Хаїм-Еліезер Биховський
| Хаїм-Еліезер Биховський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | ділянка Колель Хабад на Оливковій горі в Єрусалимі |
| Місце проживання | Холми (Чернігівська губернія), Бобруйськ, Сновськ, Єрусалим |
| Рід діяльності | голова єшиви, видавець |
| Посада | голова єшиви в «Кібуці» Бобруйська, член комітету і рахівник Колель Хабад, голова «Особливого Колель Хабад» |
| Учителі | Іцхак-Дов-Бер Шнеєрсон, Шмар'я-Ноах Шнеєрсон |
| Сім'я | |
| Батько | р. Дов-Бер |
| Мати | Рахель-Мір'ям |
| Дружина | Естер-Гося, дочка р. Шмуеля-Єгуди-Лейба Епштейна |
| Діти | Зеєв-Вольф, Залман-Шнеур, Нохум-Авігдор, Сара, Стерна, Шейна-Фейга, Дов-Бер, Рахель-Мір'ям |
Рав Хаїм-Еліезер га-Коген Биховський (у їдишському написанні: ביכאָווסקי або ביחאָווסקי; 5613 – 17 ава 5684 (17 серпня 1924)) був хасидом Хабаду, з хасидів рабі Іцхака-Дов-Бера Шнеєрсона з Лядів і рабі Шмар'ї-Ноаха Шнеєрсона з Бобруйська, головою єшиви в «Кібуці» Бобруйська, видавцем і членом правління Колель Хабад.
Біографія
Рав Хаїм-Еліезер га-Коген Биховський народився в 5613 році (1852/1853) у р. Дов-Бера (сина р. Авігдора (і Рахелі, дочки р. Еліезера), сина р. Хаїма, сина р. Шмуеля[1]) і Рахелі-Мір'ям. Онук шурина Мітлер Ребе. Хаїм-Еліезер Биховський був із хасидів Адмора Магаріда з Лядів, а після його відходу з життя — з хасидів Адмора Шмар'ї-Ноаха Шнеєрсона з Бобруйська.
Одружився з пані Естер-Госею, дочкою р. Шмуеля-Єгуди-Лейба (сина р. Зеєва-Вольфа і Песі) Епштейна і пані Хани, дочки р. Аблі[2]; після одруження оселився, мабуть, у Холмах (у Чернігівській губернії) і жив на утриманні в тестя[3].
З 5651 року (1890/1891) — член комітету коштів Колель Хабад і рахівник колелю — посада, яку він обіймав до кінця своїх днів.
З 5667 року (1906/1907) займався виданням багатьох книг із праць Адморів Хабаду. У 5671-5674 роках (1910–1914) надрукував близько дев'яти книг (див. нижче розділ «Видані ним книги»).
Деякий час жив у Бобруйську і служив там головою єшиви в «Кібуці» Бобруйська разом із равом Яаковом Генкіним[4].
Влітку 5674 року (1913/1914) поїхав до Землі Ізраїлю, а після повернення переїхав жити до міста Сновськ, неподалік від свого сина Залмана, і повернувся до редагування книг.
Згодом після революції репатріювався до Землі Ізраїлю, оселився в Єрусалимі і продовжував друкувати книги.
Помер 17 ава 5684 року (17 серпня 1924) і похований на ділянці Колель Хабад на Оливковій горі в Єрусалимі. Поруч із його могилою похований рав Давид-Цві Хен.
Суперечка про Колель Хабад
Суперечка про Колель Хабад точилася за контроль над Колель Хабад: Ребе Рашаб хотів, щоб управління здійснювали його хасиди, які були переважно жителями Хеврона, а Адмор рабі Шмар'я-Ноах Шнеєрсон, навпаки, намагався захопити контроль через своїх людей, які були переважно жителями Єрусалима. З боку Любавичів був рав Ісраель-Дов Фрумкін, редактор газети «Га-Хавацелет», а з боку Бобруйська — рав Хаїм-Еліезер Биховський. Суперечка мала гострий характер і тривала кілька років, із взаємними сутичками між хасидами. У середині 5670-х років Адмор з Бобруйська вирішив відокремитися від Колель Хабад і заснував «Особливий Колель Хабад», на чолі якого було поставлено рава Биховського. Після відходу з життя Адмора з Бобруйська колель знову став частиною загального Колель Хабад, і він повернувся до керівництва колелю[5].
