Поширення звістки про Геулу і Мошіаха

В останні десятиліття — у світлі заяв Ребе Раяца, а потім Ребе про швидкий прихід Мошіаха — хасиди Хабаду займаються поширенням звістки про Геулу та особу Визволителя по всьому світу найрізноманітнішими способами.
З роками поширення звістки дедалі більше розросталося — відповідно до висловлювань Ребе про близькість Геули, які ставали дедалі гострішими. У 5751–5752 роках (1990–1992), коли Ребе підвищив усвідомлення прийдешньої Геули й оголосив, що почалося розкриття Мошіаха, хасиди Хабаду розгорнули широку кампанію, яка підняла поширення на нові вершини, за вказівкою та за підтримки Ребе.
У 5753 році (1992/1993) хасиди додали до кампанії — за згодою Ребе — також звістку про оголошення особи Мошіаха, Любавицького Ребе.
Поширення звістки про Мошіаха до 5751 року (1990/1991)

Починаючи з 5701 року (1940/1941), невдовзі після прибуття Ребе Раяца до Америки[1], він оголосив, що ми перебуваємо зовсім близько до Геули, і закликав увесь народ Ізраїлю готуватися до приходу праведного Мошіаха.
У період Ребе Раяца
Основна стаття – «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули»
Через листок «Га-Кріа ве-га-Кдуша», що почав виходити від імені Ребе Раяца, Ребе звернувся з «Коль коре» до всіх верств єврейського народу, в якому оголосив, що прихід праведного Мошіаха дуже близький, а війна, що триває нині, — це родові муки Мошіаха. Ребе закликав увесь єврейський народ повернутися до тшуви і зміцнитися в дотриманні Тори і заповідей напередодні Геули.
Хасиди з натхненням долучилися до поширення звістки «Негайно — до Визволення» по всьому світу. Поширення велося через розповсюдження листка «Га-Кріа ве-га-Кдуша», де ця звістка червоною ниткою проходила через усі рубрики, і будь-яка можлива тема автоматично пов'язувалася з актуальною звісткою про прихід Мошіаха. А також іншими способами, наприклад друкуванням наліпок[2], а також додаванням благословення «Негайно — до Визволення» скрізь, де тільки можливо, — і в підписах до листів, і в запрошеннях на весілля тощо.
Ребе розповів у сіхі, що хасиди з власної ініціативи додали і разом із закликом «Негайно — до Визволення» поширювали також, що Ребе і є Мошіах[3].
Уже з того періоду хасидизм Хабад ототожнювався в очах суспільства як прапороносець швидкого приходу Мошіаха. Ребе якось наочно показав це, розповівши на фарбрейнгені[4], що в той час, коли Адмор Раяц виступив із закликом «Негайно — до Визволення», це набуло широкого розголосу, так що всі знали, що Любавицький Ребе дуже багато говорить про Мошіаха, і дійшло до того, що одного разу двоє євреїв їхали поїздом і проїжджали станцію біля 770 дому Адмора Раяца, і один із євреїв сказав іншому, що тут живе Любавицький Ребе. Запитав другий єврей: хто такі любавичери? І перший єврей відповів йому просто: це євреї, які вірять у Мошіаха!.
У нашому поколінні

