Перейти до вмісту

Зімроні-Зеліг Цик

Матеріал з Хабадпедії
Рав Зімроні-Зеліг Цик
Основна інформація
Дата народження29 хешвана 5709 (1 грудня 1948)
Дата смерті16 сівана 5778 (30 травня 2018)
Місце проживанняБней-Брак, Бат-Ям
Місце діяльностіБат-Ям
Рід діяльностішаліах, машпіа, редактор
Освітасередня єшива «Нехалім», єшива «Єшиват га-Негев» у Нетівоті, єшива «Томхей Тмімім Любавич» Центральна («Квуца» 5731)
Посадашаліах Ребе та директор Бейт Хабаду в Бат-Ямі, голова «Організації за справжнє і повне Визволення», редактор газети «Га-Геула» і «Бесіди про Геулу», машпіа і член правління «Томхей Тмімім» Беер-Шева, машпіа і член правління єшиви «Га-Мелех га-Мошіах» в Єрусалимі, наставник в єшиві «Нехалім»
Інші посадиГолова «Організації за справжнє і повне Визволення». Редактор газети «Га-Геула» і «Бесід про Геулу». Член «Об'єднання машпіїм» і «Штабу Мошіаха у Святій Землі». Машпіа в єшивах «Томхей Тмімім Любавич» Беер-Шева і єшиві «Га-Мелех га-Мошіах».
УчителіМеїр-Шалом Близинський
УчніРав Моше Дікштейн, рав Товія Дорон, рав Ельазар Перец, рав Ілан Хаюн, рав Бенціон Фрішман, рав Гай Малка, рав Іцхак Рахімі, рав Хаїм Цік, р. Амі Маймон, рав Біньямін-Єхезкель Адреї, рав Шломо Шміда, рав Леві Вайс
Сім'я
БатькоХаїм Цик
МатиЦіпора Цик
ДітиХаїм Цік, Меїр Цик, Леві-Іцхак Цик, Шнеур-Залман Цик та інші
Родовід

Рав Зімроні-Зеліг Цик (29 хешвана 5709 (1 грудня 1948) — 16 сівана 5778 (30 травня 2018)) — шаліах Ребе і директор Бейт Хабаду у місті Бат-Ям, машпіа, один із засновників «Об'єднання машпіїм» при «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, голова «Організації за справжнє і повне Визволення», член правління «Томхей Тмімім» Беер-Шева і член правління єшиви «Га-Мелех га-Мошіах» в Єрусалимі.

Біографія

Рав Зімроні Цик виступає на зібранні «Мошіах ба-кікар»
Рав Цик (5778)
Рав Цік під час роздавання доларів (5747)

Народився 29 хешвана 5709 року (1 грудня 1948) у Хаїма і Ціпори Цик (названий на честь діда, рабі Зеліга Фрухтера), у родині, що належала до течії Мізрахі. Коли він був дитиною, батьки шукали релігійний літній табір і відправили його до табору в Кфар-Хабаді. У юності навчався в середній єшиві «Нехалім», а також певний час у литовській єшиві «Єшиват га-Негев» рава Іссахара Меїра в Нетівоті.

Його наближення до хасидизму Хабад

Приблизно в 5727 році (1966/1967) був призваний до армії, і коли він був посеред курсу командирів відділень, вибухнула Шестиденна війна. Рава Цика було послано на єгипетський фронт, де він познайомився з равом Агароном Тененбоймом, який проходив резервістську службу, і разом вони вивчали розділ із книжки «Танія». Знайомство, що виникло між ним і равом Тененбоймом, дедалі поглиблювалося, і той запросив його на Шабат до Кфар-Хабада. Того Шабату рав Цик відвідав єшиву, де вивчав з учнями-тмімім вчення хасидуту, і душа його прилипла до цього вчення[1]. Від того візиту кожного Шабату, коли йому дозволяли залишити базу, він приїжджав до Кфар-Хабада.

Згодом він зустрівся з солдатом із взводу, випускником ремісничої школи, у якого був Хітас. Разом вони почали вивчати «Лікутей сіхот» Ребе, які роздавали в синагозі.

