Зімроні-Зеліг Цик
| Рав Зімроні-Зеліг Цик | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 хешвана 5709 (1 грудня 1948) |
| Дата смерті | 16 сівана 5778 (30 травня 2018) |
| Місце проживання | Бней-Брак, Бат-Ям |
| Місце діяльності | Бат-Ям |
| Рід діяльності | шаліах, машпіа, редактор |
| Освіта | середня єшива «Нехалім», єшива «Єшиват га-Негев» у Нетівоті, єшива «Томхей Тмімім Любавич» Центральна («Квуца» 5731) |
| Посада | шаліах Ребе та директор Бейт Хабаду в Бат-Ямі, голова «Організації за справжнє і повне Визволення», редактор газети «Га-Геула» і «Бесіди про Геулу», машпіа і член правління «Томхей Тмімім» Беер-Шева, машпіа і член правління єшиви «Га-Мелех га-Мошіах» в Єрусалимі, наставник в єшиві «Нехалім» |
| Інші посади | Голова «Організації за справжнє і повне Визволення». Редактор газети «Га-Геула» і «Бесід про Геулу». Член «Об'єднання машпіїм» і «Штабу Мошіаха у Святій Землі». Машпіа в єшивах «Томхей Тмімім Любавич» Беер-Шева і єшиві «Га-Мелех га-Мошіах». |
| Учителі | Меїр-Шалом Близинський |
| Учні | Рав Моше Дікштейн, рав Товія Дорон, рав Ельазар Перец, рав Ілан Хаюн, рав Бенціон Фрішман, рав Гай Малка, рав Іцхак Рахімі, рав Хаїм Цік, р. Амі Маймон, рав Біньямін-Єхезкель Адреї, рав Шломо Шміда, рав Леві Вайс |
| Сім'я | |
| Батько | Хаїм Цик |
| Мати | Ціпора Цик |
| Діти | Хаїм Цік, Меїр Цик, Леві-Іцхак Цик, Шнеур-Залман Цик та інші |
| Родовід | |
Рав Зімроні-Зеліг Цик (29 хешвана 5709 (1 грудня 1948) — 16 сівана 5778 (30 травня 2018)) — шаліах Ребе і директор Бейт Хабаду у місті Бат-Ям, машпіа, один із засновників «Об'єднання машпіїм» при «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, голова «Організації за справжнє і повне Визволення», член правління «Томхей Тмімім» Беер-Шева і член правління єшиви «Га-Мелех га-Мошіах» в Єрусалимі.
Біографія



