Перейти до вмісту

Хасидизм «Шомрей емуним»

Матеріал з Хабадпедії
Могила автора «Шомер емуним» в Єрусалимі

Шомрей емуним — угорсько-єрусалимська династія в чотирьох поколіннях.

Історія хасидизму

Засновник династії, рабі Агарон Рот, з міста Сатмар, який побудував свій метод на святості, хасидуті і стриманості та на молитві вголос, особливо у відповіді «амен». Уклав книгу «Шомер емуним» і «Шулхан га-тагор».

Після його відходу з життя хасидизм розділився: більшість хасидів призначили його зятя, рабі Аврагама-Іцхака Кана, адмором «Толдот Агарон».

Інша частина хасидів увінчала його сина, який успадкував також його бейт мідраш, рабі Аврагама-Хаїма Рота, адмором «Шомрей емуним»; спочатку адмор жив в Єрусалимі, а потім переніс своє місце проживання до міста Бней-Брак, при цьому в Грізні дні і свята Ізраїлю він перебував в Єрусалимі.

Під час візиту Ребе Раяца до Землі Ізраїлю його відвідали рабі Агарон і його син рабі Аврагам-Хаїм кілька разів і удостоїлися бесід на єхідуті.

У писаннях хасидизму Шомрей емуним розповідається, що одного разу рабі Агарон Рот зустрівся з Ребе Раяцем, і вони дивилися один на одного цілу годину без жодної розмови між ними, а коли рабі Агарон вийшов, сказав Ребе Раяц [про рабі Агарона]: він людина самопожертви, як я[1].

Рабі Аврагам-Хаїм із Шомрей емуним вів листування протягом десятків років з Ребе, вони ніколи не зустрічалися віч-на-віч, оскільки рабі Аврагам-Хаїм жодного разу не бував у Сполучених Штатах, однак його син, адмор рабі Гдалья-Моше із Шомрей емуним Ашдод, побував у Ребе в 770[потрібне джерело].

Після відходу з життя рабі Аврагама-Хаїма за його заповітом усіх його синів було увінчано як адморів.

Його старший син, рабі Рафаель-Агарон, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, — як адмор у Бней-Браку, помер у 5780 році (2019/2020), а його старший син рабі Мордехай посів його місце,

Його другий син, рабі Гдалья-Моше, — як адмор в Ашдоді,

Його третій син, рабі Шломо, — як адмор в Єрусалимі,

Його четвертий син, рабі Яаков-Іцхак, — як адмор у Кір'ят-Гаті,

Толдот Агарон

Після відходу з життя рабі Агарона більшість хасидів звернулися до його зятя, рабі Аврагама-Іцхака Кана, і призначили його адмором «Толдот Агарон». Рабі Аврагам-Іцхак був учнем адмора із Сатмара, і тому керував своїми хасидами за методом Сатмара зі світоглядного боку. З хасидського боку р. Аврагам-Іцхак вимагав послідовного і ґрунтовного вивчення книг хасидуту, і це незважаючи на те, що шлях його ґрунтувався головним чином на найпростішій вірі. У нього був постійний щоденний урок щоночі за книгою «Танія», від якого він не відмовлявся і в найзавантаженіші дні (у Йом Кіпур він вивчав її перед молитвою Неїла). І він висловлювався про себе, що знає її вздовж і впоперек [2]. Він видав книги Магіда з Межиріча — «Магід дварав ле-Яаков» і «Лікутим якарім», і висловився, що прагнув видати також книгу «Толдот Яаков-Йосеф» (що є посудиною для вчення Бешта), але сили його вже вичерпалися.

Незважаючи на розбіжності в поглядах між його вчителем із Сатмара і Хабадом, він дуже високо цінував Ребе і бував у Ребе кілька разів, і вони розлого розмовляли на різні теми, серед них про спосіб вивчення хасидуту і спосіб гітбоненут у служінні молитви (ця розмова відома і знаменита). Він хотів ще побувати в Ребе, але з різних причин це йому не вдалося.

Цікаво зазначити, що свою велику прихильність до книги «Танія» він отримав як вказівку від свого вчителя, «Діврей Йоель» із Сатмара, ще замолоду, коли навчався в нього в єшиві. І так він розповідав: замолоду я одного разу запитав мого вчителя і наставника про вірш (у тижневій главі Берешит) «І до тебе потяг його, а ти пануватимеш над ним», і Раші пояснив: «якщо захочеш — переможеш його». І я запитав святого рава із Сатмара: як приходять до «якщо захочеш» — до самої волі? І він відповів мені: через вивчення святої книги «Танія»[3].

У 5730-ті роки він часто казав, що Ребе — один із чотирьох праведників, на яких стоїть світ[4]. Також він казав, що якби погляди Ребе не суперечили поглядам його вчителя із Сатмара, «нам усім слід було б скоритися йому і їздити до нього». Також він казав, що той, хто хоче добре вивчити Хумаш з Раші, нехай вивчає його з «Лікутей сіхот» (маючи на увазі особливий шлях Ребе в розумінні коментаря Раші)[5].

