Перейти до вмісту

Іцхак-Файвіш Гінзбург

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Іцхак Гінзбург» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Іцхак Гінзбург (значення).
Іцхак-Файвіш Гінзбург
Рабин, що належить до хасидизму Хабад
Основна інформація
Відомий як«га-Малах»
Дата народження5705 (1944/1945)
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЄврейський квартал Єрусалима, Кфар-Хабад
Місце діяльностіКфар-Хабад, Єрусалим, Єрихон, Іцгар
Рід діяльностібогослов, рабин[В]
Освітаєшива «Кам'янець» у Єрусалимі, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
Посадаголова єшиви «Шува Ісраель» у Єрусалимі, голова єшиви «Од Йосеф хай» і колелю в Єрихоні, голова рухів «Гал Ейнай» і «Дерех хаїм», голова «Школи вчення про душу»
Сім'я
БатькоШимшон-Яаков
МатиБрейна-Малка
ДружинаРомемія, дочка рава Моше-Цві Сегаль
ДітиХаїм-Йосеф Гінзбург, Менахем-Мендл, та інші
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Іцхак-Файвіш Гінзбург (якого називають також «га-Малах»; народився в 5705 році (1944/1945)) — рабин, що належить до хасидизму Хабад, але вирізняється особливим методом, відмінним від заведеного в Хабаді, і частина його учнів не належить до хасидів Хабаду. Рав обізнаний у вченні Каббали і вважається одним із найвизначніших учителів Каббали і хасидуту нашого покоління[1]. Очолює рухи «Гал Ейнай» і «Дерех хаїм», а також «Школу вчення про душу». Єшиви «Од Йосеф хай», «Доршей їхудеха» і «Том ва-Даат» перебувають під його керівництвом.

Рав Гінзбург підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах[2].

Біографія

Рав Іцхак Гінзбург, 2 тевета 5785 (2 січня 2025)

Народився в Сполучених Штатах 28 хешвана 5705 року (14 листопада 1944) у родині Шимшона-Яакова і Брейни-Малки. У юності вивчав математику і філософію. Став баал тшува у віці 14 років у Філадельфії, у Сполучених Штатах. У 5725 році (1964/1965) репатріювався до Землі Ізраїлю і навчався в єшиві «Каменець» в Єрусалимі. Після Шестиденної війни повернувся до Єрусалима і разом зі своїм майбутнім тестем, равом Моше-Цві Сегалем, був серед перших, хто оселився в Єврейському кварталі. У той період він глибоко ознайомився з працями хасидизму Хабад. Того самого року відвідав Ребе і пробув у нього кілька місяців.

Деякий час навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад і навіть удостоївся прислуговувати відомому машпіа р. Шломо-Хаїму Кесельману до його відходу з життя[3].

Повернувшись до країни, одружився зі своєю дружиною, пані Ромемією, донькою рава Моше-Цві Сегаля, і почав викладати Гемару, «Шулхан арух» і хасидут групі учнів у Кфар-Хабаді, а потім був призначений головою єшиви «Шува Ісраель» у Єрусалимі.

До відходу ЦАХАЛу від гробниці Йосефа в Шхемі під час «інтифади Аль-Акса» (5761) служив головою єшиви «Од Йосеф хай» і головою колелю в Єрихоні; ці колелі і ще два колелі отримали покровительство Ребе. Сьогодні єшива і колель розташовані в поселенні Іцгар. Під час роздавання доларів 26 адара I 5752 року (1991/1992) пройшов єврей, який розповів, що в нього є колель у чистоті святості під назвою «Од Йосеф хай». Ребе звернувся до секретаря, рава Єгуди-Лейба Гронера, і запитав його: «„Од Йосеф хай“?! Адже є ще…» Секретар відповів, що є єшива рава Іцхака Гінзбурга і що це інша єшива, і Ребе відреагував: «Але „Од Йосеф хай“ стало поняттям у всій Землі Ізраїлю!»[4].

Ребе висловився про рава Гінзбурга: «хахам колель»[5].