Народився 29 хешвана 5709 року (1 грудня 1948) у Хаїма і Ціпори Цик (названий на честь діда, рабі Зеліга Фрухтера), у родині, що належала до течії Мізрахі. Коли він був дитиною, батьки шукали релігійний літній табір і відправили його до табору в Кфар-Хабаді. У юності навчався в середній єшиві «Нехалім», а також певний час у литовській єшиві «Єшиват га-Негев» рава Іссахара Меїра в Нетівоті.
Його наближення до хасидизму Хабад
Приблизно в 5727 році (1966/1967) був призваний до армії, і коли він був посеред курсу командирів відділень, вибухнула Шестиденна війна. Рава Цика було послано на єгипетський фронт, де він познайомився з равом Агароном Тененбоймом, який проходив резервістську службу, і разом вони вивчали розділ із книжки «Танія». Знайомство, що виникло між ним і равом Тененбоймом, дедалі поглиблювалося, і той запросив його на Шабат до Кфар-Хабада. Того Шабату рав Цик відвідав єшиву, де вивчав з учнями-тмімім вчення хасидуту, і душа його прилипла до цього вчення[1]. Від того візиту кожного Шабату, коли йому дозволяли залишити базу, він приїжджав до Кфар-Хабада.
Згодом він зустрівся з солдатом із взводу, випускником ремісничої школи, у якого був Хітас. Разом вони почали вивчати «Лікутей сіхот» Ребе, які роздавали в синагозі.
У 5728 році (1967/1968) він одружився під час військової служби і переїхав жити до Бней-Брака, поблизу батьків дружини. Переїзд до Бней-Брака був пов'язаний з безліччю побоювань, оскільки він написав про це Ребе і не удостоївся отримати відповіді. Коли його друг рав Агарон Тененбойм увійшов на єхідут до Ребе, він запитав, чи варто вплинути на нього, щоб той переїхав до Кфар-Хабада. Ребе відповів, що «оскільки він щойно наблизився, і його дружина теж наблизилася, переїзд із міста до села може спричинити надлам, і тому не варто впливати в цьому напрямку».
Батьки його дружини були знайомі з равом Гдальєю Аксельродом з Рамат-Гана, і той запропонував йому постійно вивчати хасидут з равом Меїром Близинським[2].
Як наставник в єшиві Нехалім
У 5729 році (1968/1969) він завершив свою службу в армії, і рав Йосеф Ба-Гад, голова єшиви Нехалім, запропонував йому бути наставником в єшиві. Отримавши благословення Ребе, він почав працювати в єшиві. У Нехалімі він багато працював з учнями єшиви в дусі вчення хасидуту і вплинув на багатьох із них, щоб вони дотримувалися хасидських звичаїв (частина з них навіть стали хасидами Хабаду). Керівництво єшиви не схвалювало наближення учнів до хасидизму Хабад, і близько свята Песах у 5730 році (1969/1970) його попросили залишити свою посаду.
У Ребе
У той період його друг юності з єшиви Нехалім, рав Давид Нахшон, запропонував йому поїхати до Ребе, і, оскільки його якраз було звільнено з єшиви, він скористався часом і поїхав до Ребе в місяці іяр. Коли він прибув до 770, він написав Ребе, що бажає працювати, щоб покрити витрати на поїздку, але Ребе відповів йому: «хай учинить за порадою керівництва єшиви». Керівництво єшиви влаштувало «збори» і вирішило, що згідно зі словами Ребе він вступає вчитися до «єшиви «Томхей Тмімім Любавич» Центральна» у межах «Квуци» 5731. І так він опинився учнем у «Квуці» після весілля, за вказівкою Ребе.
На першому єхідуті
Рав Цик дуже хотів увійти на єхідут, але із секретаріату йому передали, що йому доведеться довго чекати. Згодом, коли він уже чекав, а черга все ще залишалася далекою, він написав Ребе, що його бажання увійти на єхідут велике, і що якщо немає можливості у звичайний час, він просить увійти не у звичайний час. Відповідь Ребе була: «цей час не придатний для цього, і чим він нам допоможе?!».
13 тамуза настала його черга увійти на єхідут. Перед тим як увійти до Ребе, він підготував список запитань, що зайняв багато аркушів, і подав до секретаріату, щоб його передали Ребе. За хвилини до того, як він увійшов на єхідут, до нього підійшов бахур і заговорив із ним про віру в Ребе як у Мошіаха, і тоді рав Цик вирішив, що треба написати все інакше, і наприкінці нового аркуша написав, що оскільки Ребе — Мошіах, він пов'язується і скасовує себе перед ним як перед Мошіахом і просить благословення.
Коли він увійшов до Ребе, Ребе запитав його, якою мовою говорити. Рав Цик відповів, що їдиш йому важкий, і Ребе почав говорити святою мовою. Коли він подав Ребе новий аркуш запитань, Ребе відреагував: «Ти ж уже написав». Під час єхідуту Ребе відповів йому на всі запитання, крім двох тем, які Ребе пропустив. Наприкінці єхідуту він запитав Ребе про ці дві теми, і Ребе відповів йому і на них.
Коли він вийшов з єхідуту, він сів провести фарбрейнген зі своїми товаришами тмімім, і тоді помітив, що не пам'ятає частини відповідей Ребе йому. За порадою товариша він передав Ребе записку, у якій написав ті відповіді, які пам'ятає, і залишив порожнє місце для відповідей, які забув. Згодом Ребе повернув йому записку заповненою.

