Перейти до вмісту

Збирання вигнанців

Матеріал з Хабадпедії
Картина, що зображує збирання вигнанців, яке здійсниться в дні Мошіаха, пензля художника Міхаеля Шварца

Збирання вигнанців є однією з обітниць Геули, зміст якої в тому, що під час Геули євреї з усіх кінців світу зберуться і прийдуть до Землі Ізраїлю. При цьому збиранні у вигнанні не залишиться жодного єврея, навіть найвіддаленішого, — на відміну від інших визволень (як Вихід з Єгипту), під час яких було визволено не всіх.

Джерела в Танаху

У Танаху кілька разів наводиться пророцтво про процес Геули — що весь народ Ізраїлю, розсіяний у вигнанні, навіть найвіддаленіші, буде зібраний Святим, благословенний Він, у Землю Ізраїлю. Тора наводить пророцтво Моше Рабейну:

І поверне Г-сподь Б-г твій вигнанців твоїх... і знову збере тебе з усіх народів, серед яких розсіяв тебе Г-сподь Б-г твій; якщо буде вигнанець твій на краю небес, звідти збере тебе Г-сподь Б-г твій і звідти візьме тебе..

— Дварім 30, 3-4

Також книги Пророків сповнені цим, і як сказано словами пророка Єшаягу[1]:

«І буде того дня: знову простягне Г-сподь руку Свою, щоб придбати залишок народу Свого, і підніме прапор для народів, і збере вигнанців Ізраїлю, і розпорошених Юдеї збере з чотирьох кінців землі».

Також пророк Амос пророкує про це у своїх пророцтвах[2]:

«І поверну вигнанців народу Мого Ізраїлю, і відбудують вони спустошені міста, і оселяться... І насаджу їх на землі їхній, і не будуть вони більше вирвані зі своєї землі».

Його час

До чи після побудови Храму

Мудреці розійшлися в думках щодо точного часу збирання вигнанців: деякі з них кажуть, що воно буде після побудови Храму, а деякі ставлять збирання вигнанців перед побудовою Храму:

Розбіжності в думках

Згідно з думкою мідрашу[3]: «Є переказ агади, що Єрусалим не буде відбудовано, доки не зберуться вигнанці... як сказано[4]: Відбудовує Єрусалим Г-сподь, (бо) розпорошених Ізраїлю збере». До цієї думки дещо схиляється Гемара в трактаті «Мегіла»[5], де роз'яснюється порядок благословень у молитві «Шмоне есре», і там молитва «Тка бе-шофар», присвячена збиранню вигнанців, передує молитві «Ве-лірушалаїм ірха», присвяченій побудові Храму.

З іншого боку, у книзі «Зогар»[6] мудреці вивели, що побудова Храму буде перед збиранням вигнанців. Вірш «Відбудовує Єрусалим Г-сподь, розпорошених Ізраїлю збере» витлумачено там за порядком: спочатку буде «Відбудовує Єрусалим Г-сподь», і лише потім «розпорошених Ізраїлю збере». До цієї думки схиляється Гемара в трактаті «Сука»[7], яка обговорює постанову рабі Йоханана бен Закая не їсти хадаш у день 16 нісана, бо, можливо, Храм буде побудовано на день раніше, 15-го[8]. Також у трактаті «Брахот»[9] Раші пояснює слова Гемари згідно з цією думкою.

За галахою

Як постановив галахою Рамбам у Законах про царів[10]: «Цар Мошіах . . будує Храм і збирає розпорошених Ізраїлю», «постане цар з дому Давида . . і побудує Храм на його місці й збере розпорошених Ізраїлю». Згідно з «Клалей га-Рамбам», можна виводити закони навіть із порядку його слів, і тому, згідно з Рамбамом, спочатку буде побудовано Храм і лише потім він збере розпорошених Ізраїлю.

Це рішення було встановлено також Ребе Рашабом у його святому листі[8], де він обґрунтовує думку, що побудова Храму передує збиранню вигнанців, також згідно з ученням хасидуту — оскільки порядок іде знизу вгору, тобто побудова Храму (і Єрусалима) є досконалістю Зеїр Анпіна і піднесенням Малхут; а після цього приходять до збирання вигнанців і воскресіння мертвих, суть яких — сяйво Кетера в Біні[11]. Згідно з цим поясненням у хасидуті, побудова Третього Храму є головним у Геулі, і вона включатиме в себе всі переваги обітниць Геули, які потім розкриються кожна у свій час, — збирання вигнанців і досконалість під час воскресіння мертвих[12].

