Монреаль
| Монреаль | |
|---|---|
Шлухім і керівники установ міста (на зібранні) | |
| Місто | Монреаль |
| Країна | Канада |
| Установи | Бейт Хабад для тих, хто розмовляє івритом, та інститут сміхи, єшива «Томхей Тмімім» Монреаль, «Бейт Рівка», семінар «Хая-Мушка» для дівчат, семінар для дівчат у місті Сент-Агат, єшива «Ор Менахем» у місті Ніпервіль, мала єшива «Мтівта», Бейт Хабад Кот-Сен-Люк для громади євреїв — вихідців із Марокко, «Хейдер» для дітей Хабаду, «Бейт-мідраш Любавич» і міква для анаш, кемп — літній табір «Ган Ісраель» Монреаль, літній табір «Пардес Хана» для дівчат, «Хай-сентер» — синагога і колель аврехім, Бейт Хабад «Шабанель», Бейт Хабад «Сентрал», Бейт Хабад «Монреаль — Вест», центр «У-фарацта» Віль-Сен-Лоран, «Ваад га-ір», що наглядає за кашрутом мікв, продуктів харчування і любавицькою шхітою в місті, Бейт Хабад для тих, хто розмовляє французькою, «Щотижнева сіха», «Гейхал Менахем», мала єшива «Мтівта» |
| Центральні шлухім | Рав Шалом-Дов-Бер Мочкін, рав Хаїм-Шломо Коген рав Йоель-Зуша Зільберштейн, рав Давид га-Коген Коген |
| Кількість родин у громаді | 700 родин |
Монреаль — друге за величиною місто Канади (після Торонто); воно розташоване в провінції Квебек. У місті 1,9 мільйона мешканців, а в Монреальській агломерації проживає 3,8 мільйона мешканців. Місто розташоване на острові при злитті річок Святого Лаврентія та Оттави.
У місті є велика хабадська громада, що налічує близько 700 родин анаш, шлухім, синагоги, навчальні заклади, єшиву «Томхей Тмімім».
Єврейська громада
Єврейська громада міста — одна з найстаріших і найбільших громад Північної Америки. Сьогодні в місті живуть понад 100 тисяч євреїв, серед них кілька тисяч ізраїльтян. У місті близько 20 єврейських шкіл усіх типів. Одна з них — школа «Явне», якою керував рав Масуд-Хай Хавів із хасидів Хабаду.
Серед єврейських громад — велика громада вихідців із Марокко (франкомовних), адмор рабі Мешулам-Файш Леві з Таша із сотнями своїх хасидів у Кір'ят-Таші (біля Монреаля), сотні хасидів Белза, Вижниці, Сатмара і Сквири — у кварталі Утремон. Литовська громада — у кварталі Де-Вімі, а сефардська громада — у кварталі Кот-Сен-Люк.
У місті діє велика хабадська громада, яка швидко розвивалася відтоді, як до нього прибули тмімім з Отвоцька через Шанхай у 5702 році (1941/1942); сьогодні більша частина хабадської громади живе в кварталі Кот-де-Неж.
Заснування хабадської громади

Немає ясних відомостей про заснування і членів хабадської громади в Монреалі впродовж десятиліть її існування і до прибуття тмімім з Отвоцька в 5702 році (1941/1942).
У 5680-ті роки в Монреалі була синагога «Кегілат анаш нусах га-Арі», і на посаду рабина громади призначили рабина, який служив рабином у кількох містах Латвії, але не належав до громади Хабаду, — рава Натана-Нету Ефройймовича (Ефрімовича)[1][2]. І як буде докладно викладено нижче, коли тмімім-біженці прибули з Отвоцька через Шанхай, вони спочатку заснували свою єшиву в синагозі «Кегілат анаш нусах га-Арі».