Частина запитань, які він поставив Ребе і на які удостоївся відповіді:
- Чи варто записатися на навчання в університеті «Бар-Ілан» з єврейської думки і філософії з метою через навчання проникнути до шкіл, щоб поширювати хасидут — Відповідь Ребе: «Запитай рава, море гораа»[3]
- Чи варто читати лекції на тему «віра і знання». Відповідь Ребе: «Це зовсім не педагогічно щодо теми, яка недостатньо ясна йому самому; хай спершу докладніше з'ясує тему з равом Меїром Близинським, а тим часом хай говорить на теми, які вже викладав раніше».
- Під час військової служби взяв на себе безліч постів на подяку Всевишньому за своє порятування. Відповідь Ребе: «Роз'яснюється в „Танії“, що немає сенсу в постах, крім тих постів, які встановили нам мудреці, як-от 17 тамуза; хай краще викупить їх цдакою і примноженням трепету перед Небесами».
- Щодо наближення інших до хасидизму Хабад. Відповідь Ребе: «Але приємними шляхами».
- Запитання, яке він передав від імені бахура, що навчався в єшиві «Нехалім»: наскільки варто боротися за відрощування бороди в родині та в єшиві. Відповідь Ребе: «Те, що заборонено за Шулхан арухом, — заборонено, а щодо того, що дозволено, — хай порадиться з машпіа».
- Щодо місця проживання в майбутньому Ребе відповів, що, оскільки в них є квартира в Кір'ят-Бабові в Бат-Ямі і там є кілька тих, хто дотримується заповідей, їм варто жити там і додати в поширенні джерел.
- На надсилання фотографій, звіту і підйон нефеш Ребе відповів: «До великого успіху в аводат га-кодеш [= у святій роботі], і аж до того, щоб стати прикладом для багатьох»[4].
Через два місяці після того, як він прибув до 770, Ребе вказав йому повернутися до Країни.
Шліхут у Бат-Ямі
Після того як повернувся до Країни, за вказівкою Ребе[5] переїхав до Кір'ят-Бабова в Бат-Ямі і почав працювати наставником в єшиві «Адерет», що діяла за зразком, схожим на єшиву Нехалім. І там він багато трудився над наближенням молоді до хасидизму Хабад, і наприкінці року його звільнили й звідти.
Після того як його звільнили з «Адерет», почав викладати в шостому класі в школі Хабаду в місті й багато впливав на дітей, щоб вони виходили на «мівцоїм» до навколишніх крамниць. Через рік школа закрилася через брак учнів, з причини літнього населення, що проживало в цьому районі.
З-поміж перших Бейт Хабадів
Улітку 5734 року (1973/1974) запропонував своїм товаришам ідею відкрити бібліотеку, у якій проводитимуться уроки Тори і діятиме крамниця з продажу предметів святості. У ті роки в Країні діяло ще небагато[6] «Бейт Хабадів», і ідея була досить новою. Тому він зателефонував раву Ходакову, секретареві Ребе, і запропонував цю ідею.
Рав Ходаков з'ясовував, що планується робити в бібліотеці і в який спосіб, причому весь час розмови на лінії був сам Ребе. Рав Ходаков цікавився, чи буде це зроблено з розголосом і з великим «штурем», і як охоплять велику кількість людей. Рав Цик запропонував обійти всі літні табори, що діють у місті, і розповісти про п'ять мівцоїм[7], і схвалення було отримано.
Дехто каже, що вперше Ребе згадав у листах Бейт Хабад саме стосовно Бейт Хабаду Бат-Яма.
Одразу з відкриттям бібліотеки (Бейт Хабаду) поширили в місті листівки про перевірку мезуз, роздавання скарбничок для цдаки тощо. За короткий час у місцевих газетах почали з'являтися доброзичливі статті про цю діяльність. Нині місто відоме під назвою «місто Геули» завдяки проголошенню великої звістки про Геулу, яка виходила звідти впродовж років, і це прізвисько закріплене в усіх публікаціях, що їх випускають його установи.
У Ребе вдруге

