з Ізраїлю, бо завдяки тому, що Шхіна перебуває в Храмі, вона поширюється й перебуває в серці кожного і кожної з Ізраїлю.

А оскільки «весь світ був створений лише для того, щоб супроводжувати це»[17], тобто світ створено заради народу Ізраїлю — щоб виправити світ Царством Всемогутнього, і кожна людина з Ізраїлю має частку у світі, якою вона користується для своїх потреб, — то, коли Шхіна перебуває в ній, вона продовжить і розкриє світло Шхіни, що світить їй з Храму, також у своїй частці світу і включить її до Царства Всевишнього,

Виходить, отже, що суть Храму — розкриття світла Ейн Соф, благословенний Він, у матеріальному світі — звеличення Царства Всевишнього, бо немає царя без народу, і коли матеріальний світ скасовується перед Всевишнім, — це і є суть Царства Всевишнього.

Історія Мішкану і Храмів

Мішкан

Зображення Мішкану
Основна стаття – Мішкан

Спочатку місце Святилища не було постійним, і споруда, у якій перебувала Шхіна, називалася «Мішкан». Перший Мішкан було зведено Моше, учителем нашим, у пустелі, і він мандрував з народом Ізраїлю під час переходів пустелею. Після того як увійшли до Ерец-Ісраель, Мішкан переходив з міста до міста: спочатку близько чотирнадцяти років у Гілгалі, потім триста шістдесят дев'ять років у Шило, а потім близько п'ятдесяти двох років у Нові та Гівоні (разом).

Попри те що Мішкан Шило простояв майже стільки ж, скільки Храми, перебування Шхіни в ньому не було повним, оскільки воно не було у вигляді вічного уділу. Мудреці кажуть про вірш «Бо ви не прийшли ще до спокою і до уділу»: спокій — це Шило, уділ — це Єрусалим[18]. Тобто Мішкан Шило ще не слугував вічним уділом, і після його зруйнування на цьому місці не залишилося святості.

Спочатку Мішкан було побудовано з полотнищ і брусів, але в «Мішкані Шило» стіни були з каменів[19], а Храм був увесь зроблений з каменів. У хасидуті пояснюється, що ця деталь вказує на те, що Храм, у якому було піднесене Б-жественне розкриття, уже можна було побудувати з неживого, на відміну від Мішкану (загалом), який міг впливати лише на рослинне — бруси Мішкану, і на живе — полотнища[20].

Перший Храм

Реконструкція Першого Храму
Основна стаття – Перший Храм

Перший Храм було побудовано царем Шломо, а приготування до будівництва Храму зробив цар Давид. Він простояв близько чотирьохсот десяти років, після чого через гріхи синів Ізраїлю Храм було зруйновано Вавилонським царством — Навуходоносором, царем Вавилона.

Щабель розкриття Шхіни, що перебувала в Першому Храмі, була Малхут де-Ацилут без облачення в порядок сходження світів у світах Брія, Єціра та Асія[21]. У цьому Храмі було найвище розкриття, але оскільки воно не облачилося у світ, виникла можливість його зруйнування[потрібне джерело].

Відтоді як було побудовано Храм в Єрусалимі, заборонено приносити жертви в іншому місці[потрібне джерело].

Другий Храм

Макет Другого Храму за думкою Рамбама, побудований равом Ісраелем-Довом Левноні
Основна стаття – Другий Храм

Після Вавилонського вигнання, що тривало сімдесят років, Кореш, цар Персії, дав дозвіл заново побудувати Храм. У 3408 році ті, хто повернувся з Вавилона, побудували Другий Храм[потрібне джерело].

Другий Храм не досягав за щаблем розкриття Б-жественності в ньому Першого Храму. Це виражалося в тому, що п'яти речей бракувало в Другому Храмі порівняно з Першим Храмом, головна з яких — Ковчег Заповіту. На його місці лежав відкритий Евен га-шетія.[потрібне джерело]

Щабель розкриття Шхіни, що перебувала в Другому Храмі, була Малхут де-Ацилут через облачення в порядок сходження світів у світах Брія, Єціра та Асія[22]. Це розкриття, щоправда, відповідало посудинам світу, але оскільки воно перебувало всередині порядку сходження, кліпот отримали силу здолати його, і через це Храм було зруйновано.

