Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666


«Йом тов шель Рош га-Шана» 5666 (Гемшех 66; «самех-вав») — «гемшех» із шістдесяти одного маамару хасидуту, виголошених Ребе Рашабом протягом 5666, 5667 і початку 5668 років (1907/1908). Цей гемшех — одна з найосновоположніших і найглибших праць Хабаду, і саме його найбільше вивчають в єшивах «Томхей Тмімім Любавич».
Слова Ребе про гемшех
Ребе сказав про «гемшех»:
У маамарах його святості Адмора (Рашаба), хай перебуває душа його в раю, в яких теми хасидуту викладено в ширшому роз'ясненні та в раціональнішому розумінні й осягненні, ніж вони (в явному вигляді — і для людей нашого рівня) викладені в маамарах наших Ребе, що жили раніше . . з-поміж самих його маамарів його святість Адмор (Рашаб), хай перебуває душа його в раю, особливо підносив «Гемшех 5666». Бо всі вищезгадані переваги, якими славилися його маамари, присутні в цьому гемшеху у великій і особливій мірі. І не тільки в цьому гемшеху вчення хасидуту доходить до більшого розкриття і до осягнення на нижчому рівні, але також і зв'язок «цієї мудрості» з прийдешнім Визволенням.
— Із сіхи Ахарон шель Песах 5730 (28 квітня 1970) («Лікутей сіхот», частина 7, с. 206). Надруковано також у доповненнях до «Гемшех 5666» («Кегот», 5784), с. 807 і далі
Основні ідеї книги
Мета і причина творіння
Мета задуму створення світу — притягнути розкриття світла Ейн Соф, яке було до цімцуму, у світи АБЄА так, щоб творіння вміщали це розкриття, і це досягається через виконання Тори і заповідей народом Ізраїлю. Крім того, завдяки виконанню Тори і заповідей притягується також Б-жественне розкриття, ще вище, ніж те, що було до творіння. Цей ідеал зумовлений тим, що Святий, благословенний Він, «побажав мати оселю в нижніх світах», тобто щоб розкриття Б-жественності проникло в матеріальну реальність.
У книгах Каббали наведено різні пояснення причини творіння: (1) щоб розкрилася сила Святого, благословенний Він, (2) щоб творіння пізнали Його (мається на увазі не заповідь пізнання Б-га, тобто саме знання про те, що Б-г існує, а пізнання суті Його сил). Однак Ребе Рашаб по-новому стверджує, що обидва ці пояснення не виражають істинної мети, оскільки (1) вища сила Святого, благословенний Він, не потребує дії, і одразу за Його бажанням річ виникає, а отже, Він досконалий і без створення матеріального світу; (2) поняття пізнання стосується лише вищих світів, а якщо так, незрозуміло, навіщо Він створив цей матеріальний світ.
Тому він робить висновок, що творіння зумовлене палким бажанням Святого, благословенний Він, створити його, і для цього бажання неможливе раціональне людське пояснення: «воно вище за причину і розум (і як сказав про це наш Ребе, благословенної пам'яті: „Ойф а таайве із кейн кашье“ (переклад з їдиш: на бажання не ставлять запитань), лише Він побажав, щоб існували нижні, і щоб аспект Сутності світла Ейн Соф було притягнуто вниз, що можливо притягнути вниз саме в нижньому світі»[1].
Виникнення «сущого з нічого»
Перші каббалісти (Рамак, Рамаа і Арі) обговорювали пояснення назви світло Ейн Соф — чому воно називається «Ейн Соф» (Безкінечний), а не «Ейн тхіла» (Безпочатковий). Думка Рамака — що цей щабель є Сутністю Творця; думка Рамаа — що це воля; думка Арі, благословенної пам'яті, — що це вище за волю, але не є Сутністю Творця. На думку Рамака, це тому, що не можна приписувати предвічність нічому, крім Його Сутності. Однак Ребе не приймає цього, оскільки якщо Сам Святий, благословенний Він, є джерелом світів, неможливо сказати «Я не змінився» — як з погляду самого виникнення, так і з погляду бажання виникнення. І тому, на думку нашого Ребе, виникнення сущого з нічого відбувається від світла, яке є ніщо і нуль щодо Сутності Творця, і проте в ньому є безкінечна сила (подібно до притчі про світло, яке подібне до світила).
Структура гемшеху

