Пурим




Свято Пурим є одним зі свят Ізраїлю, встановленим мудрецями в період, що передував побудові Другого Храму, і згадуваним у Танаху в Мегілат Естер (Сувої Естер). У більшості місць у світі воно припадає на день 14 адара, а в містах, оточених муром від часів Єгошуа бін Нуна, як-от Єрусалим, свято припадає на день 15 адара. Переддень свята, 13 адара, є постом Естер, яким постила цариця Естер, і мудреці встановили для наступних поколінь постити на згадку про диво.
Свято встановлено на згадку про диво, яке вчинив для нас Всевишній під час Вавилонського вигнання, між зруйнуванням Першого Храму і побудовою Другого Храму, під владою Ахашвероша, врятувавши єврейський народ від указу Гамана винищити народ — чоловіків, жінок і дітей. Порятунок, який стався завдяки діям Мордехая-юдея і цариці Естер.
Для свята встановлено чотири особливі заповіді: читання Мегіли вночі й удень, трапеза і бенкет, мішлоах манот і подарунки бідним, а крім того, читання Тори уривка про стирання Амалека, промовляння «Ве-аль га-нісім» у молитві та в благословенні після їжі і заборона надгробної промови і посту. Також у ньому є численні звичаї — такі як костюми, биття Гамана, пиття «ад де-ло яда» та інші. Ребе закликав до мівцо Пурим, у рамках якого хасиди Хабаду дають якомога більшій кількості євреїв удостоїтися заповідей свята.
Особливим чином радість свята Пурим встановлено в галахі як радість необмежену — «ад де-ло яда», на відміну від радості інших свят, яка обмежена. Ця радість випливає з гідності Ізраїлю, який і в період темного вигнання, як за днів Мордехая і Естер, пробудився з власної волі й обрав з'єднатися зі Всевишнім із самопожертвою. Через особливу гідність пуримської радості це свято буде єдиним, яке не скасується в майбутньому, за днів Мошіаха.
Його джерело
Історична передісторія
Основна стаття – Мегілат Естер (Сувій Естер)
Передісторія днів Пурима належить до періоду, коли євреї перебували у Вавилонському вигнанні після зруйнування Першого Храму у 3338 році. Наприкінці цього вигнання, у 3392 році[1], євреї перебували під владою Ахашвероша, царя Персії. Внаслідок страти[2] цариці Вашті Ахашверош узяв за дружину царицю Естер, яка була єврейкою ця подія була завчасним зціленням для скасування указу, виданого через багато років.
Через роки, у 3404 році, вельможа Ахашвероша — Гаман кинув пур — «жереб» — на день, у який буде виконано указ про винищення євреїв у всьому Перському царстві, царстві Ахашвероша. Жереб випав на день 13 адара, причиною указу був його гнів на Мордехая-юдея, який порушив наказ кланятися йому, оскільки згідно з роз'ясненням мудреців[3] у цьому поклонінні була заборона ідолопоклонства.
Диво порятунку сталося внаслідок молитов і постів, які чинили сини Ізраїлю, за клопотання Естер перед царем, які призвели до того, що указ обернувся проти них самих, тож замість страти Мордехая-юдея і всього його народу повісили Гамана і десятьох його синів на дереві, а в день указу євреї стали на захист свого життя, і все обернулося так, що вони вбивали своїх ненависників у всіх містах у день 13 адара, а в столиці Шушан додали вбивання ненависників також і в день 14 адара.
Встановлення дня
Встановлення дня Пурима докладно описано в Мегілат Естер (Сувої Естер)[4]:
І записав Мордехай ці події, і розіслав листи до всіх юдеїв, які в усіх областях царя Ахашвероша, до близьких і до далеких. Щоб установити їм святкувати день чотирнадцятий місяця адара і день п'ятнадцятий його щороку...зробити їх днями бенкету й веселощів і посилання дарунків одне одному та подарунків бідним. І прийняли юдеї те, що почали робити, і те, що написав їм Мордехай. Установили й прийняли юдеї на себе, і на нащадків своїх, і на всіх, хто приєднується до них, невідмінно святкувати ці два дні за написаним про них і в їхній час щороку. І дні ці згадуються і святкуються в кожному поколінні, у кожній родині, у кожній області й у кожному місті, і дні цього Пурима не припиняться серед юдеїв, і пам'ять про них не зникне в нащадків їхніх.
