Перейти до вмісту

Пусті розмови

Матеріал з Хабадпедії

Пусті розмови — це бесіди й розмови, у яких немає святості, які не є словами Тори й мудрості та не є частиною людських потреб, але й не є забороненими розмовами на кшталт лихослів'я. Хоча немає прямої заборони говорити такі речі, вони осквернюють душу, а крім того, вони здебільшого пов'язані із забороною нехтування вивченням Тори.

У загальнішому вигляді під це визначення підпадають не лише пусті розмови, а й будь-яке заняття речами, у яких немає користі.

Їхнє визначення

У словах мудреців і наших учителів рішонім заняття пустими речами називається різними іменами: «пусті розмови» і «пуста бесіда»[1], «інші речі»[2] і «буденна бесіда»[3]. Приклади, які Рамбам дає для «пустої бесіди», — це підрахунки, скільки сеа зерна було в нас такого-то року, скільки динарів він витратив на весілля свого сина тощо, і називаються вони «пустою бесідою», оскільки немає в них потреби й користі[4].

Мудреці хвалили рабі Хію і раббана Йоханана бен Закая за те, що вони за все своє життя не вели пустої бесіди[5].

У коментарі до Мішни Рамбам визначив ці розмови як «огидне мовлення» — те, чим люди займаються: що сталося, що було, які звичаї такого-то царя, яка була причина смерті такого-то чи як розбагатів такий-то[6].

Щодо галахічного визначення цих розмов думки законовчителів розділилися: суворіші[7] стверджують, що ці розмови заборонені Торою, а м'якші[8] схиляються до того, що ця заборона — лише постанова мудреців і тільки коли людина веде їх під час заняття Торою, а в інший час немає в цьому справжньої заборони.

А Меїрі в трактаті Йома написав, що ті, хто вважає, що той, хто веде буденну бесіду, порушує заповідь-повеління і заборону, не мали на увазі практичну галаху, а говорили для красного слівця.

Додаткові особливі застороги

Хоча й є підстави дозволити пусті розмови, той, хто постійно віддається пустій бесіді й пустим розмовам, належить до гурту насмішників[9], а в синагозі не слід вести їх зовсім, оскільки вони належать до розряду легковажності[10], і не слід вести їх перед молитвою[11]; і наші Ребе, провідники поколінь, просили закликати до того, щоб не вели пустих розмов у синагозі, і особливо під час молитви[12].

Так само є особливі часи, коли заборонено множити пусту бесіду, як у Шабат[13], щодо якого наші Ребе, провідники поколінь, прямо застерігали утримуватися від пустих розмов[14].

У хасидів особливо остерігаються на Рош га-Шана зовсім не вести пустих розмов і використовувати весь час для читання Тегілім[15].

У вченні хасидизму

Пусті розмови походять зі стихії руах у душі, і, подібно до вітру, немає в них речовинності й користі[16], і приходять вони до людини з боку скидання ярма[17], і призводять її до сторонніх думок і аж до грішних помислів, оскільки сила мовлення здатна впливати на душу й вабити її до тих предметів, про які говорять[18], а також вони огрубляють душу, так що в неї не буде зв'язку з духовністю і вона не зможе відчути тонкість духовних предметів[19].

Їхній вплив на душу

У книзі «Танія», розділ 8, Алтер Ребе каже, що заборона нехтування вивченням Тори стосується кожного, хто здатен займатися Торою, і в той час, коли він здатен нею займатися, але заборона пустих розмов — «ве-дібарта бам» — це особлива заборона, і насолода від забороненого в пустих розмовах пов'язана з хібут га-кевер.

Мало того: навіть коли людина веде пусті розмови дозволеним чином, як ам га-арец, який не може вчитися, пусті розмови осквернюють душу, а зокрема — він осквернює риси характеру від стихії руах у душі[20] нечистотою кліпат нога, і тому, після того як душа покидає тіло, вона змушена очиститися особливим очищенням від нечистоти пустих розмов через своє перекочування в каф га-кела[21].

А оскільки суть дії пустих розмов — це осквернення душі, то вони включають також заняття мудростями народів світу; тільки при занятті мудрістю народів людина осквернює душу більше, бо цим осквернюються не лише риси характеру та частина руах у душі, а й сили її розуму, — хіба що вона робить це заради заробітку чи заради певної користі тощо, а не заради заняття й насолоди самою мудрістю, яка в них[22].