Кілька примирень між думками

Ребе кілька разів обговорював це питання і навів кілька можливих рішень:

  • Хоча в духовному є місце для обох думок, рішення на практиці буде — як у будь-якій суперечці — через рішення суду внизу[13].
  • Обговорення того, що чому передує, — побудова Храму чи збирання вигнанців, — це обговорення того, чия перевага вища: якщо побудова Храму передує — збирання вигнанців буде піднесенішим, оскільки воно здійснюється силою духовного сяйва Храму; а якщо збирання вигнанців передує — побудова Храму буде піднесенішою, оскільки його будують після завершення збирання всього Ізраїлю. І рішення в «Зогарі» та в Рамбама, що побудова Храму передує, підкреслює перевагу народу Ізраїлю — що поступаються перевагою в Храмі, щоб додати в перевазі збирання народу Ізраїлю[14].
  • При цьому Ребе висуває можливість, що рішення в Рамбама є лише необхідним за галахою, але в разі, якщо Ізраїль удостоїться, буде такий порядок, що спочатку буде збирання вигнанців і лише потім буде побудовано Храм, у граничній досконалості[15].
  • Ще одну можливість примирення наводить Ребе: оскільки є безліч рівнів у відбудові Єрусалима і збиранні вигнанців, один вищий за інший, можуть бути обидва порядки — після того, як будуть зібрані вигнанці, буде піднесення в Храмі, побудованому перед тим, а після цього піднесення в збиранні вигнанців, і так далі, піднесення за піднесенням і т. д.[13].

Вказівки в служінні Всевишньому з усіх думок

З обох думок Ребе виводить вказівку в служінні Всевишньому: побудова Храму символізує працю з перетворення матеріальних речей на Храм для Всевишнього, а збирання вигнанців символізує заняття людини самою собою, збирання своїх сил для служіння Всевишньому. Порядок, за якого збирання вигнанців передує побудові Храму, символізує необхідність для людини працювати над собою, перш ніж почати займатися виправленням справ світу, — «Прикрась себе, а потім прикрашай інших»[16]; а порядок, за якого побудова Храму передує збиранню вигнанців, символізує особливий порядок, коли іноді треба займатися виправленням світу ще до праці над собою[17].

Через Мелех га-Мошіаха

Існує обговорення щодо самого збирання — ким воно буде здійснене. З різних тлумачень, які вивели мудреці, можна зробити висновок, що збирання вигнанців не обов'язково буде здійснене Мелех га-Мошіахом[18].

З іншого боку, багато пророцтв приписують обітницю збирання вигнанців Мелех га-Мошіаху[19]. Так встановлено також у багатьох мідрашах мудреців[20], у Гемарі[21], у «Зогарі»[22], і так само це згідно з ученням Каббали[23]. Також Рамбам постановив як галаху, що збирання вигнанців буде здійснене Мошіахом[10].

Про обітницю

Мудреці кажуть[24], що великий день збирання вигнанців, як день, коли було сотворено небо і землю, оскільки лише тоді творіння досягає своєї мети. Це виражається також у тому, що Шхіна повернеться перебувати лише по завершенні процесу збирання вигнанців. Мудреці[25] виводять це з вірша[26] «І поверне Г-сподь Б-г твій вигнанців твоїх» — що Святий, благословенний Він (Шхіна) повертається разом із ними з вигнань.

З цієї причини (що цей процес здійснить Святий, благословенний Він) збирання буде досконалим, і жоден єврей не залишиться позаду. Мудреці виводять це з вірша[27] «А ви будете зібрані один за одним, сини Ізраїлю». Раші на цей вірш[26] пояснює, що «великий день збирання вигнанців, і з труднощами, наче Він Сам мусить буквально тримати Своїми руками кожного з його місця».

У вченні хасидизму

У листі Ребе Рашаба[8] пояснюється тема збирання вигнанців згідно з ученням хасидуту, у внутрішньому сенсі речей: Святий, благословенний Він, розсіяв світла на щаблі Тікун — хасадім, щоб вони відібрали світла, що на щаблі Тогу, — гвурот. Це також натякає на Ізраїль, що очищає світ, і в прийдешньому майбутньому, коли всі гвурот буде відібрано і вони включаться в хасадім, і тоді хасадім завершать свою роль, Святий, благословенний Він, збере всі світла-хасадім (які натякають на Ізраїль).