Врятовані учні прибувають до Монреаля
На прохання громади Ребе Раяц вирішив звернутися до канадського уряду, щоб той зволив видати візи учням «Томхей Тмімім» Шанхай. Уряд Канади справді відгукнувся, і з вісімдесяти віз, розданих усім учням єшив, що були тоді в Шанхаї, єшива отримала дев'ять віз; 2 хешвана 5702 (23 жовтня 1941) було відправлено дев'ятьох тмімім, які отримали візи, а саме — Йосефа Радаля, Ар'є-Лейба Крамера, Йосефа-Менахема-Мендла Тененбойма, Менахема-Зеева Грингласа, Моше-Еліягу Герліцького, Іцхака Генделя, Йосефа Вайнберга, Йосефа-Цві Котлярського і Шмуеля Штейна, — з єшиви «Томхей Тмімім» Шанхай, з метою зміцнити громаду і заснувати в ній єшиву «Томхей Тмімім»; тим, хто подбав — за вказівкою Ребе Раяца — прийняти їх і ввести до свого дому, був р. Єрухам-Фішл Аврутік.
Вони здолали шлях кораблем із Шанхаю до Сан-Франциско, Каліфорнія, а звідти поїхали до міста Монреаль автобусом.
Наступного дня після їхнього прибуття до міста єшива відкрилася, на чолі її стояв рав Іцхак га-Коген Гендель; учні тимчасово розмістилися в хабадській синагозі нусаху Арі. З розширенням єшиви виникла потреба в облаштованому і більшому місці для єшиви. У той час відповідальні за єшиву почали планувати купівлю великого й розкішного будинку, який вмістив би всіх учнів із простором. Але поки цей план не було здійснено, єшива розмістилася в місцевому сирітському будинку, де отримала кілька кімнат, у яких можна було вести єшиву. Через кілька днів, 9 хешвана, Ребе Раяц надіслав тмімім довгого листа, в якому докладно виклав свої святі вказівки про те, як їм діяти в місті («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 6, с. 48); упродовж місяця хешван Ребе Раяц послав видатного машпіа рава Шмуеля Левітіна, щоб той допоміг у заснуванні єшиви на перших її кроках; далі Ребе вказує створити виконавчий комітет правління «Томхей Тмімім Любавич», який оберуть анаш міста. Головою комітету Ребе вказав призначити р. Єгуду Альберта — вочевидь, громадського діяча, який багато допомагав єшиві й підтримував її. Рав Шмуель Левітін залишив єшиву невдовзі після 10 кислева 5702 (30 листопада 1941), приблизно через місяць після того, як прибув до єшиви. Під час відкриття єшиви в ній налічувалося 24 учні. Через рік в єшиві було понад двісті учнів; Ребе Раяц надіслав листа, що, дякувати Б-гові, після великих зусиль, які докладають учні, в ній мало б бути щонайменше п'ятсот учнів.
15 кислева 5704 (12 грудня 1943) відбулося новосілля будівлі, купленої для єшиви, за участю Рашага, зятя Ребе Раяца, який спеціально прибув до Монреаля на урочистість як його особистий посланець.
У неділю, 23 іяра 5722 (27 травня 1962), було відкрито нову будівлю єшиви[3] (першу будівлю, яку Хабад збудував у Північній Америці); після відходу з життя рава Переца Мочкіна єшива розширилася за рахунок його будинку; у 5764 році (2003/2004) спалахнула пожежа в будівлі інтернату єшиви, що була біля будівлі єшиви (включно із синагогою, любавицьким бейт-мідрашем і міквою), на вулиці Вестбері, 6405; потім 26 сівана 5767 (12 червня 2007) було відкрито нову й розкішну будівлю на місці будівлі інтернату на вулиці Вестбері, 6355, і єшива гдола — «зал» — перейшла до нової будівлі.
У 5709 році (1948/1949) Ребе Раяц послав рава Моше-Хаїма Сапачинського служити шойхетом громади, і він служить також рабином синагоги нусаху Арі.
На початку проводу Ребе послав трьох шлухім із міста Парижа у Франції. У 5711 році (1950/1951) — рава Єгошуа-Гешеля Цейтліна, служити машпіа, шойхетом і моелем. У 5712 році (1951/1952) — рава Хаїма-Шнеура-Залмана Морозова служити шойхетом і машпіа, і рава Переца Мочкіна — служити машпіа.
Потім рав Лейбл Крамер і рав Йосеф Радаль були призначені керівниками установ і рош-єшивами та заснували синагогу і мікву.