У 5674 році (1913/1914) Ребе Рашаб послав до Землі Ізраїлю трьох поважних хасидів, щоб відновити порядок у справах колелю: рава Моше Мадеєвського з Хорола, рава Іцхака-Йоеля Рафаловича, рабина Кременчука, і рава Натана Гурарі з Кременчука; під час того візиту рав Биховський нешанобливо висловився про наших Ребе, провідників поколінь, а потім розкаявся і спеціально приїхав до Любавичів, щоб вибачитися за висловлювання, але Ребе Рашаб не дозволив йому ввійти через те, що той говорив проти його святих батьків, і навіть сказав, що не промовлятиме хасидут, доки той не покине містечко[6]. Під час свого візиту він пожертвував свій внесок до «Купат бахурім». Після того що сталося, Ребе Раяц зробив догану габаям каси за те, що попросили його пожертвувати.
Після відходу з життя Ребе Рашаба рав Биховський шкодував, що не встиг попросити пробачення, і попросив пробачення в Ребе Раяца, який звелів йому попросити пробачення на могилі його батька[7].
У Ребе ставлення до нього вже цілком змінилося: Ребе говорив про нього з похвалою[8], звелів надрукувати його праці, а після Шестиденної війни, коли займалися ремонтом і відновленням надгробків на ділянці Хабаду, хасиди спитали Ребе, як слід учинити з його надгробком, і Ребе відповів, щоб написали за зразком інших сусідніх надгробків, і висловився, що вже: «Між ними встановився мир»[9] і що «із сильного вийшло солодке»[10].
Його праці
У 5734 році (1973/1974) було надруковано його глоси до книги «Танія» під назвою «Лікутей гагаот» у видавництві «Кегот».
У 5744 році (1983/1984) було надруковано його глоси до «Лікутей Тора» в посиланнях на джерела в кінці видання «Лікутей Тора того року, за редакцією рава Агарона Хітрика.
У 5750 році (1989/1990) в Брукліні було створено «Комітет з видання праць га-Раха Биховського»; комітет надрукував лише одну книгу з його праць під назвою «Кітвей га-Раха Биховський» за редакцією рава Шалома-Дов-Бера Левіна.
Його праці щодо суперечки
- «Тшува ле-доршей адрес бе-іньяней га-сіхсух бе-Колель Хабад», Вільна 5667
- «Га-теанот ве-га-ашамот ше-єш лану аль га-мемуним бе-іньяней Колель Хабад», Полтава 5673
- «Маоз ла-том бе-іньяней Колель Хабад», Полтава 5673
- «Лемаан ше-ло юхаль ліцмоах шум сіхсух одот га-сіхсухім бе-іньяней Колель Хабад», Єрусалим
Видані ним книги
- «Дерех міцвотеха», Полтава, 5671
- «Дерех емуна», Полтава, 5672[11]
- «Дерех міцвотеха», частина друга, Полтава, 5672
- «Хана Аріель» (за тижневими главами, автор Іцхак-Айзік Епштейн, Бердичів, 5672
- «Хана Аріель» (теми), Бердичів, 5672
- «Ор га-Тора», частина 1, Берешит (автор — Ребе Цемах Цедек), Бердичів 5673
- «Хана Аріель», Бердичів, 5673
- «Седер Меа шеарім», Бердичів 5673
- «Седер тфіла, ім перуш Магарід мі-Ляді», Бердичів 5673
- «Пелах га-рімон» на «Шир га-ширім», автор — рав Гілель з Паричів, Полтава, 5678
- «Шней га-меорот», автор — Іцхак-Айзік Епштейн, Полтава 5678
- «Тегілім, ім перуш Ягель ор» Ребе Цемах Цедека, Полтава 5678
- «Лікутей маамарім», автор — Адмор Іцхак-Дов-Бер Шнеєрсон з Лядів, Полтава 5678
- «Гінзей ністарот» (листи Бешта, рава Магіда з Межиріча і автора «Танії» — багато з них із листів Херсонської генізи), Єрусалим 5681
Родина[12]
- Його дядько, р. Йосеф, син р. Авігдора, Биховський. Помер у віці 77 років у святий Шабат тижневої глави «Цав» 5638[13].
