Перейти до вмісту

«Дерех хаїм»

Матеріал з Хабадпедії
Титульний аркуш книги, друкарня в Кописі, 5679

«Дерех хаїм ве-тохахат мусар га-сехель»[1] — хасидська книга Мітлер Ребе, надрукована ним самим, яка роз'яснює теми тшуви і тяжкості гріхів; вважається засадничою книгою в служінні тшуви згідно з хасидутом. Книга є третьою частиною книги «Шаарей тшува».

Написання і видання книги

Ребе Раяц розповідав, що книгу «Дерех хаїм» Мітлер Ребе не виголошував публічно, а лише передав її в письмовому вигляді (на відміну від інших своїх книг, таких як «Атерет рош» і «Шаарей ора»)[2].

Водночас в іншому місці Ребе Раяц розповідає про маамар «Яфа шаа ахат», який Мітлер Ребе час від часу повторював і який охоплював перші десять розділів книги «Дерех хаїм»[3]. Також Ребе Раяц розповідає про подію, коли Мітлер Ребе виголосив маамар «Хомат бат Ціон», у якому роз'яснив теми, згадані в розділах 4 і 5 книги «Дерех хаїм»[4]. Крім того, у низці рукописів трапляються маамари, виголошені Мітлер Ребе в різний час, які містять розділи з книги[5].

Видання книги

Книгу вперше було надруковано в 5579 році (1818/1819) у Кописі як третю частину книги «Шаарей тшува», виданої у двох частинах у 5577 (1816/1817) і 5578 роках (1817/1818), і відтоді ще кілька разів. Видання квадратним шрифтом було надруковано в Житомирі в 5623 році (1862/1863). У книзі «Лікутей біурім» р. Гілеля з Паричів надруковано роз'яснення до передмови книги.

У 5715 році (1954/1955), у зв'язку з місяцем елул[6], Ребе заново надрукував книгу (фотокопія видання, що вийшло в Житомирі) з додаванням покажчиків, приміток і посилань, складених самим Ребе.

У 5762 році (2001/2002) книгу було надруковано з додаванням коротких викладів Ребе Раяца (спочатку до перших шести розділів, а у виданні 5767 року (2006/2007) — до розділу 17), роз'яснення р. Гілеля з Паричів до передмови, добірки сіхот наших Ребе, провідників поколінь, про книгу і посилань на джерела. Доповнення підготували рав Гавріель Шапіро і рав Еліягу Матусов.

У 5773 році (2012/2013) книгу було заново набрано чітким шрифтом і надруковано видавництвом «Кегот». У 5782 році (2021/2022) вона знову вийшла в новому, поліпшеному виданні з посиланнями на джерела на полях і зі зміненою версткою сторінки, щоб полегшити роботу тим, хто вивчає.

Про книгу

Книга присвячена темам тшуви і пронизливо роз'яснює, наскільки глибоко може впасти грішник через скидання ярма. Були хасиди, у яких книга викликала гіркоту і виняткове сокрушення серця: р. Шмуель-Гронем Естерман був меламедом у селі, і якийсь час у нього не було хасидських книг, крім книги «Дерех хаїм», яку він багато вивчав і плакав. Сокрушення його серця від книги було настільки велике, що Ребе Рашаб заборонив йому її вивчати[7], і р. Шмуель-Гронем поставив книгу в шафі позаду інших книг. Коли йому траплялося натрапити на палітурку книги, він знову заходився плачем, поки не замінив палітурку яскравого кольору іншою[8].

Р. Ельханан-Дов (Хоне) Морозов теж вивчав книгу із сокрушеним серцем і плачем, поки р. Міхоель Блінер не попросив Ребе Рашаба заборонити йому це вивчення, бо він не може витримати його плачу[9]. Також розповідають, що внаслідок вивчення і гіркоти Ребе Рашаб покликав р. Хоне і сказав йому: «Повір мені, те, що я кажу тобі, — ніби ти чуєш з уст Всемогутнього. Знай, що Гаває зняв твій гріх». І тоді звелів йому припинити вивчення[10].

Також хасид р. Яаков-Зхар'я Маскалік, повертаючись зі своїх поїздок єврейськими весіллями, куди він їздив, щоб домогтися, аби наречений і наречена бралися шлюбом за законом Моше та Ізраїлю, входив до свого дому у великій радості, сідав за стіл, розгортав «Дерех хаїм» і заходився плачем.

Ребе Магараш сказав своєму синові, Ребе Рашабу, на єхідуті:

Щоб розплутати клубок шат душі — думки, мовлення і дії, — знати свої вади і чесноти, потрібно вивчати «Дерех га-хаїм» діда, і вивчати неквапливо . . Знати, що таке шати душі — думка, мовлення і дія, — можна з багатьох місць у маамарах хасидуту. Але щоб знати, якими мають бути думка, мовлення і дія, їхні чесноти й вади і як виправити вади, — для цього необхідно вивчати «Дерех га-хаїм».

Усі види проявів думки, мовлення і дії, їхні впливи одне на одне — як на добро, так і на зло — дід роз'яснив там.

На перший погляд здається, що дід багатослівний, але коли вивчаєш із належною увагою, бачиш, що кожне слово ясно і точно прояснює тему, якою він займається

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 3, с. 486

.

Ребе Раяц сказав: «Алтер Ребе мав на увазі служіння розуму, а Мітлер Ребе мав на увазі служіння серця. Служіння розуму означає розум із розумом, а служіння серця означає серце із серцем. Щоб знати, що таке служіння серця, потрібно вивчати «Шаарей тшува» і «Дерех хаїм». Щоб знати, що таке служіння розуму, потрібно вивчати Сидур з «Імрей біна»»[11]. Також він сказав: «Для служіння необхідна гіркота, до якої можна прийти через вивчення „Дерех хаїм“ Мітлер Ребе. Так я чув на єхідуті від мого батька, але це не справа приватного єхідуту, а стосується кожного»[12].

