«Решит гоїм Амалек» (маамар)
Маамар, що починається словами «Решит гоїм Амалек», був виголошений Ребе Раяцем у Шабат тижневої глави «Цав» 5680 року (1919/1920).
Це перший маамар, виголошений після відходу Ребе Рашаба, і серед хасидів Хабаду він вважається «маамаром прийняття проводу» Ребе Раяца.
Історична довідка
Маамар був виголошений Ребе Раяцем через тиждень після відходу його батька, Ребе Рашаба, 2 нісана 5680 року (21 березня 1920), перед невеликою групою обраних. І хоча в той період Ребе Раяц ще не прийняв провід офіційно, виголошення маамару ознаменувало початок його керівництва й проводу і прийняте серед хасидів Хабаду як дія, що означає прийняття проводу хасидизмом Хабад.
Зміст маамару
У маамарі роз'яснюється спосіб існування кліпи порівняно зі способом існування святості: усе, що походить зі сторони святості, перебуває у стані «самостійного існування» (і також посудини — хоча вони самі по собі окремі речі, все ж і вони на рівні самостійного існування, оскільки перебувають у злитті зі своїм джерелом). Натомість те, що походить зі сторони кліпи, не існує самостійним існуванням, а є «відсутністю буття».
І хоча й те, що відбувається зі сторони святості, виникає через обмеження світел, усе ж обмеження й вимірювання у святості відбувається через «кав га-міда» (мірну лінію), що означає вимірювання й обмеження самої волі. Сторона ж кліпи виникає через обмеження світел за допомогою «кне га-міда» (мірної тростини), що означає обмеження, яке походить від відсутності волі. Тому в кліпи немає істинного й вічного існування.
І це виявляється передусім у кліпі Амалека, вся суть якої — лише зухвалість і нахабство, і в неї немає істинного існування.
Слова Ребе в «Передмові» до маамару
У 5743 році (1982/1983) маамар був надрукований за вказівкою Ребе. У передмові до цього видання Ребе зазначив, що маамар хоча й заснований на останньому маамарі Ребе Рашаба, виголошеному на пуримській трапезі того самого року, все ж містить значні доповнення і зміни. Ребе підкреслив, що «слід учитися і з цих змін», і додав, що «[потрібне] особливе і глибоке вивчення — вникаючи в роз'яснення тієї самої теми, що в першому маамарі, через доповнення в другому маамарі».
Ребе також посилається на відомий мідраш, згідно з яким кожен праведник починає там, де закінчив попередній праведник, як, наприклад, Моше-рабейну, який завершив Тору словами «Щасливий ти, Ізраїлю», а цар Давид почав книгу Тегілім словами «Щаслива людина». Цей мідраш указує на спадкоємний зв'язок між праведниками: кожен із них продовжує шлях, прокладений його попередником. Так і в цьому маамарі Ребе Раяц починає там, де закінчив його батько, Ребе Рашаб, що натякає на спадкоємність проводу в ланцюгу голів поколінь.
Інші теми, що роз'яснюються в маамарі
- Суть кліпи Амалека.
- Типи людей (люди волі, люди розуму і люди насолоди).
- Сила волі.
- Обмеження сил і сфірот.
- Корінь сили межі.
- Тогу і Тікун.
- Бик, осел і собака (у святості та в кліпі).
Вірші та вислови наших мудреців, що роз'яснюються в маамарі
- «Перший із народів — Амалек» (Бемідбар, 24:20).
- «Межу поклав Він темряві» (Йов, 28:3).
- «Він існує, та Ім'я Його існує, і престол Його міцний» (текст молитви).
У «Сефер га-маамарим 5680»
Маамар був надрукований окремим кунтресом у 5743 році (1982/1983) Ребе, а потім (у 5746 році (1985/1986)) — на початку «Сефер га-маамарим» 5680.
У «Передмові» до цього кунтресу Ребе додав особливі слова про вивчення доповнень у маамарі Ребе Раяца щодо маамару його батька, Ребе Рашаба. Ця передмова надрукована на початку «Сефер га-маамарим 5680» (фотокопія правок Ребе надрукована в новому виданні (5786) наприкінці книги).