Уже в першому маамарі, в якому Ребе прийняв на себе провід, Ребе роз'яснив, що завдання нашого покоління — сьомого покоління, а отже, і завдання голови покоління — спустити Шхіну вниз, на землю, — привести справжнє і повне Визволення через праведного Мошіаха; і так упродовж усіх років тема Геули і швидкого приходу Мошіаха посідала важливе місце в сіхот Ребе — більше, ніж було тоді заведено в інших колах. Святі сіхот і ці ідеї, що лунали з уст Ребе, хасиди доносили до широкого загалу, і хасидизм Хабад дедалі більше ототожнювався з темою Мошіаха.
Однак невідомо про особливе поширення та агітацію, що виходили б за звичайні рамки, які проводилися на цю тему в ранні роки. Коли рав Аврагам-Іцхак Шем-Тов, який слідом за закликом Ребе запропонував присвятити 5736 рік «року освіти», хотів дати мівцо назву у вигляді абревіатури: Мівцо Шнат Єлед Єгуді Хінух', Ребе відхилив це і написав: «Ця абревіатура може завадити іншим приєднатися до цього мівцо — цілком протилежно меті».
Велике натхнення й агітація на тему Мошіаха були напередодні 10 швата 5730 (17 січня 1970). На фарбрейнгені в суботу тижневої глави «Ваера» 5730 року (1969/1970) Ребе оголосив, що 10 швата відбудеться завершення сувою Тори для зустрічі праведного Мошіаха, і вказав, що й тепер, як і на початку написання сувою, усім буде надано можливість взяти участь у завершенні написання шляхом придбання літери. Анаш, особливо у Святій Землі, вийшли на масове мівцо, щоб увесь народ дому Ізраїлю придбав літери в цьому особливому сувої, поширюючи при цьому звістку про прихід Мошіаха незабаром, насправді. Про це повідомляли різні газети, і, наприклад, завдяки зусиллям рава Ліпи Курцвайля і рава Моше Слоніма, які прийшли до редакції газети «Єдіот ахронот» і довго розмовляли з головним редактором про зміст і суть завершення цього сувою, у газеті наступного дня було присвячено цілу сторінку темі Мошіаха[5].
У 5740-ві роки, із заснуванням організації «Цівос Гашем», Ребе посилив звернення до теми Геули, встановивши для організації гасло «Ві вонт Мошіах нау». У той період Ребе знову і знову здіймав галас про необхідність вимагати від Всевишнього приходу Мошіаха негайно й невідкладно, і про необхідну велику віру та очікування. В одній зі своїх сіхот Ребе звернувся до різних претензій, що лунали на цю тему, і висловив подив: як може бути, що хасид Хабаду не вміє відповісти на запитання, навіщо потрібно здіймати галас про прихід Мошіаха[6].
У сіхі 7 хешвана 5746 (22 жовтня 1985)[7] Ребе докладно говорив про необхідність поширювати слова Хіди і Радака про важливість прохання і вимоги Визволення. У продовження цього Ребе розповів про лист, отриманий ним від наляканої жінки, яка писала про дивний і сповнений дурниць лист, що його вона отримала, з вимогою переслати цей лист далі десятьом людям і з погрозами, якщо вона цього не зробить. Ребе вказав їй не звертати уваги на лист, але додав, що ця справа — особливе провидіння, і слід використати цю ідею для святості: кожен хасид надішле десятьом людям лист із цитатою зі згаданих книг про Геулу і попросить їх переслати його далі ще десятьом.
У 5747 році (1986/1987), після перемоги в Суді над книгами, Ребе виступив із закликом: ««Слід оголосити й розголосити, що в ці наші дні ми перебуваємо в особливий час (і місце), в якому не залишилося нічого, крім однієї-єдиної справи, — і людина зобов'язана говорити мовою свого вчителя, мовою мого тестя, святішого Адмора: „Будьте готові всі до побудови прийдешнього Храму з приходом Давида — Царя Мошіаха“».» Ребе додав, що не слід боятися того, як світ відреагує на цю звістку, оскільки сьогодні світ готовий це прийняти[8].
У 5751–5752 роках (1990–1992)
Основна стаття – Війна в Перській затоці



