Мошіах бен Йосеф
Мошіах бен Йосеф — це Мошіах, який визволить Ізраїль до повного Визволення через Мошіаха бен Давида, і він буде з нащадків синів Авії, сина Єровама[1], і з нащадків Менаше, сина Йосефа[2], а дехто каже — з Ефраїма, сина Йосефа[3].
У джерелах
Мошіах бен Йосеф згадується в Гемарі в трактаті «Сука», де сказано про вірш «і буде оплакувати земля, родини, родини», що в майбутньому Ізраїль оплакуватиме «Мошіаха бен Йосефа, який буде вбитий»; за іншою думкою в Гемарі, ідеться про лихе начало, яке буде вбите:
«І буде оплакувати земля, родини — окремо, родина дому Давида — окремо, і жінки їхні — окремо». Сказали: хіба не випливає з цього «каль ва-хомер»: і якщо в майбутньому, коли будуть зайняті оплакуванням і лихе начало не панує над ними, сказала Тора — чоловіки окремо і жінки окремо, то тепер, коли зайняті радістю і лихе начало панує над ними, — тим паче! А це оплакування — про що воно? Сперечаються про це рабі Доса і мудреці: один каже — про Мошіаха бен Йосефа, який був убитий, а другий каже — про лихе начало, яке було вбите
— трактат «Сука», 52, с. а
Далі в Гемарі розповідається, що Святий, благословенний Він, спитає Мошіаха бен Давида, яке в нього прохання, і той відповість, що хоче, щоб Він оживив Мошіаха бен Йосефа:
І коли побачив, що Мошіах бен Йосеф убитий, каже перед Ним: Владико світу, не прошу в Тебе нічого, крім життя. Каже йому: життя — ще раніше, ніж ти сказав, уже пророкував про тебе Давид, батько твій, як сказано: [4] життя просив він у Тебе, Ти дав йому і т. д.
— «Сука», 52, а
Рамбам, який постановив наприкінці своєї книги «Мішне Тора», як галахічно відбувається прихід Визволення, зовсім не згадав Мошіаха бен Йосефа, і з нього випливає, що все здійснюється через Мошіаха бен Давида[5]. Рабі Саадья Гаон писав, що не обов'язково Мошіах бен Йосеф прийде, і це залежить від народу Ізраїлю: якщо народ Ізраїлю повернеться в тшуві, негайно прийде Мошіах бен Давид, а якщо ні — перед ним прийде Мошіах бен Йосеф[6].
Рабі Йонатан Ейбешюц наводить у своїй книзі «Яарот дваш» від імені Зогару, що Мошіах бен Йосеф включений у Мошіаха бен Давида, і коли той просить у Святого, благословенного Він, життя, як згадано вище, він просить за аспект Мошіаха бен Йосефа, включений у нього.
(Згідно з підходом Гра, Мошіах бен Йосеф — не фізична людина, а маються на увазі всі праведники й великі люди Ізраїлю, убиті заради освячення Імені Б-жого; він навіть перелічує у своїй книзі 156 ознак, які будуть у Мошіаха бен Йосефа. Гра також писав, що Мошіах бен Йосеф не обов'язково має бути чоловіком і може бути також жінкою).
Суть
За «Мідраш Танхума», Мошіаха бен Йосефа уподібнено бикові, а Мошіаха бен Давида уподібнено ослові[7].
Головним завданням Мошіаха бен Йосефа буде сповістити про прихід Мошіаха бен Давида, і він підготує світ до приходу Мошіаха, а за частиною думок — і збудує Храм, і збере народ Ізраїлю[8], а після того, як прийде Мошіах бен Давид, він правитиме під ним.
Серед іншого, Мошіах бен Йосеф збере богатирів з Ізраїлю, поб'є намісників Арама й Ішмаеля, завоює Землю Ізраїлю, виправить Єровама бен Невата, переможе царство Едома, воюватиме з Амалеком і знищить дім Есава.[потрібне джерело]
Магараль з Праги пояснює, що Єгуду уподібнено мозку, який символізує владу мохін і розуму, а Йосеф, який відповідає серцю, символізує владу якостей і почуття, і тому обидва вони — батьки єврейського народу; однак істинний провід належить Єгуді, оскільки мозок — перший серед органів; але під час вигнання, коли народ Ізраїлю йде за серцем, панує саме Йосеф[9].