Збирання вигнанців у духовному — бірур іскор

Сказали мудреці[28]: «Милість зробив Святий, благословенний Він, Ізраїлю тим, що розсіяв їх серед народів», і пояснюється в цьому, що через те, що «розсіяв їх серед народів», легше здійснювати бірурім. І оскільки мета вигнання, «розсіяв їх серед народів», — заради бірура іскор, виходить, що служіння бірура іскор є підготовкою до приходу Мошіаха, і через кожну іскру, яку відбирають, ще більше наближають прихід Мошіаха. І як відомо, служіння бірура іскор є темою «збирання вигнанців» у духовному, і це також підготовка до збирання вигнанців у матеріальному[29].

Завдяки вивченню Мішни (протилежність причин вигнання)

Сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять[30]: «Усі ці вигнання зберуться лише завдяки заслузі Мішни».

І причина того, що збирання вигнанців відбувається саме через Мішну, у тому, що зрозуміло: для того щоб відбулося збирання вигнанців, треба усунути й виправити причини, які спричинили вигнання.

І повідомили нам наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, (а) що причина, яка спричинила руйнування Першого Храму[31], — у тому, що не благословляли спершу над Торою. Тобто[32], хоча вони постійно займалися Торою, Святий, благословенний Він, що знає глибини серця, пояснив, що вона не була важлива в їхніх очах, що вони не займалися нею лішма, тобто не йшли за нею (як сказав пророк), інакше кажучи, в її намірі й заради неї самої, і за це загинула земля, зруйновано Храм і т. д.

(б) А причиною руйнування Другого Храму був гріх безпричинної ненависті[33] (міра за міру: розсіяний і розділений серед народів — через розділення, яке було між ними).

І тому, щоб Ізраїль удостоївся збирання вигнанців, має бути: (а) щоб благословляли над Торою, щоб вона була важлива в їхніх очах. (б) Єдність розділених, протилежність безпричинній ненависті — розділенню об'єднаних.

І ці дві умови виконуються в заняттях Мішною:

Бо Мішна, що займається практичними постановами галахи, і треба розуміти її[34], і в усьому цьому (б) бачать єдність, протилежність безпричинній ненависті, бо всі згодні з усім, що в ній сказано, і немає в цьому розбіжності думок, — тому всяке помилкове рішення в законі Мішни скасовується[35]. І тим самим, що всі погоджуються з одним законом, хоча їхні думки не однакові, показують вони (а), що Святий, благословенний Він, — Той, Хто дав нам Свою Тору[36], і одна Тора в Ізраїлю, народу єдиного[37].

Через те, що наближають ще одного єврея

Наближати ще євреїв, які не удостоїлися отримати належне єврейське виховання, і повертати його до його справжньої суті в житті — Тори і заповідей. Бо це подібне до того, що ви будете зібрані один за одним[38].

Єдність

Бо з цього останнього вигнання жоден єврей не залишиться у вигнанні, тому служіння задля досягнення такого стану — це об'єднання всіх видів синів Ізраїлю від краю до краю, від виду «творінь» до «великих Ізраїлю»[39].

Збери народ

Через служіння Гакгель, збирання ще одного єврея, навіть якщо він «віддалений», це діє так, що Святий, благословенний Він, «збере розпорошених народу Свого Ізраїлю»[40].

Молитовне служіння

Через молитовне служіння здійснюють часткове визволення[41].

Збирання новацій Тори

Через те, що збирають усі новації Тори… ви будете зібрані[42].

Початок виконання обітниці

Основна стаття – Падіння Радянського Союзу
Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Ребе оголосив, що вже почалися подоба, зразок і підготовка до виконання обітниці збирання вигнанців на практиці — з падінням залізної завіси та виходом сотень тисяч євреїв із Радянського Союзу на свободу, а також було дано свободу в усьому, що стосується справ юдаїзму, Тори та її заповідей[43].

Аж до того, що навіть самі неєвреї допомагають євреям репатріюватися до Землі Ізраїлю, як написано[44]: «І приведуть усіх братів ваших», і це ще одна подробиця, яка вже відбувається, про яку написано, що так буде під час збирання вигнанців[45].