У 5728 році (1967/1968) він одружився під час військової служби і переїхав жити до Бней-Брака, поблизу батьків дружини. Переїзд до Бней-Брака був пов'язаний з безліччю побоювань, оскільки він написав про це Ребе і не удостоївся отримати відповіді. Коли його друг рав Агарон Тененбойм увійшов на єхідут до Ребе, він запитав, чи варто вплинути на нього, щоб той переїхав до Кфар-Хабада. Ребе відповів, що «оскільки він щойно наблизився, і його дружина теж наблизилася, переїзд із міста до села може спричинити надлам, і тому не варто впливати в цьому напрямку».

Батьки його дружини були знайомі з равом Гдальєю Аксельродом з Рамат-Гана, і той запропонував йому постійно вивчати хасидут з равом Меїром Близинським[2].

Як наставник в єшиві Нехалім

У 5729 році (1968/1969) він завершив свою службу в армії, і рав Йосеф Ба-Гад, голова єшиви Нехалім, запропонував йому бути наставником в єшиві. Отримавши благословення Ребе, він почав працювати в єшиві. У Нехалімі він багато працював з учнями єшиви в дусі вчення хасидуту і вплинув на багатьох із них, щоб вони дотримувалися хасидських звичаїв (частина з них навіть стали хасидами Хабаду). Керівництво єшиви не схвалювало наближення учнів до хасидизму Хабад, і близько свята Песах у 5730 році (1969/1970) його попросили залишити свою посаду.

У Ребе

У той період його друг юності з єшиви Нехалім, рав Давид Нахшон, запропонував йому поїхати до Ребе, і, оскільки його якраз було звільнено з єшиви, він скористався часом і поїхав до Ребе в місяці іяр. Коли він прибув до 770, він написав Ребе, що бажає працювати, щоб покрити витрати на поїздку, але Ребе відповів йому: «хай учинить за порадою керівництва єшиви». Керівництво єшиви влаштувало «збори» і вирішило, що згідно зі словами Ребе він вступає вчитися до «єшиви «Томхей Тмімім Любавич» Центральна» у межах «Квуци» 5731. І так він опинився учнем у «Квуці» після весілля, за вказівкою Ребе.

На першому єхідуті

Рав Цик дуже хотів увійти на єхідут, але із секретаріату йому передали, що йому доведеться довго чекати. Згодом, коли він уже чекав, а черга все ще залишалася далекою, він написав Ребе, що його бажання увійти на єхідут велике, і що якщо немає можливості у звичайний час, він просить увійти не у звичайний час. Відповідь Ребе була: «цей час не придатний для цього, і чим він нам допоможе?!».

13 тамуза настала його черга увійти на єхідут. Перед тим як увійти до Ребе, він підготував список запитань, що зайняв багато аркушів, і подав до секретаріату, щоб його передали Ребе. За хвилини до того, як він увійшов на єхідут, до нього підійшов бахур і заговорив із ним про віру в Ребе як у Мошіаха, і тоді рав Цик вирішив, що треба написати все інакше, і наприкінці нового аркуша написав, що оскільки Ребе — Мошіах, він пов'язується і скасовує себе перед ним як перед Мошіахом і просить благословення.

Коли він увійшов до Ребе, Ребе запитав його, якою мовою говорити. Рав Цик відповів, що їдиш йому важкий, і Ребе почав говорити святою мовою. Коли він подав Ребе новий аркуш запитань, Ребе відреагував: «Ти ж уже написав». Під час єхідуту Ребе відповів йому на всі запитання, крім двох тем, які Ребе пропустив. Наприкінці єхідуту він запитав Ребе про ці дві теми, і Ребе відповів йому і на них.

Коли він вийшов з єхідуту, він сів провести фарбрейнген зі своїми товаришами тмімім, і тоді помітив, що не пам'ятає частини відповідей Ребе йому. За порадою товариша він передав Ребе записку, у якій написав ті відповіді, які пам'ятає, і залишив порожнє місце для відповідей, які забув. Згодом Ребе повернув йому записку заповненою.