Тому й «Мошіах бен Йосеф» — це провідники Ізраїлю під час вигнання, оскільки під час вигнання народ Ізраїлю йде за серцем, і оскільки серце не може подолати лихе начало, лихе начало вбиває його; але Мошіах бен Давид символізує істинний і досконалий провід, і тоді народи світу не зможуть устояти проти нього.[9]
Є такі, що хочуть розуміти пояснене у вченні хасидуту[10], що в Мошіаху буде поєднання Єгуди та Ефраїма (згідно зі сказаним у Єхезкеля[11], що Святий, благословенний Він, з'єднає «дерево Йосефа» і «дерево Єгуди» і зробить їх «одним деревом», коли «Давид, раб Мій, — насі їм навіки»), — що під «Ефраїмом» і «Йосефом» мається на увазі Мошіах бен Йосеф.
Його смерть
У Гемарі сказано, що Мошіах бен Йосеф вийде на війну проти нащадків Есава, і під час війни його буде вбито Армілусом, царем Едома[12], і цим здійсниться пророцтво: «І буде дім Яакова вогнем, і дім Йосефа — полум'ям, а дім Есава — соломою, і запалають вони в них, і пожеруть їх, і не буде залишку домові Есава, бо Г-сподь сказав»[13].
Хасиди розповідають, що р. Гілель з Паричів казав, що не розуміє слів мудреців про те, що Мошіах бен Йосеф помре на війні, і, можливо, мається на увазі, що світло хасидуту не буде так світити в «іквета ді-Мешиха»[14].
Його особистість
У різні епохи вказували на кількох, що вони і є Мошіах бен Йосеф. Були такі, що казали, що це Бар-Козива (і тому Рамбам його не навів, оскільки він уже приходив). А в останніх поколіннях казали про Провидця з Любліна, що він був Мошіахом бен Йосефом і помер посеред своєї духовної війни за приведення Мошіаха, яку вів разом із кількома праведниками свого покоління, у день Тиша бе-Ав. Так само казали про каббаліста рабі Шимшона з Острополя, якого було вбито заради освячення Імені Всевишнього під час погромів 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649)[15].
Рав Шмуель-Гронем Естерман висловився, що Арізаль був Мошіахом бен Йосефом[16].
Дехто каже, що це рабі Шломо з Карліна, коли його було вбито у війні з Наполеоном[17] — яка є війною Гога і Магога — одним козаком на ім'я Армілус[18].
Хасиди Мітлер Ребе казали про нього, що те, що він проголошував свої маамари хасидуту в докладній і розлогій формі, свідчить, що він був Мошіахом бен Йосефом: тоді як Мошіах бен Давид розкриє внутрішню частину Тори у вивченні у формі зору, Мошіах бен Йосеф її тлумачитиме[19].
У книзі «Єхі га-Мелех га-Мошіах» (рава Шалома-Дов-Бера Вольпо) роз'яснюється суть Мошіаха бен Йосефа, і він пише, спираючись на різні вислови в сіхот Ребе та Ребе Раяца і на різні події, що сталися з ними, що Мошіахом бен Йосефом у нашому поколінні був Ребе Раяц, а слідом за ним є Мошіах бен Давид — це Ребе.
Утім, у кількох випадках Ребе висловлювався в тому дусі, що Мошіах бен Йосеф ще не розкрився і ми чекаємо на його розкриття[20].
Додаткова література
- «Мелех га-Мошіах — його особистість і його провід у джерелах мудреців» (Цфат, 5756), с. 126 і далі на сайті «Оцар га-хохма»
- «Га-Мошіах — людина та її особистість у галахі й переказі» (рав Іммануель Шохет, 5753), с. 71 і далі на сайті «Оцар га-хохма»
- Збірник уроків на теми Геули й Мошіаха — Всесвітній комітет тмімім, 5771, с. 5 і далі на сайті «Оцар га-хохма»
Зовнішні посилання
- Хто такий Мошіах бен Йосеф?
- Рав Моше Корнвіц, «Мошіах бен Йосеф»
на сайті-драйві «Архіву Геули й Мошіаха» - Лікут на тему кінця днів, «Кінець днів»
- «Мошіах бен Йосеф» на сайті «Цеірей Агудат Хабад»
- Рав Менахем-Мендл Шарф, «Мошіах бен Йосеф», збірник «Леапша ла» єшиви «Томхей Тмімім Любавич» Квінс, випуск 29, 20 менахем-ава 5783 (7 серпня 2023), сторінка 29
Примітки
- ^ Див. Зогар хадаш, тижнева глава «Балак». І див. у книзі «Емек га-мелех», і ось його слова: душа Єровама відлетіла від нього раніше, ніж він згрішив, і відійшла в чистоті, і удостоївся її син синів Авії, який народився того самого дня, коли той помер. І про це написано (Захарія 12, 10): «і погляне на Мене, на того, кого прокололи, і оплакуватимуть його, як оплакують єдиного» і т. д., бо вони погодилися на його смерть, оскільки він повставав проти царства дому Давида; а потім помолиться за нього Мошіах бен Давид і оживить його, бо він був істинним заступником.
