Перейти до вмісту

«Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш»

Матеріал з Хабадпедії
Члени комітету — р. Хаїм-Шауль Брук (у центрі) і р. Ісраель-Шимон Калменсон (праворуч) — на фарбрейнгені в 770

«Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» (скорочено «Ваад ганахот бе-ЛаГаК») — видавничий інститут, що випускає вчення Ребе протягом усіх років його проводу і навіть раніше в перекладі мовою, зрозумілою для тих, хто говорить святою мовою, особливо в останні пів століття, коли переважна більшість хасидів Хабаду-Любавич не говорить мовою їдиш. Видавничий інститут випускає матеріал спершу в щотижневих брошурах, а потім — повною книжкою за цілий рік. Крім того, слова Тори Ребе впорядковано в кількох паралельних серіях. Починаючи з 24-го тому члени редакції «лашон га-кодеш» беруть участь також у виданні продовження серії «Ігрот кодеш».

Історія комітету

Перші роки

Інститут, що видає вчення Ребе святою мовою, було засновано до світлого дня 11 нісана 5741 року (15 квітня 1981) равом Менахемом-Мендлом Вольфом, який був директором «Кегот» у Святій Землі. Директором комітету було призначено рава Елімелеха Гуревича, а редактором — рава Давида Фельдмана. У 5742 році (1981/1982) до комітету приєднався рав Ісраель-Шимон Калменсон. Поширення ганахот у Святій Землі було доручено раву Дов-Беру Хену.

Комітет почав із редагування ганахот сіхот Ребе святою мовою, час від часу подаючи сіху на редагування.

У 5747 році (1986/1987) дві газети — «Кфар-Хабад» і «Алгемейнер журнал» — почали щотижня публікувати сіху останнього тижня. Для цього кожній редакції потрібна була відредагована сіха, і тому «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» подавав сіху святою мовою, а «Ваад ганахот га-тмімім» — їдишем. Через деякий час стало видно, що Ребе не бажає продовжувати такий порядок (редагувати кожну сіху двічі), доки на початку 5748 року (1987/1988) не було укладено угоду (за сприяння рабинського суду району Краун-Гайтс) між «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» і «Ваад ганахот га-тмімім», за якою одного тижня на редагування Ребе подається «ганаха» святою мовою, а наступного тижня — ганаха їдишем. Таким чином, замість того щоб щотижня комітет перекладав для газети «Кфар-Хабад» сіху з їдишу святою мовою, було встановлено, що перекладатимуть лише раз на два тижні.

Брошури святою мовою поширювалися по всьому світу (в останні роки — за сприяння редакції «Факс а сіха»), і наприкінці кожного року зміст брошур збирався в кілька томів, з яких вийшли друком сорок три томи «Гітваадуйот» святою мовою, що містять усі сіхот і маамарім, виголошені в 5742–5752 роках (1981–1992). (Сіхот 5741 року (1980/1981) увійшли до серії «Сіхот кодеш»).

На початку літа 5751 року (1990/1991) члени комітету підготували кунтрес, у якому було зібрано різні сіхот Ребе про гідність синагоги й дому навчання — «770», під назвою «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», у зв'язку з ремонтом, який тоді проводився в цьому місці. Кунтрес було подано Ребе, і приблизно через пів року, у середині місяця хешвана 5752 року (жовтень–листопад 1991), Ребе несподівано випустив кунтрес «відредагованим» і розпорядився надрукувати його до дати 20 хешвана.

Розвиток комітету

Через кілька років, із середини 5740-х років, протягом яких він займався поширенням сіхот, а також керівництвом інших видавничих проєктів у різних комітетах, що існували в той час, у місяці хешвані 5752 року (жовтень–листопад 1991) з благословення Ребе[потрібне джерело] на посаду директора закладу вступив рав Хаїм-Шауль Брук. Це призначення спричинило прискорений розвиток діяльності комітету, обсягу видання й поширення сіхот, особливо після 27 адара I 5752 року (2 березня 1992).