Ребе раву Зімроні: «і аж до того, щоб стати прикладом для багатьох»

Частина запитань, які він поставив Ребе і на які удостоївся відповіді:

  • Чи варто записатися на навчання в університеті «Бар-Ілан» з єврейської думки і філософії з метою через навчання проникнути до шкіл, щоб поширювати хасидут — Відповідь Ребе: «Запитай рава, море гораа»[3]
  • Чи варто читати лекції на тему «віра і знання». Відповідь Ребе: «Це зовсім не педагогічно щодо теми, яка недостатньо ясна йому самому; хай спершу докладніше з'ясує тему з равом Меїром Близинським, а тим часом хай говорить на теми, які вже викладав раніше».
  • Під час військової служби взяв на себе безліч постів на подяку Всевишньому за своє порятування. Відповідь Ребе: «Роз'яснюється в „Танії“, що немає сенсу в постах, крім тих постів, які встановили нам мудреці, як-от 17 тамуза; хай краще викупить їх цдакою і примноженням трепету перед Небесами».
  • Щодо наближення інших до хасидизму Хабад. Відповідь Ребе: «Але приємними шляхами».
  • Запитання, яке він передав від імені бахура, що навчався в єшиві «Нехалім»: наскільки варто боротися за відрощування бороди в родині та в єшиві. Відповідь Ребе: «Те, що заборонено за Шулхан арухом, — заборонено, а щодо того, що дозволено, — хай порадиться з машпіа».
  • Щодо місця проживання в майбутньому Ребе відповів, що, оскільки в них є квартира в Кір'ят-Бабові в Бат-Ямі і там є кілька тих, хто дотримується заповідей, їм варто жити там і додати в поширенні джерел.
  • На надсилання фотографій, звіту і підйон нефеш Ребе відповів: «До великого успіху в аводат га-кодеш [= у святій роботі], і аж до того, щоб стати прикладом для багатьох»[4].

Через два місяці після того, як він прибув до 770, Ребе вказав йому повернутися до Країни.

Шліхут у Бат-Ямі

Після того як повернувся до Країни, за вказівкою Ребе[5] переїхав до Кір'ят-Бабова в Бат-Ямі і почав працювати наставником в єшиві «Адерет», що діяла за зразком, схожим на єшиву Нехалім. І там він багато трудився над наближенням молоді до хасидизму Хабад, і наприкінці року його звільнили й звідти.

Після того як його звільнили з «Адерет», почав викладати в шостому класі в школі Хабаду в місті й багато впливав на дітей, щоб вони виходили на «мівцоїм» до навколишніх крамниць. Через рік школа закрилася через брак учнів, з причини літнього населення, що проживало в цьому районі.

З-поміж перших Бейт Хабадів

Улітку 5734 року (1973/1974) запропонував своїм товаришам ідею відкрити бібліотеку, у якій проводитимуться уроки Тори і діятиме крамниця з продажу предметів святості. У ті роки в Країні діяло ще небагато[6] «Бейт Хабадів», і ідея була досить новою. Тому він зателефонував раву Ходакову, секретареві Ребе, і запропонував цю ідею.

Рав Ходаков з'ясовував, що планується робити в бібліотеці і в який спосіб, причому весь час розмови на лінії був сам Ребе. Рав Ходаков цікавився, чи буде це зроблено з розголосом і з великим «штурем», і як охоплять велику кількість людей. Рав Цик запропонував обійти всі літні табори, що діють у місті, і розповісти про п'ять мівцоїм[7], і схвалення було отримано.

Дехто каже, що вперше Ребе згадав у листах Бейт Хабад саме стосовно Бейт Хабаду Бат-Яма.

Одразу з відкриттям бібліотеки (Бейт Хабаду) поширили в місті листівки про перевірку мезуз, роздавання скарбничок для цдаки тощо. За короткий час у місцевих газетах почали з'являтися доброзичливі статті про цю діяльність. Нині місто відоме під назвою «місто Геули» завдяки проголошенню великої звістки про Геулу, яка виходила звідти впродовж років, і це прізвисько закріплене в усіх публікаціях, що їх випускають його установи.

