Перейти до вмісту

«Дер фрумер Вора»

Матеріал з Хабадпедії
Маамари наших Ребе
«Га-амнам»  •  «Дер фрумер Вора»  •  «Аль тецар ет Моав»  •  «Іта бе-Мідраш Тегілім»  •  «Ве-гадарта пней закен»  •  Старий рукопис хасидуту невідомого автора  •  «Баті ле-гані»  •  «У-шеавтем маїм бе-сасон»  •  «Ве-ядата» 5657 — Москва  •  «Гехалцу» 5659  •  «Ахат шаальті»  •  «Ве-кібель га-єгудім»  •  «Решит гоїм Амалек»
Маамари Ребе
«Ашрей тівхар»  •  «Ба-йом аштей асар»  •  «Гадоль їге»  •  «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»  •  «Ве-шавті бе-шалом»  •  «Кі їшальха вінха»  •  «Ло тіге мешакела»  •  «Ве-ата тецаве ет бней Ісраель»  •  «Аль кен кару га-ямім га-еле Пурим»  •  «Боре нів сфатаїм» 5748  •  «Анохі Гашем Елокеха» 5749  •  «Ва-їгію хаєй Сара» 5751  •  «Маргела бе-фумей де-Рава» 5746
Гемшехи
Гемшех «Маїм рабім» 5636  •  Гемшех «Ве-ехерім»  •  Гемшех «Ве-каха» 5637  •  Гемшех «Самеах тесамах» 5657  •  Гемшех 5659  •  Гемшех 5666  •  Гемшех 5672 Гемшех Тішрей 5723
Поняття
Нігун підготовки до маамару  •  Дібур га-матхіль  •  «Яїр натів»  •  Біхлах  •  Невідредагований  •  Відредагований  •  Гемшех

«Дер фрумер Вора»[1] — це драш, маамар хасидуту Алтер Ребе, відомий своїм змістом на тему тшуви: «щоб не був відкинутий від Нього відкинутий».

Про маамар

У календарі «Гайом йом» Ребе наводить слова наших Ребе, провідників поколінь, про цей маамар:

Мій батько, Адмор, розповідав: драш «Ваера… у-шмі Гаває…», що говорить про тему «щоб не був відкинутий від Нього відкинутий» (це не той, що надрукований у «Тора ор»), дістав назву «Дер фрумер Вора» (= «благочестивий Ваера»), і Алтер Ребе зазвичай повторював його раз на три роки, і щоразу промовляв його майже слово в слово. І сказав Цемах Цедек: «Єдер маль із геве а ор ходеш». Гот дер тате гезогт: «А ор із але маль глайх, авер маор із але маль ві а давар ходеш» (= «Щоразу це було нове світло». Сказав батько: «Світло завжди однакове, але світило завжди як щось нове»).

Як сказано, Алтер Ребе повторював цей драш раз на кілька років. Маамар належить до 5554 року (1793/1794) — за три роки до видання книги «Танія» і за п'ять років до арешту і звільнення Алтер Ребе. Існують правки Алтер Ребе до маамару, зроблені його святою рукою, і, очевидно, це єдиний наявний у нас маамар із правкою Алтер Ребе[2].

Ребе Цемах Цедек також багато разів повторював цей драш (дещо розширено)[3], і існують також правки до маамару, зроблені його святою рукою[4].

Сам по собі маамар було вперше надруковано в книзі «Тора ор» (у львівському виданні 5611 року (1850/1851), що відрізняється від наявної в нас книги «Тора ор»), а вдруге — у книзі «Маамарей Алтер Ребе на Тору і свята» (частина 1, с. 238). У 5747 році (1986/1987) маамар було надруковано в збірнику «Керем Хабад» № 2[5] за рукописом Магаріла (брата Алтер Ребе) із правками, зробленими святою рукою самого Алтер Ребе[6].

Про цей маамар пише Ребе Раяц те, що чув від свого батька, Ребе Рашаба, у святий Шабат тижневої глави «Ваера» 5656 року (1895/1896)[7]: «Його святість мій пан, батько, вчитель і наставник [Ребе Рашаб] розповідає, що маамар „Ваера“ [що говорить про тему „щоб не був відкинутий від Нього відкинутий“, — не той, що надрукований у „Тора ор“] дістав назву „Дер фрумер Вора“ і що цей маамар його святість Адмор [Алтер Ребе] зазвичай повторював раз на три роки, і щоразу повторював його майже слово в слово. І тільки мій пан, дід, учитель і наставник — мається на увазі Ребе Цемах Цедек — сказав: „Щоразу це було нове світло“. Батько — мається на увазі його святість Ребе Магараш — сказав: „Світло завжди однакове, але світило завжди як щось нове“. Від цього маамару, — продовжує його святість мій пан батько свою мову, — є лише два аркуші, написані святою рукою нашого дядька Магаріла [з Яновичів, брата Алтер Ребе], і в деяких місцях — правки святою рукою його святості Алтер Ребе».