В очікуванні й надії, доки ми удостоїмося почути «нова Тора від Мене вийде», члени комітету почали тим часом готувати вчення Ребе від початку його проводу, розшукуючи й упорядковуючи всі «ганахот», наявні починаючи з 5710 року (1949/1950). Вийшли друком також сіхот, які Ребе виголошував на різних фарбрейнгенах і заходах, де він виступав до прийняття проводу, але головне — почала виходити найбільша серія вчення Ребе під назвою «Торат Менахем», яка отримала схвалення Ребе у зв'язку з виданням «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак» — томів, у яких зібрано сіхот Ребе, що роз'яснюють учення його батька, святого рава рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона.

Члени комітету працювали над тим, щоб зібрати з усього світу і з різних архівів наявні копії записів фарбрейнгенів із 5710 до 5741 року, і станом на місяць сіван 5785 року (травень–червень 2025) вийшли друком вісімдесят чотири томи, що містять повні фарбрейнгени, сіхот і маамарім до кінця 5736 року (1975/1976).

Протягом років керівництво комітету кілька разів зверталося до анаш із проханнями допомогти їхній діяльності — як грошовими пожертвами[1], так і передаванням приватних записів, зроблених ними протягом років, щоб заповнити відсутні сіхот і випустити повну серію, що охоплює всі слова Ребе в сіхот і маамарім протягом років.

Сьогодні цей інститут — один із головних видавців книжок учення Ребе, і лише в 5779 році (2018/2019) інститут надрукував понад сто тисяч примірників книжок учення Ребе[2].

За 44 роки своєї діяльності «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» випустив 225 різних видань, які було надруковано й поширено по всьому світу накладом понад два мільйони примірників.

Офіси комітету

Офіси комітету розташовані на верхньому поверсі офісної будівлі 788 на вулиці Істерн-Парквей. Ці офіси було відремонтовано в 5767 році (2006/2007) за допомогою кількох меценатів, а також десятків хасидів Хабаду-Любавич, які приєдналися до проєкту «Маген га-елеф» і тим самим взяли участь у ремонті сумою в тисячу доларів.

Ремонт і придбання нового й сучасного обладнання було завершено в місяці тамузі того самого року, і під час переїзду до оновлених офісів відбулося урочисте освячення дому[3] за участю багатьох людей, які займалися виданням учення Ребе протягом років.

У коридорі офісів було створено багату й чудову бібліотеку, що допомагає членам комітету в їхній роботі.

У 5782 році (2021/2022) керівництво комітету придбало будівлю поруч із «колелем аврехім» при секретаріаті Ребе, на розі вулиці Юніон і Кінгстон-авеню (позаду легендарної закусочної «Ес ен бенч», офісів WLCC), і в планах комітету — відремонтувати її для зберігання книжок, залу для навчання та виставки і додаткових офісів для працівників.

Видання

«Торат Менахем — Гітваадуйот»

Основна стаття – «Торат Менахем — Гітваадуйот»

У 5746 році (1985/1986) комітет почав займатися редагуванням серії «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак», що збирає роз'яснення Ребе до вчення його батька рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона. Серію редагував рав Давид Фельдман за сприяння рава Хаїма-Шауля Брука і тамима Пінхаса Грінберга, і вона вперше відтоді, як Ребе зійшов на престол проводу Хабадом-Любавич, отримала схвалення Ребе на те, щоб включити його святе ім'я до книжки з слів його Тори, і вийшла друком під назвою «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак».

Паралельно комітет займався виданням серії «Гітваадуйот», до якої ввійшли сіхот Ребе починаючи з 5742 року (1981/1982).

У 5751 році (1990/1991) у членів редакції накопичилося багато матеріалу святих сіхот від початку проводу Ребе, і взимку 5752 року (1991/1992) члени комітету отримали від Ребе дозвіл почати редагування цього матеріалу та його видання під назвою[4] «Торат Менахем — Гітваадуйот» і друкувати його з емблемою «Кегот», на відміну від прийнятого доти, коли книжки, що не пройшли повного редагування Ребе, виходили друком без печатки з відомим логотипом, відтиснутої на обкладинці.