Пусті розмови знавців Тори

Ребе Цемах Цедек пояснює[23], що пусті розмови походять із «мотарей га-мохін», і тому в знавців Тори, мозок яких сповнений і занурений у справи святості, і їхня «буденна бесіда», і їхні пусті розмови потребують вивчення, і вони — буквально рівень Вищої Хохми; але в інших людей, навіть якщо вони люди гідні й богобоязливі, їхні «мотарей га-мохін» не Тора, і тому їхні пусті розмови заборонені й осквернюють душу[24].

У Ребе

На одному з єхідутів машпіа р. Нісана Неменова Ребе висловився перед ним, що того, про що він не припускає, що хасиди виконають це хоча б на 50%, він зовсім не вимагає, оскільки тоді це належить до розряду «пустих розмов»[25].

Подібним чином Ребе висловився перед журналістом Натаном Єлін-Мором (Фрідманом)[26], щоб той постарався виконати його прохання і не став причиною того, що він спіткнеться в пустих розмовах.

Подібне публічне висловлювання Ребе виголосив у зв'язку з необхідністю звести слова, які говорять на фарбрейнгені, до дії на ділі[27], — інакше навіть слова Тори й святості, які були сказані, належать до розряду пустих розмов[28].

Ребе багато разів наставляв, що в нашому поколінні головна іткафья — не в утриманні від їжі й пиття, а в утриманні від пустих розмов тощо[29]. За переказом, Ребе сказав на єхідуті, що від бахура вимагається присвячувати півтори години на день пустим розмовам[потрібне джерело].

Хасидські пусті розмови

У хасидів був звичай множити розмови «навколо» тем хасидуту, хоча вони й не займаються безпосередньо темами служіння Всевишньому, навчання й трепету перед Небесами. Ці розмови називаються мовою хасидів «хасидські пусті розмови» (їдиш)[30].

Ребе Магараш висловився про ці розмови, що вони подібні до слів мудреців: «Те, що заборонив нам Святий, благословенний Він, дозволив Він нам подібне до цього»[31].

Хасидський машпіа р. Мендл Футерфас розповідав, що, коли він був в єшиві, у нього була хеврута для кожної речі, і так само в нього була постійна хеврута, щоб разом вести «хасидські пусті розмови», — з хасидом р. Берлом Корніцером.

Слова, які бездієві

Коли слова, що виголошуються на фарбрейнгені, не доходять до «бехен» і до справи, то це справа «пустих розмов»:

«Пусті розмови» — їхнє значення не слова, порожні за змістом, як думає світ; їхнє просте значення — слова, які бездієві, слова, які не здійснюють своєї дії, навіть якщо самі по собі вони не порожні за змістом[32].