У місяці елулі того самого року він став переможцем жеребкування і вдруге поїхав до Ребе, і коли прибув, Ребе був посеред фарбрейнгену. Коли він увійшов, Ребе запитав рава Ісраеля Лейбова, чи прибула вже група, яка мала прибути цього вечора, і, отримавши ствердну відповідь, запитав, хто в групі. Після того як Ребе назвали кілька імен, серед них і рава Цика, Ребе запитав (у вільному перекладі): «Зімроні приїхав із другою (групою)? Він весь час пише листи про сотні євреїв — ну, хай скаже за них лехаїм. Я не знаю його в обличчя — де він?». Коли йому вдалося наблизитися до Ребе і сказати лехаїм, Ребе сказав (у вільному перекладі): «Це Зімроні? Дай і йому велику склянку; якщо він запізниться на сліхот через сон, це на його відповідальності»[8].
Під час того самого візиту, під час роздавання машке на фарбрейнгені Шабату Берешит, отримав від Ребе пляшку для діяльності в Бат-Ямі[9].
Під час того самого приїзду, коли він був у Ребе, він увійшов на єхідут і вдруге. У відповідь на його запитання, що буде головним його заняттям тепер, Ребе спрямував його займатися вихованням.
У шліхуті
Майже через два роки, у 5737 році (1976/1977), протягом яких він займався в ранкові години вихованням єврейських дітей, попросив у Ребе дозволу вкласти всю свою енергію лише в роботу в Бейт Хабаді й отримав благословення.
Основна стаття – «Адар га-тмімім» Бат-Ям
У 5739 році (1978/1979) відкрив єшиву «Адар га-тмімім» Бат-Ям, призначену для молодих баалей тшува, яка діяла до 5742 року (1981/1982).
Наприкінці 5730-х років рав Цик отримав від Ребе «Кунтрес ахават Ісраель» — як машпіа. Відтоді служив машпіа анаш у Бат-Ямі та «Зроби собі рава» для багатьох.
У телефонній розмові в аві 5740 року (1979/1980) рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков сказав р. Ефраїму Вольфу, що отримано лист від рава Зімроні, і вказав йому, що треба приділяти увагу його справам і спонукати тих, хто має до цього стосунок, — «Цеірей Агудат Хабад», парасолькову організацію тощо, а водночас зміцнювати ці організації, щоб вони діяли й самостійно[10].
У місяці кислев 5741 року (листопад–грудень 1980) Ребе сказав йому на єхідуті у зв'язку з його діяльністю в Бат-Ямі: «Згідно з останніми звітами, що дійшли до мене, — успіх діяльності вищий за очікуваний. Однак, оскільки добро не має межі, — хай це буде з іще більшою силою і з іще більшим розмахом. (І додав:) щоб не бракувало ні людей, ні бюджету»[11].
23 хешвана 5743 року (9 листопада 1982) отримав лист від Ребе, наприкінці якого той благословив його і додав своєю святою рукою: «І до великого успіху у святій роботі, і аж до того, щоб стати прикладом для багатьох».
Після 3 тамуза продовжував готувати своє місто до зустрічі Ребе, праведного Мошіаха нашого з вірою й упованням, і багато євреїв у його місті очікують розкриття Ребе, готують йому місце, коли він прийде, і пройняті проголошенням «Єхі адонейну».
У 5778 році (2017/2018) отримав звання почесного громадянина міста від муніципалітету Бат-Яма[12].
Загальнонаціональна діяльність
Входив до організації урочистостей завершення вивчення Рамбама «Цеірей Агудат Хабад». А в 5747 році (1986/1987) організував урочистість третього «завершення вивчення Рамбама» у Святій Землі, що відбувалася в «Біньяней га-Ума» в Єрусалимі. У цьому зібранні брали участь великі адмори і голови єшив, і воно удостоїлося благословення Ребе. Був членом штабу «Рамбам йомі».
Упродовж років він був правою рукою р. Ісраеля Лейбова, який очолював «Цеірей Агудат Хабад», і допомагав йому у вирішенні проблем, що виникали в деяких шлухім[потрібне джерело]; крім того, був членом правління «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі. У 5736 році (1975/1976), коли шлухім прибули до Святої Землі, Ребе відправив частину шлухім учитися в рава Цика «шліхуту»[13]. Крім того, він заснував Бейт Хабад Холона разом із равом Йосефом-Іцхаком Лідером і равом Леві Вілімовським.
Заснував і започаткував «Об'єднання машпіїм» у Святій Землі разом із равом Шмуелем Грейзманом.
Рав Цик був одним із найбільших борців проти шкоди цілісності Тори, народу і Землі, і постійно писав про це у своїх виданнях, а також на кожному організованому ним з'їзді дбав про протест із цього питання. У 5765 році (2004/2005) рішуче боровся проти вигнання з Гуш-Катіфа і північної Самарії — плану розмежування — і навіть виступав на мітингу протесту «Мі ла-Шем елай», що відбувався в Біньяней га-Ума 14 адара.
Після вигнання він кілька разів підіймався зі своїми вихованцями до руїн поселення «Хомеш», проводив там фарбрейнгени і підтримував учнів єшиви, заснованої на цьому місці.

