Сімхат Тора

Сімхат Тора — свято, яке відзначають в останній день після закінчення свята Сукот; цього дня відзначають читання глави «Везот га-Браха», що завершує читання Тори всіх тижневих глав Тори, і святкують та радіють з нагоди завершення. У Землі Ізраїлю цей день святкують разом зі Шміні Ацерет, 22 тішрея; а в діаспорі цей день — другий святковий день, що настає після Шміні Ацерет, 23 тішрея.
Наші Ребе, провідники поколінь, багато говорили про чесноту цього свята, від якого радість поширюється на весь рік, і тому слід намагатися використати час цього дня якомога більше для радості й танців[1].
Порядок свята та його звичаї
Гакафот

Основна стаття – Гакафот, «Ата гореета»
У євреїв заведено обходити підвищення для читання Тори із сувоями Тори вночі й удень Сімхат Тора, з радістю, піснями і танцями, і святкувати так завершення читання всієї Тори. Цей звичай виник у країнах Ашкеназ сотні років тому[2], а звідти поширився в громади сефардів. Рабі Хаїм Віталь наводить[3], що його вчитель Арізаль дотримувався цього звичаю, а також указав джерело звичаю в книзі «Зогар»:
І заведено в Ізраїлю влаштовувати з нею радість, і називається це Сімхат Тора. І прикрашають сувій Тори його вінцем
— «Зогар», частина 3, 256бПереклад: І заведено в Ізраїлю влаштовувати з нею радість, і називається це Сімхат Тора. І прикрашають сувій Тори його вінцем
У наших Ребе, провідників поколінь, гакафот у Шміні Ацерет проходили серйозно порівняно з гакафот Сімхат Тора, у які радість була більшою, понад міру й обмеження[4] (хоча в останні роки Ребе запровадив звичай, щоб уже в Шміні Ацерет гакафот проходили з радістю, що по-справжньому проривається крізь усі обмеження, і пояснив причину цього[5]).
У вченні хасидуту докладно роз'яснюється чеснота гакафот як радості, що вища за всяке обмеження, у якій об'єднуються всі євреї без різниці, і ця радість спричиняє піднесення у вивченні Тори всього року.
Ребе Рашаб одного разу запитав свого батька, Ребе Магараша: у чому суть гакафот? І той відповів йому: гакафот означають, що благають Батька — нашого Небесного Батька — кривавими сльозами: «Були мені сльози мої хлібом», помилуй і зламай ярмо народів із нашої шиї. Народи — це тіло і тваринна душа. Танцюють зі сувоєм Тори в радості, з відкритою головою і відкритим серцем, але всередині течуть сльози крові[6].
Виклик до Тори
Основна стаття – Читання Тори в Сімхат Тора
У Сімхат Тора особливо суворо намагаються бути викликаними до Тори, і в громадах Ізраїлю існують різні звичаї: чи повторювати читання знову і знову, доки всі не удостояться бути викликаними, чи викликати кількох разом.
Крім того, існують особливі звичаї, пов'язані з викликом до Тори, наприклад особливий виклик для дітей, що називається «Коль га-неарім», виклик Хатан Тора і Хатан Берешит, а також особливі піюти, пов'язані з читанням Тори.
У Ребе
Основна стаття – Нігуни, яких навчив Ребе
У перші роки проводу Ребе в ніч Сімхат Тора після гакафот Ребе зазвичай підіймався до квартири Ребе Раяца і там проводив святкову трапезу, а коли трапеза закінчувалася, Ребе повертався до синагоги й навчав хасидів, які там залишалися й продовжували танцювати, нового, незнайомого нігуну.
Як правило, Ребе також виголошував кілька коротких слів про цей нігун. Цей звичай тривав із перервами до 5724 року (1963/1964).
Ребе висловився, що Сімхат Тора — найвідповідніший час, щоб пробуджувати щодо мівцо «Тора» і мівцо «Літера в сувої Тори»[7].
Другі гакафот