У Ребе вдруге

Переможець жеребкування місяця тішрей 5735 року (вересень–жовтень 1974) рав Зімроні-Зеліг Цик виступає на Всеізраїльському з'їзді хасидів Хабаду того самого року

У місяці елулі того самого року він став переможцем жеребкування і вдруге поїхав до Ребе, і коли прибув, Ребе був посеред фарбрейнгену. Коли він увійшов, Ребе запитав рава Ісраеля Лейбова, чи прибула вже група, яка мала прибути цього вечора, і, отримавши ствердну відповідь, запитав, хто в групі. Після того як Ребе назвали кілька імен, серед них і рава Цика, Ребе запитав (у вільному перекладі): «Зімроні приїхав із другою (групою)? Він весь час пише листи про сотні євреїв — ну, хай скаже за них лехаїм. Я не знаю його в обличчя — де він?». Коли йому вдалося наблизитися до Ребе і сказати лехаїм, Ребе сказав (у вільному перекладі): «Це Зімроні? Дай і йому велику склянку; якщо він запізниться на сліхот через сон, це на його відповідальності»[8].

Під час того самого візиту, під час роздавання машке на фарбрейнгені Шабату Берешит, отримав від Ребе пляшку для діяльності в Бат-Ямі[9].

Під час того самого приїзду, коли він був у Ребе, він увійшов на єхідут і вдруге. У відповідь на його запитання, що буде головним його заняттям тепер, Ребе спрямував його займатися вихованням.

У шліхуті

Рав Зімроні Цик виступає на центральному фарбрейнгені на честь 11 нісана 5773 (22 березня 2013)

Майже через два роки, у 5737 році (1976/1977), протягом яких він займався в ранкові години вихованням єврейських дітей, попросив у Ребе дозволу вкласти всю свою енергію лише в роботу в Бейт Хабаді й отримав благословення.

Основна стаття – «Адар га-тмімім» Бат-Ям
У 5739 році (1978/1979) відкрив єшиву «Адар га-тмімім» Бат-Ям, призначену для молодих баалей тшува, яка діяла до 5742 року (1981/1982).

Наприкінці 5730-х років рав Цик отримав від Ребе «Кунтрес ахават Ісраель» — як машпіа. Відтоді служив машпіа анаш у Бат-Ямі та «Зроби собі рава» для багатьох.

У телефонній розмові в аві 5740 року (1979/1980) рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков сказав р. Ефраїму Вольфу, що отримано лист від рава Зімроні, і вказав йому, що треба приділяти увагу його справам і спонукати тих, хто має до цього стосунок, — «Цеірей Агудат Хабад», парасолькову організацію тощо, а водночас зміцнювати ці організації, щоб вони діяли й самостійно[10].

У місяці кислев 5741 року (листопад–грудень 1980) Ребе сказав йому на єхідуті у зв'язку з його діяльністю в Бат-Ямі: «Згідно з останніми звітами, що дійшли до мене, — успіх діяльності вищий за очікуваний. Однак, оскільки добро не має межі, — хай це буде з іще більшою силою і з іще більшим розмахом. (І додав:) щоб не бракувало ні людей, ні бюджету»[11].

23 хешвана 5743 року (9 листопада 1982) отримав лист від Ребе, наприкінці якого той благословив його і додав своєю святою рукою: «І до великого успіху у святій роботі, і аж до того, щоб стати прикладом для багатьох».

Після 3 тамуза продовжував готувати своє місто до зустрічі Ребе, праведного Мошіаха нашого з вірою й упованням, і багато євреїв у його місті очікують розкриття Ребе, готують йому місце, коли він прийде, і пройняті проголошенням «Єхі адонейну».

У 5778 році (2017/2018) отримав звання почесного громадянина міста від муніципалітету Бат-Яма[12].

Загальнонаціональна діяльність

Входив до організації урочистостей завершення вивчення Рамбама «Цеірей Агудат Хабад». А в 5747 році (1986/1987) організував урочистість третього «завершення вивчення Рамбама» у Святій Землі, що відбувалася в «Біньяней га-Ума» в Єрусалимі. У цьому зібранні брали участь великі адмори і голови єшив, і воно удостоїлося благословення Ребе. Був членом штабу «Рамбам йомі».

