Перейти до вмісту

«Двар малхут» Ахарей-Кдошим

Матеріал з Хабадпедії
" І так само щодо кожного з Ізраїлю: по правді, його справжнє місце (дер ріхтікер орт) — саме у Святеє Святих! І там — і більше того, саме у Святеє Святих — є всі матеріальні речі, їжа й питво тощо (лише це розкрилося в той час).

І тому, коли бажають одне одному, щоб ми негайно й відразу удостоїлися повного Визволення, — не задовольняються побажанням негайно й відразу бути в Храмі, а додають саме «у Святеє Святих», бо Святеє Святих — справжнє місце, «у кожен час», кожного з Ізраїлю!

"

– невідредагована

«Двар малхут» Ахарей-Кдошим — сіха, яку Ребе виголосив у святий Шабат 13 іяра 5751 (27 квітня 1991)[1].

Сіха присвячена з'ясуванню змісту Геули через роздуми над тлумаченням її назви «геула», що містить у собі слово «гола» з додаванням літери алеф, яка вказує на Владику світу. Роздуми над суттю Геули з'ясовують правильний підхід і служіння, необхідні для того, щоб привести Геулу, і те, як слід готуватися до стану Геули.

Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».

Передісторія

Сіху було сказано як пряме продовження Відомої сіхи, яку Ребе виголосив 28 нісана, у якій Ребе вигукнув: «Робіть усе, що у ваших силах .. щоб привести на ділі нашого праведного Мошіаха негайно й відразу, по-справжньому!», а також сіхот, виголошених у Шабат тижневої глави «Шміні» і в Шабат тижневої глави «Тазріа-Мецора», у яких Ребе закликав до особистої відповідальності за приведення Геули й указав, що прямий шлях до приведення Геули — вивчення тем Геули й Мошіаха.

Ребе звертається в сіхі до певних людей, які побоюються і лякаються розмов про прихід Мошіаха: коли він прийде, що буде з усіма справами, зв'язками і планами, у які вони багато вклали.

Натомість інші люди, чуючи, що Мошіах приходить негайно й відразу, готові присвятити себе цьому, залишити всі свої справи й плани і замкнутися лише в чотирьох ліктях святості як підготовка до його приходу.

І ті, й інші помиляються у своєму підході до Геули, і коли з'ясується зміст Геули, стане зрозуміло, який правильний підхід і служіння, необхідні для того, щоб привести Геулу, і як слід готуватися до стану Геули.

Зміст сіхи

Частина перша. З'ясування поняття Геула (параграфи 1–6).

Сіха відкривається поясненням, що для того, щоб знати, як готуватися до Геули, треба зрозуміти суть самої Геули, а для цього слід вдуматися в слово «геула» (§ 1).

Перше запитання, яке відразу виникає: як може бути, що слово «геула» містить у собі слово «гола», адже, на перший погляд, геула — повна протилежність галуту (§ 2).

І на це приходить відповідь, заснована на словах Рамбама[2], що «світ іде своїм звичаєм», тобто всі позитивні речі, що є в ґалуті, залишаться й далі. Гола не скасується, лише в неї проникне алеф, що виражає розкриття Владики світу, і гола перетвориться на геулу (§ 3).

[Тут уже прихована відповідь першій групі тих, хто помиляється, — тим, хто боїться Геули, і на це приходить відповідь, що нема чого боятися, усе залишається з нами].

Тепер виникає ще одне запитання, і відповідь на нього більш внутрішня й глибока:

Чому звільнення й піднесення голи, виправлення світу, — річ настільки основна й центральна, що в цьому весь зміст назви «геула»? Адже, на перший погляд, тоді будуть речі набагато піднесеніші, ніж виправлення нижнього світу, на яких слід було б зосередитися і назвати Геулу за ними (§ 4).

На це приходить відповідь, заснована на словах Алтер Ребе[3], що Святий, благословенний Він, забажав мати Собі, благословенному, оселю в нижніх світах; утіха Ацмут у-мегут — саме в тому, що нижній світ стає освітленим. І як натякнуто в словах мішни в «Піркей авот»: «Вдумайся в три речі»[4], — людині не слід дивитися лише на себе і на Святого, благословенний Він, а їй належить дивитися й на світ навколо неї, на нижніх, із яких вона має зробити оселю для Нього, благословенного (§ 5). І так само в прийдешньому майбутньому: розкриття прийдешнього — не лише справа між Святим, благословенний Він, і народом Ізраїлю, а головне в ньому — вплинути на нижній світ і перетворити голу на геулу, і тим завершити задум оселі в нижніх світах (§ 6).

[Тут прихована відповідь другій групі: як слід ставитися до Геули і як слід діяти, щоб пришвидшити її. Як викладено далі].

Частина друга. Зв'язок із часом (параграфи 7–10).

У продовження сіхи Ребе пов'язує цю ідею — що центральна точка Геули саме у виправленні світу, оселі в нижніх світах, — із часом, у якому ми перебуваємо. Як ми бачимо, суть відліку Омеру — «нехай проллється рясна шефа на всі світи» (§ 7).

Також у тижневій главі роз'яснюється, що святість когенства пов'язана саме з матеріальними поняттями пошани, пишноти й багатства (§ 8–9). І як натякнуто також в імені того, чий йорцайт 13 іяра, — р. Ісраеля-Ар'є-Лейба Шнеєрсона: ім'я Ісраель указує на «бо ти боровся з Б-гом і з людьми і здолав» — війну й очищення сил природи та народів світу (§ 10).

" Нагадують ще раз про те, про що вже говорилося, і вже повісили це на стіни, — додати у вивченні Тори, включно і особливо — у темах Мошіаха й Геули, як в Усній Торі — у «Сіфрі», у «Сіфрей» і в мідрашах, у Мішні й Гемарі тощо, так і в Письмовій Торі, і словами Рамбама: «Але в словах пророків це не потребує доказу, бо всі книги сповнені цим» "

– Сіха Шабату тижневої глави «Ахарей-Кдошим» 5751. Невідредагована

Частина третя. Вказівки й висновки (параграфи 11–14).

На завершення сіхи Ребе наставляє розгублених і випрямляє думки. Тих, хто побоюється, він заспокоює, що нема чого боятися Геули, а тих, хто готовий до дії, спрямовує — як не треба приводити Мошіаха і як треба: як указано вище, саме через служіння у світі, введення алефа в голу, виконання заповідей саме в матеріальному, поширення джерел саме в далеких місцях, і аж до поширення Семи заповідей синів Ноаха серед народів (§ 11). Потім він продовжує говорити про народи світу, які вже теж готуються до Геули, як це видно в допомозі синам Ізраїлю (§ 12) і навіть у допомозі народів світу одне одному (§ 13). Знову закликає до вивчення тем Геули й Мошіаха, завдяки чому розкриється загублений кец і розкриється наш праведний Мошіах (§ 14).

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Сіху було відредаговано Ребе мовою їдиш.
  2. ^ «Закони царів», розділ 12, галаха 1.
  3. ^ «Танія», розділ 36 і далі.
  4. ^ Авот 3, 1.

Повідомити про помилку на цій сторінці