Основна стаття – Другі гакафот
Другі гакафот — звичай Землі Ізраїлю, заснований на поведінці Арізаля, згідно з яким на виході Сімхат Тора ще раз проводять гакафот із сувоями Тори під спів і танці в супроводі музичних інструментів. Арізаль у роки, коли жив у Цфаті, мав звичай на виході Сімхат Тора відвідувати синагоги, які забарилися із закінченням молитви, і в кожній із них проводив сім гакафот[8].
На основі цієї поведінки в колах каббалістів стало заведено проводити другі гакафот на виході свята, виносити сувої Тори після проказування віршів «Ата гореета», з усіма подробицями звичаїв, як проводять гакафот у першу ніч[9]. Згодом звичай поширився також в інших синагогах Єрусалима та в інших громадах і містах.
Протягом років наводилося кілька причин для проведення цих гакафот: або щоб приєднатися до мешканців діаспори в їхніх святкуваннях, які починаються в цей час, коли в них настає ніч Сімхат Тора (оскільки в діаспорі свято триває два дні), або тому, що після виходу свята дозволено грати на музичних інструментах, а також можуть зібратися люди з віддаленіших місць, щоб разом радіти радістю Тори за принципом «у множині народу — велич Царя».
Ребе розширив і зміцнив цей звичай у хабадських громадах у Землі Ізраїлю і, як виняток, відступив від свого звичайного правила не писати в Холь га-моед і надсилав особливі телеграми в Холь га-моед свята Сукот учасникам других гакафот.
Щороку в синагозі «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді відбувається центральна церемонія «других гакафот», у якій беруть участь тисячі євреїв усіх відтінків спектра, а державні діячі, політики та громадські діячі вшановують захід своєю присутністю.
Суть свята
Радість про останні скрижалі
У Сімхат Тора радіють останнім скрижалям, які були дані в Йом Кіпур[10].
Пояснення назви свята
Щодо «Сімхат Тора» є два тлумачення:
(1) Тора перебуває в радості, і тому Ізраїль також радіє радістю Тори, як сказано в піюті «שישו ושמחו בשמחת תורה», тобто Ізраїль радіє радістю Тори.
(2) Ба більше — Ізраїль радує Тору[11].
Ізраїль радує Тору
Тора зійшла зі свого вищого місця в наш нижній світ, і коли єврей радіє з Торою, танцює і співає з Торою, він додає радості Торі, тому що в єврея є сила створити Дира ба-тахтонім, завдяки чому він притягує Ацмут[12].
Загальна радість на весь рік
Ребе пояснює, що, як відомо, усі теми місяця тішрей є загальними темами, і так само радість Шміні Ацерет і Сімхат Тора — це загальна-загальна радість із самої суті душі, яка охоплює всі сили разом. І так само щодо часу — це не тільки радість, що стосується цього окремого часу, а загальна радість на весь рік цілком. З цієї причини радість має бути вищою за розум і знання, у прийнятті ярма — через танці[13].
Нігуни для Сімхат Тора

- Нігун «Аль га-села гах»
- Нігун «Стау я піту»
- Нігун для гакафот
- Нігун «О во дьє мі ніеаутнім»
- Нігун «Гаса діна гаса»
- У день Сімхат Тора, після читання Тори: нігун «Ашрейхем Ісраель»
- Для трапези: нігун «Гоп, козак»
- «Дем Ребейнс нігун»/ Сімхат Тора, Миколаїв
- Нігун 165 — нігун гакафот, прослухати нігун з «Ніхоах» #4
Історичні події
- У 5559 році (1798/1799) було заарештовано Алтер Ребе.
- У 5738 році (1977/1978) у Ребе стався серцевий напад у ніч свята Шміні Ацерет — яке поза Землею Ізраїлю святкують за день до Сімхат Тора[14].
- У 5784 році (2023/2024) почалася війна «Залізні мечі».
Див. також
Додаткова література
Зовнішні посилання
- «Лікутей сіхот — Моадім» — Сімхат Тора

- Щоденний календар — закони та звичаї Шміні Ацерет і Сімхат Тора, автор рав Йосеф-Єшая Браун, тішрей 5779 (вересень–жовтень 2018)
- Мітка: Сімхат Тора, на сайті «Хабад Лайв»

- «Оцар мінгагей Хабад» — Шміні Ацерет і Сімхат Тора
- Сімхат Тора, закони та звичаї, маамари та історії —
(посилання не працює) - Роздуми та доповнення до «Кунтрес га-гакафот», сіха Ребе до учнів єшиви в сукі в день Шміні Ацерет 5704 —

- «Радість „Сімхат Тора“» — кунтрес видання «Ваад хаялей Бейт Давид» — 770, сіхот, щоденник та інше

- Що таке Сімхат Тора? І що в ньому роблять?
- Сімхат Тора в тіні наших Ребе, провідників поколінь, огляд у тижневику «Гіткашрут» напередодні Сімхат Тора 5781
- Уроки до Сімхат Тора від «Махон галаха — Хабад»: рав Зільберштром — «Мінгагей мелех», рав Дахан — закони

- Найхвилююче духовне переживання — на її шляху до Ізраїлю, газета «Га-Геула», випуск 44, с. 14
- Рав Аврагам-Єшая Раскін, Сімхат Тора, у книзі «Еле моадей Гашем», с. 307–320
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, частина 4, лист 782.
- ^ Рабі Айзік із Тирнау] у «Сефер га-мінгагім» — Шміні Ацерет. Мордехай Яффе і Рама, «Орах хаїм», § 669.
- ^ «Шаар га-каванот» 104а.
- ^ Сіха ночі 5-го дня свята Сукот 5751 (7 жовтня 1990). Ніч Сімхат Тора 5744. День Сімхат Тора 5726. 5752.
- ^ Згадані вище сіхот 5744 (1983/1984) і 5752 років (1991/1992).
- ^ «Сефер га-сіхот» 5705 [святою мовою] стор. 55.
- ^ Сіха Сімхат Тора 5743, «Гітваадуйот», сторінка 303.
- ^ Так описує цей звичай його учень р. Хаїм Віталь у своїй книзі «Шаар га-каванот».
- ^ Так, наприклад, свідчить Хіда у своїй книзі «Ле-Давид емет», що так було заведено в єшиві каббалістів «Бейт Е-ль».
- ^ Ребе Рашаб, «Гемшех 5672».
- ^ «Торат Менахем», Сімхат Тора 5711.
- ^ Маамар Сімхат Тора 5712
- ^ «Торат Менахем» 5713, с. 94.
- ^ У Рош ходеш кислев 5738 (листопад–грудень 1977), після того як Ребе пробув у своїй кімнаті понад місяць, Ребе повернувся додому, і відтоді хасиди Хабаду святкують цього дня