Перейти до вмісту

Шломо-Агарон Казарновський

Матеріал з Хабадпедії
Шломо-Агарон Казарновський
Основна інформація
Дата народження5657 (1896/1897)
Сім'я
БатькоМоше Казарновський (Могильов)
Дід (по батькові)Дов-Бер Казарновський
ДітиМоше Казарновський
Родовід

Рав Шломо-Агарон Казарновський (сучасним івритом: קזרנובסקי; 5657 – 7 хешвана 5743 (24 жовтня 1982)) був одним з учнів «Томхей Тмімім» Любавич і одним з хасидів Ребе Рашаба, Ребе Раяца і Ребе. Рав Казарновський протягом багатьох років був одним з визначних хасидів у Сполучених Штатах, який подбав про придбання для Ребе Раяца 770, і протягом багатьох років обіймав посаду голови виконавчого комітету «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах.

Рав Казарновський був також членом «Мерказ ле-іньоней хінух», «Махане Ісраель», «Комітету тих, хто дотримується Шабату» і «Ніхоах».

Біографія

Рав Казарновський сидить посередині разом з равом Нісаном Неменовим

Народився в 5657 році (1896/1897) у Могильові-на-Дніпрі в родині рава Моше, сина р. Дов-Бера з Могильова, і Шифри, доньки р. Файвеля Олкуніна[1] з Хиславичів. Його батьки на той час були вдівцем і вдовою і побралися 7 елула 5652 (30 серпня 1892).

Коли йому було 12 чи 13 років, два тмімім, які приїхали до його міста, справили на нього сильне враження, і вони запропонували йому поїхати вчитися до Любавичів.

Коли він прибув до Любавичів, тодішній директор — Ребе Раяц — повідомив їм, що оскільки навчальний семестр уже почався, вони не приймають бахурім до наступного року.

Шломо-Агарон не хотів повертатися і зайшов провідати ребецн Рівку — матір Ребе Рашаба. Вона спитала прізвище, і коли він відповів «Казарновський», ребецн сказала: «Зец зих авек, их вел айх дерцейлн ди йихес» [Сідайте, я розповім вам ваш родовід] і пояснила, яким чином вони нащадки Мітлер Ребе. А коли він сказав, що хоче вступити до єшиви, а директор сказав, що зараз не приймуть, вона сказала йому переночувати в Любавичах тієї ночі, і наступного дня р. Шломо-Агарон отримав повідомлення від директора, що його прийнято до єшиви.

Після цього ребецн сказала, що його прийняли завдяки їй, за умови, що він робитиме для неї кідуш кожного Шабату після молитви мусаф, і так і було — до її останнього дня.

Навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» з 5671 до 5677 року (1916/1917).

У 5681 році (1920/1921) одружився з Хаєю-Фрейдою, донькою р. Ашера Гроссмана[2].

Після весілля вони жили кілька років у Росії, а в 5686 році (1925/1926) емігрували з Росії до США.

Першого року служив рабином у синагозі «Ейн Яаков» у Рочестері, Нью-Йорк[3], потім переїхав до Нью-Йорка. Узимку 5689 року (1928/1929) його було прийнято рабином до синагоги «Бней Іцхак» і синагоги «Тіферет Ісраель» у районі Бенсонгерст у Брукліні.

Протягом кількох років був секретарем і директором «Агудат Хабад» у Сполучених Штатах[4].

У 5698 році (1937/1938) у Брукліні було засновано товариство «Ахот тмімім», і Ребе Раяц призначив його одним із трьох машпіїм — пастирів цієї групи дівчат[5].

Коли Ребе Раяц врятувався і прибув до Нью-Йорка. 9 адара 5700 року (18 лютого або 19 березня 1940) він одразу ж узявся до пошуку й купівлі будівлі для центру Хабаду і дому Ребе Раяца.

Наприкінці літа купив будівлю 770 Істерн-Парквей, і відтоді відповідав за справи будівлі, а в 5719–5720 роках (1958–1960) займався будівництвом розширеної синагоги на місці, де до того було подвір'я.

У 5702 році (1941/1942) займався купівлею ділянки Хабаду на кладовищі Монтефіоре (після відходу з життя ребецн Стерни-Сари, дружини Ребе Рашаба (хай перебуває душа його в раю)).