На фарбрейнгені Шабату глави «Ваетханан» 5749 року (1988/1989) Ребе торкнувся накладання чотирьох пар тфілін — Раші, Рабейну Тама, Шимуша раба і Раавада, — сказавши: «Що ж до золота і чистого золота, то потреба в них у єврея — заради справ Тори і заповідей... як-от купити розкішні тфілін. І не лише розкішні тфілін Раші й Рабейну Тама, а й розкішні тфілін Раавада і Шимуша раба, адже відомо, яке велике значення накладання чотирьох пар тфілін»[14].
Рав Цик був присутній на фарбрейнгені й зрозумів, що Ребе спонукає до придбання чотирьох пар тфілін і до їх накладання кожним євреєм. Наступного дня після Шабату він написав Ребе про своє розуміння і висловив бажання почати їх накладати, зокрема з огляду на те, що йому виповнилося сорок років. Ребе відповів: «Стосується його машпіа, хай живе він, що у Святій Землі. Згадаю на святій могилі».
Після того як отримав схвалення свого машпіа — р. Мендла Футерфаса[15] — почав накладати чотири пари.
Приблизно через двадцять років рав Цик почав проводити фарбрейнгени і спонукати, з огляду на цю сіху, отриману ним відповідь та інші сіхот, до того, що кожен має почати накладати чотири пари, і заохочував бахурів, які наближаються, почати накладати тфілін Рабейну Тама. В отриманій відповіді рав Цик побачив особливе нововведення — що й машпіа може вирішувати в питанні накладання чотирьох пар, на відміну від порядку попередніх років, коли лише сам Ребе схвалював, за певних умов, накладання цих пар тфілін.
У місяці елул 5774 року (серпень–вересень 2014) випустив у світ свою книжку «Тфілін Днів Мошіаха», присвячену заповіді тфілін, питанню чотирьох пар і їх накладанню.
Дії для приведення Геули і розкриття Ребе
У 5748 році (1987/1988), після сіхи 2 нісана, у якій Ребе говорив про проголошення «Єхі га-Мелех», разом із равом Шмуелем Фрумером задумав кампанію, під час якої всі хабадські центри у світі проголосять під час «трапези Мошіаха» «Єхі га-Мелех». Але її не було здійснено через внутрішню протидію.
У 5751 році (1990/1991), під час війни в Перській затоці, отримав схвалення Ребе на те, щоб проголошувати, що Ребе — Мелех га-Мошіах, який «стоїть на даху Храму і каже: смиренні, настав час вашого визволення»[16].
Услід за Відомою сіхою 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991) створив Організацію за справжнє і повне Визволення, яка діє для підвищення суспільного усвідомлення Геули і мета якої — здійснити приведення Геули.
Головною справою організації спочатку було видання газети «Істинне і повне Визволення». Перша газета вийшла в місяці сіван 5751 року (травень–червень 1991), і її метою було пов'язати події, що відбувалися у світі, з процесом розкриття і дії Мошіаха у світі. Це стало наслідком сіхот Ребе, у яких він роз'яснював особливі події, що сталися у світі, і показував, як вони є частиною дії Мошіаха, що почалася у світі. Газета удостоїлася благословень і заохочень Ребе, а одного разу Ребе навіть узяв примірник газети до Огелю.
Основна стаття – Організація за справжнє і повне Визволення