У 5751 році (1990/1991), під час війни в Перській затоці, — коли страх перед погрозами Саддама Хусейна був великий, а експерти з безпеки пророкували похмуре, — Ребе заспокоїв уми й заявив, що Земля Ізраїлю — найбезпечніше місце. Водночас Ребе вказав поширювати мідраш у «Ялкут Шимоні»[9], згідно з яким усі ці події вказують на прихід близької Геули — настав час вашого Визволення.
Наприкінці мідрашу описано, що в «час, коли Цар Мошіах приходить, він стоїть на даху Храму і сповіщає Ізраїлю, кажучи: смиренні, настав час вашого Визволення!» Ребе заявив, що і ця частина мідрашу здійснилася, і відніс описане в мідраші проголошення до свого власного проголошення в сіхот того періоду[10]. У світлі цього рав Зімроні Цик написав Ребе: «У світлі слів Ребе про „рік, у який розкривається Цар Мошіах“ і „смиренні, настав час вашого Визволення“, що це проголошення Царя Мошіаха згідно з мідрашем, — прошу дозволити мені розголошувати, що Ребе — Мелех га-Мошіах». Відповідь Ребе була: «Як говорилося на фарбрейнгені порівняно докладно, згадаю на святій могилі»[11].
Під час війни рав Іцхак Шпрінгер задумав організувати чартер — спеціальний рейс до Землі Ізраїлю, щоб підкреслити, що це найбезпечніше місце. На цю пропозицію Ребе відповів: «Вести агітацію, як написано в Торі, щоб сини Ізраїлю тут, у його місті, — і він на чолі їх, додали в Торі і заповідях просто, і велике спасибі, коли повідомлять мені, наскільки додали на ділі. Згадаю на святій могилі». Відповідно до вказівки рав Шпрінгер надрукував безліч оголошень у загальній пресі про додавання в Торі і заповідях і роздавав бланки багатьма мовами, в яких євреїв просили вписати свої добрі рішення. Потім рав Шпрінгер отримав схвалення Ребе на заголовок кампанії «Дай руку приходу Мошіаха», а згодом — «Дай руку Царю Мошіаху» з портретом Ребе.
Після Відомої сіхи 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991), коли Ребе попросив кожного й кожну взяти на себе відповідальність і зробити все, що в їхніх силах, для приведення Мошіаха, уми запалали, і необхідність інтенсивно діяти в темі Мошіаха стала відчутною як ніколи. Цей заклик Ребе широко висвітлювали засоби масової інформації, і суспільне усвідомлення теми Мошіаха зросло. Поширення звістки про Геулу хасидами дедалі більше розросталося.
Вказівки в сіхот Ребе
У сіхот Ребе кінця 5751 року (1990/1991) Ребе кілька разів ясно й підкреслено вказав поширювати звістку про близький прихід Мошіаха[12]:
Оголошувати й розголошувати всюди — словами, що виходять із серця, —
- що Святий, благословенний Він, говорить (через Своїх рабів-пророків) кожному й кожній з Ізраїлю: «Дивися, Я даю перед вами сьогодні благословення»,
- і аж до того, що сьогодні наочно, очима плоті, бачать благословення істинного і повного Визволення
— «Двар малхут», сіха суботи тижневої глави «Ре'е» 5751, § 11
Треба розголосити всім людям покоління, що ми удостоїлися того, що Святий, благословенний Він, обрав і призначив людину зі свободою вибору, яка сама по собі незрівнянно піднесена над людьми покоління, щоб вона була «твоїми суддями» і «твоїми порадниками» і пророком покоління..
- аж до головного пророцтва — пророцтва про те, що «Негайно — до Визволення» і негайно й невідкладно, насправді, «ось він (Мошіах) іде»
— «Двар малхут», сіха суботи тижневої глави «Шофтім» 5751, § 11
І особливо згідно з відомим висловом наших Ребе, провідників поколінь, про розголошення приходу Мошіаха в газетах,
- як це здійснилося на ділі останнім часом, коли було опубліковано в багатьох газетах по всьому світу
- (і слід додати й розголосити ще більше)
- що «ось він (Цар Мошіах) іде», і негайно — уже прийшов — на ділі
— «Двар малхут», сіха суботи тижневої глави «Ніцавім» 5751, другого дня Рош га-Шана і суботи глави «Ваєлех» 5752, § 12
Ребе пояснив, що поширення звістки про прихід Мошіаха є пробним каменем того, що сам той, хто поширює, належним чином пройнятий цією темою[13]. Водночас Ребе зазначив, що навіть коли людина відчуває, що сама вона не пройнята Мошіахом, вона повинна поширювати звістку серед інших — які не винні в тому, що вона не пройнята; і навпаки, поширення серед інших допоможе їй укорінити цю тему і в собі самій[14].
Ребе знову і знову підкреслював, що не слід боятися реакції світу і народів світу під час поширення звістки про Геулу, — оскільки сьогодні світ уже готовий до Геули, і більше того — світ допомагає єврею і вимагає від нього бути в стані Геули[15].
На Всесвітньому з'їзді шлухім у 5752 році (1991/1992) Ребе у своїй сіхі до шлухім докладно пояснив, що служіння шліхуту, яке було досі, завершилося, і єдина справа, яка залишилася і на якій їм слід зосередитися, — це підготувати всіх євреїв у їхньому оточенні до зустрічі праведного Мошіаха, пояснюючи їм, що таке Мошіах.
Поширення в той період
Поширення звістки