У 5752 році (1991/1992) підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе виповнилися всі ознаки, вказані Рамбамом, і він — «імовірний Мошіах», і тому його вітають благословенням «Єхі га-Мелех».

Брав участь у зібраннях «Геула і Мошіах», які проводив у 5755 році (1994/1995) рав Зімроні Цик, а також виступив на зібранні активістів напередодні цієї події.

Сьогодні живе в Кфар-Хабаді за вказівкою Ребе і проводить уроки по всій країні. Присвячує більшу частину свого часу і сил виконанню вказівки Ребе, даної йому ще в елулі 5741 року (1980/1981): «…Правильно, щоб записував у формі книги уроки, які вивчає. З благословенням на успіх»[6], — шляхом написання книжок з Каббали і хасидуту, що стосуються різних галузей — від каббалістичних і хасидських коментарів до Тори до стосунків між Торою і наукою. Книжки видає заснований ним рух «Гал Ейнай».

Багато хто приходить до нього додому, щоб порадитися з ним щодо різних питань.

Очолює багато навчальних закладів, серед них: єшива і колель «Од Йосеф хай» в Іцгарі на чолі з равом Іцхаком Шапіро, мала єшива «Томхей Тмімім» «Том ва-Даат» в Єрусалимі на чолі з равом Ефраїмом Еренбергом, талмуд-тора «Торат хаїм» і школа та середня школа для дівчат «Яалат хен».

Громадська і торанітська діяльність

Уроки

Рав Гінзбург на фарбрейнгені 19 кислева 5782 (23 листопада 2021) у Кфар-Хабаді Бет

Спочатку рав Гінзбург сам записував свої слова Тори, але з роками майже повністю перейшов до проведення уроків, а його вчення записують кілька його учнів.

Рав Гінзбург проводить уроки з хасидуту по всій країні. Протягом року проводиться кілька постійних уроків, серед них щорічні, щомісячні і щотижневі. Серед його відомих уроків можна назвати:

Уроки, що проводилися за маамарами хасидуту з нагоди круглої дати від часу їх виголошення. Наприклад: у 5772 році (2011/2012) він проводив постійний урок у Центральній синагозі Кфар-Хабада за Гемшехом 5672 Ребе Рашаба, а в 5775 році (2014/2015) проводив у колелі в Кфар-Хабаді уроки за гемшехом маамарів 5705 — 5706 Ребе Раяца.

Щорічний урок у єшиві «Томхей Тмімім» Рамат-Авів у ніч Пуриму прузім і в себе вдома на пуримській трапезі, і щорічний урок у день пам'яті рабі Менахема-Мендла з Вітебська в Бейт Хабаді на набережній у Тверії, поруч із його могилою, 1 іяра.

Постійний урок у ніч Шабату і вранці в Шабат; у 5784 році (2023/2024) урок у ніч Шабату проводився за книгою «Кетер Шем Тов», а вранці в Шабат — за книгою «Агават шалом» (рабі Менахема-Мендла з Косова); ще один постійний урок — поглиблений урок із щоденного Рамбама. У 5786 році (2025/2026) щотижня проводить урок за книгою «Меор ейнаїм» (рабі Менахема-Нохума з Чорнобиля) до тижневої глави наступного тижня. Уроки викладаються в мережу (на каналі YouTube під назвою «Гал Ейнай — брама до внутрішнього боку Тори»), а частину з них обробляють і переписують для брошур «Листок „Ніфлаот“».

Його стиль

Його уроки і книжки, присвячені вченню хасидуту, вирізняються особливим стилем. Окрім іншого, у своїх книжках він зосереджується головним чином на поясненні каббалістичної частини вчення хасидизму Хабад, часто пояснює питання у вигляді парцуфа — пояснення теми шляхом співвіднесення властивостей теми з кожною з десяти сфірот. У своїх книжках він вказує на зв'язок між наукою і Каббалою, між психологією і хасидутом і пояснює суспільні питання відповідно до торанітського світогляду. Крім того, він багато використовує гематрії.