Гемшех складається із шістдесяти одного маамару, виголошених у порядку року. Маамари являють собою безперервний ланцюг взаємопов'язаних тем і присвячені одній і тій самій темі, тому називаються «гемшех». Упродовж книги є примітки Ребе Рашаба. Остання частина книги називається «Гашламат га-друш»[2], і її не виголошували усно.
Про деякі уривки з маамарів він записав, що їх не слід переписувати. Однак Ребе вказав надрукувати їх на полях сторінки і позначити, що про них записано «не треба переписувати»[3].
Структура тому
Наприкінці книги надруковано: роз'яснення Ребе Раяца до гемшеху, сіху Ребе Раяца про суть гемшеху, сіху Ребе Раяца[4] про те, як виголошувався гемшех, і сіху Ребе про перевагу гемшеху.
Маамари років виголошення та запису маамару, які не входять до «гемшеху», а також матеріали, не обов'язково пов'язані з гемшехом, які в попередніх виданнях виходили з ним в одному томі, було надруковано 5775 року (2014/2015) окремо (частину з них — уперше) як «Сефер га-маамарім 5666–5667» за редакцією рава Єгонатана-Давида Райніца.
Видання книги
Від часу виголошення маамарів їх вивчали за копіями рукописів або за машинописними текстами. Уперше книгу було надруковано 5731 року (1970/1971) видавництвом «Кегот» за прямою вказівкою Ребе[5].
- Перше видання — «Кегот», Бруклін, 5731.
Книга вперше вийшла друком, зі звірянням із рукописом р. Шмуеля га-Софера. Наприкінці книги додано відредаговану сіху Ребе шліта (Адмора шліта) з Ахарон шель Песах 5730 (28 квітня 1970)[6].
- Друге видання — «Кегот», Бруклін, 5736.
До цього видання ввійшли численні виправлення за святим рукописом, а також увійшли маамари цих років, що не входять до гемшеху, — за святим рукописом Ребе Рашаба.
- Третє видання — «Кегот», Бруклін, 5744.
До цього видання додано, серед іншого: «ганахот» кількох маамарів, пропуски, примітки та роз'яснення Ребе Раяца й інше.
- Четверте видання — «Кегот», Бруклін, 5751.
У цьому виданні вперше надруковано дві ганахи Ребе Раяца.
- П'яте видання — «Кегот», Бруклін, 5765.
Це видання — фотокопія видання 5751 року (1990/1991), без змін в основному тексті книги.
- Шосте видання — «Кегот», Бруклін, 5777.
До цього видання вперше додано дев'ять нових маамарів, а також книгу заново набрано з виправленнями.
- Сьоме видання — «Кегот», Бруклін, 5784.
У цьому виданні вперше надруковано продовження приміток і роз'яснень Ребе Раяца, а також його запис 5666 року (1905/1906).
Крім того, до цього видання ввійшли покажчик з тем Мошіаха і Геули[7] і «Список видань книжок Ребе Рашаба».
Роз'яснення
- «Гаарот у-біурім ле-Гатхалат Гемшех 5666», Ребе Раяца.
- «Шаарей іюнім бе-ДАХ», два томи, рава Міхаеля-Ханоха Голомба (машпіа в центральній «Томхей Тмімім» 770).
- «Шіурім бе-хасидут» (2 томи), рава Залмана Гопіна (машпіа в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад).
- «Шіурім бе-торат га-хасидут — Гемшех 5666» (2 брошури), рава Йоеля Кагана (машпіа в центральній «Томхей Тмімім» 770).
- Два збірники під назвою «Ніцоцей ДАХ», видані «Міфаль га-хасидут».
Див. також
Зовнішні посилання
- Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666, видавництво «Кегот», 5777
- Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» — 5666, «Кегот», 5751 — на сайті HebrewBooks
- Уроки рава Йосефа-Іцхака Опена з «Гемшех 5666», на сайті «Хасидут TV»
- Уроки рава Ісраеля Ельфенбейна з «Гемшех 5666» Новинка: серія поглиблених уроків з «Гемшех 5666»

- Уроки рава Міхаеля-Ханоха Голомба з «Гемшех 5666» [1]
Про «гемшех»
- Давид Олідорт, Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666, на сайті «Єшива»
- Мордехай-Менаше Лауфер, «Гемшех 5666», «Гіткашрут», випуск 643 • випуск 1005
- Зведення тем Геули і Мошіаха в «Гемшех 5666», у збірнику пілпулім «Га-Ботхім ба-Шем» центральної єшиви «Томхей Тмімім Любавич» 770, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), с. 197
Примітки
- ^ «Гемшех 5666», с. 8.
- ^ «Гемшех 5666», с. 537.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, том 4, с. 2060 і далі.
- ^ Із записів Ребе. Ребе дав надрукувати цей уривок для видання гемшеху.
- ^ Хабадський друкар р. Мордехай Шустерман розповідає у своїй книзі, що Ребе доручив йому почати готувати книгу до друку напередодні 2 нісана 5725 року (4 квітня 1965). Але через кілька тижнів він знову вказав [через рава Ходакова] припинити набір, проте р. Моше-Лейб Родштейн сказав йому, що він може продовжувати. І р. Мордехай припустив, що це було тому, що в той час хтось друкував багато примірників на копіювальному апараті й попросив Ребе, щоб не друкували, доки в нього не закінчиться наклад. І справді, напередодні рош ходеш елула 5730 року (вересень 1970) Ребе запитав р. Мордехая, на якому етапі набір гемшеху, і Ребе сказав, що р. Моше-Лейб звелів йому продовжувати, і він продовжував, і Ребе сказав (про р. Моше-Лейба, який на той час уже помер): «Хай прийде на нього благословення!»
- ^ Надруковано в «Лікутей сіхот», частина 7, с. 206, а також у доповненнях до «Гемшех 5666» («Кегот», 5784), с. 807 і далі. І в багатьох місцях.
- ^ За вказівкою його святості Адмора Мелех га-Мошіаха шліта в «Двар малхут» Тазрія-Меццора.