Храм було зруйновано через чотириста двадцять років, у 3828 або 3829 році[23], Римським царством.

Третій Храм

Схема Третього Храму
Основна стаття – Третій Храм

Третій Храм буде побудовано в дні Мошіаха як частину діяльності Мелех га-Мошіаха з визволення Ізраїлю і виправлення світу, відновлення царства дому Давида і повернення законів Тори і заповідей у їхній повноті[24]. Очікування будівництва Третього Храму — центральна основа життя народу Ізраїлю від часу зруйнування Другого Храму протягом усього періоду вигнання.

У деяких деталях цей Храм за формою схожий на попередні Храми, Перший і Другий, але в ньому буде багато змін, відповідно до пророцтва, даного Єхезкелю[25], частина деталей якого залишилися прихованими й незрозумілими зі слів пророка. Ці деталі розкриються лише з приходом Мошіаха. Також у ньому будуть різні галахічні зміни, наприклад у тому, хто будуть когени, і в заборонах входу до нього.

На відміну від попередніх Храмів, цей Храм буде вічним. Його вічність походить від щабля духовного світла, яке в ньому світитиме і яке набагато вище, ніж у попередніх Храмах.

Перебування Шхіни

У Храмі було настільки піднесене Б-жественне розкриття, що всі паломники, які сходили до Храму, відчували Б-жественне розкриття[потрібне джерело].

У Святая Святих можна було навіть побачити розкриття Ацмуту Святого, благословенний Він, неможливе з неможливих — поєднання безмежного світла з обмеженим світлом. Це виражалося в тому, що «місце Ковчега не входить у міру», тобто розмір Ковчега Заповіту не займав місця в загальному рахунку числа ліктів Святая Святих.

Це перебування Шхіни є в кожному поколінні в синагозі провідника покоління, і вона — Храм покоління. Щось подібне є в кожній синагозі, тому синагоги називаються «малим Храмом»[26].

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Будівництво Храму в наш час

Основна стаття – Храмова гора

Є думки, що якщо нам буде дано дозвіл від влади (і в цьому не буде загрози для життя), ми зобов'язані або маємо можливість побудувати Храм[27].

На відміну від них, думка Ребе — що нам заборонено будувати Храм, і це засновано на словах Рамбама[28], що будівництво Третього Храму здійснить Мошіах, і з його слів випливає, що саме Мошіах відкриє нам місце Храму[29]. Ще Ребе пояснює, що обов'язок і заповідь побудувати Храм діють лише після призначення царя і знищення Амалека[30].

Крім того, Ребе бере до уваги думки, згідно з якими[31] для будівництва необхідно заново освятити місце Храму, що потребує царя, пророка, Санедрину тощо[32]. Також Ребе дотримується думки, що в нас сьогодні немає когенів з установленим родоводом[33], немає в нас тхелету для шат когенів[34]. І є додаткові проблеми, описані в законовчителів, які є перешкодою для будівництва Храму в наш час[35].

У світлі цього Ребе додає, що, оскільки немає волі Всевишнього, щоб ми побудували Храм (без Мошіаха), то практично неможливо, щоб будь-хто зумів побудувати Храм, крім Мошіаха[36].

Лист Ребе про сходження на Храмову гору від місяця хешвана 5746 (жовтень–листопад 1985)

У відповіді від місяця менахем-ава 5751 року (липень–серпень 1991) одній людині, яка написала, що займається питаннями Храму тощо, а наприкінці листа зазначила, що перед поїздкою сюди відвідала святі місця і Храмову гору в дозволених місцях, Ребе відповів: ""Згідно з нашою святою Торою – вивчення законів будівництва Храму – Писання зараховує йому, ніби він бере участь у його будівництві, і в цьому немає обмежень, чого не можна сказати про сходження на Храмову гору – має бути ясно, де місце, на яке дозволено сходити. Згадаю на святій могилі про вищезгадане"

