Бітуль світла перед світилом
Одне з означень світла — те, що воно злите зі світилом (тобто що існування світла можливе лише тоді, коли немає нічого, що приховує світило), і внаслідок цього світло «відчуває», що воно скасоване перед світилом[1].
Вчення хасидуту пояснює[2] цей бітуль двома різними способами, і в кожному з них три щаблі: а. бітуль світел, що вбираються в посудини, бітуль світел, що вище за вбирання, і бітуль світел, включених у своє джерело.
Бітуль з боку його джерела
а. Бітуль відсутності претензії на місце: оскільки світло злите зі світилом, у ньому відчувається, що світило вважає його «нічим»[3], і оскільки цей бітуль не стосується самої сутності світла (а лише його поширення), він стосується лише світел, що вбираються в посудини[4].
б. Бітуль «айн»: через його злиття зі світилом у ньому відчувається, що саме його існування — лише з боку його джерела[5]. Цей бітуль — на щаблі світла, що вище за вбирання в посудини, бо хоча він — у самій сутності світла (а не лише в його поширенні), усе ж це так, як світло вже стало «сущим» (яке вже привернулося від свого джерела і не включене в нього).
в. Бітуль «ефес»: у світлі, включеному у світило, бітуль зовсім іншого роду, ніж на двох попередніх щаблях[6], бо там не може бути жодного існування, яке не є самою сутністю світила, і єдине, що «можна сказати» про нього, — що його існування, з одного боку, не є сутністю світла, але водночас і не є іншою сутністю, відмінною від Сутності. Тобто (не лише що світло не є існуванням саме по собі і навіть не лише що все його існування — тільки з боку світила), а що все існування світла не є його власним існуванням, а існуванням Сутності[7].
Бітуль з боку нього самого
а. Бітуль з боку «розкриття», що в ньому: означення світла, що вбирається в посудини, — що в них воно розкривається, і оскільки і на цьому щаблі воно злите зі світилом і подібне до світила[8] – як світило є аспектом, який не є існуванням, так і світло є «айн»[9].
б. Бітуль від того, що воно відчуває світило: у світлі, яким воно є вище за вбирання в посудини, дві протилежності – з одного боку, його «означення» є розкриттям і вбиранням (адже воно — «суще» світла, яке вже привернулося від світила і вийшло з нього), але оскільки насправді воно занадто піднесене, щоб могло вбратися в посудини, і воно відчуває своє джерело, насправді воно не світить[9].
в. Бітуль з боку його бажання включитися у своє джерело[9]: через те, що сутність світла (що вище за означення вбирання в посудини) злита зі своїм джерелом і відчуває своє джерело, його бажання — повністю включитися у своє джерело, і «у місці бажання людини — там вона перебуває»[10].
Примітки
- ^ «Сефер га-ерхім», 2, у статті «Ор», параграф 7, і див. там низку подробиць про це.
- ^ «Сефер га-ерхім», 2, стаття «Ор», параграф 9.
- ^ «Лех леха» 5694 (5711), розділ 25.
- ^ «Ейн арох» 5694, розділ 28, «Ефес більтеха» 5694, розділ 31.
- ^ «Ейн арох» 5694, розділ 28.
- ^ «Ейн арох» 5694, розділ 32.
- ^ «Ефес більтеха» 5694, розділ 31.
- ^ «Анохі Гашем Елокеха» 5703, розділ 4.
- ^ 1 2 3 «Кі-мей цетха» 5728.
- ^ Вислів Бешта, і є він у двох версіях: «у місці його бажання» або «у місці його думки».