Перейти до вмісту

Гілель Певзнер

Матеріал з Хабадпедії
Гілель Певзнер
Рабин і галахічний авторитет
Основна інформація
Дата народження29 швата 5682 (27 лютого 1922)
Місце народженняМінськ
Дата смерті4 тішрея 5769 (3 жовтня 2008)
Місце похованняОливкова гора
КраїнаФранція
Місце проживанняПариж
Рід діяльностірабин, галахічний авторитет, рам
Освіта«Томхей Тмімім» Житомир, «Томхей Тмімім» Воронеж, «Томхей Тмімім» Покінг, єшива в Парижі
Посадарабин хасидів Хабаду у Франції, голова рабинського суду Ради любавицьких рабинів Франції, засновник і президент закладів «Синай-Любавич» у Парижі, рам в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа
Сім'я
БатькоАврагам-Барух Певзнер
МатиАльта-Сара Цертл
ДружинаЕшка, дочка рава Ар'є-Дов Ейдельман
ДітиАврагам-Барух Певзнер (Париж), Йосеф-Іцхак Певзнер (Франція), Менахем-Мендл, Стерна-Сара Калмансон, Рівка Напарстек, Хана Слонім
Брати й сестриІцхак-Шломо Певзнер
Родовід

Рав Гілель Певзнер (29 швата 5682 (27 лютого 1922) — 4 тішрея 5769 (3 жовтня 2008)) — рабин і галахічний авторитет. Протягом 55 років був рабином хасидів Хабаду у Франції і головою рабинського суду Ради любавицьких рабинів Франції. Засновник і президент закладів «Синай-Любавич» у Парижі. Близько двох десятиліть був рамом в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа.

Біографія

Народився в місті Мінськ 29 швата 5682 року (27 лютого 1922) в родині рава Аврагама-Баруха Певзнера та Альти-Сари Цертл.

Навчався в єшивах «Томхей Тмімім» Житомир, «Томхей Тмімім» Воронеж «Томхей Тмімім» Покінг і в Парижі, де також був магідом шіуром і машгіахом.

У 5706 році (1945/1946) виїхав із Росії, а з 5707 року (1946/1947) жив у Парижі, Франція, де був рабином і головою рабинського суду Ради любавицьких рабинів Франції. Створив заклади «Синай» і систему кашруту у Франції та брав участь у створенні Центру рабинів Європи.

Одружився з Ешкою, дочкою рава Ар'є-Дова Ейдельмана.

Був відомий своєю геніальністю в Торі, у Шасі та в інших книгах; здійснював поїздки по всьому світу, щоб робити мікви кошерними.

У 5715 році (1954/1955) за вказівкою Ребе створив у Франції заклади «Синай» як релігійну установу для прийому іммігрантів із Північної Африки[1].

Рав Певзнер вручає Ребе ключ від закладів «Синай»
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Діяльність із поширення вісті про Геулу

Рав Гілель у Ребе під час отримання чотирьох видів рослин

Був одним із визначних рабинів, які заохочували поширення вісті про Геулу і того, що Ребе — Мелех га-Мошіах, і брали в ньому участь.

Наприкінці місяця тевет 5753 (грудень 1992 – січень 1993) повідомив Ребе (листом до секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера) про призначену на вихід Шабату глави «Бо» у школі «Синай» конференцію («канференц») з питань Мошіаха з виступами про три пункти: «Настав час вашого визволення», готуйтеся до приходу Мошіаха і «Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» а останній пункт він підкреслив і написав про намір підкреслити саме його на конференції, і просив згоди і благословення. Ребе схвалив це, і після того як секретар підкреслив третій пункт і згадав про намір особливо його підкреслити, Ребе знову кивнув на знак згоди і благословення[2].

Був одним із рабинів, які заохочували проведення «Всесвітньої церемонії прийняття царства — Сателіт», що відбулася 10 швата 5753 року (1 лютого 1993), і закликали приєднатися до неї з усіх кінців світу з проголошенням «Єхі адонейну»[3]. На самій церемонії виступив французькою в прямій трансляції з Франції, закликаючи до прийняття царства Ребе як Мелех га-Мошіаха[4].

У місяці адар 5753 року (лютий–березень 1993) запитав Ребе, чи допустимі плакати про Мошіаха з написом французькою «Ось-ось Мошіах іде — приходить»[5] зі значенням і тлумаченням у теперішньому часі, і тоді хтось почне говорити, що Хабад сповіщає про вже здійснений прихід Мошіаха. Рав Певзнер зазначив ще більшу радикальність цього формулювання порівняно з гаслом «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах», яке поширювали Мобільні центри Хабаду у Святій Землі на чолі з равом Давидом Нахшоном. Ребе схвалив це гасло[6].

І після 3 тамуза продовжував оголошувати чисту віру у вічність життя Ребе і в здійснення пророцтва про Геулу, і навіть брав участь (у прямій трансляції) у з'їздах «Геула і Мошіах» в Яд-Еліягу в 5755 році (1994/1995) зусиллями рава Зімроні Цика а згодом і в інших з'їздах[7].

Рав Певзнер підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

Відхід з життя і увічнення пам'яті

Наприкінці 5768 року (2007/2008) рава Певзнера терміново доставили до лікарні з гострим запаленням легень. Р. Гілель помер у себе вдома в четвер, на виході посту Гдальї, 4 тішрея 5769 року (3 жовтня 2008). Похований на Оливковій горі в Єрусалимі.

Через тридцять днів після відходу з життя рава Певзнера, на зворушливій церемонії, проведеній з нагоди «шлошім» у закладі «Синай» у Парижі за участю сотень хасидів, рабинів і шлухім із Франції, його старшого сина рава Аврагама-Баруха було зведено на посаду рабина замість батька.

Через рік після його відходу з життя відбулася церемонія внесення сувою Тори, написаного задля піднесення його душі членами його родини і громади.

На бар-міцві його правнука, таміма Гілеля га-Леві Сегаля, 28 нісана 5785 року (26 квітня 2025) було випущено відбиток із книги в пам'ять про нього.

Родина

Зовнішні посилання

Примітки

Гілель Певзнер згадується ще в 34 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3220704700

Повідомити про помилку на цій сторінці