У 5719 році (1958/1959) рав Єгуда Шпуц (який раніше навчався в єшиві) був посланий Ребе працювати в єшиві та в литовській установі для дівчат «Бейт Яаков». Того ж року було засновано табір «Ган Ісраель — Монреаль» у горах Квебеку равом Реувеном-Цві-Єгудою Фейгельштоком і равом Берлом Мочкіним.
У 5730 році (1969/1970) р. Лейбл Крамер заснував відому установу «Бейт Рівка Монреаль». А також літній табір «Пардес Хана» в горах, названий на честь ребецн Хани; за допомогою рава Шалома-Бера Калменсона (який жив тоді в Монреалі) йому вдалося набрати велику кількість учениць до обох установ.
У 5737 році (1976/1977) Ребе вказав провести вибори машпіа; рав Цейтлін, рав Морозов і рав Герліцький були обрані найбільшою кількістю голосів; рав Герліцький отримав також посаду «габая синагоги»; каббаліст рав Менахем-Зеєв Гринглас також служив машпіа.
У 5741 році (1980/1981) Ребе заснував у Монреалі колель аврехім «Тіферет тмімім».
В елулі 5754 було засновано нову мтівту (малу єшиву) під керівництвом рава Цві-Гірша Раскіна і його свояка рава Песаха га-Когена Шперліна.
В елулі 5756 було засновано проєкт «Щоденна сіха» равом Цві-Гіршем Гурарі; відтоді й донині «Щоденна сіха» звучить у синагозі громади між Мінхою і Маарівом.
В елулі 5777 рав Дов-Бер га-Коген Бел був призначений рабином хабадської громади.
З роками громада зміцнилася; вона побудована переважно на випускниках єшиви та близьких до неї.
Громада сьогодні

Сьогодні громада налічує сотні родин і десятки установ; громаду обслуговують:
- Машпіа рав Іцхак-Меїр Гурарі
- Голова «Цеірей Агудат Хабад» Канада (що об'єднує доми Хабаду в Квебеку) рав Шалом-Дов-Бер Мочкін
- Рав Йоель-Зуша Зільберштейн, шаліах Ребе
- Рав Давид га-Коген Коген і рав Еліягу Коген (мир праху його), машпіїм франкомовної громади
- Рав Хаїм-Шломо Коген, машпіа громади тих, хто розмовляє івритом
- Рав Аврагам Бен-Шимон, один із видних анаш
Рабинат у місті
На чолі рабинського суду, що називається «Ваад га-ір», багато років стояв рав Пінхас Гіршпрунг, який мав особливий зв'язок із Ребе Мелех га-Мошіахом і навіть підписав постанову про те, що Ребе — у статусі ймовірного Мошіаха. А також рав Айзик Шві і рав Іцхак Гендель. Сьогодні головою рабинського суду служить рав Йонатан-Біньямін Вайс.
У 5708 році (1947/1948) рав Іцхак Гендель був призначений Ребе Раяцем рабином громади Хабаду.
У 5757 році (1996/1997), після відходу з життя гаона, голови рабинського суду рава Пінхаса Гіршпрунга, рав Аврагам-Давид Нижник[4] був призначений головою рабинського суду Монреаля. Титул голови рабинських судів було присвоєно його колезі раву Іцхаку га-Когену Генделю, рабинові громади Хабаду, при якому були рав Давид-Рафаель Банон і рав Дов-Бер Бел. Також там був рав Яаков-Іцхак Нейман із «Махзікей га-дат» Белз, який помер у 5767 році (2006/2007).
У 5767 році (2006/2007), після відходу з життя рава Нижника і рава Генделя, рав Дов-Бер Бел був призначений даяном і рабином ашкеназької громади міста, а рав Давид-Рафаель Банон — даяном і рабином сефардської громади міста, а також рав Моше-Аба Штерн — море цедеком хабадської громади.
Установи в місті


- МАДА — Бейт Хабад для тих, хто розмовляє івритом, та інститут сміхи, під керівництвом рава Хаїма-Шломо Когена і його небожа рава Моше Шарфа.