Відповідно до вказівок Ребе хасиди широко поширювали звістку про Геулу, сказану як ясне пророцтво. Тема Мошіаха помітно заповнила хабадські публікації і також широко висвітлювалася в загальній пресі. Ребе сам редагував оголошення на тему Мошіаха івритом і англійською, які поширювала організація «Шофар Асошіейшн».
У місяці сівані 5751 року (1990/1991) було засновано «Організацію за справжнє і повне Визволення» равом Зімроні Циком, шаліахом Ребе в Бат-Ямі. Від імені організації почав виходити листок «Істинне і повне Визволення», метою якого було доносити слова Ребе про Геулу в кричущих і яскравих заголовках, які пробудили б широкий загал. У листку з'являлися відгуки на всі теми, що стояли на порядку денному, — політичні, освітні, економічні та інші, — причому все пов'язувалося з істинним і повним Визволенням. Газета удостоїлася заохочень від Ребе, який навіть брав її з собою дорогою до Огелю[16].
У місяці елулі 5751 року (1990/1991) у Святій Землі було запущено кампанію «Приготуйтеся до приходу Мошіаха» силами «Цеірей Хабад». Кампанія поширилася по всій країні і викликала великий резонанс. Альбом, що документує плакати «Приготуйтеся», розвішані по всьому Мігдаль-га-Емеку, вручив Ребе на роздаванні доларів рав Моше Бардуго, і Ребе прийняв його з великим задоволенням. 10 швата Ребе взяв альбом із собою до Огелю Ребе Раяца, де переглянув кожну сторінку і з великою увагою роздивився кожну фотографію[17].
Також Ребе показали спеціальні футболки, надруковані «Всесвітнім штабом з приведення Мошіаха», з написом (англійською) «Мошіах у дорозі». Ребе з'ясував, скільки футболок надруковано. Коли Ребе сказали, що зараз надруковано дві тисячі, він відповів, що візьме одну і залишиться ще 1999... і додав: «А йешер коах фар дер кесонес» [=йішар коах за сорочку].
Кореспондентові «Сі-ен-ен», який запитав Ребе на роздаванні доларів: «Яку звістку про Мошіаха ви хочете передати світові?», Ребе відповів: «Я вже надрукував, це надруковано в пресі в усіх країнах, і якщо ти хочеш це повторити — повтори і скажи, що Мошіах готовий прийти зараз, і те, що нам залишилося зробити, — це додати в добрі й милосерді, щоб він прийшов»[18]. Ще одному журналістові, який запитав Ребе, яка його звістка всьому світові, було дано відповідь (англійською): «Опублікуй у своїй газеті, що Мошіах ось-ось прийде, і не тільки це, а що він уже в дорозі!»[19].
Пані Джуді Шалом Нір Мозес, одній із власників газети «Єдіот ахронот», Ребе сказав: «Твоє агентство називається „Єдіот ахронот“ — те, що буде наприкінці всіх днів, це те, що прийде праведний Мошіах. Тож приготуй вільне місце в найближчому номері газети, оскільки саме це наблизить його прихід: оскільки він знатиме, що публікація вже готова, це прокладе перед ним дорогу». А давши їй ще один долар, сказав: «Для згаданої останньої звістки — незабаром, насправді»[20].
У місяці іярі 5752 року (1991/1992) у відповідь на запитання одного із шлухім[21] Ребе підтвердив, що його бажання — щоб вели агітацію у світі про те, що наш час — це час приходу Мошіаха, а також вказав, щоб головний акцент діяльності шлухім був у темі Мошіаха і щоб це не було лише частиною решти служіння шліхуту. При цьому Ребе також вказав, що головне поширення про Мошіаха має бути так, як пояснюється в Рамбама та в інших місцях, а не про те, що в нашому поколінні є Мошіах, так що через визнання його буде прийнято тему Мошіаха загалом[22]. Секретар рав Єгуда-Лейб Гронер, який поділився змістом відповіді з загалом хасидів на зібранні, що відбувалося у 770 напередодні Рош ходеш сівана 5752 року (червень–липень 1992)[23], розповів, що за тієї самої нагоди він запитав Ребе, чи хоче Ребе, щоб вказали, хто Мошіах, і Ребе відповів заперечно[24].
Оголошення особи Мошіаха
Основна стаття – Любавицький Ребе як Мелех га-Мошіах
Окрім пророцтва про Геулу, яке Ребе просив оголосити в явній формі[25], хасиди Хабаду бачать велику важливість також в оголошенні особи Мошіаха[26]. Важливість оголошення випливає також із необхідності того, щоб народ прийняв царство Мошіаха[27].
У 5752–5754 роках (1991–1994) Ребе багато разів допускав публікації, що ототожнювали його з Мошіахом, при цьому іноді пов'язував це зі згодою місцевого рабина або шлухім Хабаду[28], а іноді схвалював у загальному вигляді[29]. Шлухім, які повідомляли, що вони займалися оголошенням того, що Ребе — Мелех га-Мошіах, і закликами до прийняття його царства, Ребе відповідав позитивно й висловлював задоволення. І в цей період були поодинокі відповіді, в яких Ребе висловлював стриманість щодо такої публікації[30].
Колишню рішучу протидію Ребе порівняно з подальшим дозволом оголошення пояснив хозер Ребе рав Йоель Каган: «Заборона говорити про Ребе, що він той, хто незабаром розкриється як Мелех га-Мошіах, від початку була сказана для того, щоб змінитися. Адже всі згодні, що прямо незабаром, коли Ребе отримає вказівку і силу від Святого, благословенний Він, розкритися як Мелех га-Мошіах, збудувати Храм і зібрати розсіяних синів Ізраїлю, — безсумнівно можна буде сказати на весь голос, що він Мелех га-Мошіах, і з цього зрозуміло, що від початку ця заборона мала змінитися»[31][32].
Напередодні місяця менахем-ава 5753 (липень–серпень 1993) Ребе вперше дозволив додати титул «Мелех га-Мошіах» до свого імені в книзі «Бсорат га-Геула», що вийшла в офіційному книжковому видавництві Хабаду «Кегот»[33], а згодом навіть дозволив, щоб цей титул друкувався в усіх книгах «Кегот»[34].

