Перейти до вмісту

Вічне життя («Поглине смерть»)

Матеріал з Хабадпедії

Одна з найбільш підкреслених обітниць Визволення — обітниця «вічного життя», скасування можливості смерті і нескінченна тривалість життя; Ребе запровадив нове положення, що «вічне життя» починається вже до Визволення. Джерело обітниці — вірш: ««Поглине Він смерть навіки, і зітре Г-сподь Б-г сльозу з усіх облич»»

Вічне життя в тих, хто постане до воскресіння

Суперечка Рамбама і Рамбана

Між Рамбамом і Рамбаном була суперечка про воскресіння мертвих:

На думку Рамбама, постануть до воскресіння, але через деякий час усі повернуться в порох, і тоді існуватимуть вічно як душі без тіл.

Рамбан сперечається з ним і каже, що постануть до воскресіння і більше не повернуться в порох, а житимуть і існуватимуть вічно; а на запитання Рамбама — що коли так, то виходить, що органи травлення людини марні (адже вона не їсть і не п'є), — він відповідає, що, можливо, живитимуться манною тощо.

Рішення хасидуту

Учення хасидуту вирішує[1] на користь думки Рамбана, що мета — світ воскресіння, у якому всі житимуть вічно. А щодо способу існування роз'яснюється, що тоді розкриється перевага тіла, тобто Б-жественна життєва сила, що оживляє його, яка вища за корінь життєвої сили душі, — аж до того, що навіть душа живитиметься від тіла. Цей спосіб існування — як матеріальні їжа і пиття (як написано: «І бачили вони Б-га, і їли, і пили» (Шмот 24, 11) — бачення було подібне до їжі і пиття).

Вічне життя Царя Мошіаха

Газета «Га-Геула», що вийшла через 3 дні після 3 тамуза

У Гемарі[2] наводиться, що після того, як Мошіах бен Давид бачить смерть Мошіаха бен Йосефа, він просить у Святого, благословенний Він, життя, і Святий, благословенний Він, відповідає йому: «Перш ніж ти попросив, уже пророкував про тебе Давид, батько твій, як сказано: „Життя просив він у Тебе — Ти дав йому довготу днів навіки і назавжди“». З цієї Гемари видно, що Мошіах бен Давид (на відміну від Мошіаха бен Йосефа) не помре, і більше того — він житиме вічним життям: «довготу днів навіки і назавжди».

Також ми знаходимо в низці місць у словах мудреців, благословенної пам'яті,[3] і в мідрашах[4], що в Мелех га-Мошіаха буде вічне життя.

В ученні хасидуту[5] роз'яснюється внутрішня причина того, що Мелех га-Мошіах житиме вічним життям: оскільки життя Мелех га-Мошіаха — від самого «Ейн Соф» (— необмеженого Б-жественного світла від Святого, благословенний Він), тому воно — вічне життя (— життя без обмеження), і до нього незастосовні смерть і переривання.

Ще роз'яснюється в хасидуті[6], що слова мудреців, благословенної пам'яті, «Давид, цар Ізраїлю, живий і існує» сказано про Мошіаха бен Давида.

Про людину постановлено: «Бо порох ти і в порох повернешся». Мошіах — перша людина у світі, яка живе вічним життям, оскільки саме він скасовує існування смерті у світі[7], як написано: «І поглине Він смерть навіки». Існування смерті виникло через гріх Адама га-Рішона, і тому, коли скасовується гріх, само собою скасовується і покарання, що настає як наслідок гріха.

І все це починається з людини, яка виправляє гріх, — і це Мелех га-Мошіах[8]; тому він перший, хто живе вічним життям, і через нього вічне життя є і в інших людей.

І як пише Рамбан[9], що це причина, з якої Мошіах не може померти: він пояснює, що смерть виникла через гріх Дерева пізнання, і «оскільки всі згодні, що гріх Адама га-Рішона і покарання за нього будуть скасовані в дні Мошіаха, тому після того, як прийде Мошіах, смерть буде скасовано для всіх нас, а в самому Мошіаху вона скасована повністю». Рамбан наводить як доказ і вірш, що стосується Мошіаха: «Життя просив він у Тебе — Ти дав йому довготу днів навіки і назавжди»[10][11].

Вічне життя в сьомому поколінні

Усі покоління не були поколінням Визволення, і глава покоління — Мошіах покоління — не був остаточним Мошіахом, і тому в них був відхід зі світу.

Але в нашому поколінні — сьомому поколінні — поколінні Визволення, Ребе оголосив, що оскільки бірур світу вже завершено, у наші дні глава покоління удостоюється вічного життя, бо він приводить до досконалості поєднання «вищих і нижчих» — «світел і посудин», тобто поєднання «душі» і «тіла», і все це досконалим і вічним чином[12].

