Перейти до вмісту

«Двар малхут» Ваера (1)

Матеріал з Хабадпедії
Запит «„Двар малхут“ Ваера» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену другій відредагованій сісі — про відхід з життя рава Моше-Іцхака Хехта, див. «Двар малхут» Ваера (2).

«Двар малхут» Ваера (1) — це сіха, яку Ребе виголосив у Шабат тижневої глави «Ваера», 28 тевета, що благословляє місяць шват 5752 (січень–лютий 1992). Потім сіху було відредаговано Ребе на лашон га-кодеш.

Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».

Підсумки

" Щодо практики:
Коли ми стоїмо в Шабат, що благословляє місяць шват, включно і особливо 10 швата, — кожен має взяти на себе додавати з більшою силою і більшою міццю в справах, Торі та служінні винуватця гілули, мого тестя, святішого Адмора, провідника нашого покоління, який наставляв нас своїм шляхам, і ми підемо його стежками навіки-віків, і особливо в бітулі та гіткашрут до мого тестя, святішого Адмора, провідника покоління, «насі — це все», щоб у кожного — його єство і всі його справи, в усьому, з усього, все, стали святими для провідника покоління, завдяки тому що наповнені й пронизані виконанням місії провідника покоління — Моше Рабейну покоління, перший визволитель — він же останній визволитель, — головна суть якої — «привести до днів Мошіаха» на ділі, насправді.
"

– початок розділу 11 — відредаговано

«І Я являвся Аврагаму.. як Ель Шад-й, а ім'ям Моїм Гаває не відкрився їм.. тому скажи синам Ізраїлю: Я — Гаває тощо» — завдяки заслузі служіння праотців, таких як праотець Аврагам, який виконував заповіді й особливо обрізання у своєму матеріальному тілі, почалася можливість розкриття Б-жественності у світі, хоча в їхній час розкриття не було помітним і не було в такій силі, а лише на ступені «Ель Шад-й».

Проте це було підготовкою і початком розкриття самого Імені Гаває, даного синам Ізраїлю при даруванні Тори, і наданням сили в служінні здійснювати поєднання вищих і нижчих у межах світу і притягати в нього також ступінь Б-жественності, яка вища за межі вищого і нижчого, всередину світу, — що є суттю Ізраїлю, яка вища за Тору і існує в праотців, які вищі за синів і є їхнім джерелом.

На ступені суті межі світу рівні й не беруться до уваги, але після дарування Тори з'явилося нове — що і суть притягується і розкривається у світі без межі явним і відкритим чином, і сила для цього притягування прийшла від праотців. І ми, сини Ізраїлю після дарування Тори, діємо і притягуємо найпіднесеніше розкриття в Імені Гаває, яке розкриється в найбільшій досконалості при істинному і повному Визволенні.

Після цього Ребе говорить про 10 швата: що місяць тевет (десятий) символізує досконалість служіння синів Ізраїлю, з якої приходять до місяця шват (одинадцятого), що символізує досконалість майбутнього[1], яка буде незрівнянною з розкриттям Імені Гаває, що було при даруванні Тори завдяки праотцям.

І так само в нашому поколінні: після відходу Ребе Раяца, дні якого поділяються на 3 періоди — перший період: сорок років (5640–5680), за часів проводу його батька, коли почалася досконалість справи поширення джерел назовні; другий період — тридцять років його проводу за життя (5680–5710), у які було його особливе нововведення як провідника вчення хасидизму Хабад аж до нижньої півкулі; і третій період — продовження проводу після його відходу (з одинадцятого дня одинадцятого місяця одинадцятого року (5711)) через Ребе, за якого додалося з більшою силою і міццю поширення джерел назовні в усіх кінцях світу), — приходять до 11 швата, — що все вже готове до трапези майбутнього — днів Мошіаха.

Див. також

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Подібно до Моше Рабейну, який прийшов до фараона.

Повідомити про помилку на цій сторінці