Кунтрес «Бейт рабейну ше-бе-Бавель»


Кунтрес про те, що малий Храм — це «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» (або скорочено «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», або «Кунтрес Бейт Рабейну») — кунтрес, виданий Ребе Мелех га-Мошіахом на виході Шабату тижневої глави «Ваєра», 18 хешвана 5752 (26 жовтня 1991), «відредагований», присвячений гідності дому 770 — місця провідника покоління, який є Мошіахом покоління[1]. Кунтрес було надруковано 20 хешвана, і того самого дня Ребе взяв його з собою в поїздку до Огелю. Від моменту виходу кунтресу Ребе тримав його у своєму сидурі[2] і, наскільки відомо, ніколи його звідти не виймав.
У кунтресі Ребе роз'яснює суть і гідність бейт-мідрашу і синагоги «770» як «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», у якому перебуває Шхіна після зруйнування Храму.
Особливі висловлювання в кунтресі
Особливі висловлювання про чудесність місця, в якому молився і звідки діяв Ребе Раяц в останні десять років свого життя в цьому світі, тощо були сказані ще до друку кунтресу. Так, наприклад, Ребе сказав у Шабат тижневої глави «Гаазіну» 5750 року (1989/1990), що «оскільки це дім Святого, благословенний Він, — то, безумовно, мій святий тесть, Адмор (разом з усіма праведниками), перебуває в тому самому місці, де перебуває Святий, благословенний Він»!
Новизна й унікальність кунтресу «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» — у вимірі вічності, який Ребе надає цьому святому дому: після того як Ребе встановлює, що в «Бейт Рабейну» у Вавилоні є перебування і розкриття Шхіни, подібне до перебування і розкриття Шхіни в Храмі, і що з цього місця перебування і розкриття Шхіни поширюється на всі святі місця в усьому світі, а цей дім називається «Тальпійот» — до нього звернені всі уста, як до Храму.
Ребе додає і каже, що головне призначення «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» — це Геула і збирання всіх синагог у Землі Ізраїлю, — адже це місце самого [=власне] майбутнього Храму, і в ньому розкриється майбутній Храм, і звідти він повернеться до Єрусалима.
Тим самим Ребе фактично встановив, що до тієї миті, коли зійде Третій Храм, з'єднається з «770» і продовжить разом із ним шлях до Єрусалима, — «770» і далі залишається головним малим Храмом часу вигнання, в якому перебуває і розкривається Шхіна подібно до її перебування в Храмі в Єрусалимі.
Є й інші явні висловлювання про його святу вічність у цьому місці: «Постійне місце „Бейт Рабейну“, синагога і бейт-мідраш його, центр Любавичів упродовж останніх десяти років (цілого періоду) („все йде за завершенням“) мого святого тестя, Адмора, провідника нашого покоління, за його життя в цьому світі, — і також після його відходу з життя святість не сходить зі свого місця, і навпаки, за принципом „підносять у святості“, „додаючи і продовжуючи“, аж до приходу праведного Визволителя». І далі: «Робота з поширення Тори та юдаїзму і джерел назовні з „Бейт Рабейну“ („770“) триває і розвивається з великим піднесенням і з більшою силою.. Виходить, що „Бейт Рабейну“ („770“) перебуває на рівні „Тальпійот“, „пагорба, до якого звернені всі уста“, понад ювілей років (5700–5750), „навіки“».
Центральне місце в роз'ясненні кунтресу посідає той факт, що провідник покоління, про якого йдеться в ученні хасидуту, — це Мошіах і визволитель Ізраїлю в поколінні; Ребе роз'яснює це згідно з хасидутом[3] і згідно з нігле[4], зокрема наводячи слова «Сдей хемед» про припущення в кожному поколінні, хто гідний бути Мошіахом[5].
У зв'язку з цим Ребе робить новий висновок: як підготовку до будівництва Третього Храму Мошіах будує малий Храм на своєму місці під час вигнання, як натякається в словах Рамбама[6]; звідти виходить світло всьому світові через поширення джерел хасидуту і перетворення всього світу на Землю Ізраїлю, звідти він проголошує звістку про Визволення в «годину, коли приходить Мелех га-Мошіах», як сказано в Мідраші[7], що Мошіах проголошує звістку про Визволення з «даху Храму»: Храм на рівні «даху» — це Храм поза Землею Ізраїлю, яка не свята, як Земля Ізраїлю, подібно до різниці між дахом Храму і самим Храмом, адже «дахи не були освячені». У примітці 92[8] Ребе пише: «І слід зазначити, що „Бейт Мошіах“ у гематрії — „парацта“ (770). І вникни».
Див. також
Зовнішні посилання
- Кунтрес і пов'язані з ним публікації
- «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»
- «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» — текстова версія
- «Кунтрес Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» з роз'ясненням для тих, хто шукає Б-га
- «Частковий список правок до кунтресу» — копія частини правок Ребе до сіхи, внесених його святою рукою, що зберігаються в мецената рава Йосефа-Іцхака Гутніка
- «Храм у Вавилоні» — сіха з розшифровками, щоденниками і статтями, пов'язаними з кунтресом
- Кунтрес у перекладі англійською — оригінальний текст івритом і навпроти нього переклад англійською
- Велике одкровення, розкрите 20 хешвана 5752 (28 жовтня 1991): кунтрес «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», на сайті «Лахлухіт геулатіт»

- הקונטרס מתורגם ללשון ספרדי
- Діти та підлітки
- «Двар малхут ла-ноар», адаптований стислий виклад сіхи
- Наш Храм — положення кунтресу в адаптації для дітей, видання «Махане Мошіах», 5772
- Стислий виклад кунтресу в адаптації для дітей
(посилання не працює)
- Медіа
- Подкасти на тему кунтресу «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель». Рав Моше Корнвіц, рав Менахем-Мендл Фрідман, рав Шнеур-Залман Бергер і рав Шабтай Вайнтрауб

- Урок за кунтресом «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель», який веде рав Зімроні-Зеліг Цик
- Мошіах розкриється в Брукліні: пісня про кунтрес «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель»
- Ребе тримає кунтрес «Бейт Рабейну ше-бе-Бавель» дорогою до Огелю

- Рав Моше Корнвіц, «Вуха, щоб чути», подкаст виробництва всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот», елул 5783 (серпень–вересень 2023)

- Рав Менахем-Мендл Фрідман, «Вуха, щоб чути», подкаст виробництва всесвітнього «Ігуд талмідей га-єшивот», елул 5783 (серпень–вересень 2023)

Примітки
- ^ Пункт 4 у кунтресі
- ^ Там часом ненадовго кладуть різні видання, що вийшли з друку.
- ^ Оскільки душа Мошіаха — це рівень загальної єхіди, а провідник покоління — це все, що охоплює всіх синів Ізраїлю, в яких є приватні іскри Мошіаха
- ^ Зі слів Гемари: «Якщо [Мошіах] із живих — такий, як Рабейну га-кадош», — провідник покоління
- ^ Примітка 59 у кунтресі
- ^ Точніше, за його формулюванням у «Законах про царів»: «і збудує Храм на його місці»
- ^ «Ялкут Шимоні», Єшаягу, ремез 499
- ^ Яке Ребе додав своєю святою рукою