Починаючи зі Шміні Ацерет 5753, коли Ребе став постійно заохочувати спів «Єхі» під час кожного свого виходу до загалу, серед активістів, що займалися поширенням звістки про Геулу, посилилося прагнення додати до цього акцент на тому, що Ребе — Мошіах, зі схвалення Ребе. Хабадський тижневик «Кфар-Хабад» почав друкувати на обкладинці випуску проголошення «Єхі». Слідом за цим співом і заохоченням хасиди та установи Хабаду випустили безліч публікацій, у центрі яких стояло ототожнення Ребе з Мелех га-Мошіахом, і багато з них навіть отримали схвалення і благословення Ребе.
Значним проривом в оголошенні особи Мошіаха став вихід кампанії «Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах» — колони танків на Хануку 5753, яка безпрецедентно поширила звістку про Ребе як про Мошіаха і викликала безліч відгуків.
Напередодні 10 швата 5753 (1 лютого 1993), дня, коли минало сорок три роки проводу Ребе, було вирішено організувати всесвітню церемонію «Сателіт», на якій заохочення Ребе до співу «Єхі» транслювалося б телевізійними мережами на весь світ. Спочатку рабини Хабаду випустили лист проти трансляції, але слідом за схваленням Ребе відмовилися від своєї позиції в додатковому листі, в якому оголосили, що «після слів царя нічого додати».
Церемонія відбулася 770 у ніч на 10 швата за участю тисяч хасидів і десятків кореспондентів і фотографів, які транслювали церемонію в усі куточки світу. Ця церемонія викликала широкий відгук у ЗМІ і розкрила перед усіма верствами народу віру в Ребе як у Мелех га-Мошіаха і в його швидке розкриття.
У той самий період р. Моше Бардуго з Мігдаль-га-Емека передав Ребе ще один альбом, що документує його діяльність з оголошення особи Мошіаха в Мігдаль-га-Емеку. Ребе передав пляшку машке через секретаря р. Біньяміна Кляйна і того ж дня вийшов на молитву Мінха після тривалого періоду, коли він не виходив[35].
Того самого року рав Іцхак Шпрінгер розширив публікацію оголошень у загальних газетах і додав до них послання про ототожнення Ребе з Мелех га-Мошіахом і про необхідність прийняти його царство; заголовок оголошення був «Єхі га-Мелех га-Мошіах», і в оголошеннях з'являлася фотографія Ребе. Зважаючи на протидію публікації, що виникла, рав Шпрінгер попросив передати Ребе опубліковані ним оголошення. Секретар рав Гронер показав Ребе оголошення, надруковані трьома мовами (англійською, івритом і їдишем), зачитав їхні заголовки, і Ребе кивнув головою на знак згоди на його запитання, чи може рав Шпрінгер їх друкувати[36].

Згодом з'явилися сили, що виступили проти публікації, і звернулися до редакцій газет із заявою, що ніхто не має права публікувати будь-що від імені Хабаду без їхнього схвалення (заява, в принципі схвалена Ребе[37]), пов'язуючи це (на власний розсуд) з оголошеннями рава Шпрінгера. Хасиди Хабаду рішуче протестували проти цього кроку, покликаного зірвати публікацію, що отримала явне схвалення від Ребе. Учні-тмімім у «770» опублікували рішучий протест із цього приводу[37]. Почалася тривала судова боротьба з метою повернути можливість публікації оголошень. Серед енергійних активістів у цьому питанні були рав Шнеур-Залман Гурарі, член Агудат хасидей Хабад, і рав Рамі Антіан.
Понад пів року можливість публікувати оголошення від імені Ребе була повністю закрита. Напередодні 28 сівана було досягнуто часткового успіху, коли газети погодилися публікувати оголошення на теми Мошіаха, в яких було написано лише «Ребе», без явного зазначення «Любавицький Ребе», хоча всі знають, про якого Ребе йдеться. 10 елула хасиди домоглися успіху у своїй боротьбі, коли федеральний суд дозволив публікацію оголошень повністю від імені Ребе[38].
«Всесвітній центр Хабаду для зустрічі Мошіаха»

Основна стаття – «Всесвітній центр Хабаду для зустрічі Мошіаха»
«Всесвітній центр Хабаду для зустрічі Мошіаха» — організація, заснована равом Менахемом-Мендлом Генделем у 5756 році (1995/1996) з метою зосередити всю діяльність хасидизму Хабад у темі Мошіаха.
Директор центру — рав Менахем-Мендл Гендель. Центр діє в підпорядкуванні духовної комісії, до якої входять машпіїм і громадські діячі з кварталу Краун-Гайтс.
Тижневик «Бейт Мошіах»
Основна стаття – Бейт Мошіах
Центр випускає всесвітній тижневик під назвою «Бейт Мошіах», що є вістрям хабадського списа в поширенні звістки про Геулу.
Книговидання
Основна стаття – «Ваад Сіхот кодеш»
Також центр випустив безліч книжок, переважно на теми Геули і Мошіаха (наприклад, «Ваад сіхот кодеш»).
Відтоді й донині