Див. також

Додаткова література

  • Якщо буде вигнанець твій . . звідти збере тебе, вислови наших Ребеїм, провідників поколінь, про збирання вигнанців, тижневик «Бейт Мошіах», 22 елула 5780 (11 вересня 2020), сторінка 10

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Єшаягу 11, 11-12.
  2. ^ Амос 9, 13-15.
  3. ^ «Ялкут Шимоні», ремез 988. А також у «Мідраш Танхума», Ноах, 11 (наприкінці).
  4. ^ Тегілім 147, 2.
  5. ^ 17б.
  6. ^ Частина 1, 139а, у «Мідраш га-неелам».
  7. ^ 41а.
  8. ^ 1 2 3 «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, лист 130 (с. 308 і далі.
  9. ^ 49а.
  10. ^ 1 2 «Закони про царів»: 11, 1-4.
  11. ^ «Сідур ім ДАХ», маамар, що починається словами «Нідхей Ісраель єханес», – 59б.
  12. ^ Маамар, що починається словами «Гадоль їг'є», 5722, пункт 2.
  13. ^ 1 2 Сіха Шабату тижневої глави Хаєй Сара 5748.
  14. ^ Сіха Шабату тижневої глави Хаєй Сара 5743.
  15. ^ Сіха Шабату тижневої глави Хаєй Сара 5747, примітка 36. І див. попередню сторінку на полях аркуша.
  16. ^ Вислів мудреців — Бава меціа, 107б.
  17. ^ Бесіда Шабату тижневої глави Хаєй Сара 5747.
  18. ^ Див. також трактат «Мегіла», 17б — наведено вище.
  19. ^ Див. Єшаягу 10, 10-12. Гошеа 2, 2. І в Таргумі Йонатана. Міха 2, 12-13. І в Таргумі Йонатана. Зогар, ч. 2, 9б. «Шир га-ширім раба», розділ 2, 18. «Берешит раба», розділ 98, 9.
  20. ^ «Берешит раба», розділ 98, 9. «Шир га-ширім раба», розділ 2, 18.
  21. ^ Хулін, 63а.
  22. ^ Частина 2, 9а.
  23. ^ «Емек га-мелех», Шаар рейша де-Зеїр Анпін, розділ 12 (132б).
  24. ^ Псахім, 88б.
  25. ^ Мегіла, 29а.
  26. ^ 1 2 Ніцавім 30, 3.
  27. ^ Єшаягу 27, 12.
  28. ^ Псахім, 87б.
  29. ^ Шабат тижневої глави «Матот-Масей» 5713, «Торат Менахем», с. 95. Ахарон шель Песах 5725 (24 квітня 1965). 12 тамуза 5727 (20 липня 1967), § 10.
  30. ^ «Ваїкра раба», розділ 7, 3.
  31. ^ Оскільки визволення з вавилонського вигнання не було повним Визволенням, неминуче слід сказати, що й причину, яка спричинила перше руйнування, не було усунуто й спокутувано повністю.
  32. ^ Як пояснив Ран, Недарім, 81а.
  33. ^ Йома, 9б.
  34. ^ Навіть на думку тих, хто вважає, — Рамбам, Ріу. Як пояснено в «Кунтрес ахарон» Алтер Ребе, Закони вивчення Тори, початок розділу 2, — що знання її змістів не обов'язкове.
  35. ^ Сангедрін, 33а.
  36. ^ Тим паче що в мудреців Мішни «головні їхні галахічні постанови були не за рішенням їхнього розуму, а лише з того, що вони отримали один з уст іншого, аж до Моше».
  37. ^ «Ігрот кодеш», т. 1, с. 242.
  38. ^ «Гітваадуйот» 5750, т. 1, с. 292. «Ігрот мелех», т. 2, с. 13.
  39. ^ Ніч 5-го дня свята Сукот 5745 (14 жовтня 1984), «Гітваадуйот», с. 297.
  40. ^ Шабат тижневої глави «Пкудей» 5741. § 18, § 20.
  41. ^ Шабат тижневої глави «Пкудей» 5741, пункт 20, з «Ігерет га-кодеш», розділ 4.
  42. ^ «Гітваадуйот» 5742, т. 3, с. 1581.
  43. ^ «Гітваадуйот» 5751, т. 1, с. 202. «Гітваадуйот» 5751, т. 2, с. 188. Що вже почалося виконання обіцянки «знову простягне Ад-най руку Свою вдруге»... у збиранні вигнанців багатьох із синів Ізраїлю в нашу святу Землю... У сіхот 23 адара 5752 (27 лютого або 28 березня 1992) і в «Двар малхут» Ваякгель. Надруковано в «Гітваадуйот» 5752, с. 371 .
  44. ^ Єшаягу 66, 20.
  45. ^ «Гітваадуйот» 5751, т. 3, с. 187. І подібно до цього «Гітваадуйот» 5751, т. 2, с. 188.

Повідомити про помилку на цій сторінці