Упродовж років він був правою рукою р. Ісраеля Лейбова, який очолював «Цеірей Агудат Хабад», і допомагав йому у вирішенні проблем, що виникали в деяких шлухім[потрібне джерело]; крім того, був членом правління «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі. У 5736 році (1975/1976), коли шлухім прибули до Святої Землі, Ребе відправив частину шлухім учитися в рава Цика «шліхуту»[13]. Крім того, він заснував Бейт Хабад Холона разом із равом Йосефом-Іцхаком Лідером і равом Леві Вілімовським.

Заснував і започаткував «Об'єднання машпіїм» у Святій Землі разом із равом Шмуелем Грейзманом.

Рав Цик був одним із найбільших борців проти шкоди цілісності Тори, народу і Землі, і постійно писав про це у своїх виданнях, а також на кожному організованому ним з'їзді дбав про протест із цього питання. У 5765 році (2004/2005) рішуче боровся проти вигнання з Гуш-Катіфа і північної Самарії — плану розмежування — і навіть виступав на мітингу протесту «Мі ла-Шем елай», що відбувався в Біньяней га-Ума 14 адара.

Після вигнання він кілька разів підіймався зі своїми вихованцями до руїн поселення «Хомеш», проводив там фарбрейнгени і підтримував учнів єшиви, заснованої на цьому місці.

Титульний аркуш книжки «Тфілін Днів Мошіаха»

На фарбрейнгені Шабату глави «Ваетханан» 5749 року (1988/1989) Ребе торкнувся накладання чотирьох пар тфілін — Раші, Рабейну Тама, Шимуша раба і Раавада, — сказавши: «Що ж до золота і чистого золота, то потреба в них у єврея — заради справ Тори і заповідей... як-от купити розкішні тфілін. І не лише розкішні тфілін Раші й Рабейну Тама, а й розкішні тфілін Раавада і Шимуша раба, адже відомо, яке велике значення накладання чотирьох пар тфілін»[14].

Рав Цик був присутній на фарбрейнгені й зрозумів, що Ребе спонукає до придбання чотирьох пар тфілін і до їх накладання кожним євреєм. Наступного дня після Шабату він написав Ребе про своє розуміння і висловив бажання почати їх накладати, зокрема з огляду на те, що йому виповнилося сорок років. Ребе відповів: «Стосується його машпіа, хай живе він, що у Святій Землі. Згадаю на святій могилі».

Після того як отримав схвалення свого машпіа — р. Мендла Футерфаса[15] — почав накладати чотири пари.

Приблизно через двадцять років рав Цик почав проводити фарбрейнгени і спонукати, з огляду на цю сіху, отриману ним відповідь та інші сіхот, до того, що кожен має почати накладати чотири пари, і заохочував бахурів, які наближаються, почати накладати тфілін Рабейну Тама. В отриманій відповіді рав Цик побачив особливе нововведення — що й машпіа може вирішувати в питанні накладання чотирьох пар, на відміну від порядку попередніх років, коли лише сам Ребе схвалював, за певних умов, накладання цих пар тфілін.

У місяці елул 5774 року (серпень–вересень 2014) випустив у світ свою книжку «Тфілін Днів Мошіаха», присвячену заповіді тфілін, питанню чотирьох пар і їх накладанню.

Дії для приведення Геули і розкриття Ребе

У 5748 році (1987/1988), після сіхи 2 нісана, у якій Ребе говорив про проголошення «Єхі га-Мелех», разом із равом Шмуелем Фрумером задумав кампанію, під час якої всі хабадські центри у світі проголосять під час «трапези Мошіаха» «Єхі га-Мелех». Але її не було здійснено через внутрішню протидію.

У 5751 році (1990/1991), під час війни в Перській затоці, отримав схвалення Ребе на те, щоб проголошувати, що Ребе — Мелех га-Мошіах, який «стоїть на даху Храму і каже: смиренні, настав час вашого визволення»[16].

Услід за Відомою сіхою 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991) створив Організацію за справжнє і повне Визволення, яка діє для підвищення суспільного усвідомлення Геули і мета якої — здійснити приведення Геули.

