«Морах ве-даїн»
«Морах ве-даїн» — одна з ознак Мелех га-Мошіаха.
Сенс цього в тому, що Мелех га-Мошіах під час Геули вершитиме суд і виноситиме свої вироки та рішення не за тим, що бачать його очі чи чують його вуха, а за запахом: «морах ве-даїн» — чує запах і судить. А за відсутності цієї ознаки він не може бути Мошіахом.
Джерела
Ця ознака Мелех га-Мошіаха виводиться з вірша в книзі Єшаягу,
І вийде пагін із пня Ішая... І натхне його трепет перед Г-сподом, і не за видом очей своїх він судитиме, і не за слухом вух своїх вирішуватиме»
— Єшаягу 11, вірші 1 і 3.
.
Про цей вірш Раші пише: «що він чує запах людини і судить, і знає, хто винен».
І так пише «Зогар»: «Цар Мошіах (судитиме) за запахом... без Синедріону і попередження[1]. (Мелех га-Мошіах судитиме за запахом, без потреби у свідках і попередженні)
Як може Мошіах судити за запахом?
Як зможе Мошіах судити за запахом, тоді як за законом Тори (яка вічна і ніколи не зміниться) потрібні свідки, щоб визнати когось винним?
Дехто каже, що з цієї причини вбили[2] Бар-Козиву: оскільки в нього не було ознаки «морах ве-даїн», з'ясувалося, що він не Мелех га-Мошіах[3]. Тоді на нього поширюється закон переслідувача[4], оскільки він наражає синів Ізраїлю на небезпеку своєю війною[5].
Згідно з думкою Рогачовера, це чуття не належить до закону Синедріону, що ухвалює рішення на підставі оцінки, адже Бар-Козива жив через 52 роки після руйнування Храму, і тоді не було Синедріону; тому неминуче, що це належить до закону царя.
Ребе пояснює, що те, що Мошіах буде «морах ве-даїн», не належить до закону царя[6]. Навпаки, це духовне чуття належить до аспекту Малхут, що стоїть вище за Хохму і Біну, — аспекту, який розкриється з приходом Мошіаха[7].
Пояснення у внутрішньому аспекті
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |
Нюх — найдуховніше і найтонше з чуттів людини, як сказали мудреці[8]: «Що це за річ, якою насолоджується душа, а тіло не насолоджується нею? Скажи: це запах». Нюх єдиний з душею і дає насолоду самій сутності душі. Як ми бачимо, один зі способів привести людину до тями з непритомності — за допомогою дуже різкого або сильного запаху, бо запах досягає самої душі.
У цьому особливість нюху — в його здатності торкатися кореня речей, самої їхньої сутності; тому Мелех га-Мошіах у майбутньому судитиме саме за допомогою нюху, бо він пов'язаний з коренем людини, і саме за його допомогою Мошіах зможе дізнатися істину про того, кого судять перед ним.
Ребе Раяц каже[9], що суд Мошіаха полягатиме в тому, що він знатиме причини, які привели людину до становища, в якому вона перебуває; і подібно до того, як сказали мудреці[10]: «Не суди ближнього свого, доки не опинишся на його місці», бо сама людина знає й розуміє причини, які привели її до становища, в якому вона перебуває, — так має бути і на суді, коли судять іншого: потрібно знати причини, що привели його до цього становища, знати, що по суті він добрий, а єдина причина, через яку він перебуває в небажаному становищі, — лише побічні обставини[11].
Ребе пояснює[12] причину того, що особливість Мошіаха виражається саме в нюху. Згідно з написаним у «Зогарі»[13], запах, що в носі, — це сама життєва сила людини. І в цьому самому є два ступені — це дві ніздрі: права ніздря і ліва ніздря, а ліва ніздря — це сама сутність життєвої сили людини (і як пояснюється в хасидуті[14], відмінність між двома ніздрями подібна до відмінності між запахом жертвоприношень, що належить до аспекту правої ніздрі, і запахом куріння, особливо куріння Йом Кіпуру, що належить до аспекту лівої ніздрі). І це ступінь «морах ве-даїн», який здійсниться в Мелех га-Мошіаху.
Навіть просити — не для кожного
Під час відкриття арон кодешу у три паломницькі свята просять: «І хай здійсниться в нас сказане в Писанні[15]: „І спочине на ньому дух Г-сподній . .“», що говорить про Мелех га-Мошіаха. Але кожен, навіть найпростіший єврей, просить про це, бо в кожному єврейові є іскра Мошіаха, і він має розкрити її на ділі; тому просять, щоб здійснилося в нас те, що сказано про якості Мошіаха.
