Ісраель-Шимон Калменсон
| Ісраель-Шимон Калменсон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 швата 5674 (11 лютого 1914) |
| Дата смерті | 1 адара 5772 (24 лютого 2012) |
| Місце проживання | Пушкін, Самарканд, Нью-Йорк |
| Рід діяльності | шохет-бодек, педагог |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Невель, «Томхей Тмімім» Кременчук, «Томхей Тмімім» Полоцьк, «Томхей Тмімім» Одеса |
| Посада | шохет півня для капарот Ребе, член педагогічного колективу єшиви «Томхей Тмімім» Центральна 770 |
| Учителі | Аврагам-Еліягу Плоткін, Мендл Добрускін |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Калменсон |
| Мати | Менуха |
| Дружина | Хая-Сара, дочка Моше Гейсінського |
| Діти | Шалом-Бер Калменсон, Мордехай-Лейб Калменсон, Мір'ям-Голда, Рахель-Лея, Бейтар-Ріша |
| Брати й сестри | Єкутіель-Дов-Бер Калменсон, Шалом-Мендл Калменсон |
| Родовід | |
Рав Ісраель-Шимон Калменсон (15 швата 5674 (11 лютого 1914) – 1 адара 5772 (24 лютого 2012)) був членом педагогічного колективу єшиви «Томхей Тмімім» Центральна 770. Служив шойхетом-бодеком. Удостоївся бути шойхетом, який різав півня для капарот Ребе напередодні Йом Кіпуру, а також удостоївся готувати вино для Ребе до свята Песах.
Біографія


Народився 15 швата 5674 року (11 лютого 1914) у батька, р. Шнеура-Залмана Калменсона, і матері, пані Менухи, у містечку Вітебськ, і під час бриту був названий на честь діда, р. Ісраеля-Шимона Калменсона. У його дитинстві родина переїхала до Пушкіна, передмістя Ленінграда, де почала складатися хабадська громада.
Узимку 5686 року (1925/1926) поїхав навчатися до «Томхей Тмімім» Невель, а потім переходив з однієї підпільної єшиви «Томхей Тмімім» до іншої, серед них: «Томхей Тмімім» Кременчук, «Томхей Тмімім» Полоцьк і «Томхей Тмімім» Одеса — до 5692 року (1931/1932).
Одружився 10 кислева 5696 року (6 грудня 1935) зі своєю дружиною пані Хаєю-Сарою, донькою рава Моше Гейсинського, шойхета-бодека у Кривому Розі. Подружжя жило по сусідству з домом його батьків у передмісті Пушкін під Ленінградом.
Під час Другої світової війни разом з іншими хабадськими родинами вони перебралися на схід і близько двох років перебували в колгоспі Бортюк. Потім, отримавши звістки про створення квітучої хабадської громади в Самарканді, переїхали жити туди.
Після закінчення війни, в середині 5706 року (1945/1946), поїхав разом із равом Мордехаєм Шустерманом до Москви, а звідти до Львова, і 15 ава 5706 року (12 серпня 1946) вони перетнули кордон до Польщі, а потім прибули до табору переміщених осіб у Покінгу, де він вивчив ремесло шхіти й отримав «кабалу» (дозвіл) від рава Аврагама-Еліягу Плоткіна і рава Мендла Добрускіна. У Покінгу в нього народився син р. Шалом-Бер.
У 5709 році (1948/1949) за вказівкою Ребе Раяца переїхав до Нью-Йорка й оселився в районі Іст-Сайд. У період після відходу з життя Ребе Раяца рав Калменсон усіма фібрами душі встановив гіткашрут з Ребе, а в період прийняття проводу був частиною невеликого міньяну хасидів, які супроводжували рава Єрахміеля Беньямінсона, одного з найстарших хасидів, який зачитав підйон нефеш біля святої могили Ребе Раяца, щоб «Рамаш» погодився взяти на себе тягар проводу.
У 5714 році (1953/1954) він отримав обов'язок шойхета, який різав півня для капарот Ребе. Завдяки тому що він був шойхетом, він щоразу удостоювався заходити на єхідут після капарот. На цьому єхідуті Ребе говорив з ним про питання шхіти загалом, а також про подробиці любавицької шхіти. У пізніші роки Ребе просив відмовити його від того, щоб залишати роботу шойхета, і одного разу сказав йому на єхідуті: «Місця свого не залишай». На цих єхідутах він також отримував особисті благословення для себе і членів родини.
Упродовж багатьох років Ребе брав у нього вино (без цукру) для кідушу і для пасхального седеру. Після відходу з життя р. Йоханана Гордона у 5729 році (1968/1969) він узяв на себе роль того, хто «б'є», у звичаї переддня Йом Кіпуру. Природно, спочатку він заперечував проти виконання цієї ролі, але Ребе звелів передати йому, що шхіта залежить від малкот, і тоді він узяв на себе цю роль.
Був членом педагогічного колективу єшиви «Томхей Тмімім» Центральна 770 і навчив багатьох учнів мистецтва шхіти, а також аврехів з колелю в Краун-Гайтс.
І після 3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) продовжував з усією силою поширювати звістку про Геулу Ребе Мелех га-Мошіаха і навіть брав участь у з'їзді для зустрічі Мошіаха, що відбувався в Лінкольн-центрі в 5755 році (1994/1995).
В останні роки життя його здоров'я погіршилося, і в Рош ходеш адар 5772 року (лютий–березень 2012) він помер у глибокій старості[1]. Його похоронна процесія пройшла повз 770.
Родина
- Його син, рав Шалом-Бер Калменсон, — шаліах Ребе в Цинциннаті, Огайо
- Його син, рав Мордехай-Лейб Калменсон, — Краун-Гайтс
- Його донька, пані Мір'ям-Голда, дружина рава Йосефа Близинського, — Нью-Йорк
- Його донька, пані Рахель-Лея, дружина рава Шмуеля Габера, колишнього голови єшиви в «Томхей Тмімім» Морристаун
- Його донька, пані Бейтар-Ріша, дружина рава Яакова Гринбойма, — Краун-Гайтс\Лос-Анджелес
Зовнішні посилання
Примітки
Код особи: № 5377443200
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Випускники «Томхей Тмімім» у Невелі
- Випускники «Томхей Тмімім» у Кременчуці
- Випускники «Томхей Тмімім» у Полоцьку
- Випускники «Томхей Тмімім» в Одесі
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Особистості Краун-Гайтс
- Персонал центральної «Томхей Тмімім»
- Родина Калменсон
- Шохети
- Особистості, що народилися 5674 року (1913/1914)
- Особистості, що померли в 5772 році (2011/2012)