Головною справою організації спочатку було видання газети «Істинне і повне Визволення». Перша газета вийшла в місяці сіван 5751 року (травень–червень 1991), і її метою було пов'язати події, що відбувалися у світі, з процесом розкриття і дії Мошіаха у світі. Це стало наслідком сіхот Ребе, у яких він роз'яснював особливі події, що сталися у світі, і показував, як вони є частиною дії Мошіаха, що почалася у світі. Газета удостоїлася благословень і заохочень Ребе, а одного разу Ребе навіть узяв примірник газети до Огелю.

Основна стаття – Організація за справжнє і повне Визволення
Газета «Га-Геула», яку випускав рав Зімроні після 3 тамуза
Основна стаття – Газета «Га-Геула»

Був учасником установчих зборів комітету з будівництва Палацу для Царя Мошіаха 26 адара II 5752 року (31 березня 1992) разом із р. Зеєвом Залмановим, р. Шломо Гарбарчиком, равом Моше Гальперіним та ініціатором — р. Зушею Рівкіним.

У 5753 році (1992/1993) ініціював кампанію під назвою «Кетер ітну леха», у межах якої мали придбати справжню корону для Ребе як для царя, за співучасті кожного із синів Ізраїлю.

У місяці кислев 5753 року (листопад–грудень 1992) був головним промовцем на бенкеті з нагоди завершення Всесвітнього з'їзду шлухім, де він закликав до підготовки світу до розкриття Ребе як Мелех га-Мошіаха і до того, що це — послання, яке слід нести зараз.

Після 27 адара 5754 (10 березня 1994) організував (28 нісана 5754 (9 квітня 1994)), у межах своєї роботи в «Цеірей Агудат Хабад», величезний надзвичайний з'їзд «для зміцнення чистої віри» за участі сотень з анаш у Святій Землі.

3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) був одним із перших, хто говорив у засобах масової інформації про те, що Ребе живий і існує, а також влаштував «сім днів бенкету і радості» з приводу того, «що ми удостоїлися бути поколінням Геули, яке стоїть в останньому випробуванні вигнання», а 6 тамуза випустив газету «Га-Геула», що вийшла під заголовком «Ребе живий і існує». Услід за газетою рав Зімроні почав випускати щотижневий випуск Днів Мошіаха — «Сіхат га-Геула».

Основна стаття – «Бесіда про Геулу»
Рав Зімроні запрошує Ребе на мітинг на площі Малхей Ісраель

У 5755 році (1994/1995), після Всесвітнього з'їзду шлухім, організував всеізраїльський з'їзд активістів і створив Всеізраїльський комітет з'їздів Гакгель, у межах якого організував три всеізраїльські з'їзди Гакгель, які донесли віру хасидів у вічність життя Ребе і звістку про Геулу до всього світу.

Основні статті – З'їзди «Геула і Мошіах» — 5755, «Мошіах ба-кікар»

10 швата 5756 року (31 січня 1996) організував загальнонаціональне зібрання в межах церемонії «Всесвітній Сателіт» і навіть виступив із промовою від імені мешканців Святої Землі.

Рав Зімроні був одним із засновників Штабу Мошіаха і одним з енергійних діячів штабу.

Упродовж багатьох років рав Зімроні дбав про проголошення звістки про Геулу і особистість Визволителя, разом із можливістю звернутися до Ребе шліта Мелех га-Мошіаха через «Ігрот кодеш», по всій Країні, у зовнішній рекламі, у рекламі на автобусах і в інтерв'ю, які в нього брали засоби масової інформації та преса.

18 елула 5759 року (30 серпня 1999) організував величезний з'їзд під назвою «Король у полі» в парку Га-Яркон у Тель-Авіві.

У 5762 році (2001/2002) заснував радіо «Зман га-Геула», яке діяло в період «святих каналів» і слугувало хабадською медійною трибуною для поширення звістки про Геулу і Шлемут га-арец.

3 тамуза 5764 року (22 червня 2004) уперше організував мітинг «Геула і Мошіах» в амфітеатрі в Бат-Ямі, і з роками його проведення стало щорічною традицією.