Мудреці, благословенної пам'яті, встановлюють, що люди помруть за одну годину до воскресіння мертвих і тоді постануть знову, на підставі сказаного «Бо порох ти і в порох повернешся»[13], але Ребе каже[14], що це здійснюється через духовне служіння «І душа моя буде як порох для всіх»[15]; це причина того, що можливе становище, за якого не доведеться помирати перед воскресінням мертвих, а всі люди покоління перейдуть живими до Визволення — без перерви в проміжку[16].

Внутрішній зміст обітниці

У маамарі на цей вірш від 5725 року (1964/1965) Ребе докладно роз'яснює суть обітниці.

Коли світ було створено, він був створений увесь сповнений добра і без зла, а отже, і без поняття смерті; але після гріха Адама га-Рішона зло зійшло у світ, виникла можливість смерті, і вічне життя припинилося[17].

Оскільки матеріальне життя пов'язане з духовним життям і залежить від нього, то, коли людина накликала на себе через гріх духовну смерть, виникло й існування матеріальної, фізичної смерті.

Під час Дарування Тори «припинилася скверна Ізраїлю» і були скасовані кліпа і зло, як у стані світу до гріха Дерева пізнання, але після гріха золотого тельця зло і смерть повернулися і зійшли у світ удруге[18].

У прийдешньому майбутньому здійсниться обітниця «І дух нечистоти усуну з землі», і скасується існування смерті.

Наші діяння і служіння

Через те, що ненавидять зло досконалою ненавистю[19].

Місто-сховище під час Визволення

Щодо додавання міст-сховищ у прийдешньому майбутньому, попри те що не буде існування вбивства і смерті, див.:

Основна стаття – Місто-сховище

Зовнішні посилання

Як готуються до вічного життя? — відеоурок рава Залмана Нотіка

Статті на сайті קישור לאתר הגאולה

Див. також


Примітки

  1. ^ «Дерех міцвотеха», заповідь ціціт, та в інших місцях.
  2. ^ Трактат Сука, аркуш 52
  3. ^ Рабейну Бах'є, Берешит 11, 10. «Кітвей га-Рамбан», т. 1, с. 326. «Тікуней Зогар», аркуш 133. «Яарот дваш», ч. 2, тижнева глава «Бегаалотха», 11, 26, драша 4.
  4. ^ «Оцар га-мідрашім», т. 2, розд. 10. «Ялкут Шимоні», ремез 621.
  5. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», Бемідбар, «Хукат». «Маамарей Мітлер Ребе — Кунтресім», с. 352. «Торат хаїм», тижнева глава «Ваєхі», 106а.
  6. ^ «Маамарей Алтер Ребе», «Невіїм», с. 60, маамар, що починається словами «Ле-марбе га-місра». «Торат хаїм», тижнева глава «Ваєхі», 106а. «Маамарей Мітлер Ребе — Кунтресім», с. 352. «Маамарей Мітлер Ребе», Бемідбар, «Хукат».
  7. ^ «Лікутей сіхот», т. 33, «Хукат», сіха 1
  8. ^ «Сефер га-сіхот» 5752, т. 1, с. 107.
  9. ^ Диспут Рамбана, розділ 39.
  10. ^ Тегілім 21, 5.
  11. ^ Вічність Мелех га-Мошіаха קישור לאתר חב"ד - אור אין סוף
  12. ^ «Двар малхут» Бо, «Сефер га-сіхот» 5752, т. 1, с. 283 і далі.
  13. ^ Берешит 3, 19.
  14. ^ «Гітваадуйот» 5748 року (1987/1988), т. 4, с. 112.
  15. ^ У примітці там (95) він пояснює: «Як каже кожен наприкінці кожної молитви (тричі на день, а тричі — це хазака) — стоячи перед Царем над царями царів, Святим, благословенний Він, і, безсумнівно, його слова тоді — у досконалій істині».
  16. ^ «Гітваадуйот» 5750 року (1989/1990), т. 4, с. 125: «І переходять, без жодної перерви, від нашого нинішнього життя до вічного життя».
  17. ^ Так розуміється і продовження віршів, що висловлює побоювання, що Адам га-Рішон, після того як узяв від Дерева пізнання (і спустив зло у світ), візьме також від Дерева життя, оскільки тоді виникло б становище, за якого є зло у світі і є також вічність цього зла.
  18. ^ «Маамарей Мітлер Ребе», Берешит, т. 1, с. 308.
  19. ^ Маамар, що починається словами «Біла га-мавет ла-нецах», 5725, «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці