Перейти до вмісту

Гемшех «Маїм рабім» 5636

Матеріал з Хабадпедії
Маамари наших Ребе
«Га-амнам»  •  «Дер фрумер Вора»  •  «Аль тецар ет Моав»  •  «Іта бе-Мідраш Тегілім»  •  «Ве-гадарта пней закен»  •  Старий рукопис хасидуту невідомого автора  •  «Баті ле-гані»  •  «У-шеавтем маїм бе-сасон»  •  «Ве-ядата» 5657 — Москва  •  «Гехалцу» 5659  •  «Ахат шаальті»  •  «Ве-кібель га-єгудім»  •  «Решит гоїм Амалек»
Маамари Ребе
«Ашрей тівхар»  •  «Ба-йом аштей асар»  •  «Гадоль їге»  •  «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»  •  «Ве-шавті бе-шалом»  •  «Кі їшальха вінха»  •  «Ло тіге мешакела»  •  «Ве-ата тецаве ет бней Ісраель»  •  «Аль кен кару га-ямім га-еле Пурим»  •  «Боре нів сфатаїм» 5748  •  «Анохі Гашем Елокеха» 5749  •  «Ва-їгію хаєй Сара» 5751  •  «Маргела бе-фумей де-Рава» 5746
Гемшехи
Гемшех «Маїм рабім» 5636  •  Гемшех «Ве-ехерім»  •  Гемшех «Ве-каха» 5637  •  Гемшех «Самеах тесамах» 5657  •  Гемшех 5659  •  Гемшех 5666  •  Гемшех 5672 Гемшех Тішрей 5723
Поняття
Нігун підготовки до маамару  •  Дібур га-матхіль  •  «Яїр натів»  •  Біхлах  •  Невідредагований  •  Відредагований  •  Гемшех
Нове видання гемшеху «Маїм рабім» («Лікутей Тора — Торат Шмуель» 5636, частина 1)

Гемшех «Маїм рабім» — 5636 — гемшех хасидських маамарім, виголошених Ребе Магарашем у 5636 році (1875/1876) протягом більшої частини місяців року. Вважається одним із відомих «гемшехів» учення хасидуту загалом і маамарім Ребе Магараша зокрема.

Уперше надрукований у видавництві «Кегот» Ребе в 5706 році (1945/1946) квадратним шрифтом[1] як «Лікутей Тора — Торат Шмуель — треті брами».

Маамарім

Готуючи гемшех до друку, Ребе використав три рукописи, головним чином рукопис р. Шмуеля Софера, який багато років був головою переписувачів у Любавичах[2].

У всьому гемшеху Ребе додав (що буває рідко) посилання на джерела, а також низку приміток щодо змісту стосовно місцезнаходження деяких висловів наших мудреців[3].

Гемшех містить 202 розділи. У всіх рукописах зазначено, що в маамарі 199 розділів. Як пише Ребе Рашаб: «У [5]636 році він виголосив маамар „Маїм рабім ло юхлу лехабот ет га-ахава“ тощо, почав його в тижневу главу „Ноах“ і закінчив у главу „Пінхас“, і в ньому 199 розділів, і в ньому є мусар, і хасидут, і трохи каббали. І мова його розлога і широка. А розділ 131 починається з теми Песаху і маци...»[4]. Однак у рукописі р. Шмуеля Софера знайшлися ще чотири розділи (Ребе пише в «Примітці видавця» до розділу 199: «Чотири розділи 199–202 я знайшов лише в одному рукописі, у копії р. Ш. Софера»).

Ребе Рашаб написав коментар до першого маамару, а Ребе Раяц, публікуючи цей коментар у збірнику «Га-Тамім», Варшава, написав, що «це перший коментар, який він почав писати з хасидуту в юності, коли йому виповнилося 15 років»[5].

Ребе Рашаб висловився про маамар: «У ньому є мусар і хасидут, і трохи каббали»[6].