- Його сестра, Груня.
- Його сестра, Блума.
- Його шурин, р. Залман Епштейн.
- Його син, рав Зеєв-Вольф Биховський, загинув під час Голокосту. Його дружина Брайна, дочка р. Лейба. Їхні діти: Ефраїм, Лея, Фейга, Рахель-Мір'ям, Рут.
- Його син, рав Залман-Шнеур Биховський. Його дружина Хана-Ріва, дочка р. Хаїма.
- Його син, р. Нохум-Авігдор. Одружився в 5672 році (1911/1912) з Мір'ям, дочкою р. Ісраеля-Давида Ліпшица. Їхні діти: Йосеф, Рівка.
- Його дочка, Сара.
- Його дочка, Стерна.
- Його дочка, Шейна-Фейга. Народилася 26 ава 5652 (19 серпня 1892).
- Його син, р. Дов-Бер Биховський.
- Його дочка, Рахель-Мір'ям. Дружина рава Ісраеля-Іссера Томаркіна, рабина міста Стародуба. Їхні діти: Дан, Деся, Груня, Ася-Батья.
Зовнішні посилання
- «Боне Єрушалаїм», на сайті HebrewBooks
- «Гінзей ністарот», на сайті HebrewBooks
- «Кітвей га-Раха Биховський», Комітет з видання праць га-Раха Биховського, Нью-Йорк 5750, на сайті «Оцар га-хохма»
- Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Основні віхи з життя автора», там само, с. 7–16, на сайті «Оцар га-хохма»
Примітки
- ^ Переписи Яновичів 5594, 5610, 5618.
- ^ З перепису Холмів 5648
- ^ За припущенням Шалома-Дов-Бера Левіна, «Кітвей га-Раха Биховський», 5750, сторінка 7.
- ^ «Книга пам'яті громади Бобруйська», сторінка 296.
- ^ Докладно про цю справу див. Шалом-Дов-Бер Левін, «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», розділ 41.
- ^ Згодом висловився, що шкодує, що не вчинив як р. Гіршл з Дісни, який виступав проти Мітлер Ребе на початку його проводу, а коли прийшов просити пробачення і Мітлер Ребе не погодився його прийняти, винайняв дім на місяць і залишався в Любавичах шість тижнів, доки Ребе не змилосердився над ним. Тижневик «Кфар-Хабад» 1882, сторінка 38.
- ^ Хаїм-Мордехай Перлов, «Лікутей сіпурім», сторінки 371-372. Проте див. «Аводат га-кодеш» рава Шалома-Дов-Бера Левіна, с. 14, що Ребе сумнівався в тому, що вони зустрічалися.
- ^ На трапезах свята Сукот 5730 (27 вересня 1969).
- ^ Свідчення рава Нахума Рабіновича. Тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1882, сторінка 38.
- ^ Рав Агарон Хітрик, який чув від секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера, — «Ковец Гаарот у-біурім», Шабат Тшува 5755
- ^ Це видання було не до душі Ребе Рашабові («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, сторінки 307-308), проте Адмор рабі Шмар'я-Ноах Шнеєрсон схвалив його.
- ^ Переписи Яновичів, а також переписи Холмів 5664-5666
- ^ «Га-Коль», 4 нісана 5638 (7 квітня 1878)
Код особи: № 4440196202