Ця серія стала флагманською серією «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш», і станом на місяць сіван 5785 року (травень–червень 2025) вийшли друком вісімдесят чотири томи.

У 5779 році (2018/2019) комітет почав випускати перші томи серії з огласовкою, щоб зробити вчення Ребе доступним також для учнів та учениць єшив і семінарів або для молоді шкільного віку, яка старанно вивчає вчення Ребе.

«Торат Менахем — Маамарім мелукат»

У 5764 році (2003/2004) члени комітету наново відредагували маамарім хасидуту, що входять до шести книжок серії «Сефер га-маамарім мелукат», наново звірили їх з оригінальними коректурними аркушами, на яких Ребе вніс виправлення і зміни в маамарім, і виправили друкарські помилки, неминучі, на їхнє розуміння[5].

Головною зміною в цьому виданні було нове розташування маамарім — не в хронологічному порядку дати їх появи, приуроченому до «ємей де-пагра» минулих років, а за порядком місяців року, з метою полегшити тим, хто вивчає, завдання, щоб їм не доводилося шукати потрібне серед шести різних книжок, коли вони шукають маамар, пов'язаний із тижневою главою чи певним святом.

Крім того, паралельно із серією «Торат Менахем — Гітваадуйот» комітет почав упорядковане видання маамарім Ребе у двох серіях:

1) «Торат Менахем — Маамарім» у порядку років, причому перший том містить маамарім 5711 року (1950/1951), починаючи з першого маамару «Бати ле-гані», і 5712 року (1951/1952), а далі — цілий том на кожен рік. Станом на місяць сіван 5785 року (травень–червень 2025) вийшли друком томи до кінця 5741 року (1980/1981).

2) «Торат Менахем — Маамарім — Паршійот у-моадім», причому на першому етапі протягом десяти років вийшли друком 13 томів, що розташовують маамарім Ребе за святами й пам'ятними днями Ізраїлю та хабадськими «ємей де-пагра»: Рош га-Шана — Шабат Шува — Йом Кіпур; свято Сукот — Шміні Ацерет — Сімхат Тора; 14 кислева — «Друшей хатуна»; свято Геули 19–20 кислева; свято Ханука; 10 швата: «Бати ле-гані», том 1, «Бати ле-гані», том 2; «Арба паршійот»; свято Пурим; 11 нісана — свято Песах; свято Шавуот; свято Геули 12–13 тамуза; елул: маамарім «Ані ле-доді». А надалі вийдуть друком маамарім у порядку тижневих глав, «Берешит» — «Везот га-браха».

Інші книжки

  • «Торат Менахем — Тіферет Леві-Іцхак» — роз'яснення Ребе до вчення його батька, його святості, святого рава, каббаліста рава Леві-Іцхака Шнеєрсона. Редагування книжки почалося в 5750 році (1989/1990). У 5780 році (2019/2020), до 30-річчя початку серії, вийшло оновлене видання, що містить п'ять томів.
  • «Яїн малхут» — збірка роз'яснень Ребе до «Мішне Тора» Рамбама із сіхот, виголошених від початку встановлення щоденного вивчення Рамбама. Перше видання вийшло друком у 5747 році (1986/1987) у двох томах, а нове, розширене видання вийшло друком у 5777 році (2016/2017) у трьох томах[6].
  • «Торат Менахем — Гадраним на Рамбам і Шас» — гадраним на Рамбам, виголошені протягом дев'ятого десятиліття Ребе. Нове, розширене видання вийшло друком у 5777 році (2016/2017).
  • «Маяней га-єшуа» — збірка сіхот Ребе в ночі свята Сукот 5741 (24 вересня 1980)–5747 років (1986/1987). Додаткові брошури вийшли друком у 5748–5753 роках (1987–1993). До місяця тішрей 5781 року (вересень–жовтень 2020), коли минуло сорок років від початку особливих сіхот про «Сімхат бейт га-шоева», книжка вийшла знову в розширеному виданні, що містить усі сіхот за ці 12 років.
  • «Танія га-шалем» — книга «Танія», основоположна книга вчення хасидуту Хабаду, з коротким коментарем на основі книжок «Шіурім бе-сефер га-Танія», які всі були відредаговані Ребе, і ґрунтовною добіркою всіх роз'яснень наших Ребе, провідників поколінь, а також роз'яснень святого рава, каббаліста рава Леві-Іцхака Шнеєрсона. До 18 елула 5774 року (13 вересня 2014) вийшла перша брошура — про розділ 19, а перші два томи серії, про «Передмову укладача» і 53 розділи «Лікутей амарим», вийшли влітку 5785 року (2024/2025).