Див. також


Примітки

  1. ^ Версія Меїрі в Йома 19б. Мідраш Тегілім 39, 4. Рамбам, Закони про риси характеру, розділ 2, галаха 4.
  2. ^ Згідно з поширеною версією в Гемарі, трактат Йома, зазначеною в попередній примітці.
  3. ^ Сука, 28а.
  4. ^ Рамбам, Закони Шабату 23, 18.
  5. ^ Сука, 28а.
  6. ^ Коментар Рамбама до Мішни, Авот 1, 17. На відміну від мовлення-заповіді, улюбленого мовлення й дозволеного мовлення, але вище за заборонене мовлення.
  7. ^ Раші, Йома 19б, Мідраш Тегілім 39, 4, «Прі мегадім», Орах хаїм 151, «Ешель Аврагам», сеіф катан 1, «Даркей Моше», Йоре деа 246, сеіф катан 9, Йома 77а, та інші.
  8. ^ «Сіфре», Ваетханан 34, і в коментарі Раші до вірша «ве-дібарта бам» (Дварім 34, 7), думка рава Ахи бар Яакова в трактаті Йома, зазначеному в попередній примітці, Авода зара 3б, та інші.
  9. ^ «Шаарей тшува» рабейну Йони 177.
  10. ^ Рамбам, Тфіла 11, 6; Тур і Шулхан арух, Орах хаїм 151, 1.
  11. ^ Брахот 31а; Рамбам, Тфіла 4, 18; Тур і Шулхан арух, Орах хаїм 93, 2.
  12. ^ «Кунтрес ахарон» у «Танії», послання 9. Сіха Шабату глави «Ніцавім» 5728 — «Торат Менахем», частина 53, сторінка 466; «Ігрот кодеш» Адмора Магарашаба, ч. 1, сторінка 177 і далі.
  13. ^ Рамбам, Шабат 24, 4, на підставі Шабат 113б, за тлумаченням Тосафот там само, починаючи зі слова «ше-ло», від імені рабейну Тама; Тур і Шулхан арух, Орах хаїм 307, 1. Єрусалимський Талмуд, Шабат 15, 3.
  14. ^ «Кунтрес Ец га-хаїм», пункт 25. Сіха ночі 20 кислева 5684 (28 листопада 1923), «Сефер га-сіхот 5680–5687», сторінка 61.
  15. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 10, с. 425. «Сефер га-маамарім 5697», с. 310.
  16. ^ «Лікутей амарим», розділ 1.
  17. ^ Див. також «Сефер га-маамарім — їдиш» у перекладі святою мовою, сторінка 95, маамар, що починається словами «Каров Гашем ле-хол корав», пункт 3.
  18. ^ «Сефер га-маамарім 5692», вихід Йом Кіпуру, сторінка 53.
  19. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ре'е» 5715.
  20. ^ З п'яти частин душі: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. Нефеш розкривається й діє в силах дії, руах — у рисах характеру, нешама — у силах розуму, а хая і єхіда належать до навколишніх сил, що осявають сили й усе тіло.
  21. ^ Але тому, у кого пусті розмови пов'язані також із порушенням заборони нехтування вивченням Тори, недостатньо каф га-кела, щоб очистити душу, і він мусить очиститися тяжкими покараннями, якими карають за нехтування вивченням Тори, а на додачу він очищається також загальним покаранням за будь-яке невиконання заповіді-повеління через лінощі — геїномом зі снігу (виходить, що людина, яка нехтує Торою і займається пустими розмовами всупереч забороні, карається 3 покараннями).
  22. ^ У відповіді двом бахурам, які запитали в Ребе, чи можна навчатися в коледжі (вищому навчальному закладі), Ребе відповів, що про коледж мудреці кажуть: «ве-дібарта бам» — і не про пусті розмови й не про зовнішні мудрості. І тому це можливо за умови, що це вивчення професії, як-от швець, кравець чи торговець, і людина вивчає саме суть професії й не звертається до другорядного. Але коли людина навчається в коледжі, щоб орієнтуватися в культурі й розширити знання (і, за висловом Ребе: «знати про Шекспіра, Ейнштейна тощо»), навчатися там заборонено.
  23. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь «Тіглахат мецора». Подібно до цього в «Перуш га-мілот» Мітлер Ребе, «Ле-Давид бе-шаното», 38, 2.
  24. ^ І можливо, що це саме роз'яснення стосується й того послаблення, якого дотримуються в хасидських пустих розмовах.
  25. ^ Щоденник р. Агарона Корнета, тішрей 5742 (вересень–жовтень 1981).
  26. ^ Під час роздавання «Кос шель браха» на виході Рош га-Шана 5737 (26 вересня 1976).
  27. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Ваїшлах» 5742, «Гітваадуйот», частина 1, сторінка 490.
  28. ^ Див. також «Ігрот кодеш», частина 13, лист 3591, частина 12, лист 3909, 3958, 4088. «Торат Менахем», том 15, с. 227. Раашей дварім зі слів Ребе з Адмором з Гура в четвер, 24 іяра 5737 (12 травня 1977) — «Пардес Хабад», випуск 18, с. 42.
  29. ^ «Ігрот кодеш», частина 12, лист 3196. І так розповідають про Адмора Рашаба, що він сказав одному з бахурім, які ввійшли на єхідут, що подібно до того, як шадар, який їде збирати гроші, основну частину грошей збирає саме з «багатіїв», так само й серед органів є органи «багаті», які діють багато, і органи, які діють малий час упродовж дня, і основний «збір» «іткафьї» має бути саме з органів «багатих», як рот, який багато говорить, і очі та вуха, які бачать і чують весь час, а не стільки з їжі й пиття, які — органи «бідні».
  30. ^ Див., наприклад, «Зікарон лі-вней Ісраель», розділ 16.
  31. ^ «Сефер га-сіхот 5696», сторінка 14.
  32. ^ Фарбрейнген Шабату глави «Хає Сара» 5716, «Торат Менахем», с. 227. І див. лист від 29 хешвана 5716 (14 листопада 1955) («Ігрот кодеш», ч. 12, початок с. 98): «і як говорилося на фарбрейнгені багато разів, а також у Шабат мевархім цього минулого тощо». І див. також лист від 14 кислева; 3 менахем-ава 5716 (11 липня 1956) («Ігрот кодеш» там само, с. 147; ч. 13, с. 328). Та інші.

Повідомити про помилку на цій сторінці