Але вірш про Мошіаха, що говорить про суд Мошіаха у вигляді «морах ве-даїн» — «і натхне його трепет перед Г-сподом», — ми не просимо, бо це не стосується кожного: щоб бути суддею, потрібно вивчити «Ядін ядін», тому неможливо включити це в текст молитви, однаковий для всіх[16].
У нашому служінні зараз — привести цю деталь у Геулі
Оскільки всі розкриття прийдешнього майбутнього залежать від наших справ і нашого служіння під час вигнання, уже зараз у нас має бути служіння, подібне до того, що буде в майбутньому.
Для нас це означає, що є речі, про які важко знайти в «Шулхан арусі» явну вказівку, дозволені вони чи ні. І є речі, для яких можна вказати певний параграф у «Шулхан арусі», де явно сказано, що це суперечить Торі.
Але є речі, яких неможливо помацати, однак можна розрізнити, чи йде від них запах трепету перед Небесами або, не дай Б-г, навпаки.
І в цьому суть «морах ве-даїн»: за часів іквета ді-Мешиха є цілий ряд речей, щодо яких потрібно користуватися нюхом — відчути нюхом, чи додають вони в Торі, заповідях і трепеті перед Небесами чи ні, і ухвалювати на цій підставі практичне рішення: коли нюхом відчувають, що певна річ суперечить трепетові перед Небесами, потрібно рішуче боротися проти неї[17][18].
Примітки
- ^ Частина 2, 78а.
- ^ Ребе пояснює, що, на думку всіх рішонім, Бен-Козиву вбили неєвреї, лише мудреці постановили, що він заслуговує на смерть, оскільки на нього поширюється закон переслідувача. Як в основному тексті.
- ^ Раавад, «Закони про царів та їхні війни», розділ 11, закон 3.
- ^ Родеф — це людина, яка переслідує ближнього, щоб убити його; його дозволено вбити, щоб урятувати переслідуваного.
- ^ «Лікутей сіхот», том 27
- ^ Правда, ми знаходимо в законах про царя, що задля виправлення світу він може судити й без свідчень, але це лише як тимчасова вказівка. У Мошіаха новизна полягатиме в тому, що він судитиме й за запахом завжди. (Із сіхи Ахарон шель Песах 5718 (12 квітня 1958)).
- ^ «Сіхот кодеш», тижнева глава Шміні, іяр 5723 (квітень–травень 1963) (296)
- ^ Брахот 43б.
- ^ Сіха Сімхат Тора 5690, § 39 і далі, § 66 («Лікутей дібурім», том 2, 317а і далі, 322б; «Сефер га-сіхот» 5690, с. 117 і далі, с. 123).
- ^ «Авот» 2, 4.
- ^ Маамар, що починається словами «Ве-геніф ядо», 5711.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави Кдошім 5717.
- ^ Частина 3, 130б (в «Ідра раба»). І див. маамар, що починається словами «Ве-геніф», 5711 («Торат Менахем», том 3, с. 32). І вказане там.
- ^ Див. «Гемшех 5672», частина 1, розділ 122. І в інших місцях.
- ^ Єшаягу 11, 2.
- ^ Ахарон шель Песах 5743 (5 квітня 1983), «Гітваадуйот», с. 1317.
- ^ За часів його святості Адмора (Магарашаба), хай перебуває душа його в раю, уряд Росії зажадав, щоб рабини були зобов'язані вивчати також світські науки, і з цією метою уряд влаштував зібрання рабинів у столиці, Петербурзі. У цьому зібранні брав участь і його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю, і він з величезною твердістю виступив проти вимоги влади, хоча більшість присутніх погодилася з вимогою влади, особливо у світлі загрози, що якщо вимогу не буде прийнято, то влаштують погроми... І попри це його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю, протистояв вимозі влади з усією силою й міццю. Один із великих рабинів звернувся до його святості Адмора, хай перебуває душа його в раю, і запитав його: як ви впевнені в тому, щоб з величезною твердістю протистояти вимозі влади, тоді як існує загроза погромів, хай урятує нас Милосердний? І відповів його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю: оскільки це суперечить трепетові перед Небесами. І запитав згаданий рабин: яке джерело цього? І відповів його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю: я так відчуваю! І запитав згаданий рабин із подивом: Любавицький Ребе! Ви покладаєтеся на своє відчуття? І відповів його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю: так! І сказав згаданий рабин: якщо так, я теж стану на ваш бік і допоможу вам. І на другому зібранні його святість Адмор, хай перебуває душа його в раю, діяв разом зі своїми прибічниками, а згаданий рабин — зі своїми прибічниками, і вони скасували указ.
- ^ Із сіхи Ахарон шель Песах 5718 (12 квітня 1958).