Хасиди називають книгу «книгою мусару вчення хасидуту[потрібне джерело]».

Одна людина поскаржилася Ребе, що відчуває в собі смуток, відчай тощо, і припускає, що це прийшло до неї від вивчення книги «Дерех га-хаїм». На це Ребе відповів їй[13]:

Відоме роз'яснене в багатьох місцях хасидуту, наскільки віддаляли якість смутку і яка велика шкода від нього у війні з лихим началом, і тому потрібно позбутися його якомога швидше, бо він не з боку добра; і, як в усіх небажаних речах, шлях до цього — додавання сили на боці добра, адже навіть трохи світла проганяє багато темряви, а тим паче багато світла. І коли він вивчатиме з ретельністю, постійністю, у встановлений час і з внутрішньою встановленістю нашу святу Тору, що звеселяє серце і душу, як сказано: «Накази Г-сподні справедливі, звеселяють серце», само собою зникне почуття відчаю і навіть почуття смутку; тим паче якщо він вдумається в тему особливого провидіння, що Всевишній, благословенний Він, Який є сама суть добра, наглядає за кожним у повсякденному житті, у подробицях і в найдрібніших подробицях, і людині залишається лише перебувати в зв'язку і стежити, щоб канал був відкритий, а це — через вищезгадане, загалом — зміцнення в трьох лініях Тори: Торі, служінні та добродіяннях.

Кунтрес «Покеах іврім» Мітлер Ребе — це (переважно) добірка пронизливих уривків із книги (як докладно зазначено в роз'ясненні Рашдама з Борисова до кунтресу).

Відповідні нагоди для вивчення книги

Ребе радив вивчати книгу в місяці елул як частину служіння тшуви[14].

Коли Ребе Рашаб побачив свого сина, Ребе Раяца, у ніч сьомого дня Песаху з книгою «Дерех хаїм» на столі — у межах його звичаю щодня вивчати з книги перед Кріят Шма перед сном, — він сказав: «Хоча хасидське „слово вчасно — як добре“ охоплює всі маамари про служіння, і на чолі їх „Ігерет га-тшува“ і „Дерех хаїм“, проте є часи, коли потрібно більше пробуджувати лінію радості, і особливо в сьомий день Песаху, який є джерелом радості»[15].

Також у певних випадках Ребе вказував вивчати книгу в межах виправлень тшуви і спокути[16]. Учням єшиви, які не дотримувалися розпорядку єшиви як належить, Ребе написав різкого листа про тяжкість скидання ярма і зазначив: «Важко розводитися про справу настільки жахливу, тим паче що тему скидання ярма вже роз'яснено на початку книги „Дерех хаїм“, тож кожен, хто чує (і, як відомо, уточнення мого святійшого тестя, Адмора дер герн) сказане там, — волосся на його голові стане дибки»[17].

Видання в каталозі HebrewBooks

Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 3. Каталог HebrewBooks.

  1. «Дерех хаїм» דרך חיים (Копись) — у каталозі · читати
  2. «Дерех хаїм» דרך חיים (Бруклін, Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  3. «Дерех хаїм» דרך חיים (Бруклін) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Зазвичай називається коротко просто «Дерех хаїм» (як у вірші) або «Дерех га-хаїм». Див. у покажчику до книг «Маамарей у-друшей Мітлер Ребе» («Кегот», 5782), у відповідній статті.
  2. ^ «Сефер га-сіхот», літо 5700, с. 101 [у перекладі на лашон га-кодеш — с. 104].
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 6, с. 267 — наводиться в «Гайом йом», 28 тамуза.
  4. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 3, с. 381.
  5. ^ Див. «Маамарей Мітлер Ребе», «Бемідбар», частина 2, у передмові, примітка 5 (маамар Шавуот 5578 (10 червня 1818)). «Дварім», частина 3, с. 1049, у примітці (маамар Рош га-Шана 5579 (1 жовтня 1818) — рік видання книги).
  6. ^ Відома вказівка Ребе вивчати «Дерех хаїм» у місяці елул. Див. нижче в примітці.
  7. ^ У короткому життєписі р. Шмуеля-Гронема наприкінці книги його роз'яснень до «Танії» («Кегот», 5776) сказано, що Ребе Рашаб звелів йому викладати цю книгу учням-тмімім, і Рашаг сказав, що викладатиме все, що Ребе йому скаже, крім «Дерех хаїм». Але правдоподібнішою видається версія [без ясного джерела], наведена в основному тексті.
  8. ^ «Оцар сіпурей Хабад», 16, с. . «Р. Мендл», с. 178.
  9. ^ «Р. Мендл», там само.
  10. ^ «Кфар-Хабад», випуск 495.
  11. ^ «Сефер га-сіхот» 5705, с. 52
  12. ^ «Сефер га-сіхот» 5702, с. 89 [у перекладі на лашон га-кодеш — с. 81].
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, том 10, лист 2896.
  14. ^ «Лікутей сіхот», частина 2, с. 632. «Ігрот кодеш» Ребе, том 11, лист 3782. Том 19, лист 7429.
  15. ^ «Сефер га-сіхот», літо 5700, с. 53 [у перекладі на лашон га-кодеш — с. 58].
  16. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, том 8, лист 2248. 2574 (там він вказує вивчити 11 розділів напам'ять).
  17. ^ «Ігрот кодеш» Ребе, том 14, лист 4976.

Повідомити про помилку на цій сторінці