Основна стаття – Газета «Га-Геула»
Був учасником установчих зборів комітету з будівництва Палацу для Царя Мошіаха 26 адара II 5752 року (31 березня 1992) разом із р. Зеєвом Залмановим, р. Шломо Гарбарчиком, равом Моше Гальперіним та ініціатором — р. Зушею Рівкіним.
У 5753 році (1992/1993) ініціював кампанію під назвою «Кетер ітну леха», у межах якої мали придбати справжню корону для Ребе як для царя, за співучасті кожного із синів Ізраїлю.
У місяці кислев 5753 року (листопад–грудень 1992) був головним промовцем на бенкеті з нагоди завершення Всесвітнього з'їзду шлухім, де він закликав до підготовки світу до розкриття Ребе як Мелех га-Мошіаха і до того, що це — послання, яке слід нести зараз.
Після 27 адара 5754 (10 березня 1994) організував (28 нісана 5754 (9 квітня 1994)), у межах своєї роботи в «Цеірей Агудат Хабад», величезний надзвичайний з'їзд «для зміцнення чистої віри» за участі сотень з анаш у Святій Землі.
3 тамуза 5754 року (12 червня 1994) був одним із перших, хто говорив у засобах масової інформації про те, що Ребе живий і існує, а також влаштував «сім днів бенкету і радості» з приводу того, «що ми удостоїлися бути поколінням Геули, яке стоїть в останньому випробуванні вигнання», а 6 тамуза випустив газету «Га-Геула», що вийшла під заголовком «Ребе живий і існує». Услід за газетою рав Зімроні почав випускати щотижневий випуск Днів Мошіаха — «Сіхат га-Геула».
Основна стаття – «Бесіда про Геулу»

