«Двар малхут» Кі таво
| " | І навіть коли йдеться про одну думку, мовлення чи дію, що видається менш цінною порівняно з рештою його думок, мовлення чи дій, — але коли він як слід поміркує над тим, що й ця думка, мовлення чи дія є частиною «бікурім», які приносять до Храму, перед Г-сподом, Б-гом твоїм, — і коген, який буде в ті дні, спостерігає за кожним його рухом, — безсумнівно, він старатиметься й зміцнюватиметься в тому, щоб кожна найменша річ, кожна подробиця його поведінки чинилася з повною увагою й обережністю | " |
– Сіха Шабату тижневої глави «Таво» 5751. Пункт 13. | ||
«Двар малхут» Таво — сіха, яку Ребе виголосив у святий Шабат тижневої глави «Таво», 21 елула 5751 (31 серпня 1991)[1].
Сіха присвячена роз'ясненню гідності й значущості єврея, оскільки він — «бікурім» для Всевишнього, і значущості його служіння.
Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».
Передісторія
Ця сіха — частина низки сіхот Ребе, виголошених у той період, на тему власної суті єврея та його Б-жественної душі.
У сіхі, яку Ребе виголосив у попередній Шабат, він говорив про суть єврея, що він — «єдине буття з Його, благословенного, єством і сутністю, Ісраель і Святий, благословенний Він, — кула хад»[2], і також у сіхі цього Шабату: «мета всієї Тори й заповідей — щоб у єврея .. відкрито відчувалося, що він — „бікурім“ — будучи одним цілим зі Святим, благословенний Він».
Так само і в сіхот зими 5752 року (1991/1992): «У прийдешньому майбутньому побачать на ділі й відкрито справжнє буття Ізраїлю, сутність душі, яка єдина з Його, благословенного, сутністю та єством»[3], «Початок служіння — знати, що він воістину єдиний з Ацмут у-мегут»[4].
Зміст сіхи
- Вступні запитання.
1. Чому заповідь про бікурім було обрано вступом до всієї тижневої глави, загальний зміст якої — союз між Всевишнім та Ізраїлем про виконання Тори й заповідей.
2. Чому тижнева глава називається «Таво» — словом, що говорить про вступ до Країни, який є лише вступом до змісту всієї глави — виконання заповіді про бікурім і заповідей загалом.
- Перше й основне пояснення змісту бікурім. Мета Тори й заповідей.
Всеосяжне пояснення внутрішнього змісту заповіді про бікурім відкривається вступом (у пункті 2) про зовнішній зміст заповіді про бікурім — найглибший вираз вдячності Всевишньому й відчуття того, що Всевишньому належить земля і все, що наповнює її. І наші матеріальні справи, що перебувають, на перший погляд, у нашому володінні, — їхнє місце перед Всевишнім у Храмі. Зовнішній зміст заповіді відповідає її внутрішньому змісту (докладно роз'ясненому в пункті 3 — центральному пункті цього пояснення) — про те, що Ізраїль передував усім справам світу, як первоплоди, оскільки в очах Всевишнього Ізраїль — мета створення світу. І тому кожен із них, у якому б становищі він не перебував, і кожна найменша подробиця його життя, одна його думка, мовлення чи дія, навіть у буденних справах, — найдорожче в очах Всевишнього і найближче до Нього. І тут знову повертаються (у пункті 4) до заповіді про бікурім у простому значенні, що виражає той самий глибокий зв'язок між Ізраїлем і Всевишнім, тому і його матеріальні справи, і плоди його поля — їхнє місце перед Всевишнім у Храмі. Цим ми також зможемо відповісти (у пункті 5) на перше запитання, яким відкрилася сіха. Тора й заповіді прийшли, щоб зв'язати єврея, який перебуває в матеріальному світі, зі Всевишнім, благословенний Він, і це також зміст заповіді про бікурім — глибокий зв'язок матеріального єврея зі Всевишнім. І тому вона підходить як вступ до цієї тижневої глави, щоб виразити мету союзу про виконання Тори. Пункти 6-9. Поглиблення пояснення. Бікурім — основа Тори й заповідей. Досі було роз'яснено, що єврей — «бікурім» щодо всіх справ світу. Глибше з'ясовується, що єврей — «бікурім» і щодо Тори. Тут приходить (у пункті 6 — центральному пункті поглибленого пояснення) всеосяжне пояснення, що точно роз'яснює співвідношення між Ізраїлем і Торою, наприкінці якого йде висновок, що і єврей, який із різних причин не пов'язаний відкрито з Торою, — в усіх відношеннях «бікурім» і пов'язаний зі Всевишнім сутнісним зв'язком. А Тора приходить лише розкрити цей зв'язок і привести його до вираження. У наступних пунктах (7-8) ідея пов'язується з читанням над бікурім — віршами, що говорять про зв'язок між Ізраїлем і Всевишнім ще до Дарування Тори. А також у зв'язку із законом, що бікурім потребують посудини, — що натякає на матеріальне тіло єврея. Тут (у пункті 9) ми знову повернемося до першого вступного запитання і тепер зрозуміємо, що бікурім становлять основу Тори й заповідей. Бікурім виражають сутнісний зв'язок між Ізраїлем і Всевишнім, який Тора приходить лише розкрити.
- Додаткова вказівка зі змісту бікурім — кожна мить значуща.
Далі (пункт 10) іде додатковий висновок із вищевикладених пояснень про найважливішу гідність єврея: кожна точка в його житті надзвичайно важлива для Всевишнього, тому кожна мить його життя сповнена найглибшого сенсу. Із цього зрозуміло, як можна вимагати від нього служіння (про яке сказано у зв'язку із заповіддю про бікурім) — «щодня хай будуть вони в очах твоїх як нові». Тут ми повернемося (у пункті 11) до другого запитання на початку сіхи. Назва тижневої глави «Таво» має, щоправда, значення лише підготовки до виконання заповідей, але в єврея, кожна подробиця життя якого така значуща, і вступ, і підготовка мають значення самі по собі.
- Зв'язок із часом, і дія — головне (1).
Місяць елул також виражає найближчий зв'язок між євреєм і Всевишнім, сутнісний зв'язок (бікурім), що приводить його до виконання Тори й заповідей на ділі. Відповідно, і звіт душі в цьому місяці має бути таким, як належить бікурім, — звіт душі про кожну окрему думку, мовлення й дію.
- Пункт 14. Дія — головне (2) — особливе — щодо Геули.
З усього вищесказаного є також особливий урок щодо Геули. Наскільки велика сила молитви єврея, щоб привести Геулу, і наскільки бажання єврея Геули єдине з бажанням Всевишнього, який, безсумнівно, пошле її нам негайно, просто зараз.
Зовнішні посилання
- Сіха: Відредагована (їдиш) • Переклад святою мовою • Текстова версія • Невідредагована — сіха і щоденник
- Рав Хаїм-Йосеф Гінзбург, «Двар малхут» до Шабату тижневої глави «Кі таво»: яка справжня сутність кожного єврея?

Примітки
- ^ Сіху було відредаговано Ребе їдишем.
- ^ Пункт 6 у сіхі Шабату тижневої глави «Кі теце» 5751.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Толдот» 5752.
- ^ Рашей дварім сіхи Шабату тижневої глави «Ваякгель» 5752.