- 5755 — Зібрання «Геула і Мошіах» — 5755: три масові зібрання для поширення звістки про Геулу провела «Організація за Визволення» у «Гейхал га-Сінерама», на стадіоні «Яд-Еліягу» і на Площі Царів Ізраїлю в Тель-Авіві[39]. Уперше було надруковано Прапор Мошіаха, що використовується для поширення звістки про Мошіаха в найрізноманітніших варіантах. Почав виходити листок «Бесіда про Геулу».
- 5756 — 10 швата відбулося Всесвітнє зібрання для зустрічі Мошіаха, організоване «Всесвітнім штабом з приведення Мошіаха»[40].
- 5757 — було засновано «Фонд мільйона» равом Рамі Антіаном, у межах якого було розподілено понад п'ять мільйонів доларів на діяльність на теми Геули і Мошіаха.
- 5760 — почав виходити листок «Га-Геула — цікаво й актуально» силами Штабу Мошіаха у Святій Землі. Було надруковано картку Мошіаха з портретом Ребе силами «Організації за Визволення». Відтоді картку поширено в мільйонах примірників.
- 5761 — сотні хасидів Хабаду почали носити на своєму піджаку прапорець.
- 5763 — пройшла Автобусна кампанія — кампанія оголошення особи Мошіаха на автобусах. Кампанію провели рав Ярон Бар-Зогар і р. Ілан Хаюн[41].
- 5764 — уперше відбулося Зібрання «Геула і Мошіах» у місті Бат-Ям для зустрічі Ребе — праведного Мошіаха.
- 5773 — було засновано архів «Геула і Мошіах», що робить доступними матеріали для вивчення вчення про Геулу і поширення звістки про Геулу.


- 5774 — було запущено «Мотоцикли Геули» равом Меїром Цемахом, шаліахом Ребе в Нетанії[42]. У місяці нісані почав виходити журнал «Оламот», що викладає теми Мошіаха і хасидуту ясною мовою для широкого загалу[43]. 3 тамуза вийшла кампанія «Мошіах — ще одна маленька справа, і він тут» силами інституту «Мамаш»[44].
- 5776 — було запущено спеціальний сайт для уроку «Геула і Мошіах». 4 тамуза відбулося центральне масове зібрання, потужне й грандіозне, за участю десятків тисяч людей з усіх верств суспільства, на площі Рабина під гаслом «Мошіах ба-кікар».
- 5777 — вийшла кампанія «Добрими справами Мошіаха приводять» силами «Мошіах кемпейн»[45]; ця кампанія тривала і в 5780 році (2019/2020).
- 5778 — 25 іяра було засновано організацію «Зман га-Геула» з метою поширювати в мережі звістку про Геулу і Визволителя. До 3 тамуза на площі Рабина втретє відбулося гігантське зібрання під назвою «Мошіах ба-кікар» з десятками тисяч євреїв; про зібрання повідомили всі засоби масової інформації, і безліч людей стікалося на нього.
- 5781 — було запущено курс «Мошіах — це реально»[46].
- 5782 — вийшла серія роликів «Мошіах у мережі»; цю кампанію вели тмімім із «Квуци» 5780, які перебували в той час у 770[47]. А ще було мівцо «Уся країна волає: Мошіах» від «Мамаш» [48].
- 5783 — було надруковано десятки тисяч флаєрів англійською під назвою: ?one good deed will change your world forever will it be yours, в яких ідеться про Ребе, про справжнє і повне Визволення і про додавання в заповідях і добрих справах для прискорення Геули.
Видатні діячі, що займаються поширенням звістки про Мошіаха
- Рав Залман Абельський
- Рав Менахем-Мендл Гендель
- Рав Шмуель Гендель
- Рав Ярон Бар-Зогар
- Рав Ілан Хаюн
- Рав Ліор Малка
- Рав Моше Бардуго
- Рав Давид Нахшон
- Рав Рамі Антіан
- Рав Зімроні Цик
- Рав Бенціон Фрішман
- Рав Кобі Бен-Арі
Див. також
- Звістка про Геулу
- «Готуйтеся до приходу Мошіаха»
- Ребе як Мелех га-Мошіах
- Ласкаво просимо, Мелех га-Мошіах
- Прапор Мошіаха
- З'їзди «Геула і Мошіах» — 5755
- «Всесвітній центр Хабаду для зустрічі Мошіаха»
Додаткова література
- Професор Ірміягу Брановер, Масштабна кампанія плакатів під гаслом «Ми заслуговуємо на Мошіаха», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 232, с. 40-41 (5759)

- Менді Дікштейн, «Якби ми продовжували лінію оголошення особи Ребе як Мелех га-Мошіаха без вагань, ми б уже удостоїлися Геули», тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1191, с. 14 і далі (5780)

- Нахшон Перец, «За лаштунками» місяця іяра 5751 (квітень–травень 1991), тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1312, с. 22-27 (5782)

Зовнішні посилання
- «Глузують із Мошіаха»: за лаштунками вигуку Ребе 5751 року (1990/1991) про поширення звістки про Мошіаха, на сайті «Хабад Лайв»

- Ребе заохочує діяльність із поширення звістки про Геулу

- Тека, що збирає матеріали для поширення тем Мошіаха, з архіву «Геула і Мошіах»
- «Звістка» — добірка з ізраїльської преси 5751–5753 років (1990–1993)