11 нісана 5709 року (10 квітня 1949) увійшов на єхідут до Ребе Раяца, на якому той довго говорив з ним[6]. Того самого дня було опубліковано сіху — у кунтресі до свята Песах 5709 (14 квітня 1949), датованому 11 нісана, без зазначення імені людини, яка тоді входила на єхідут. Дехто припускав, що цей єхідут був з Ребе, особливо тому, що в цій сіхі з'явився небесний фрагмент під заголовком «А мекубол'дікер ворт»[7], який говорить про те, що маца шмура — це «їжа віри» і «їжа зцілення». І оскільки в цьому фрагменті сказано, що цей пункт передавався від Ребе до Ребе, хасиди вважали, що сіху було сказано Ребе[8]. Через кілька років після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) стало відомо[потрібне джерело: де?] від імені секретаря Ребе рава Єгуди-Лейба Гронера, що єхідут відбувся з равом Шломо-Агароном Казарновським. Унаслідок його свідчення цю подробицю було зазначено в «Сефер га-сіхот 5709», без зазначення джерела.

На початку періоду проводу Ребе займався пошуком і придбанням будинку для помешкання Ребе і ребецн, доки не було куплено будинок на вулиці Президент.

У 5716 році (1955/1956) Ребе заснував ремісниче училище в Кфар-Хабаді і призначив його своїм посланцем на урочисте відкриття, і відтоді він був директором фонду підтримки цього закладу.

На багатьох фарбрейнгенах його можна бачити, коли він сидить позаду Ребе.

Рав Казарновський сидить ліворуч від Ребе

Відхід з життя

Усім цим він займався до свого відходу з життя 7 хешвана 5743 року (24 жовтня 1982).

На його надгробку: «Енергійно діяв на благо закладів Хабаду у Святій Землі, з тих, хто насаджував виноградник Хабаду в США, наближений і багато зробив для „Бейт хаєйну“, і особливою любов'ю був відзначений нашими Ребе; служив у святості на своїй посаді в рабинстві понад п'ятдесят років, поширював Тору і хасидут і наближав серця, особливо серед молоді, до юдаїзму до свого останнього дня».

Хасиди розповідають, що «Справа про книги» почалася внаслідок його відходу з життя: відомо[9], що один з головних аргументів Ребе про те, що книги мають залишитися в бібліотеці і не ділитися в спадок, полягав у тому, що книги не належать Ребе Раяцу, оскільки право власності на бібліотеку він передав — коли врятувався з Європи — «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах офіційними документами. Серед інших відповідей, які протилежна сторона давала на цей аргумент, була заява, що «„Агудат хасидей Хабад“ — ніщо» [борони Б-же], оскільки це організація лише з головою, без жодного члена правління, бо коли помер останній — р. Шломо-Агарон, — нікого не призначили замість нього[10].

І внаслідок цього в Рош ходеш тамуза Ребе зібрав найстаріших хасидів [серед них: р. Шнеур-Залман Гурарі, р. Давид Раскін та інші] і призначив їх членами правління «Агудат хасидей Хабад», і оголосив, що 12 тамуза на фарбрейнгені розповість усій публіці про цю справу.

Його дружина пані Хая-Фрейда померла 11 нісана 5747 року (10 квітня 1987).

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Картки, які він заповнив для «Сефер га-хасидім».
  2. ^ Перед відходом з життя його тесть, р. Ашер Гроссман, залишив у Ребе Рашаба гроші на посаг для своєї доньки, яка ще не вийшла заміж. Після відходу 2 нісана 5680 року (21 березня 1920) ця сума готівкою перейшла до рук його сина Ребе Раяца. Водночас р. Шломо-Агарону запропонували сватання з молодшою донькою р. Ашера. Він спитав про це сватання Ребе Раяца, який відповів йому, щоб той поїхав на Огель і спитав у Ребе Рашаба. Так він і зробив. Після того як сватання відбулося і він прийшов просити благословення у Ребе Раяца, той передав йому до рук гроші на посаг, які залишив р. Ашер перед відходом з життя.
  3. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», с. 154
  4. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», с. 154
  5. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 4, лист 1036
  6. ^ «Сефер га-маамарім 5709», с. 142. Видання 5746. на сайті HebrewBooks
  7. ^ Цей фрагмент надруковано також у Пасхальній Агаді з «Лікутей теамім у-мінгагім» у нових виданнях (перше видання (5706) вийшло за три роки до дати, коли відбувся єхідут), що починається словами «Маца».
  8. ^ Так надруковано в багатьох місцях, наприклад: «Ємей мелех»[потрібне джерело: в якому томі й у якому випуску?], «Гіткашрут»[потрібне джерело: в якому випуску?].
  9. ^ Сіхот 12 тамуза і фарбрейнгенів після цього, 5745.
  10. ^ Це і причина того, що, доки не помер р. Шломо-Агарон, ті не користувалися численними аргументами, які в них були для крадіжки.
Шломо-Агарон Казарновський згадується ще в 48 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432435700

Повідомити про помилку на цій сторінці