«Га-оменам»
Стаття без джерел
| ||
| Стаття без джерел | |
«Га-оменам» 5643 — маамар, виголошений Ребе Рашабом; він пояснює єдність Всевишнього і скасування світу на всіх трьох ступенях скасування: скасування сущого, скасування в бутті і скасування в самій суті (скасування в сутності).
Зміст маамару
Маамар відкривається запитанням царя Шломо: як це так, що небеса небес не вміщують Святого, благословенний Він, а саме в матеріальному місці, у Храмі, перебуває Шхіна? І щоб це зрозуміти, він попередньо зазначає, що є дослідження про визначення місця: чи є місце світлом, що наповнює, чи світлом, що оточує, і ще наводить тлумачення Алтер Ребе, що це малхут, і це подібно до любові до Б-га, де заповідь — у спогляданні. Запитує: як [сказано] «Я, Гаває, не змінився», адже існують світи? І пояснює, що не можна сказати, що вони — ілюзія, оскільки Тора надає світові сили: є діяння, і є нагорода й покарання. (7) Пояснює, що в кожної речі внизу є корінь нагорі, і через міріади скорочень вона сходить до виникнення матеріального, і оскільки немає співмірності між матерією та її коренем, то якщо відкриється хоч трохи більше за встановлену міру, вона скасується в бутті; і оскільки в сьомому тисячолітті світ має скасуватися, то й зараз у нього немає справжнього існування, як у річок, що пересихають, і це — скасування сущого. (8) Пояснює, що оскільки кожна річ виникає заново щомиті, вона ні на мить не відокремлена від Сутності, благословенна Вона (і щомиті в ній відчутне небуття, з якого вона створена, як дім свідчить для археолога), подібно до сили кидка: щомиті, поки камінь летить, у нього вбирається сила того, хто кидає, а в мить, коли сила його покине, камінь упаде; так і світ — оскільки він створений з небуття в буття, необхідно сказати, що щомиті у світ вбирається сила, яка дає йому буття. (9) Пояснює, що Сутність і Суть завжди перебуває у світі щомиті, навіть якщо це не відчувається, і наводить приклад із сили душі, яка може на якийсь час віддалитися від руки, але завжди залишається в руці, і доказ цього — що можна буде рухати рукою після того, як життєвість повернеться, а якщо життєвість віддалиться цілком, рука перетвориться на неживе; і оскільки це так, світ ні на мить не відокремлений від Його Сутності, благословенний Він, і він справді скасований у бутті, оскільки він не є окремим існуванням, Б-же збав.