- Єшива «Томхей Тмімім» Монреаль під керівництвом рава Ар'є-Лейба Каплана, рава Шмуеля Крамера і рава Моше-Аби Штерна.
- «Бейт Рівка» — установа для дівчат; навчальний директор — рав Йосеф Мінкович і рав Менахем-Мендл Морозов.
- Семінар «Хая-Мушка» для дівчат під керівництвом рава Міхаеля Дахана.
- Семінар для дівчат у місті Сент-Агат під керівництвом рава Карлебаха.
- Єшива «Ор Менахем» у місті Ніпервіль (приблизно година їзди на південь від Монреаля) під керівництвом рава Єгуди-Меїра Дахана.
- Мала єшива «Мтівта» під керівництвом рава Цві-Гірша Раскіна.
- Бейт Хабад Кот-Сен-Люк для громади євреїв — вихідців із Марокко під керівництвом рава Менахема-Мендла Раскіна.
- «Хейдер» для дітей Хабаду.
- «Бейт-мідраш Любавич» і міква для анаш під керівництвом габаїв — рава Шмуеля Залманова, рава Переца Мочкіна, рава Аврагама Гурарі та інших.

- Кемп «Ган Ісраель» Монреаль, заснований равом Шалом-Дов-Бером Мочкіним, під керівництвом його сина рава Ісраеля Мочкіна.
- Літній табір «Пардес Хана» для дівчат під керівництвом рава Менахема-Мендла Морозова.
- «Хай-сентер» — синагога і колель аврехім під керівництвом рава Нафталі-Цві Перлштейна.
- Бейт Хабад «Шабанель» під керівництвом рава Йоеля-Зуші Зільберштейна.
- Бейт Хабад «Сентрал» під керівництвом рава Моше Нью.
- Бейт Хабад «Монреаль — Вест» під керівництвом рава Песаха га-Когена Шперліна.
- Центр «У-фарацта» Віль-Сен-Лоран під керівництвом рава Елірана Хадада.
- «Ваад га-ір»[5], що наглядає за кашрутом мікв, продуктів харчування і любавицькою шхітою в місті.
- «Бейт Хабад для франкомовних» під керівництвом рава Шалома Шрікі.
- «Щотижнева сіха» — силами рава Єхіеля-Йосефа Цейтліна (Монреаль).
- «Гейхал Менахем» під керівництвом рава Баруха-Агарона Гуса.
- «Френдшип серкл» для особливих дітей і міжміська освітня мережа «Фрі Хібру» під керівництвом рава Йосефа-Іцхака Паріза.
- Бейт Хабад «Вестмаунт» — рав Йосеф Шнович.
- Бейт Хабад «Єврейська лікарня» під керівництвом рава Барака Хацроні.
Зовнішні посилання
- Домашня сторінка кемпу «Ган Ісраель» Монреаль
- Сайт Бейт Хабаду Кот-Сен-Люк
- Дев'ять шлухім до Монреаля (англійською) — короткий огляд та історичні фотографії, сайт «Анаш»
- Рав Юркович у захопливому описі міста «оведім» у нашому поколінні, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- За вказівкою Ребе: у Монреалі відбувся «Кінус Тора»
Примітки
- ^ Невідомо про зв'язок із нашими Ребе, крім підпису під хабадським протестом проти бешкетів сіоністів у Святій Землі та згадки про його бажання зустріти Ребе Раяца під час його візиту до Сполучених Штатів, а також жартівливої згадки в листах Рогачовського гаона про становище, за якого він став хасидом, оскільки був рабином хасидської громади (лист опублікував рав Яїр Борохов у 5784 році (2023/2024): Лист від рабина хабадської громади, який Рогачовський гаон не зміг розшифрувати). На його надгробку багато титулів, але звання «хасид» не згадується
- ^ «Латвія — синагоги і рабини» (і там його помилково названо «Мордехай»), «Латвія та її рабини», «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, ч. 7, «Га-Рогачові», нове видання
- ^ Нова будівля єшиви
- ^ Випускник єшиви «Томхей Тмімім».
- ^ Сайт «Ваад га-ір»