- Не відступати в поширенні звістки — крокувати вперед! Рав Аврагам-Шмуель Букієт, 5753

- Історія за автобусом — 8 іяра 5767 (26 квітня 2007)

- Про щит Мошіаха на Аялоні — 9 швата 5773 (20 січня 2013)

- Небувала мобілізація: сотні тисяч «маленьких справ» — про кампанію Мошіаха «Мамаш» — 9 тамуза 5774 (7 липня 2014)

- Дивіться: поширення звістки про Мошіаха повертається на баскетбольні матчі — 5 адара 5775 (24 лютого 2015)

- Яким буде кінець? Геула реальна як ніколи — ролик від «Яадутон»

- Яаков Бродер, Світ готовий! — широкий огляд тенденції серед знавців Тори поширювати звістку про Геулу, у віснику Пенсаїм при «Мерказ га-гафаца Мамаш», випуск 7 — тішрей 5777 (жовтень–листопад 2016)
- Ностальгічний документ: Ребе погодився на роздавання свого портрета з титулом «Мелех га-Мошіах», на сайті «Хабад Лайв»

- Не відступати в поширенні звістки • різкий лист рава Букієта

- Рав Ланчнер розповідає про гігантську публікацію в «Єдіот ахронот» на сайті

- Драйв поширення
Примітки
- ^ Слід зазначити слова Ребе про галас довкола теми Мошіаха: «Я теж не чув цього від мого батька... і вже точно не від мого діда... і навіть від себе самого я не чув цього до мого прибуття до США (я не знаю причини цього, але така реальність)» (із сіхот ночей свята Песах 5748 (1 квітня 1988) — «Гітваадуйот», т. 3, с. 118). Хасиди зазначають, що Ребе Раяц виступив із «Коль коре» «Негайно — до Визволення» незадовго до 28 сівана 5701 (23 червня 1941) — дня, коли його зять, Ребе, прибув до Америки.
- ^ які були надруковані Ребе, а дехто каже, що він навіть сам наклеював їх на сидіння в поїзді, — «Цадик ла-мелех», т. 4, с. 152.
- ^ Субота тижневої глави «Насо» 5720: «Коли мій тесть, святіший Адмор, опублікував „Коль коре“ щодо „Негайно — до тшуви, негайно — до Визволення“, хасиди поширювали цей „Коль коре“ і додавали, що „він і є він“... І коли хтось прийшов із претензією до одного з польських адморів, кажучи: як же так, як дозволяють хасидам поширювати ці „коль коре“, та ще й зі згаданим додаванням?!... — відповів йому згаданий адмор: давай вдумаймося. Адже ми віримо й чекаємо „щодня, що він прийде“, — є ті, хто каже це у формулюванні „Ані маамін“, а є ті, хто виконує обов'язок думкою, — отже, Мошіах є. А якщо так, то коли ти знаєш, що ти не Мошіах, і я теж знаю, що я не він, а хтось має ним бути, — яке тобі діло, що це він!».
- ^ «Сіхот кодеш» 5713, нове видання, с. 126
- ^ Зі слів рава Курцвайля — «Гіляйон 770 Бейт Мошіах», № 4
- ^ Сіха суботи тижневої глави «Мішпатім» 5744 («Гітваадуйот», т. 2, с. 987): «І після всього цього, коли єврей підходить до „хасида Хабаду“ і запитує його: який сенс цього „галасу“ і „крику“, що більше не можуть терпіти вигнання і хочуть „Мошіах нау“.. губиться цей „хабадник“, почувши таке „запитання“, і стоїть із відкритим ротом, без жодної відповіді в устах!.. Як може бути, що після того, як говорилося стільки разів про цю справу, все ще є такі, хто залишається без жодної відповіді, почувши таке „запитання“?! Якщо таке становище — чого ж, у такому разі, домоглися за тридцять три роки, що говорять про цю справу?!...».
- ^ «Гітваадуйот», т. 1, с. 537.
- ^ «Гітваадуйот» 5747, т. 2, с. 203; і там у доповненнях до сіхи на с. 209.
- ^ Єшаягу, ремез 499.
- ^ Сіха суботи тижневої глави «Хаєй Сара» 5751 («Гітваадуйот», т. 1, с. 319): ««Цар Мошіах.. стоїть на даху Храму і сповіщає Ізраїлю, кажучи: смиренні, настав час вашого Визволення», — як проголошували і проголошують особливо останнім часом». А в примітці 112 там пояснюється, як слова мідрашу «дах Храму» відповідають його проголошенню: «Слід зазначити точність вислову мідрашу „стоїть на даху Храму“ — адже дахи не були освячені (Псахім, 85б, наприкінці; Рамбам, Закони про Бейт га-бхіра, розд. 6, галаха 7), — можна сказати, що цим натякається, що проголошення „смиренні, настав час вашого Визволення“ виходить з-поза меж Країни, яка не освячена святістю Землі Ізраїлю, на зразок різниці між дахом Храму і внутрішньою частиною самого Храму».
