Ісраель Лейбов
| Ісраель Лейбов | |
|---|---|
Голова «Цеірей Агудат Хабад» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 кислева 5671 (29 грудня 1910) |
| Дата смерті | 19 адара 5754 (2 березня 1994) |
| Місце поховання | Оливкова гора |
| Країна | Росія, Ізраїль |
| Місце проживання | Нікополь, Полтава, Кфар-Хабад (з 5709 року) |
| Місце діяльності | Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» (5684–5686) |
| Посада | голова «Цеірей Агудат Хабад» (5718–5754), секретар організації «Га-Паїлім», голова ради Кфар-Хабада, член виконкому «Агудат хасидей Хабад» |
| Сім'я | |
| Батько | рав Менахем-Мендл Лейбов |
| Мати | Сара-Геня |
| Дружина | дочка хасида р. Йосефа-Еліезера Мільгруда з Києва |
Рав Ісраель Лейбов (28 кислева 5671 (29 грудня 1910) — 19 адара 5754 (2 березня 1994)) — голова «Цеірей Агудат Хабад», один із засновників Кфар-Хабада і секретар організації «Га-Паїлім».
Біографія

Народився 28 кислева 5671 року (29 грудня 1910) у місті Нікополь у Росії в родині батька, рава Менахема-Мендла, сина рава Агарона Лейбова[1], і матері, пані Сари-Гені.
Початкове виховання здобув у хедері містечка, однак із початком війни його родині довелося переселитися до Полтави, звідки він продовжив і навчався в «Томхей Тмімім» з 5684 по 5686 рік, а потім одружився з донькою хасида р. Йосефа-Еліезера Мільгруда[2] з Києва.
У 5706 році (1945/1946) рав Лейбов виїхав із комуністичної Росії в межах «Виїзду з Росії 5706», а з 5709 року (1948/1949) жив у Кфар-Хабаді і входив до першої групи родин, що оселилися в покинутому арабському селі.
Громадська діяльність
Невдовзі після переїзду до Кфар-Хабада був призначений головою ради поселення. У перші роки після створення держави рав Лейбов був активним в організації «Га-Паїлім» і служив секретарем організації.
Його діяльність у «Цеірей Агудат Хабад»
У 5711 році (1950/1951) був одним із засновників організації «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі і брав участь в установчих зборах як представник молоді анаш. Того ж року був призначений, за прямою вказівкою Ребе, членом виконавчого комітету «Агудат хасидей Хабад» разом з равом Іцхаком Ганзбургом[3].
Був одним із засновників «Бітаон Хабад» і навіть опублікував у ньому кілька своїх статей.
У 5714 році (1953/1954) був призначений координатором діяльності «Цеірей Агудат Хабад», а в 5718 році (1957/1958) став головою[4].
Голова «Цеірей Агудат Хабад»
У межах своєї діяльності як голова домігся створення загальнонаціонального керівництва організації і діяв задля відкриття близько двохсот Бейт Хабадів по всій країні. У перші роки працював над розвитком хабадських вечорів і мережі уроків Тори по всій країні, а з оголошенням Ребе про мівцоїм заповідей координував хабадську діяльність у кожному мівцо, оголошеному Ребе, і змінив характер організації з діяльності, зосередженої на уроках Тори, на цілорічну діяльність, зосереджену на десяти мівцоїм.
Серед іншого керував початком мівцо тфілін у 5727 році (1966/1967), початком мівцо Пурим у 5728 році (1967/1968), першою ходою Лаг ба-Омеру в 5740 році (1979/1980) та іншим. Також був одним із головних, хто займався поширенням книжок видавництва «Кегот» і мівцо «Літера в сувої Тори», а також координував діяльність із написання сувою Тори для солдатів ЦАХАЛу.
Після Шестиденної війни в 5727 році (1966/1967), за вказівкою Ребе, заснував разом із пані Шіфрою Голомбович проєкт «Бар-міцва для сиріт ЦАХАЛу», і в межах цього проєкту діяв задля зміцнення зв'язку між хасидизмом Хабад і керівниками держави та дбав про те, щоб привозити їх на заходи бар-міцви, на екскурсії Кфар-Хабадом та на інші хабадські заходи.
Рав Лейбов багато робив для абсорбції репатріантів з різних країн, зокрема з Ємену і Марокко, у Кфар-Хабаді та в різних установах Хабаду по всій країні. Наприкінці 5720-х років діяв задля створення Нахалат-Гар-Хабада, а з початком виїзду хасидів з Росії на початку 5730-х років багато допомагав у їхній абсорбції в кварталі. Також був одним із засновників організації «Шамір» для вихідців із Радянського Союзу з вищою освітою.
З початком боротьби проти закону «Хто є євреєм» багато займався його скасуванням серед керівників держави.
Рав Лейбов помер 19 адара 5754 року (2 березня 1994) бездітним. Похований на Оливковій горі в Єрусалимі.
Родина
- Його брат, Агарон. Одружився в Нікополі із Сарою, донькою рава Іцхака Бєлкіна, помер 4 швата 5672 (23 січня 1912). Їхні діти — Хана і Гірш.
- Його свояк, адмор Цві-Елімелех Турнгейм з Лукова
- Його свояк, р. Пінхас Судак
Зовнішні посилання
- Фотографії з відомими громадськими діячами

- Фотографії з архіву р. Шмуеля Залманова

- Мітка | Ісраель Лейбов

- Дов Леванон, Вічно молодий — частина 1 • частина 2
у тижневику «Бейт Мошіах», випуски 915–916
| Попередній: Міхаель-Єгуда-Ар'є-Лейб Каган |
Голова «Цеірей Агудат Хабад» 5718 — 5754 |
Наступний: Йосеф-Іцхак Ааронов |
Примітки
Код особи: № 5377544000
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Активісти «Яд ле-ахім»
- Персоналії, поховані на хабадській ділянці Оливкової гори
- Хабадські громадські діячі
- Особи Кфар-Хабада
- Члени «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Особистості, що померли 5754 року (1993/1994)
- Хасиди, що померли бездітними