- ^ Див. у «Мідраш раба», Бемідбар, розділ 14, 1: «Мій Менаше» — це Мошіах, який постане із синів Менаше, як сказано (Тегілім 108): «Мій Менаше»; «а Ефраїм — твердиня голови моєї» — це помазаник війни, який прийде з Ефраїма, як сказано (Дварім): «первісток бика його — пишнота йому»; «Єгуда — законодавець мій» — це великий Визволитель, який із синів синів Давида.
- ^ «Мідраш Талпіот», 1, гілка «Гілгулім».
- ^ Тегілім 21, 5
- ^ «І потребує вивчення, бо Рамбам наприкінці „Законів про царів“ повністю опустив тему Мошіаха бен Йосефа, і з його формулювання там випливає, що все здійснюється через Мошіаха бен Давида» — «Лікутей сіхот», частина 32, с. 185. «І вже зауважували й вели шакла ве-тарья ахаронім, що в Рамбама зовсім не згадано про Мошіаха бен Йосефа» — «Лікутей сіхот», частина 25, с. 249. І зазначити з «Мішне Тора», розділ 12, «Закони про царів і війни», пункт 2: «не знатиме людина, як вони будуть, доки не будуть».
- ^ «Емунот ве-деот»
- ^ У «Мідраш Танхума» (Берешит, пункт 1, аркуш 7, сторона а): «ті, що посилають ногу бика» — це Мошіах бен Йосеф, якого уподібнено бикові. «І осла» — це Мошіах бен Давид, як сказано (Захарія 9): «бідний і їде на ослі».
- ^ Див. «Піркей Гейхалот рабаті», розділ 39, «Сефер Зрубавель», «Мідраш Агадат Мошіах» (більшість із них процитовано в «Леках тов» на главу «Балак», Бемідбар 24, 17), і див. також у Раші, коментар, що починається словами «харашім», у трактаті «Сука» 52, б.
- ^ 1 2 «Нецах Ісраель», розділ 37
- ^ Наприклад, маамар, що починається словами «Ве-авді Давид мелех алейгем», 5742, маамар, що починається словами «Ва-їгаш елав Єгуда», що в «Тора ор», та інші.
- ^ Єхезкель 37
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Сука», 52, с. а
- ^ Овадья, 10, 18
- ^ «Га-леках ве-га-лібув», частина 2, с. 205
- ^ Титульний аркуш його книги «Лікутей шошаним» на сайті HebrewBooks.
- ^ «Рамах отійот» пункт 158 на сайті HebrewBooks.
- ^ Книга «Кдушат Аарон» — Карлін, та інші. На противагу цьому, з листа Алтер Ребе («Га-Тамім», зошит 8) випливає, що між 5555 (1794/1795) і 5556 роками (1795/1796) він побував у Ліозно.
- ^ рав Ефшар Шор, збірник «Бейт Агарон ве-Ісраель» — 5751 . А також в «У-меві гоель» Менахема Зігельбойма.
- ^ «Решимот дварім», сторінка 117
- ^ Вихід святого Шабату «Бешалах», 11 швата 5718 (1 лютого 1958): «. . Тобто стає „Ім'я повне і престол повний“ і стає „забажав його Собі за оселю“ — „як краса людини, щоб перебувати в домі“. І все це притягується через нашого праведного Мошіаха — Мошіаха бен Йосефа, а потім Мошіаха бен Давида, як сказано: „І буде дім Яакова вогнем, і дім Йосефа — полум'ям, а дім Есава — соломою“, „І зійдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Есава, і буде царство Г-сподові“». 13 тамуза 5719 року (19 липня 1959) Ребе висловився: «І цим удостоюються істинного і повного Визволення через Мошіаха бен Йосефа і Мошіаха бен Давида», 6 тішрея 5727 (20 вересня 1966): «І тоді буде також побудова Святого Храму, у якому буде не лише кінор із вісьмома струнами, а додасться також „алей асор“, десять струн. В істинному і повному Визволенні через Мошіаха бен Давида — який прийде після Мошіаха бен Йосефа, про якого сказано „благословенна від Гаває земля його“ — він прийде і визволить нас істинним і повним Визволенням незабаром, воістину». У ніч 3-го дня свята Сукот 5746 (1 жовтня 1985): «А головне — здійснення всіх цих речей насправді — прихід Мошіаха бен Йосефа тут же і негайно. .»