Видання

Уперше вийшов у 5706 році (1945/1946) заходами Ребе. Другим виданням вийшов у 5736 році (1975/1976).

У наступні роки вийшов у новому виправленому виданні видавництва «Кегот» (у 5781 році (2020/2021)) з важливими доповненнями: на початку книги додано список маамарім за редакцією Ребе[7], додано пропуски та скорочення, яких доти в книзі не було[8], а також додано кілька можливих посилань на джерела в квадратних півдужках (у місцях, що залишилися порожніми в першому виданні).

Книга 5636, частина 2, і ганахот Ребе Рашаба

У 5743 році (1982/1983) вийшла книга «Лікутей Тора — Торат Шмуель — 5636, частина 2», що містить решту маамарім, виголошених Ребе Магарашем того року. Як доповнення до книги (що фактично становить більшу її частину) було надруковано «ганахот» Ребе Рашаба до гемшеху.

Особливість цих «ганахот» (як і всіх ганахот Ребе Рашаба до маамарім Ребе Магараша, які почалися в 5635 році (1874/1875) і тривали до 5642 року (1881/1882)) у тому, що вони записані в стилі виголошення їх Ребе Магарашем (тоді як маамарім у тому вигляді, в якому вони надруковані в «Гемшеху», записані в стислішому стилі)[9].

Див. також

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ На відміну від низки книг Ребе Магараша, надрукованих тоді у вигляді фотокопії рукопису р. Шмуеля Софера. Причина в тому, що до друку в розпорядженні Ребе було кілька рукописів і він хотів звести їх докупи, на відміну від інших гемшехів, надрукованих із фотокопії рукопису р. Шмуеля, від яких у Ребе під час друку, як правило, була лише одна копія (див. передмову Ребе до книги).
  2. ^ Див. передмову Ребе до книги.
  3. ^ У збірнику «Гаарот у-біурім — Огалей Тора» висловлювалися припущення, що частину приміток написав не Ребе. Див. примітку рава Еліягу Матусова, «Створення сущого з нічого, речі з речі», випуск 1288 (11), Шабат тижневих глав «Ваякгель — Пкудей», Шабат га-Ходеш 5786, с. 81, і примітку рава Нісана-Моше га-Когена Вайсфіша, «Створення сущого з нічого, речі з речі» (випуск), випуск 1289 (12), 11 нісана 5786 (29 березня 2026), с. 90.
  4. ^ Лист Ребе Рашаба, тевет 5638 (грудень 1877 – січень 1878) — «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 3, с. 1.
  5. ^ Збірник «Га-Тамім», випуск 3, Варшава 5696, с. 37–45.
  6. ^ «Ігрот кодеш» частина 3, с. 1 на сайті HebrewBooks
  7. ^ Передруковані зі «Списку маамарім хасидуту Ребе Магараша (хай перебуває душа його в раю)» («Кегот», 5741), з додаванням приміток видавця в квадратних півдужках.
  8. ^ Надруковані в другій частині.
  9. ^ З листа Ребе Раяца, 18 швата 5691 (5 лютого 1931): «Від 5636 року (1875/1876) є його записи, де він роз'яснював для себе маамарім Магараша (хай перебуває душа його в раю), і особливо маамар „Маїм рабім“ і маамар „[Ве]-каха“, виголошені в 5636–5637 роках (1875–1877) (і відомо, що в маамарім Магараша є велика різниця між записами і тим, як він їх виголошував: записи вельми скорочені, а ганахот мого пана, батька, учителя і наставника, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, здебільшого такі, якими вони були під час виголошення, і в багатьох місцях записані розмовною мовою» («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 324. Передруковано також у «Вступі» до ганахот Ребе Рашаба до гемшеху «Маїм рабім» — «Сефер га-маамарім» 5636, частина 2, с. 379).

Повідомити про помилку на цій сторінці