Ребе дуже цінував його. Розповідав рав Яаков-Іммануель Шохет, який видав книгу «Магід дварав ле-Яаков» Магіда з Межиріча, що Ребе вказав йому зайти до Ребе з «Толдот Агарон», який видав цю книгу в попередньому виданні, щоб почути від нього у зв'язку з цим, додавши, що й без зв'язку з цим добре його побачити. Також розповідав гаон р. Єкутіель Фаркаш[6], який замолоду був хасидом «Толдот Агарон», а потім потягнувся до Хабаду, що коли він уперше приїхав до Ребе і ввійшов на єхідут, Ребе сказав йому: «Постав свої запитання в Єрусалимі», і лише коли р. Єкутіель наполіг, Ребе погодився йому відповісти.

Після відходу з життя рабі Аврагама-Іцхака з'ясувалося, що попередній адмор, р. Аврагам-Іцхак, не залишив ясного заповіту, кого призначити Ребе з шести його синів (у заповіті було написано, щоб обрали Ребе за більшістю думок. Однак у заповіті були закреслення, і є ті, хто стверджує, що спочатку там було написано, що продовжить р. Шмуель-Яаков, — але це неможливо довести); більшість хасидів на чолі з двома габаями покійного адмора р. Аврагама-Іцхака звернулися до його другого сина, який жив в Америці, рабі Давида Кана — який дуже пов'язаний з книгами Хабаду і навіть часто цитує звідти його слова, — і призначили його продовжувачем шляху, і цей хасидизм називається «Толдот Агарон», як хасидизм батька. У статті про р. Аврагама-Іцхака в книзі «Шемен сасон ме-хаверейха» описується, що р. Давид казав, що коли він перебуває в Цфаті, він воліє молитися в хабадській синагозі в «Гейхал Леві-Іцхак», щоб показати, що його не відлякує те, що там проголошують «Єхі»..

Причина його призначення, незважаючи на те що із заповіту випливало, що батько бажав призначення його брата р. Шмуеля-Яакова, який до того ж старший, — у тому, що були хасиди, які не бажали призначити р. Шмуеля-Яакова адмором, зокрема через те, що він був хасидом рабі Хаїма-Меїра Гагера з Вижниці, чий шлях відрізняється від шляху «Толдот Агарон».

Незважаючи на це, частина хасидів на чолі з гаоном рабі Меїром Брандсдорфером, рабином громади «Толдот Агарон» і членом «Еда гаредіт» [автором книги «Кне босем»], а також кабаліст рабі Даніель Фріш [автор коментаря «Матук мі-дваш» на книгу Зогар] призначили адмором рабі Шмуеля-Яакова Кана. Цей хасидизм називається іменем «Толдот Аврагам-Іцхак», за іменем попереднього адмора[7]. У минулому були сварки між двома дворами, але сьогодні вони існують пліч-о-пліч в єдності.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Шівхей рабейну га-Шомер емуним», Беер-Шева, 5775, частина 2, стор. 27
  2. ^ Як відомо серед усіх його хасидів і як докладно викладено в книгах життєписів. Див., наприклад, у «Захор ле-Аврагам», сімань 12, сеіф 62, і там у примітці
  3. ^ У «Захор ле-Аврагам», там у примітці
  4. ^ Поряд з його вчителем «Діврей Йоель» із Сатмара, «Імрей Хаїм» з Вижниці і «Бейт Ісраель» з Гура. Від Ранака, і Ріяпа, і Рікака, та інших
  5. ^ Від Рікака
  6. ^ В інтерв'ю «Кі каров»
  7. ^ Див. фотографії.
Хабад і великі мудреці Ізраїлю
Хабад та його гілки
Хасидизм Хабад-Любавич • Старосільський хасидизм • Розкол хасидизму Хабад (5626) • Хабад-Копись • Хабад-Ляди • Хабад-Ніжин • Овруцький хасидизм
Двори Росії, Литви та України
Боян • Брацлав • Тальне • Слонім • Сквира • Пінськ-Карлін • Чорнобиль • Карлін • Черкаси • Ротмістрівка • Ружин • Чортків • Сколе • Садгора
Двори Галичини
Бобов • Цанз • Махнівка • Пшеворськ • Белз • Надвірна • Бичина • Кречніф • Зутшка
Двори Польщі та Волині
Амшинов • Гур • Звягель • Лелов • Стропков • Радзинь • Бяла • Пшисуха • Ожарів
Двори Угорщини та Румунії
Вижниця • Сатмар • Спинка • Ерлау • Папа
Двори Землі Ізраїлю та Марокко
Шомрей Емуним  •  Ашлаг  •  Абухацира

Повідомити про помилку на цій сторінці