Гемшех «Ве-каха» 5637



Гемшех «Ве-каха» 5637 — гемшех маамарів хасидуту Ребе Магараша, який вважається одним із відомих «гемшехів» в ученні хасидуту і називається «Великий Ве-каха»[1].
Гемшех включає 46 маамарів хасидуту, що складаються зі 135 розділів. Він починається з маамару, що починається словами «Ве-каха тохлу ото», свято Песах 5637 року (29 березня 1877), і завершується в Шабат тижневої глави «Шмот» 5638 року (1877/1878).
Про нього
Ребе Рашаб писав[2] про гемшех узимку 5638 року (1877/1878), ще в процесі його написання: «. . І додаю тут для хасидів і людей справи чудовий маамар, який виголосив мій пан, батько, учитель і наставник, шліта, минулого свята Сукот, і нехай отримають насолоду від цього маамару, бо він чудовий».
А в місяці тевет 5638 року (грудень 1877 – січень 1878) він пише про нього[2]: «І це також дуже глибокий маамар з Каббали від початку до кінця, глибокий, глибокий — хто збагне його, і мова його також гранично стисла».
У листах Ребе Рашаба він кілька разів згадує гемшех і розсилання його копій у різні місця, і навіть велить раву Меїру-Шломо Яновському (дідові Ребе), щоб «у перші дні прийдешнього нам на благо свята Песах він почав учити драш „Великий Ве-каха“ і вчив його щодня по кілька годин, і не залишав його посередині, але закінчив його з Б-жою допомогою. А якщо вчитиме із зятем, його родичем, равом, хай живе він[3], — як добре[4]».
Ребе підносить гідність гемшеха і говорить про нього з різних приводів. Ребе докладно пояснював його назву «Великий гемшех», у якій виражено виняткову велич. Але за всього цього вона не досягає виняткової величі Гемшеха 5666. Ребе порівнював їх: Гемшех 5666 щодо Гемшеха «Ве-каха» — як хасидут порівняно з нігле. Або навіть як Усна Тора щодо Писаної Тори. «Гемшех „Ве-каха“ написаний у стилі нігле, Каббали і хасидуту, і стисло, і лише в Гемшеху 5666 „джерело“ приходить у розгорнутому вигляді[5]».
В іншій сіхі[6] він пояснив, що суть гемшеха пов'язана із суттю Ребе Магараша — «Лехатхіла арібер». І в цьому причина того, що його виголошення почалося у свято Песах, суть якого — стрибок і перескакування. І взагалі, виголошення «гемшехів» — новація, що почалася тільки в Ребе Магараша, причому в середині років його проводу, що ще більше підкреслює, що це його новація, пов'язана з його особливим шляхом[7]. Цей новий порядок виголошення «гемшехів», що почався в Ребе Магараша, — розкриття хасидуту, який вищий за порядок. Маамари не обов'язково пов'язані з темами тижневих глав чи свят, у які маамар було виголошено, і його виголошення відбувається в дусі «Лехатхіла арібер»[8].
Ребе дуже любить цей гемшех і багато разів цитує слова гемшеха про перевагу тшуви й добрих справ у цьому світі над усім життям світу прийдешнього, через перевагу насолоди Творця над насолодою створеного, а також цілу низку засадничих тем учення хасидуту.
Багато разів бачили, як Ребе у свято Сукот заходив до своєї суки з Гемшехом «Ве-каха» в руках. А в перші роки, коли хасиди благословляли на лулав Ребе в присутності самого Ребе в його особистій суці, бачили, що Ребе вчить цей гемшех. Багато маамарів хасидуту на свято Сукот ґрунтуються на маамарах Гемшеха «Ве-каха».
Видання гемшеха
Гемшех було вперше надруковано в 5705 році (1944/1945) Ребе , який у той час керував видавництвом «Кегот», з фотокопії рукопису відомого переписувача р. Шмуеля Софера.
На початку видання 5705 року (1944/1945) було надруковано присвяту Ребе Раяца на пам'ять про його матір ребецн Стерну-Сару[9].
У листі від 23 тевета 5705 року (8 січня 1945) Ребе пише[10]: «Зараз у друку перебуває .. Гемшех „Ве-каха“ .. Ребе Магараша (хай перебуває душа його в раю) .. однак через умови часу не знаю, коли його буде закінчено; сподіваюся — протягом 2–3 місяців».
Багато років потому, 10 швата 5773 року (21 січня 2013), його було перевидано редакцією «Оцар га-хасидім» квадратним шрифтом — згідно з вказівкою Ребе[11]; до цього видання (наприкінці книги) додано добірку святих сіхот і записів про гемшех, а також маамар, що починається словами «Ве-каха», і його продовження — маамар, що починається словами «Кі-ймей цетха»[12], 5737 року (1976/1977), виголошені у зв'язку зі сторіччям гемшеха й засновані на ньому. Крім того, в низці місць, де, судячи з усього, була «описка», про це зроблено примітку внизу сторінки.
Див. також
Зовнішні посилання
- «Ве-каха — 5637», видання 5773 року (2012/2013)
- «Ве-каха — 5637», видання 5705 року (1944/1945) (рукопис)
- «Ве-каха — 5637», текстова версія
- Уроки з гемшеха рава Хаїма-Шалома Дейча
Примітки
- ^ У передмові до першого видання («Кегот», 5705) Ребе написав: «Гемшех, що друкується тут, „Ве-каха — 5637“ справив свого часу велике враження у світі хасидів і поширився в кількох списках. У рукописах маамарів хасидуту він наводиться під назвою „Великий Ве-каха“».
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш» частина 3, с. 1 на сайті HebrewBooks
- ^ Рабі Леві-Іцхак Шнеєрсон, батько Ребе.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, ч. 1, с. 252.
- ^ Сіха Ахарон шель Песах 5730 року (28 квітня 1970) — надрукована наприкінці нового видання гемшеха («Кегот», 5773), с. 157, а також у Гемшеху 5666 («Кегот», 5784), с. 807 і далі.
- ^ Сіха 1-го дня рош ходеш іяра 5741 року (травень–червень 1981).
- ^ Сіха 13 тішрея 5746 року (28 вересня 1985) («Гітваадуйот» 5746, ч. 1, с. 163).
- ^ Сіха 13 тішрея 5750 року (12 жовтня 1989) («Діврей Мошіах» 5750, ч. 1, с. 80).
- ^ І до нового видання (Бруклін, 5773) цю присвяту включено на початку книги.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Мелех га-Мошіаха шліта, ч. 2, с. 73.
- ^ Про вказівку Ребе друкувати хасидут квадратним шрифтом див. сіху Шабату тижневої глави «Кдошім», 2-го дня рош ходеш іяра 5749 року (травень–червень 1989) («Сефер га-сіхот» 5749, ч. 2, с. 431), і сіху Шабату тижневої глави «Ваера» 5751 року (1990/1991) («Сефер га-сіхот» 5751, ч. 1, с. 270).
- ^ Невідредаговано.