І знову Ребе Рашаб говорив про цей драш на трапезі вечора святого Шабату тижневої глави «Ваера» 5667 року (1906/1907)[8]: розповів [Ребе Рашаб], що чув від рава-хасида Моше-Лейба з Бердичева (він був онуком Ралуї, благословенної пам'яті), що коли його святість наш великий Ребе писав святу книгу «Танія», то в якій темі й на якому ступені він був зайнятий у своєму писанні, таким був і стан його святої душі. І якщо це був час меланхолії, то насправді меланхолія лягала на всіх хасидів, — це було страшно; а якщо він займався темою радості, радість була піднесеною і дуже-дуже великою (на цьому розповідь закінчено [і Ребе Рашаб додав і сказав]): тим більше те, що відбувалося, коли Ребе промовляв драш «Ваера… у-шмі Гаває…» на тему «щоб не був відкинутий від Нього відкинутий», — тоді, у момент події, напевно був великий страх. Я не заздрю тим, хто був присутній при промовлянні цієї промови. Драш (у мене) — рукопис нашого дядька Магаріла (дядька Лейбеле), і виправлення в кількох рядках — святою рукою самого його святості нашого великого Ребе. Суворий хасидут, дуже страшний.

У святий Шабат тижневої глави «Ваера» 5712 року (1951/1952) Ребе промовив маамар, що починається словами «Ваера», заснований на маамарі Алтер Ребе і правках до нього Цемах Цедека, — з додатковими роз'ясненнями. І також у святий Шабат тижневої глави «Ваера» 5726 року (1965/1966) він повторив маамар, роз'яснив додаткові теми, пов'язані з ним, і навіть роз'яснив, чому маамар було промовлено саме в тижневу главу «Ваера».

Зміст маамару

Драш відкривається запитанням, у чому суть єгипетського вигнання, завдяки якому саме удостояться «і пізнаєте, що Я — Гаває». Попередньо він роз'яснює, що кожна єврейська душа удостоїться свого часу включитися в тіло Царя, і це — за допомогою дії Тори і заповідей, які з'єднують людину з Б-жественністю. Відміряні людині дні у світі відповідають Торі й заповідям, які від неї вимагається виконати, щоб зв'язати свою душу з Б-жественністю.

Але не кожна людина удостоюється того, щоб усі її дні були досконалими, і тому потрібне служіння тшуви. Слово «тшува» складене з літер слів «бошет» і «буша» (сором): щоб людина замислилася над тим, що всі її справи були на очах у Царя, який наповнює всі світи і оточує всі світи, і усе перед Ним вважається нічим.

І продовжує притчею про дурного хлопчика, якого лише окрик батька і віддалення від нього спонукають прив'язатися до нього з любов'ю і трепетом. Так і через споглядання своєї віддаленості від світла лиця Б-га пробудиться він прилипнути до Нього з більшою силою. Ця любов виходить від Імені Гаває і приходить саме з тієї тісноти, у якій людина перебувала раніше.

Він докладно говорить про споглядання віддаленості людини від світла лиця Б-га і про погані речі, яких вона завдає своїми справами: через «Міцраїм» (тіснини) святості — обмеження в служінні Б-гу — спричиняють «Міцраїм» кліпи — ваду брита. Але через тшуву, що приходить саме з віддаленості, як сказано, за одну мить він перетворює свою душу, щоб вона стала освітленою і пов'язаною з Б-жественністю, «щоб не був відкинутий від Нього відкинутий».

Зовнішні посилання

Маамар
Уроки

Примітки

  1. ^ Івритом: «Ваера» богобоязливий / релігійний / гаредимний / праведний / побожний. Маамар «Ваера», зміст якого особливо пробуджує до богобоязливості.
  2. ^ Крім «Ігерет га-тшува» з його примітками.
  3. ^ У 5624 (1863/1864), 5625 роках (1864/1865) та в інші.
  4. ^ Надруковано в «Ор га-Тора», «Шмот», с. 119 і далі. Скорочення маамару, а також невеликі доповнення — в «Ор га-Тора», «Шмот», с. 2890.
  5. ^ «Керем Хабад» № 2, с. 4 і далі, із додаванням огляду, порівняння рукописів та їхніх фотокопій, правок і доповнень Цемах Цедека, рабі Гілеля з Паричів і короткого викладу доповнень Ребе до маамару 5712 року (1951/1952).
  6. ^ Надруковано в «Маамарей Алтер Ребе» — «Берешит», «Шмот» (видання 5749, доповнення, с. 26–30).
  7. ^ «Га-Тамім», випуск 8, с. 7.
  8. ^ Надруковано в «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 86, за записами Ребе Раяца.

Повідомити про помилку на цій сторінці