Його погляди на політичні питання

У 5754 році (1993/1994), після Пуриму, на який сталася різанина в Печері Махпела, вчинена Барухом Гольдштейном, під час якої він убив 29 арабів, у помсту за низку терористичних актів, що сталися в той період. Він випустив брошуру під назвою «Благословенний муж» за згодою Ребе (він просив благословення «говорити на захист євреїв, на захист яких треба говорити», і Ребе кивнув головою на знак згоди[7]). У брошурі він розглянув доводи на виправдання цього вчинку.

У своїй книжці «Цав га-шаа — тіпуль шореш», опублікованій у 5764 році (2003/2004), він поклав на ізраїльських лівих відповідальність за вбивство десятків євреїв і заявив, що «в араба немає права на існування в Землі Ізраїлю». Унаслідок цього проти нього було подано обвинувальний акт за підбурювання до расизму. Але він уклав угоду про визнання вини з прокуратурою, у межах якої подав лист із вибаченнями за написане і зобов'язався утримуватися від публікації підбурювальних слів в обмін на скасування обвинувачень проти нього.

Після здійснення плану розмежування його підхід до держави посуворішав. Він сказав: «Треба викорінити сіоністський дух . . суд. Ми повинні зламати . . уряд — лівий чи правий уряд — ми повинні знищити»[8]

У місяці ав 5770 року (липень–серпень 2010) його викликали на допит до Національного підрозділу з розслідування тяжких і міжнародних злочинів щодо схвалення, яке він дав книзі «Торат га-мелех»[9].

У 5771 році (2010/2011) він заснував політичний рух «Дерех хаїм» і стоїть на чолі його.

Школа вчення про душу

У своїх уроках і книжках він багато займається впливом учення хасидуту на душу людини. У цих межах було створено навчальний заклад під назвою «Школа вчення про душу» (який називають також «Коледж учення про душу»), зосереджений на єврейській психології. У закладі проводяться курси для чоловіків і жінок (окремо) по всій країні. Директор школи — рав Ноам Шапіро.

Метод терапії в закладі ґрунтується на змісті книги «Танія»[10] і на процесі, що називається: «підкорення», «відокремлення» і «підсолодження». Рав Гінзбург вивів терапевтичну систему з учення Бешта, присвяченого добору іскор, що впали в кліпот, і підсолодженню гвурот у їхньому корені[11]. Початок процесу називається «підкорення», і воно знижує самооцінку людини; завдяки зниженню самооцінки можна створити «відокремлення» від проблеми, від якої вона страждає, і з цього прийти до «підсолодження» — позитивного погляду на проблему і бачення добрих сторін, прихованих у ній[12].

Ще один акцент, який робиться в закладі, — надання інструментів для здобуття емпатії і любові між терапевтом і пацієнтом.

Нігуни

Рав Гінзбург і сам є знавцем нігунів, а також займається передаванням давніх нігунів Хабаду. У 5745 році (1984/1985) він надрукував написану ним брошуру з нотами нігунів Хабаду, які він вивчив у знавця нігунів р. Еліягу-Лейба Рівкіна з Кфар-Хабада. Крім того, він сам склав понад 700 нігунів[13], зокрема до 11 нісана щороку складає нігун на розділ Ребе в Тегілім[14].

Досі вийшло близько 30 дисків з його нігунами, а також давні нігуни Хабаду в його виконанні (а також нігуни, які він вивчив в інших хасидських течій, наприклад Брацлава і Надвірної).

Критика

Стиль і метод рава Гінзбурга не прийняті серед більшості хасидів Хабаду. Крім того, його критики стверджують, що його учні здійснюють гіткашрут із ним замість Ребе, а деякі з них навіть бачать у ньому провідника покоління і Мошіаха покоління[15].

Рав Гінзбург випустив лист протесту проти цих учнів у місяці адар 5774 року[16], а також кілька разів говорив про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах і він живий і існує[потрібне джерело][потрібне уточнення].