Вивчення законів про Храм

Основна стаття – Вивчення законів про Храм

Мідраш розповідає про слова Святого, благословенний Він, пророкові Єхезкелю після того, як Він показав йому в пророцтві вигляд Храму:

Коли Святий, благословенний Він, показує Єхезкелю образ Дому, що Він каже? «Розкажи домові Ізраїлю про Дім, і нехай засоромляться вони гріхів своїх, і нехай виміряють вони устрій його». Сказав Єхезкель перед Святим, благословенний Він: Владико світу, досі ми перебуваємо у вигнанні, у землі ворогів наших, а Ти кажеш мені йти й сповіщати Ізраїлю образ Дому.. Хіба можуть вони його побудувати?! Залиш їх, доки не вийдуть вони з вигнання, і після цього я піду й скажу їм!

Сказав йому Святий, благословенний Він, Єхезкелю: і через те, що сини Мої перебувають у вигнанні, буде скасовано будівництво Дому Мого?! Сказав йому Святий, благословенний Він: велике читання про нього в Торі, як саме будівництво його. Іди скажи їм, і нехай займаються читанням про образ Дому в Торі. І в нагороду за читання, яким вони займатимуться, Я зарахую їм, ніби вони зайняті будівництвом Дому.

— Танхума, Цав, 14

На підставі цього мідрашу, який встановлює, що вивчення вчення про Храм вважається заняттям його фактичним будівництвом, Ребе закликав до важливості вивчення законів про Храм. У 5736 році (1975/1976) Ребе встановив вивчати теми про Храм у книзі Єхезкеля, трактаті «Мідот» і законах про Храм у Рамбама в дні Бейн га-мецарім, у які сталося Зруйнування, і тим самим виправити Зруйнування[37]. У пізніші роки Ребе поширив цю вказівку й на решту днів року[38].

Карта Храму Ребе

Основна стаття – Карта Храму

У 5703 році (1942/1943) Ребе підготував карту Храму з метою її видання[39]; цю працю не було надруковано свого часу, і навіть її редагування не було завершено[40].

