Перейти до вмісту

«Бе-шаа ше-ікдіму 5672»

Матеріал з Хабадпедії
Маамари наших Ребе
«Га-амнам»  •  «Дер фрумер Вора»  •  «Аль тецар ет Моав»  •  «Іта бе-Мідраш Тегілім»  •  «Ве-гадарта пней закен»  •  Старий рукопис хасидуту невідомого автора  •  «Баті ле-гані»  •  «У-шеавтем маїм бе-сасон»  •  «Ве-ядата» 5657 — Москва  •  «Гехалцу» 5659  •  «Ахат шаальті»  •  «Ве-кібель га-єгудім»  •  «Решит гоїм Амалек»
Маамари Ребе
«Ашрей тівхар»  •  «Ба-йом аштей асар»  •  «Гадоль їге»  •  «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»  •  «Ве-шавті бе-шалом»  •  «Кі їшальха вінха»  •  «Ло тіге мешакела»  •  «Ве-ата тецаве ет бней Ісраель»  •  «Аль кен кару га-ямім га-еле Пурим»  •  «Боре нів сфатаїм» 5748  •  «Анохі Гашем Елокеха» 5749  •  «Ва-їгію хаєй Сара» 5751  •  «Маргела бе-фумей де-Рава» 5746
Гемшехи
Гемшех «Маїм рабім» 5636  •  Гемшех «Ве-ехерім»  •  Гемшех «Ве-каха» 5637  •  Гемшех «Самеах тесамах» 5657  •  Гемшех 5659  •  Гемшех 5666  •  Гемшех 5672 Гемшех Тішрей 5723
Поняття
Нігун підготовки до маамару  •  Дібур га-матхіль  •  «Яїр натів»  •  Біхлах  •  Невідредагований  •  Відредагований  •  Гемшех
Томи серії
Частина 1 гемшеху

«Бе-шаа ше-ікдіму 5672» — це початкові слова гемшеху, який Ребе Рашаб почав виголошувати в перший день свята Шавуот 5672 року (22 травня 1912) у Любавичах, а завершив у Шабат тижневої глави «Ваєра» 5676 року (1915/1916) у Ростові-на-Дону маамаром, що починається словами «І Б-г сказав: чи втаю Я від Аврагама». У гемшеху близько 124 маамарів. Окрім того що Ребе Рашаб виголосив його, він записав його, і в цих записах є також продовження, яке він не виголошував і яке не поділене на маамари. Ребе Рашаб мав до цього гемшеху особливу любов.

Зміст гемшеху

У цьому гемшеху дуже докладно пояснено найосновніші теми Каббали і хасидуту, такі поняття, як світла, посудини, Кетер, сфірот, і різні пояснення за допомогою безлічі притч; з його виголошенням почалася нова доба в поширенні вчення хасидуту, і всі глибокі теми хасидуту пояснено в ньому докладно.

Сам святий рукопис Ребе Рашаба поділяється на чотири частини:

  • Основний текст маамарів — 173 сторінки, на кожній сторінці 75-80 рядків.
  • В окремому зошиті записано початок і закінчення кожного маамару, а також доповнення і примітки до них — 345 сторінок.
  • Через деякий час святий Ребе Рашаб поділив більшу частину гемшеху на розділи і написав короткий виклад кожного розділу — 46 сторінок.
  • Частина, яка не була виголошена, — 75 сторінок.

Зміст гемшеху загалом можна поділити на шість розділів[1]:

  • Пояснення трьох значень слова Кетер: значення очікування і мовчання[2], значення вінця і значення «оточення» та охоплення, які відповідають трьом щаблям у сфірі Кетер: Кетер в аспекті оточення — це ближній макіф, тобто аспект розкритої волі; значення «вінця» — віддаленіший макіф, тобто аспект «прихованої волі»; а значення мовчання вказує на найвищий макіф, тобто на аспект самої суті волі, яка зовсім не доходить до розкриття[3].
  • Розлоге пояснення того, як саме завдяки виконанню Тори і заповідей євреями притягується найвищий щабель Кетера, пояснений у попередньому розділі, — аспект «Моха стімаа», головне притягнення якого відбувається за допомогою самопожертви в прихованості й утаєності часу вигнання, і він повністю розкриється у прийдешньому майбутньому[4].
  • Ребе Рашаб продовжує глибше пояснювати велич переваги служіння євреїв у заняттях Торою і заповідями, завдяки якому притягують із щабля, вищого навіть за щабель найвищого макіфа в Кетері, — з аспекту самої Його Сутності та Єства. І головним чином — за допомогою служіння прийняття ярма, скорення і очищення матерії; цим перетворюють темряву на світло, що розкриває, що насправді цімцум не приховує і не утаює щодо Його, благословенний Він, Сутності[5].
  • Розлоге пояснення теми піднесення нижчого і перетворення темряви на світло, згідно з тлумаченням вірша «Знай же нині й поклади на серце твоє, що Б-г є Всесильний на небесах угорі й на землі внизу», — це тема Вищого знання і Нижчого знання та поєднання їх обох[6].
  • Глибше пояснення точного сенсу слів Писання «немає іншого», один з аспектів теми «єдності Гаває і Елокім» і «перетворення темряви на світло»[7].
  • Роз'яснення нового, що привноситься в Тору служінням євреїв, і теми їхуда ілаа та їхуда таата в інший спосіб — так, як це «згори вниз»[8].

Виголошення маамарів

Маамари було виголошено в чотири періоди: свято Шавуот 5672 (22 травня 1912) — Шабат тижневої глави «Ваїгаш» 5673; свято Шавуот 5673 (11 червня 1913) — Шабат тижневої глави «Ваєра» 5674; свято Шавуот 5674 (31 травня 1914) — Шабат тижневої глави «Бемідбар» 5675; свято Шавуот 5675 (19 травня 1915) — Шабат тижневої глави «Ваєра» 5676. Після цього було додано частину, яка не була виголошена (і під час запису виголошених маамарів також було додано багато тем).

Решту маамарів, виголошених у ці роки, надруковано в «Сефер га-маамарим — 5672–5676».

Друк

Книга вперше вийшла друком у трьох частинах до 10 швата 5737 року (29 січня 1977) у видавництві «Оцар га-хасидім».

Видання ґрунтується на рукописі переписувача, який потім вивірив (до кінця розділу 421) Ребе Рашаб, який також вніс додаткові доповнення і примітки власною рукою. У 5752 році (1991/1992) було надруковано нове видання гемшеху квадратним шрифтом, а також виправлено цілу низку друкарських помилок першого видання. У 5782 році (2021/2022) редакція «Оцар га-хасидім» заново надрукувала комплект[9] (3 томи) з доповненнями.

Починаючи з 5777 року (2016/2017) члени редакції «Оцар га-хасидім» випускають гемшех у новому виданні зручним для читання шрифтом, що містить поділ на уривки, посилання на джерела і примітки, покажчики та інші доповнення. Тепер порядок відповідає п'яти розділам гемшеху, як їх було впорядковано в рукописі Ребе Рашаба. Станом на місяць кислев 5786 року (листопад–грудень 2025) вийшло п'ять томів (із шести томів гемшеху і тому покажчиків).

На початку книги вміщено покажчик маамарів зі змістом початку кожного маамару — так, як він наводився в переліку Ребе Раяца. Також уміщено фотокопії рукопису Ребе Рашаба: перша сторінка гемшеху, сторінка із зошита початків і приміток, сторінка із зошита коротких викладів і сторінка з копії маамарів із додаванням початку і закінчення.

Публікація

Перша сторінка гемшеху, написана рукою Ребе Рашаба

Протягом багатьох років Рашаг[10], рав Моше Гурарі[11] і рав Яаков Ланда[12] просили Ребе видати гемшех, проте Ребе відмовлявся (частину гемшеху вже публікували раніше протягом років у фотокопіях).