У 5755 році (1994/1995), після Всесвітнього з'їзду шлухім, організував всеізраїльський з'їзд активістів і створив Всеізраїльський комітет з'їздів Гакгель, у межах якого організував три всеізраїльські з'їзди Гакгель, які донесли віру хасидів у вічність життя Ребе і звістку про Геулу до всього світу.
Основні статті – З'їзди «Геула і Мошіах» — 5755, «Мошіах ба-кікар»
10 швата 5756 року (31 січня 1996) організував загальнонаціональне зібрання в межах церемонії «Всесвітній Сателіт» і навіть виступив із промовою від імені мешканців Святої Землі.
Рав Зімроні був одним із засновників Штабу Мошіаха і одним з енергійних діячів штабу.
Упродовж багатьох років рав Зімроні дбав про проголошення звістки про Геулу і особистість Визволителя, разом із можливістю звернутися до Ребе шліта Мелех га-Мошіаха через «Ігрот кодеш», по всій Країні, у зовнішній рекламі, у рекламі на автобусах і в інтерв'ю, які в нього брали засоби масової інформації та преса.
18 елула 5759 року (30 серпня 1999) організував величезний з'їзд під назвою «Король у полі» в парку Га-Яркон у Тель-Авіві.
У 5762 році (2001/2002) заснував радіо «Зман га-Геула», яке діяло в період «святих каналів» і слугувало хабадською медійною трибуною для поширення звістки про Геулу і Шлемут га-арец.
3 тамуза 5764 року (22 червня 2004) уперше організував мітинг «Геула і Мошіах» в амфітеатрі в Бат-Ямі, і з роками його проведення стало щорічною традицією.
Основна стаття – Мітинг «Геула і Мошіах»
У наступні роки рав Зімроні почав організовувати всеізраїльські з'їзди також 20 хешвана (З'їзд «Ласкаво просимо» для тих, хто повертається з Бейт Мошіах), 10 швата і 11 нісана.
Один із листків «Бесіда про Геулу»
Останні роки його життя
27 нісана 5778 року (12 квітня 2018) він переніс тяжкий інсульт, і в Країні та у світі було проведено особливі зібрання пробудження в Країні та у світі разом із діяльністю з прискорення Геули, які зараховувалися йому в заслугу і заради його зцілення.
Через кілька тижнів він помер 16 сівана 5778 року (30 травня 2018), у віці 69 років, і був похований на кладовищі Ахіезер поруч із Кфар-Хабадом.
До 12 тамуза 5778 року (25 червня 2018) «Організація за Геулу» організувала величезний з'їзд, до якого почала виходити серія книжок під назвою «Кіфшуто мамаш», у якій зібрано статті рава Зімроні, написані впродовж років на першій сторінці листка «Бесіда про Геулу»[17]; станом на 5779 рік вийшли дві книжки.
Його книги
- Тфілін Днів Мошіаха
- «Кіфшуто мамаш», 2 частини
Родина
- Його син-первісток, рав Хаїм Цик — машпіа і шаліах Ребе в Бат-Ямі і голова «Організації за Геулу», провідний лектор і машпіа в мідраші «Га-Мемад га-пнімі» для жінок і дівчат
- Його син, р. Меїр Цик — Єрусалим
- Його син, р. Леві-Іцхак — Кфар-Хабад
- Його син, р. Шнеур-Залман Цик — Кфар-Хабад
- Його зять, р. Барух Борошанський — Кір'ят-Малахі
- Його зять, р. Ар'є Аміт — директор організації «Бріт Йосеф-Іцхак»
- Його зять, рав Авіраз Бен-Матітьягу — Бат-Ям
- Його зять, р. Шалом-Дов-Бер Фейгін — Бат-Ям
Додаткова література
- «„Говорить найсильніше“ — збірка промов рава Зімроні»
- «Колонка, написана через три дні після 3 тамуза • Ексклюзив»

- Менахем Зігельбойм, «Усі дні свого життя — щоб привести дні Мошіаха», тижневик «Бейт Мошіах», 25 сівана 5778 (8 червня 2018)
- Менахем Зігельбойм, «Якби люди знали, хто насправді рав Зімроні», тижневик «Бейт Мошіах», 25 сівана 5778 (8 червня 2018)
- Іцхак Брандлер, «Присяга на вірність армії Мошіаха глибокої ночі», стаття про рава Зімроні в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 611, 11 нісана 5754 (23 березня 1994)

Зовнішні посилання
- Уроки, фотографії, фарбрейнгени, з'їзди та видання рава Зімроні Цика
- Мітка: рав Зімроні-Зеліг Цик на сайті