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Мультимедіа

Примітки

  1. ^ Рамбам, Закони про Храм, розділ 1, закон 1, «Сефер га-міцвот», заповідь двадцята.
  2. ^ А в Законах про царів, розділ 1, закон 1, він навів вірш «До оселі Його прагніть» (Дварім, розділ 12, вірш 5), і коментатори Рамбама розійшлися в думках, чи вивів він звідти джерело, чи навів це там лише у зв'язку із законом про першість викорінення нащадків Амалека перед будівництвом Храму, див. «Кесеф мішне» до законів про Храм і «Лехем мішне» до законів про царів та ін.
  3. ^ «Смаг» [потрібне джерело].
  4. ^ Трактат «Санедрин», аркуш 20.
  5. ^ Рамбам наприкінці переліку наказових заповідей. «Сефер га-хінух», заповідь 95. Див. «Лікутей сіхот», частина 30, с. 118
  6. ^ Але статус громади створюється в них після того, як у них є цар, і після знищення Амалека, як буде сказано нижче в тексті
  7. ^ У «Лікутей сіхот», частина 16, там само, сторінка 298, примітка 11, це досліджується. І вказується на Радака, Шмуель II, розділ 7, вірш 1. Див. також «Дерех хохма», закони про Храм, розділ 1, сеіф катан 1, де написано, що це залежить від царя або від бейт-діну.
  8. ^ І хоча вони звільнені від усіх наказових заповідей, зумовлених часом, а Храм — це заповідь, що залежить від часу, адже її зобов'язані виконувати саме вдень, тут їхній обов'язок — це закон, що стосується Храму (хефца), а не обов'язок, покладений на них (гавра), — як буде сказано нижче в тексті, — і тому вони зобов'язані («Лікутей сіхот», частина 30, там само). Див. ще одне роз'яснення в «Цафнат паанеах» на «Сефер га-афлаа», у пропусках, — наведено й роз'яснено в «Лікутей сіхот», том 16, с. 454.
  9. ^ Сенс цього в тому, що це не приватний обов'язок, покладений на кожного і кожного, а один із законів про Храм — що він будується всім народом Ізраїлю. «Лікутей сіхот», частина 30, там само.
  10. ^ Рамбам, Закони про царів, розділ 1, закони 1—2. Див. «Лікутей сіхот», частина 16, бесіда 3 до розділу «Трума», докладно. І там само — що цей закон стосується Першого Храму і Третього Храму (і щось подібне — у Мішкані), але Другий Храм є продовженням Першого Храму, і для нього це особливо не було потрібно.
  11. ^ Бамідбар 9, 15.
  12. ^ Рамбам, Закони про Храм, розділ 1, закон 12.
  13. ^ Закони Бейт га-бхіра, 1:1.
  14. ^ У своєму коментарі до Тори, на початку розділу «Трума».
  15. ^ «Лікутей сіхот», частина 4, с. 1346, примітка 24.
  16. ^ Див. Альших раба, розділ 12, вірш 63
  17. ^ Брахот, 6б
  18. ^ Трактат «Звахім», аркуш 119а
  19. ^ І лише його дах був з полотнищ
  20. ^ «Тора ор», початок розділу «Ваїгаш».
  21. ^ «Танія», «Лікутей амарим», розділ 53.
  22. ^ «Танія», «Лікутей амарим», розділ 53.
  23. ^ Авода зара, 9б, і в Раші та Тосафот там.
  24. ^ Книга «Яд га-хазака», Закони про царів та їхні війни, розділ 11.
  25. ^ Єхезкель, розділи 40—43.
  26. ^ «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»
  27. ^ «Мінхат хінух», заповідь 95. «Езрат коганім» на трактат «Мідот», частина 3, с. 260. Книга «Дрішат Ціон» рабі Цві-Гірша Калішера. Та ін.
  28. ^ Закони про царів, розділ 11
  29. ^ Див. «Ігрот кодеш», частина 7, сторінка 281. «Лікутей сіхот», частина 15, сторінка 493. Там само, частина 18, сторінка 276, примітка 39. Там само, частина 27, сторінка 204. «Сіхот кодеш» 5735, частина 2, сторінка 435. Там само 5736, частина 2, сторінка 529. Там само 5740, частина 3, сторінка 968. «Гітваадуйот» 5748, частина 1, сторінка 84. Та ін. А також написано в «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 1, сторінка 312.
  30. ^ «Лікутей сіхот», частина 16, бесіда 3 до розділу «Трума» (і головним чином у примітках 32 і 49).
  31. ^ Див. Раавад, Закони про Храм, розділ 6, закон 16. Див. «Авода тама» (Натансон), аркуш 15б, де він дотримується думки, що така думка більшості законовчителів.
  32. ^ «Сіхот кодеш» 5729, частина 1, с. 133.
  33. ^ «Гітваадуйот» 5745, частина 5, сторінка 3106.
  34. ^ «Гітваадуйот» 5747, частина 3, 488. Див. ще про позицію Ребе в цьому питанні у збірці «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуски 1231. Щомісячник «Га-Оцар», нісан 5783 (березень–квітень 2023).
  35. ^ Див. зібрання думок «за» і «проти» в книзі «Лікрат мікдаш», сторінка 415 і далі].
  36. ^ Бесіда 12 тамуза 5727 (20 липня 1967) («Сіхот кодеш» 5727, частина 2, сторінка 286). І там він порівнює це із Західною стіною, яку ніхто не зміг зруйнувати, оскільки воля Всевишнього — щоб вона не була зруйнована.
  37. ^ Див. «Сіхот кодеш» 5736, частина 2, с. 483. Наведено в перекладі івритом у збірці «Єгафху ле-сасон у-ле-сімха», с. 14.
  38. ^ Див., наприклад, «Двар малхут» Шабату розділу «Теце» 5751, § 15. Та ін.
  39. ^ «Ігрот кодеш», частина 1, лист 96.
  40. ^ Дослідження карти і нових висновків, які можна з неї видобути, рав Урі Ліфш

Повідомити про помилку на цій сторінці