На фарбрейнгені, який Ребе провів 20 кислева 5737 року (12 грудня 1976), він розповів, що одного разу Ребе Раяц збирався в подорож (до Святої Землі і до Сполучених Штатів, з літа 5689 до літа 5690 року (1929/1930)), і йому треба було залишити рукопис гемшеху 5672 Ребе Рашаба на зберігання надійній людині, і він віддав його на зберігання йому. Ребе розповів, що коли рукописи віддали йому на зберігання, у нього відразу виникла думка сфотографувати рукопис, щоб він залишився в нього і після того, як Ребе Раяц забере в нього рукопис назад, і пояснив, що хоча Ребе Раяц не давав йому дозволу фотографувати рукопис і ніколи цього не робив, проте, подібно до того як у «Шулхан арусі» є закон, що знавець Тори, якому віддали на зберігання книги, має право заглядати в них і вчитися за ними, адже той, хто віддає на зберігання, напевно знав, що знавець Тори не зможе втриматися і вчитиметься за книгами, — так і в цьому випадку: оскільки з глибокого знайомства з ним Ребе Раяц напевно знав, що якщо Ребе віддадуть на зберігання неопублікований рукопис, він неодмінно його скопіює, і все ж віддав йому рукопис на зберігання, — заднім числом з'ясувалося, що на це була згода Ребе Раяца.

Ребе продовжив і розповів, що весь той час, поки фотокопія була в нього, він думав про те, що провина за те, що цей «гемшех» не надрукований, лежить на ньому, а раз так, то на ньому лежить і відповідальність за те, що не здійснюються слова Мошіаха про те, що коли пошириться вчення хасидуту, прийде Мошіах; але з іншого боку, він також побоювався публікувати гемшех і тому затримував його публікацію, доки йому не спала на думку ідея зробити всіх хасидів співучасниками відповідальності за публікацію гемшеху — так, щоб кожен охочий міг дати долар (а в інших країнах — суму в місцевій валюті, що дорівнює долару) за себе і за кожного з членів своєї родини. З цієї нагоди Ребе сказав, що внаслідок цього побоювання в усій книзі не буде присвят і навіть імен коректорів і редакторів книги[13].

У сіхі Рош ходеш шват Ребе вказав, що ті, хто ще не взяв участі, зможуть узяти участь до 10 швата[14].

Пояснення і конспекти книги

Частина книг уроків за «Гемшех 5672»

Видання в каталозі HebrewBooks

Видання цієї книжки в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672 (1911/12), частина 2 בשעה שהקדימו תער"ב - ב (Нью-Йорк) — у каталозі · читати
  2. «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672 (1911/12), частина 3 בשעה שהקדימו תער"ב - ג (Нью-Йорк) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Гемшех
Нове видання

«Сікум га-Гемшех бе-шаа ше-ікдіму 5672» рава Лева Лейбмана, видання автора, Ізраїль, 5772 קובץ PDF (посилання не працює)

Серія уроків за «Гемшех 5672»
Про гемшех


Примітки

  1. ^ Поділ здебільшого відповідає розділам гемшеху, як їх було впорядковано в рукописі Ребе Рашаба; опис узято з огляду, опублікованого равом Давидом Олідортом у бюлетені «Маянотеха».
  2. ^ За словами вірша в книзі Йова: «Почекай мене трохи, і я покажу тобі».
  3. ^ Від маамару, що починається словами «Бе-шаа ше-ікдіму» 5672, до маамару, що починається словами «Ве-ло яхоль Йосеф» 5673.
  4. ^ Від маамару, що починається словами «Ве-асіта хаг Шавуот» 5673, до маамару, що починається словами «Ва-Гашем амар га-мехасе» 5674.
  5. ^ Від маамару, що починається словами «Ва-еге ецло амон» 5674, до маамару, що починається словами «Ва-ядабер тощо ба-мідбар» 5675.
  6. ^ Від маамару, що починається словами «Ва-ядабер Елокім» 5675, до кінця виголошеної частини.
  7. ^ Перша половина частини, яка була тільки записана, але не виголошена.
  8. ^ Друга половина невиголошеної частини.
  9. ^ Згідно з виданням 5752 року (1991/1992).
  10. ^ Перший день свята Сукот 5726 (11 жовтня 1965), «Га-Мелех бі-мсібо», частина 1, с. 98 і далі.
  11. ^ «Ігрот кодеш», частина 2, с. 112.
  12. ^ «Ігрот кодеш», частина 2, с. 147.
  13. ^ Ребе розповідає про гемшех «Бе-шаа ше-ікдіму 5672» קישור לאתר בית חב"ד. Надруковано в доповненнях до «Гемшех „Бе-шаа ше-ікдіму“ 5672», частина 3, видання 5753 року (1992/1993), с. 12.
  14. ^ Кунтрес «Гітваадуйот» «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Ваера» 5786, с. 12.

Повідомити про помилку на цій сторінці