Основна стаття – Мітинг «Геула і Мошіах»
У наступні роки рав Зімроні почав організовувати всеізраїльські з'їзди також 20 хешвана (З'їзд «Ласкаво просимо» для тих, хто повертається з Бейт Мошіах), 10 швата і 11 нісана.
Один із листків «Бесіда про Геулу»

Останні роки його життя

27 нісана 5778 року (12 квітня 2018) він переніс тяжкий інсульт, і в Країні та у світі було проведено особливі зібрання пробудження в Країні та у світі разом із діяльністю з прискорення Геули, які зараховувалися йому в заслугу і заради його зцілення.

Через кілька тижнів він помер 16 сівана 5778 року (30 травня 2018), у віці 69 років, і був похований на кладовищі Ахіезер поруч із Кфар-Хабадом.

До 12 тамуза 5778 року (25 червня 2018) «Організація за Геулу» організувала величезний з'їзд, до якого почала виходити серія книжок під назвою «Кіфшуто мамаш», у якій зібрано статті рава Зімроні, написані впродовж років на першій сторінці листка «Бесіда про Геулу»[17]; станом на 5779 рік вийшли дві книжки.

Його книги

  • Тфілін Днів Мошіаха
  • «Кіфшуто мамаш», 2 частини

Родина

  • Його син-первісток, рав Хаїм Цик — машпіа і шаліах Ребе в Бат-Ямі і голова «Організації за Геулу», провідний лектор і машпіа в мідраші «Га-Мемад га-пнімі» для жінок і дівчат
  • Його син, р. Меїр Цик — Єрусалим
  • Його син, р. Леві-Іцхак — Кфар-Хабад
  • Його син, р. Шнеур-Залман Цик — Кфар-Хабад
  • Його зять, р. Барух Борошанський — Кір'ят-Малахі
  • Його зять, р. Ар'є Аміт — директор організації «Бріт Йосеф-Іцхак»
  • Його зять, рав Авіраз Бен-Матітьягу — Бат-Ям
  • Його зять, р. Шалом-Дов-Бер Фейгін — Бат-Ям

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За інтерв'ю з ним у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 611
  2. ^ Коли помер рав Близинський, почав навчатися в рава Менахема-Мендла Футерфаса.
  3. ^ Після того як повернувся до Країни, рав Цик поїхав до рава Зевіна, який був «почесним президентом» університету. Рав Зевін відповів йому: «Бо не Мої думки — ваші думки, і не єврейська думка — думка Бар-Ілана»...
  4. ^ Див. фотознімок.
  5. ^ Див. вище у відповідях Ребе йому під час єхідуту.
  6. ^ Ще до того були центри «Цеірей Агудат Хабад» у кількох місцях у Країні та Бейт Хабад північного району в Афулі. Та інше.
  7. ^ До 5734 року (1973/1974) було лише п'ять мівцоїм заповідей Ребе.
  8. ^ Слухати
  9. ^ Щоденник Іцхака-Меїра Сосовера
  10. ^ «Ємей тмімім», частина 7, с. 371
  11. ^ «Мікдаш мелех», частина 4, с. 432
  12. ^ Знак «Почесний громадянин міста» буде вручено раву Зімроні! на сайті קישור לאתר חב"ד FM
  13. ^ Так свідчать рав Еліягу-Йоханан Гурарі і рав Аврагам Коген, шаліах у Беер-Шеві
  14. ^ «Гітваадуйот» 5749, частина 4, с. 147
  15. ^ Р. Мендл сказав йому: «Запитай мене про те, що в мене є, — я можу тобі сказати; запитай мене про те, чого в мене немає, — я не можу тобі сказати; я не накладаю 4 пари», — і після кількох секунд роздумів сказав: «Але ти накладай», з'їзд 11 нісана 5774 (11 квітня 2014), хвилина 19:00.
  16. ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, маане 71
  17. ^ Ексклюзив для учасників «Мошіах ба-кікар»: нова книжка рава Зімроні Цика .
Зімроні-Зеліг Цик згадується ще в 149 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4057756000

Повідомити про помилку на цій сторінці