Його книги

Іврит

Каббала і хасидут

  • «Сод Гаває лі-єреав» — вступ до науки істини і служіння споглядання,
  • «Есса ейнай» — статті-роздуми про внутрішній бік нашої святої Тори і служіння Всевишньому
  • «Шаарей агава ве-рацон» — статті-роздуми про суть любові і волі в душі людини та про їхній корінь угорі
  • «Уроки за книгою „Сод Гаває лі-єреав“» — серія, що включає уроки рава Гінзбурга за написаною ним книжкою (4 томи; редактор: Шіло Опен)
  • «Адама, шамаїм у-теом» — про природу та її пісню, про диво над нею і про тогу під нею (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Кляль гадоль ба-Тора» — вступ до єврейського споглядання (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «У світ Каббали» — книжка для тих, хто починає вивчати науку Каббали (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Вступ до Каббали Арі» — основи Каббали Арізаля у світлі вчення хасидуту (редактор: Дов Ліберман)
  • «Вибрані уроки споглядання» — серія (28 томів) (редактор: Амрам Ліда)
  • «Хасдей Давид га-нееманім» — Каббала Арізаля у світлі хасидуту (5 томів) (редактор: Амрам Ліда)
  • «Літери святої мови» — пояснення внутрішніх вимірів літер єврейської абетки (редактори: Меїр Кляйн і Ітіель Гіладі)
  • «Яїн Іцхак» на Тору — добірка з уроків рава Гінзбурга (2 томи)
  • «Яїн Іцхак» на книгу «Танія» — добірка з уроків рава Гінзбурга (редактор: рав Шмуель-Іцхак-Гад Юдайкін)
  • «Яїн Іцхак» на Пасхальну Агаду — добірка з уроків рава Гінзбурга
  • «Маамари Любавицького Ребе з роз'ясненнями» — примітки і роз'яснення до маамарів Любавицького Ребе (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Уроки і фарбрейнгени» — конспекти його фарбрейнгенів (20 томів; редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Га-хохма меаїн тімаце» — Б-жественні мудреці-дослідники в дзеркалі вчення хасидуту (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Оламот» — нова брама до Тори і хасидуту (редактор: Нір Менусі; видавництво «Єдіот сфарім»)
  • «Мециц мін га-хараккім» — короткі ідеї, написані в Твіттері та в блозі англійською і перекладені на іврит Ніром Менусі і Давидом Гілелем
  • «Шівім пней хен» — 70 статей-роздумів про таємницю слова «хен»
  • «Ец прі» — дослідження з Галахи і внутрішнього боку Галахи (редактор: рав Йосеф Пелаї)
  • «Ве-шавта га-арец» — рік шміти у світлі Каббали і хасидуту (редактор: рав Йосеф Пелаї)
  • «Ве-яцеа ве-гаєта» — дослідження в нігле і у внутрішньому боці трактатів «Гітін» і «Кідушин» (редактор: рав Йосеф Пелаї)
  • «Шаарей твуна» — брама дослідження і споглядання в книзі «Танія» (редактор: Менахем-Мендл Аксельрод; видавництво «Маянотеха»)
  • «Суть молитви і споглядання» — служіння споглядання протягом поколінь (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Магід мі-решит ахарит» — два маамари рабі Гілеля з Паричів зі скороченнями і роз'ясненнями рава Гінзбурга

«Єврейський дім»

  • «Шхіна бейнейхем» — мир у родині згідно з ученням хасидуту
  • «Брит га-нісуїн» — розділи дослідження і споглядання про поняття миру в родині згідно з ученням хасидуту (редактор: Йонадав Каплон)
  • «Хатан ім га-кала» — служіння «лішма» в подружньому житті (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Мехоль га-крамім» — про шідухи, союз, тшуву і Геулу (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Яїн месамеах» — таємниці весілля і подружжя (5 томів; редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Панім ель панім» — основи виховання згідно з хасидутом (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Мистецтво виховання» — принципи, навички і практичні поради
  • «Анохі ве-га-єладім» — 3 статті про силу дітей Ізраїлю, адаптовані для дітей і юнацтва (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Любов» — розвиток зв'язку між чоловіком і жінкою (редактор: Нір Менусі)
  • «Бе-огалей цадиким» — побудова єврейського дому за прикладом великих мужів хасидизму (редактор: Ітіель Гіладі)

