Перейти до вмісту

«Ваад ле-гафацат сіхот»

Матеріал з Хабадпедії

«Ваад ле-гафацат сіхот» — це видавничий інститут, що займається редагуванням, друком і поширенням відредагованих сіхот Ребе та редагуванням нових книжок. Комітет було засновано 5727 року (1966/1967), і досі він активно поширює сіхот Ребе. Його нинішній директор — рав Шнеур-Залман-Іцхак-Єгошуа Ханін.

Цей інститут — офіційно уповноважений Ребе розпорядник друку і поширення книжок хасидуту Хабаду.

Заснування комітету та його суть

Рав Залман Ханін і р. Йонатан Гакнер працюють над ремонтом друкарської машини «Ваад ле-гафацат сіхот»
Будівля 788 Істерн-Парквей після пожежі, що спалахнула в офісах «Ваад ле-гафацат сіхот» у 5744 році (1983/1984) і знищила всі друкарські машини

Поширення сіхот Ребе почалося вже наприкінці 5710 року (1949/1950), ще до офіційного прийняття проводу[1], з метою поширити сіхот Ребе серед хасидів по всьому світу і тим самим спонукати громади анаш краще пізнати Ребе і просити його взяти на себе провід. Одним із головних серед тих, хто займався поширенням сіхот у той період, був рав Йоель Каган, який відтоді впродовж усіх років займався записом слів Ребе.

З боку Ребе редагування сіхот у межах «Лікутей сіхот» уперше почалося до свята Шавуот 5718 року (25 травня 1958). Ребе погодився відредагувати сіху, щоб її можна було повторювати в синагогах у межах «гакгелат кегілот». Ініціаторами були «Цеірей Агудат Хабад» у США. Спочатку над сіхот працювали р. Уріель Цімер (томи 1-2) і р. Йоель Каган (томи 3-4).

5727 року (1966/1967) роботу було офіційно інституціоналізовано, коли рав Бенціон Шемтов скликав кількох юнаків і попросив їх узяти на себе відповідальність за поширення сіхот Ребе. Коли р. Бен-Ціон звернувся до головного секретаря Ребе і директора «Мерказ ле-іньоней хінух», рава Хаїма-Мордехая-Айзіка Ходакова, той сприйняв ідею позитивно, але роз'яснив йому, що, оскільки йдеться про самостійну установу, яка не належить до видавництва «Кегот», її діяльність не фінансуватиметься «Мерказ ле-іньоней хінух», який відповідає також за видавництво «Кегот». Також право друку перших чотирьох томів «Лікутей сіхот», які раніше друкувалися «Цеірей Агудат Хабад», згодом було передано заснованому комітету. Так само й придбання сіхот відбувалося в офісах комітету, а не в магазині «Кегот».

Коли Ребе передали зразок титульного аркуша брошури, Ребе зазначив, що треба додати на титул брошури емблему «Кегот», а також особливий титульний аркуш Ребе. Тобто, попри те що сіхот виходили друком силами «Ваад ле-гафацат сіхот», що є самостійною установою, Ребе все ж вказав використовувати печатку «Кегот»[2].

Р. Йоель Каган стояв на чолі комітету[потрібне джерело] до 5731 року (1970/1971).

Видання

Основна поточна діяльність комітету зосередилася на підготовці брошур «Лікутей сіхот» до редагування Ребе, а потім на їхньому друку і поширенні по всьому світу. Після того як накопичувалося достатньо матеріалу для книжки, комітет друкував книжки «Лікутей сіхот» у порядку тижневих глав Тори. Після того як Ребе почав редагувати свої маамари, комітет видав «Сефер га-маамарім — Мелукат», що об'єднує відредаговані маамари. І відтоді донині комітет є офіційним видавцем і друкарем відредагованого вчення Ребе.

Фарбрейнген у 770 з нагоди друку нового видання «Лікутей Тора» 5744 року (1983/1984) за вказівкою Ребе

Комітет утримує друкарню, якою керує р. Моше Шаглов; упродовж багатьох років друкарня містилася разом з офісами комітету в офісній будівлі, що прилягає до 770, але через конфлікти, що виникли після 3 тамуза, друкарня переїхала в інше місце в кварталі.