І написала цариця Естер, дочка Авіхаїля, і Мордехай-юдей з усією силою, щоб підтвердити цей другий лист про Пурим. І розіслав листи до всіх юдеїв, у сто двадцять сім областей царства Ахашвероша, зі словами миру та істини. Щоб установити ці дні Пурима в їхні терміни, як установив для них Мордехай-юдей і цариця Естер і як установили вони для себе і для нащадків своїх про пости і про волання їхнє. І повеління Естер підтвердило ці події Пурима, і було записано в книгу:
З вивчення змісту віршів видно, що у встановленні свята були етапи й різні дії, здійснені Мордехаєм і Естер. «І записав Мордехай» «і розіслав листи», а після цього знову «І написала Естер..щоб підтвердити лист...другий» і знову «І розіслав листи» «І повеління Естер підтвердило.. і було записано в книгу».
Раші пояснює, що написання Мегіли здійснив Мордехай, і в цьому сенс вірша «І записав Мордехай». А крім того, він розіслав листи в розсіяння Ізраїлю, щоб дотримувалися свята Пурим щороку.
З написаного Естер згідно з Раші випливає, що не було додаткової справи, крім того, що через рік вона знову надіслала ще один лист, щоб підтвердити й зміцнити дні Пурима в усіх їхніх подробицях. Проте Ібн Езра пояснює, що розсилання листів було тому, що листи Мордехая не були прийняті євреями, а оскільки вона була царицею, то її слова були прийняті євреями краще[5].
А її слова, записані в книгу («І повеління Естер.. і було записано в книгу»), Раші пояснює як додаткове обговорення щодо встановлення Мегіли книгою з 24 книг Танаху. А згідно з тлумаченням Ібн Езри, це книга, подібна до Мегіли, яку написала Естер про ці дні, проте вона втрачена.
Заповіді свята та його звичаї

Заповіді свята
- Читання Мегіли — до заповідей дня належить слухання читання Мегілат Естер (Сувою Естер) як уночі, так і вдень. І перед ним промовляють два благословення. Заведено читати Мегілу в порядку молитви вночі після молитви Маарив, а вранці після читання Тори після Шахарит.
- Мішлоах манот — мішлоах манот є однією із заповідей свята, згадуваною в Мегілат Естер (Сувої Естер)[6]: «і посилати дарунки одне одному». Обов'язок заповіді полягає в тому, щоб надіслати щонайменше дві порції їжі, на кожну з яких різне благословення, щонайменше одній людині — чоловік другові, а жінка подрузі. Правильно робити це через посланця.
- Подарунки бідним — подарунки бідним є однією із заповідей свята, згадуваною в Мегілат Естер (Сувої Естер)[6]: «і посилати дарунки одне одному та подарунки бідним». Обов'язок заповіді полягає в тому, щоб дати щонайменше двом біднякам подарунки грошима, у сумі, на яку вони зможуть купити мінімальну святкову трапезу для кожного з них. Рамбам[7] пише, що в цій заповіді слід примножувати більше, ніж у мішлоах манот і в трапезі.
- Бенкет і веселощі — бенкет і веселощі є головною заповіддю свята. Загалом обов'язок заповіді полягає в тому, щоб пити й веселитися протягом усього дня, який установлено в Мегілі[6] як «дні бенкету й веселощів»; але головне в ній — у трапезі, час якої вдень у Пурим. Мудреці встановили, що обов'язок пиття вина в Пурим — «доки не перестане розрізняти між проклятим Гаманом і благословенним Мордехаєм». Ребе додав, що той, чий вік менший за сорок, на кого поширюється заборона казати лехаїм, нехай сп'яняє себе Торою Пурима, доки не перестане розрізняти між щаблем проклятого Гамана і щаблем благословенного Мордехая.