Тора і наука

  • «Єдність Тори і науки» — разом із Ніром Менусі
  • «Рефуа шлема» («Гуф, нефеш у-нешама») — Каббала і медицина (редактор: Моше Ганут)
  • «Ейнаїх брехот бе-Хешбон» — дослідження з математики до тижневих глав Тори (редактор: Моше Ганут)
  • «Наасе адам» — внутрішній роздум про теорію еволюції (редактор: Єгуда Гершкович)

Історії про праведників

  • «Ор Ісраель» — історії про нашого вчителя Бааль-Шем-Това з глибоким роз'ясненням рава Гінзбурга (редактори: Одед Мізрахі і Дов Ліберман)

Тора і свята

  • «Тшуват га-шана» — статті-роздуми про служіння Всевишньому загалом і про служіння тшуви зокрема, за річним циклом
  • «Маян ганім» — хасидський погляд на тижневі глави (5 томів; редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Ліг'йот ім га-зман» — роз'яснення до «Лікутей сіхот» (5 томів; редактор: Дов Ліберман)
  • «Амудеа шіва» — поділ глав Тори у внутрішньому світлі (5 томів; редактори: Ісраель Кац і Ітіель Гіладі)
  • «Шаашуїм йом йом» — дослідження тижневої глави, щодня у свій день (3 томи; редактори: Ітіель Гіладі і Ісраель Кац)
  • «Торат хаїм» — збірник щомісячних листків за 5758 — 5760 роки (1997–2000)
  • «Ані ле-доді ве-доді лі» — розділи роздумів про те, як у дні тшуви прийти до тшуви з любові (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Том ва-Даат» — статті до місяців елул і тішрей (редактор: Ісраель Аріель)
  • «У-хе-матмоним тахпесена» — скарби відліку Омеру у світлі хасидуту (2 томи; редактор: Ісраель Аріель)
  • «Пурим лану» — статті-роздуми про Пурим (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Га-нейрот галалу» — статті-роздуми до днів Ханукі (редактор: Нір Менусі)
  • «Внутрішній час» — пори року у світлі Каббали і хасидуту (редактор: рав Йосеф Пелаї)
  • «Внутрішній вимір» — тижнева глава у світлі Каббали і хасидуту (редактор: рав Йосеф Пелаї)
  • «Содот мін га-седер» — Пасхальна Агада в ПАРДЕСі Тори (редактор: рав Йосеф Пелаї)

Учення про душу

  • «Лев ладаат» — основи служіння Всевишньому на шляху хасидуту
  • «Душа» — основоположна книга для розуміння будови душі, її сил і шат (редактори: Ітіель Гіладі і Ноам Шапіро)
  • «Обернути темряву на світло» — Каббала і психологія (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Віра і усвідомленість» — сила віри, віра в річному циклі, основи віри у внутрішньому боці Тори
  • «Здорова душа» — психологія згідно з ученням хасидуту
  • «Жити в Б-жественному просторі» — Каббала і споглядання (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Єврейська природа» — шлях, що підноситься до природного усвідомлення (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Природне усвідомлення» — виправлення самосвідомості згідно з Каббалою (редактор: Моше Ганут)
  • «Оцар га-нефеш» — розшифровка уроків рава Гінзбурга з учення про душу (3 томи; редактор: Одед Мізрахі)

