Перейти до вмісту

«Двар малхут» Бемідбар

Матеріал з Хабадпедії

«Двар малхут» Бемідбар — сіха, виголошена в Шабат тижневої глави «Насо», напередодні свята Шавуот і в другий день свята Шавуот 5751 року (20 травня 1991) і відредагована Ребе на їдиші.

Сіха говорить про сум'яття, яке може виникнути від безлічі справ, якими треба займатися, і про те, що коли вони обертаються навколо однієї точки Б-жественності, в усіх справах настає спокій.

Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».

Передісторія

У той період рав Іммануель Шохет пішов на ходу до кварталу Боро-Парк, і коли прийшов там до синагоги, габай почав глузувати з того, що про Ребе кажуть, що він Мошіах, і заявив йому, що якщо він не засудить цю віру перед публікою — не дасть йому права виступити в синагозі. Зрозуміло, рав Шохет відмовився і був змушений покинути це місце.

Коли повернувся до 770, розповів про це раву Давиду Раскіну, який передав це раву Ходакову, а рав Ходаков передав цю історію безпосередньо Ребе.

У сіхі Ребе різко висловився проти тих, хто глузує з Мошіаха («зневажали сліди помазанця Твого»)[1].

Ребе продовжив і знайшов їм виправдання: насправді Б-г не може пред'являти їм претензії, оскільки вони народилися як люди вигнання: «І насправді це не його вина, оскільки сини Ізраїлю перебувають у вигнанні вже понад тисячу років, і вже майже дві тисячі років, — і це істинна причина подібних розмов; як може Святий, благословенний Він, пред'явити йому претензію — як можна глузувати з праведного Мошіаха, — коли Сам Святий, благословенний Він, тримає його у вигнанні від народження, і потім він став бар-міцвою у вигнанні, і потім було весілля із шева брахот тощо у вигнанні...».

Про це є невелика згадка наприкінці відредагованої сіхи, де Ребе каже: «І всі запитання про подробиці Визволення і праведного Мошіаха, які походять із самого вигнання, з того, що ми народилися у вигнанні й виросли у вигнанні, і тому ми — „люди вигнання“, хай збереже нас Милосердний».

Підсумки

" Загальне і просте — скасування всіх приховувань і затаювань вигнання, і всіх запитань про подробиці Визволення і праведного Мошіаха, які походять із самого вигнання, з того, що ми народилися у вигнанні й виросли у вигнанні, і тому ми — «люди вигнання», хай збереже нас Милосердний, і перебуваємо в «стані вигнання», — що все це скасується і обернеться (через істинне каяття) "
" «Воїни дому Давида» стосується тмімім, і подібне до цього — у кожному з Ізраїлю: кожен єврей «цілісний» в усіх своїх справах, тим більше у справах Мошіаха, царства дому Давида і Визволення, яким завершується Рамбам, — «як води покривають море» "
  • Пункти 1 — 3 Слід винести урок з особливого поєднання днів цього року (5752): 1. З того, що Шабат і свято Шавуот ідуть підряд. 2. Шабат — це тижнева глава «Бемідбар». 3. Свято Шавуот припадає на неділю, початок діяння Творіння. Зв'язок між святом Шавуот і Шабатом, через який Дарування Тори відбулося в Шабат, — це спокій. І Шабат, і Тора приносять спокій світові, який сам по собі позбавлений спокою; і це тому, що суть світу — час і простір, поділ і зміна, які викликають неспокій. Коли Шабат і Тора розкривають, що весь світ існує заради однієї мети — Б-жественності, частковості світу підносяться і приходять до спокою.
  • Пункти 4 — 6 Відсутність спокою може бути і у справах Тори і заповідей: у заповідях безліч подробиць, і єврей має відчувати в усіх подробицях одну точку — волю, яка вища за поділ. І також у любові єврея до Святого, благословенний Він, у якій є дві лінії — рацо і шов, але його завдання — відчути, що тут не дві лінії, а одна точка: воля Б-га, яка вища за обидві лінії. Відчуття точки — коли єврей перебуває в самозреченні й хоче досягти сутності, і тоді він досягає точки, яка виражається в усіх подробицях.
  • Пункти 7 — 8 Дарування Тори — процес, що відображає прагнення досягти сутності. Сини Ізраїлю не шукали подробиць, а прийшли до повного самозречення «зробимо і почуємо». І завдяки цьому отримали розкриття сутності Царя, яке проникає і в усі подробиці. І підготовка до Дарування Тори також полягає в піднесенні над усіма подробицями в служінні 49 днів відліку Омеру — до 50-ї брами — Кетер, точки, яка вища за подробиці.
  • Пункти 9 — 13 У світлі цього роз'яснення зрозумілий урок із подробиць поєднання днів цього року: день Шабату, що прилягає до дня Дарування Тори, підкреслює спокій, одну точку, яку розкривають Шабат і Тора. А Дарування Тори в неділю, початок творіння, підкреслює, що спокій проникає в усі подробиці світу. І тижнева глава «Бемідбар» теж підкреслює, що спокій Тори проникає всередину пустелі, місця, що символізує протилежність спокою. Головне — дія: слід додати у вивченні Тори, вивченні внутрішньої частини Тори, промовлянні «Піркей авот», вивченні уроків Хітас і Рамбама та інших приватних уроків; і особливо — створювати нові тлумачення Тори, записувати їх і публікувати. І це принесе істинний спокій із розкриттям праведного Мошіаха.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Слід зазначити, що Ребе обрушився на те, що він глузував із того, що «кажуть, що Ребе — Мошіах», і сказав про це Ребе, що він «глузує з Мошіаха».

Повідомити про помилку на цій сторінці