5739 року (1978/1979) Ребе вказав, щоб комітет відповідав за роботу з видання книжок «Кегот»[3].

Після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) комітет продовжив друкувати і поширювати брошури «Лікутей сіхот» — сфотографовані з наявних книжок; цю діяльність координували переважно рав Шалом Якобсон і рав Йосеф-Іцхак Шаглов. Починаючи з 5781 року (2020/2021) комітет друкує також заново набрану брошуру. Після відходу з життя рава Якобсона випуск фотокопійованої брошури припинився. Наприкінці брошури наводиться уривок із книжки «Бсорат га-Геула», що стосується того самого тижня, і відповідний лист із додатка до томів «Лікутей сіхот». Брошури щотижня викладаються на сайт комітету[4].

Члени комітету

Директор комітету — рав Шнеур-Залман Ханін. Члени редакції — рав Нахман Шапіро і рав Яаков-Лейб Альтейн. У минулі роки членами комітету були рав Йосеф-Іцхак Вільшанський, рав Єгуда-Лейб Шапіро, рав Шнеур-Залман Вільшанський і рав Ар'є-Лейб Каплан. Учасники редагування: рав Елімелех Цвібель, рав Олександр-Зіскінд Пікарський і рав Хаїм-Шалом-Дов-Бер Ліпскер. Іноді допомагав також рав Давид Олідорт. Рав Шалом Якобсон був директором комітету разом із равом Ханіном до свого відходу з життя 5781 року (2020/2021).

Редагуванням їдишу займався р. Гейшке Дубравський.

Основні книжки, над якими працював комітет, — книжки «Лікутей сіхот». Книжки «Лікутей сіхот» друкувалися спочатку як «щотижневий лікут», а після того як накопичувалася кількість сіхот, достатня для книжки, комітет видавав їх. Редагування сіхот виконував комітет: комітет брав сіху, яку виголосив Ребе (або кілька сіхот разом), і редагував їх в одну сіху з посиланнями на джерела і примітками; після того як Ребе редагував сіхот, сіхот виходили друком і публікувалися.

Керівники друку сьогодні — р. Йосі Коген і його брат р. Амос-Менахем Коген.

Фінансування видання

Серед головних жертводавців на друк «Лікутей сіхот» та інших книжок «Ваад ле-гафацат сіхот» у минулому і теперішньому:

  • Рав Хаїм-Еліезер Лапідот з Аргентини.
  • Рав Меїр Заянц із Бразилії, який удостоївся особливої близькості з боку Ребе у зв'язку з цим.
  • Пан Зеев Гурвіц із Бразилії, який також удостоївся особливої близькості за це[5].

Слід зазначити, що й сам Ребе кілька разів присвячував випуск брошур заслузі своєї родини.

Сьогодні частину діяльності комітету фінансує фонд «Ханін фанд» під керівництвом р. Менахема-Мендла і р. Шмуеля Ханіних.

Книжки, видані комітетом

Упродовж багатьох років комітет відредагував безліч книжок на основі відредагованих сіхот Ребе. Перелік виданих ними книжок:

Окрім книжок святою мовою, силами комітету вийшло кілька книжок англійською, серед них: історії на тижневу главу, а також сіхот і маамари на теми Геули і Мошіаха.

Додаткова література

  • Так було засновано «Ваад ле-гафацат сіхот», документація зі щоденників 5711 року (1950/1951), у тижневику «Гіткашрут», випуск 1433, переддень Шабату тижневої глави «Їтро» 5782, сторінка 16

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Ємей берешит», сторінка 222.
  2. ^ Упродовж багатьох років цього удостоїлися й інші установи, такі як «Ваад сіхот ба-англіт», «Гейхал Менахем» та інші
  3. ^ Договір розкрито: управління «Кегот» передається комітету.
  4. ^ Щотижнева брошура на сайті комітету.
  5. ^ Початкова пропозиція видавця קישור שטורעם
  6. ^ Ханука (3 томи), Пурим (3 томи), Чотири глави (2 томи), Сукот, Шміні Ацерет, місяць іяр, Лаг ба-Омер і відлік Омеру.

Повідомити про помилку на цій сторінці