Щотижневі брошури

Одразу після свого заснування комітет опублікував першу брошуру, що містила повну «ганаху» фарбрейнгену Ребе в Ахарон шель Песах 5741 року (26 квітня 1981), і так він чинить донині — пропонує публіці хасидів Хабаду і тим, хто вивчає й досліджує вчення Ребе, з усіх кіл щотижневу брошуру, що містить сіху або маамар Ребе. Якщо в перше десятиліття своєї діяльності комітет публікував свіжу сіху останнього Шабату, то після 27 адара I 5752 року (2 березня 1992) комітет почав публікувати з матеріалу, що перебував на редагуванні, сіхот і маамарім починаючи з 5710 року (1949/1950). Так брошури виходять друком із наступної книжки, що перебуває на редагуванні. Як правило — у зв'язку з тижневою главою цього Шабату або хасидським пам'ятним днем, що припадає на цей тиждень.

Сіхот, що публікуються в цих брошурах, як правило, з'являються вперше в перекладі святою мовою, і часто це перший раз, коли ці слова бачать світ друку, оскільки їхній зміст свого часу не ввійшов до серії «Сіхот кодеш».

Ці брошури хасиди приймають із великим зацікавленням, і їхнє видання має супутню мету — отримати зауваження тих, хто вивчає, щоб виправити й поліпшити текст, перш ніж його буде надруковано в остаточному вигляді в наступній книжці серії «Торат Менахем». Брошури поширюються також за списком розсилки електронною поштою серед групи передплатників.

Як доповнення до брошур щотижня публікуються листи, написані Ребе, які ще не ввійшли до серії «Ігрот кодеш»; їм належить вийти в томах «Мілуїм» (доповнень) або ввійти до томів за порядком років.

Ще одна особливість цих листів: ідеться про листи, написані спочатку їдишем і перекладені членами редакції святою мовою, чого донедавна[7] в серії «Ігрот кодеш» не робилося[8].

У багато тижнів через особливу дату тощо друкуються подвійні брошури, причому одна брошура пов'язана з тижневою главою, яку читають у Шабат, а друга — з хасидською датою тощо[9]. Іноді виходять дві брошури: в одній — святі сіхот, а в другій — маамар хасидуту.

Члени комітету

Інші члени редакції, які працювали протягом певних періодів

Див. також

Додаткова література

  • Ті, хто поширює джерела назовні, у додатку «Га-Мапханім» тижневика «Кфар-Хабад», свято Сукот 5780 (14 жовтня 2019), сторінка 4

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Сіван 5767, шват 5768 (січень–лютий 2008)
  2. ^ «Га-Мапханім», додаток до тижневика «Кфар-Хабад», свято Сукот 5780 (14 жовтня 2019), сторінка 4.
  3. ^ Освячено нові офіси «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» 5 тамуза 5767 (21 червня 2007)
  4. ^ Назвати серію цим ім'ям запропонував секретар рав Єгуда-Лейб Гронер.
  5. ^ Водночас після видання вийшов лист членів рабинського суду Краун-Гайтс та інших рабинів про те, що ці книжки купувати не можна, оскільки їх було надруковано без дозволу.
  6. ^ «Штурем»
  7. ^ Нещодавно вийшов комплект «Ігрот кодеш» із перекладами листів їдишем наприкінці тому.
  8. ^ І тому редакцією «Оцар га-хасидім» було випущено окрему серію «Ігрот кодеш у перекладі святою мовою» з трьох томів.
  9. ^ У 5779 році (2018/2019), наприклад, за рік було надруковано 73 брошури.

Повідомити про помилку на цій сторінці