- ^ Надруковано в книзі «Ве-гу йігалейну», с. 40.
- ^ Див. також сіхот «Двар малхут» суботи тижневої глави «Теце» 5751, § 15, суботи глави «Хаєй Сара» 5752. Та інші.
- ^ «Двар малхут», субота тижневої глави «Пінхас» 5751, § 14.
- ^ «Двар малхут», субота тижневої глави «Ре'е» 5751, § 11.
- ^ Сіхот «Двар малхут»: субота тижневої глави «Корах» 5751, § 12, субота глави «Шофтім» 5751, § 11, субота глави «Ваігаш» 5752, § 12.
- ^ Шофар Мошіаха — газета «Га-Геула»
- ^ Зі слів р. Яакова Левенгерца
- ^ 12 хешвана 5752 (20 жовтня 1991).
- ^ 26 адара I 5752 (1 березня 1992).
- ^ 8 тевета 5752 (15 грудня 1991).
- ^ Р. Давид Еліезері з Флориди
- ^ З копії листа шаліаха, надрукованої в збірнику «Ваад хаялей Бейт Давид» до днів бібліотеки 5781 (с. 8
- ^ Однак у деяких деталях формулювання запитання тощо він був не такий точний
- ^ «Бейт хаєйну» в тижневику «Кфар-Хабад». Деякі хасиди пояснюють, що причина таких відповідей у тому, що ця справа має виходити від хасидів, тоді як коли питають про це Ребе, отримують саме такі відповіді, — інтерв'ю з равом Шалом-Дов-Бером Вольпо
- ^ Сіха тижневої глави «Шофтім» 5751.
- ^ Рав Єхезкель Софер, Лист другові, який «упустив».
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Мішпатім» 5751, Шабат тижневої глави «Хаєй Сара» 5752].
- ^ Подібні відповіді отримали рав Нахман Бернард з Південної Африки, рав Барух-Боаз Юркович, рабин громади Хабаду в Лоді, і рав Ар'є-Лейб Каплан, директор установ Хабаду в Цфаті
- ^ Як відповідь Ребе р. Іче Шпрінгеру про публікацію в газетах про нього як про Мошіаха.
- ^ Слід зазначити, що низка машпіїм і хасидів, наприклад рав Йоель Каган, пояснювали відповіді, що здаються суперечливими, згідно з відомим правилом наших Ребе, провідників поколінь: «Як питають, так і відповідають», тобто відповідь дається відповідно до форми запитання і до наміру та прагнення того, хто питає, і ці відповіді були дані тим, хто висловлював сумніви у зв'язку з цією публікацією і виступав проти неї
- ^ Інтерв'ю в тижневику «Кфар-Хабад», шват 5753 (січень–лютий 1993), випуск 558, с. 15. І ще додав: «Якби Ребе хотів відкинути саму суть справи, він, звісно, сказав би, що саме це неправильно, і не мав би потреби вказувати на небажаний результат, який може з цього вийти...» Однак після 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) рав Каган відмовився від своїх слів (див. «Кфар-Хабад», випуск 624 — стаття «Ми помилилися»).
- ^ Схвалення Ребе на публікацію статті «хозера» про особу Мошіаха, свідчення з перших вуст рава Йоеля Кагана про статтю, публікацію якої Ребе заборонив і яку врешті-решт було опубліковано зі схвалення Ребе в «Кфар-Хабаді» 25 швата 5752 (30 січня 1992).
- ^ Любавицький Ребе сказав написати про нього титул «Мелех га-Мошіах»
— редактор книги рав Шмуель-Хаїм Блумінг розповідає, як розвивалася ця історія.
- ^ «Газета „Га-Геула“», випуск 32, с. 8.
- ^ Згідно зі свідченням р. Моше Бардуго.
- ^ Секретар письмово засвідчив це 21 тевета 5753 (14 січня 1993).
- ^ 1 2 Протест протесту тмімім
- ^ Ребе схвалює публікацію в пресі про нього як про Мошіаха — докладний огляд цієї історії
- ^ Зібрання 28 сівана 5755 року (26 червня 1995) на Площі Царів Ізраїлю
- ^ Огляд події
- ^ «Бесіда про Геулу», випуск 547, с. 4.
- ^ Ось як це виглядає: «Мотоцикли Геули» в дії — кліп виробництва медіакомпанії «Олам у-млоо»
- ^ Репортаж і фотографії з вечора запуску
- ^ Кампанія стартує: Мошіах — ще одна маленька справа, і він тут!
- ^ Кампанія Мошіаха: звістка про Геулу і прийняття царства
- ^ Стаття в «Інфо».
- ^ Усі статті й ролики кампанії
- ^ Документація кампанії