Суспільні питання

  • «Малхут Ісраель» — заповіді суспільства, народу і землі; царство, цар і Синедріон; війни і Храм (3 томи)
  • «Бе-ітта ахішена» — таємниці останнього Визволення, для розуміння Геули нашого покоління (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Виправлення держави» — практична платформа згідно з Каббалою (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «Рухо шель Мошіах» — епоха в дзеркалі хасидуту (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Мелех бе-йофйо» — Визволитель у дзеркалі хасидуту (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Шлоша ктарім» — дослідження в нігле і у внутрішньому боці Тори щодо питань суддів, царя і первосвященника та стосунків між ними (редактор: Ісраель Аріель)
  • «Кумі орі» — розділи боротьби і відродження (редактор: Ітіель Гіладі)
  • «У-мімена йівашеа» — героїчний підхід до істеблішменту і до боротьби з ним Ісраель Аріель)
  • «Цав га-шаа: тіпуль шореш» — дослідження тем, зумовлених часом, згідно з внутрішнім боком Тори (редактор: Ітіель Гіладі)
  • "The Hebrew Letters"
  • "The Mystery of Marriage"
  • "Transforming Darkness into Light"
  • "Body, Mind and Soul"
  • "Living in Divine Space"
  • "The Art of Education"
  • "Anatomy of the Soul"
  • "What You Need to Know About Kabbalah"
  • "Awakening the Spark Within"
  • "A Sense of tha Supernatural"
  • "Rectifying the State of Israel"
  • "Consciousness and Choice"
  • "Kabbalah and Meditation for the Nations"

Родина

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Так кілька разів написано на звороті частини його книжок.
  2. ^ Підпис розташований у п'ятому рядку, четвертий підпис справа, фотографія його підпису קובץ תמונה.
  3. ^ Згідно з його свідченням у Шабат тижневої глави «Ваера» 5784 року (2023/2024) на уроці за маамаром «Баті ле-гані» — «Агават шалом» (див. відео «Повторення уроків Шабату Ваера, рав Ітіель Гіладі», хвилина 1:42:08), див. також у «Листку „Ніфлаот“» до тижневої глави «Бо» 5784, с. 22, випадок, який він чув від р. Шломо-Хаїма в той час, коли прислуговував йому.
  4. ^ «Дівре Мошіах», т. 3, с. 190–191
  5. ^ Давид-Яаков Глейзер, «Збережене вино», на книгу Ваїкра, розділ «Відмінність між Хабадом і Брацлавом». Кір'ят-Малахі, Ізраїль. Сіван 5784, червень 2024.
  6. ^ Фотографія листа — сторінка 8
  7. ^ Тшура Габай — Адреї, с. 63.
  8. ^ Рав Іцхак Гінзбург, «Кумі орі», с. 8
  9. ^ Рава Іцхака Гінзбурга допитано в поліції.
  10. ^ Свідчення рава Ноама Шапіро, директора школи, під час уроку під назвою «Учення про душу — єврейська психологія: так — прийняти, ні — змиритися / рав Ноам Шапіро», хвилина 2:59: «А основна книга, на яку ми спираємося — до якої звертаємося, — це книга „Танія“».
  11. ^ «Кетер Шем Тов» (видавництво «Кегот»), пункт 28.
  12. ^ Цей процес багато пояснюється в уроках рава Гінзбурга, особливо в книзі «Обернути темряву на світло, Каббала і психологія» за редакцією Моше Вишневського і в частинах книги «Есса ейнай».
  13. ^ [pnimi.org.il/קטגוריית-ניגונים/ספר-הניגונים/ Сефер га-нігуним] на сайті «Гал Ейнай».
  14. ^ Див., наприклад: До 11 нісана: «Нігун мекубаль» ● слухати 3 нісана 5770 (18.03.2010) (нігун у статті — не нігун рава Гінзбурга)  •  Авреймке Айзенштейн, «Езрейну бе-шем Гашем»: мелодія рава Гінзбурга на капітл 124 25 адара 5785 (25 березня 2025)
  15. ^ Серед його учнів поширені форми поведінки хасидів щодо свого Ребе: вивішування його портрета у вітальні, називання дітей його ім'ям, поширення його вчення і вивчення його нігунів[потрібне джерело]
  16. ^ Лист для прочитання.
Іцхак-Файвіш Гінзбург згадується ще в 134 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328246700

Повідомити про помилку на цій сторінці