- Ребе живий і існує в найбуквальнішому сенсі! — виступ рава Зімроні на мітингу «Геула і Мошіах» 5764.
- Нас цікавить лише розкриття Ребе — виступ рава Зімроні, 10 швата 5767 (29 січня 2007).
- «Був чоловік-хасид, рав Зімроні ім'я його» — стаття рава Хаїма-Леві-Іцхака Гінзбурга на сайті

- Віра хасидів у вічність життя провідника покоління, рав Цик в інтерв'ю радіоканалу «Коль хай»
— 
- «Листи з питань поширення і шліхуту раву Зімроні» «Га-Хаяль», випуск 5, с. 3
- «Пенсаїм» у спеціальному випуску про рава Зімроні на сайті

- Спеціальний випуск «Сіхат га-Геула» на сайті

- «Після закінчення шиви: члени родини рава Зімроні піднялися на його могилу»

- «27 адара і „Зробіть усе, що у ваших силах“» на сайті

- «Як може бути, що ми погоджуємося з цією реальністю?!» — промова рава Зімроні Цика на історичному зібранні Гакгель «Мошіах ба-кікар» на сайті

- «Ювілей Бейт Хабаду Бат-Яма: повний фільм» на сайті

- «Нігун рава Зімроні Цика • повний кліп» на сайті «Хабад Інфо»
- Ребе Цар Мошіах шліта живий і існує — круглий стіл, газета «Бейт Мошіах», випуск 85, с. 20
Примітки
- ^ За інтерв'ю з ним у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 611
- ^ Коли помер рав Близинський, почав навчатися в рава Менахема-Мендла Футерфаса.
- ^ Після того як повернувся до Країни, рав Цик поїхав до рава Зевіна, який був «почесним президентом» університету. Рав Зевін відповів йому: «Бо не Мої думки — ваші думки, і не єврейська думка — думка Бар-Ілана»...
- ^ Див. фотознімок.
- ^ Див. вище у відповідях Ребе йому під час єхідуту.
- ^ Ще до того були центри «Цеірей Агудат Хабад» у кількох місцях у Країні та Бейт Хабад північного району в Афулі. Та інше.
- ^ До 5734 року (1973/1974) було лише п'ять мівцоїм заповідей Ребе.
- ^ Слухати
- ^ Щоденник Іцхака-Меїра Сосовера
- ^ «Ємей тмімім», частина 7, с. 371
- ^ «Мікдаш мелех», частина 4, с. 432
- ^ Знак «Почесний громадянин міста» буде вручено раву Зімроні! на сайті
- ^ Так свідчать рав Еліягу-Йоханан Гурарі і рав Аврагам Коген, шаліах у Беер-Шеві
- ^ «Гітваадуйот» 5749, частина 4, с. 147
- ^ Р. Мендл сказав йому: «Запитай мене про те, що в мене є, — я можу тобі сказати; запитай мене про те, чого в мене немає, — я не можу тобі сказати; я не накладаю 4 пари», — і після кількох секунд роздумів сказав: «Але ти накладай», з'їзд 11 нісана 5774 (11 квітня 2014), хвилина 19:00.
- ^ «Лікут маанот кодеш» 5751, маане 71
- ^ Ексклюзив для учасників «Мошіах ба-кікар»: нова книжка рава Зімроні Цика
.
Код особи: № 4057756000
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Шлухім в Ізраїлі
- Машпіїм у хабадських громадах
- Випускники єшиви «Нехалім»
- Особистості, поховані на кладовищі Ахіезер
- Особистості, що народилися в 5709 році (1948/1949)
- Члени Організації за справжнє і повне Визволення
- Персонал «Томхей Тмімім» Беер-Шева
- Хасиди Хабаду, що служили в ЦАХАЛі
- Квуца 5731
- Кореспонденти газети «Га-Геула»
- Автори «Бесіди про Геулу»
- Шлухім у Бат-Ямі
- Члени Штабу Мошіаха
- Баалей тшува
- Особистості, що померли в 5778 році (2017/2018)
- Шлухім, що відійшли