Порядок молитви
Текст «Ве-аль га-нісім»
|
|---|
|
"וְעַל הַנִּסִּים וְעַל הַפֻּרְקָן וְעַל הַגְּבוּרוֹת וְעַל הַתְּשׁוּעוֹת וְעַל הַנִּפְלָאוֹת שֶׁעָשִׂיתָ לַאֲבוֹתֵינוּ בַּיָּמִים הָהֵם בִּזְּמַן הַזֶּה:" / "Ве-аль га-нісім, ве-аль га-пуркан, ве-аль га-гвурот, ве-аль га-тшуот, ве-аль га-ніфлаот, ше-асіта ла-авотейну ба-ямім га-гем бі-зман га-зе:" / "І за чудеса, і за визволення, і за могутні діяння, і за спасіння, і за дивовижні діяння, які Ти вчинив для батьків наших у ті дні, у цей час:" |
- Перед молитвою Маарив і молитвою Шахарит заборонено їсти, доки не прочитають Мегілу[8].
- У кожній із молитов свята додають у благословення «Модім» молитви «Шмоне есре» молитву «Ве-аль га-нісім... Бі-мей Мордехай ве-Естер...» (див. рамку) оголошувати про це не можна інакше як постукуванням по столу, і бажано, щоб один із габаїв, коли дійде до цього уривка, промовив його вголос; людина, яка забула сказати «Ве-аль га-нісім», якщо згадала до того, як сказала «Благословен Ти, Г-споди», скаже його на цьому місці. А якщо після згадування Імені Всевишнього — скаже перед «Іг'ю ле-рацон».
- Також у благословенні після їжі кажуть Ве-аль га-нісім (у благословенні після їжі, якщо забув, то, коли дійде до Га-Рахаман, скаже «Милосердний, Він учинить нам чудеса, як учинив батькам нашим у ті дні в цей час, за днів Мордехая і Естер...»)[9].
- Не кажуть «Таханун» і «Е-ль ерех апаїм» у молитві.
- У молитві Шахарит свята читають у Торі в тижневому розділі «Бешалах» уривок про стирання Амалека (Шмот 17, 8-16), до Тори викликають трьох, і кожному читають три вірші; слова «зехер Амалек» слід прочитати із сеголем («зехер») і з цейре («зейхер»), причому сеголь читають раніше за цейре. Так слід чинити як у Пурим, так і в тижневий розділ «Бешалах»[10]. Також той, хто не чув розділу «Захор», може виконати обов'язок читанням Тори, також можна дати половину шекеля, якщо не дали в піст Естер[11].
- У це свято не кажуть Галель, попри диво, яке в ньому сталося. У Гемарі[13] наводиться кілька причин цього:
- Тому що не кажуть «Галель» про диво, яке сталося в діаспорі.
- Читання Мегіли саме по собі вважається «Галелем».
Мівцо Пурим
Основна стаття – Мівцо Пурим
Ребе вказав радувати якомога більше євреїв радістю свята й давати їм удостоїтися заповідей, яких у ньому дотримуються. Відповідно, хасиди Хабаду намагаються дістатися цього дня до будь-якого можливого місця, щоб прочитати Мегілу й виконати заповіді мішлоах манот і подарунків бідним із кожним євреєм. Це мівцо Ребе заснував у 5721 році (1960/1961), коли звернувся з листом до всіх установ вийти на це мівцо.
Звичаї Пурима

- Костюм — один зі звичаїв полягає в тому, що діти вдягають костюм; причина звичаю — примножити радість і символізувати, що й коли єврей грішить, це лише «зовнішній костюм», як було в Пурим (коли народ Ізраїлю насолоджувався трапезою Ахашвероша).
- Биття Гамана — у Пурим слід стирати Гамана, який був із нащадків Амалека; стирання здійснюється за допомогою шуму, коли згадують його ім'я в Мегілат Естер (Сувої Естер), за допомогою тріскачки.
- Пуримські гроші — у Пурим заведено також давати дітям «пуримські гроші».
У містах, оточених муром

Міста, оточені муром від часів Єгошуа бін Нуна, — це міста, про які існує переказ, що свідчить, що за часів Єгошуа бін Нуна, під час завоювання Землі (у 2489 році), вони були оточені муром. Єдиним достеменним містом, яке було тоді оточене муром, є місто Єрусалим, проте існує багато міст, щодо яких побоюються, що, можливо, вони були тоді оточені муром, наприклад: Цфат, Тверія, Акко та інші.
Це питання створює практичну відмінність щодо святкування днів Пурима, оскільки міста, оточені муром, святкують його в Шушан Пурим.
Ребе вказав раву Танхуму Дуніну святкувати через сумнів у місті Хайфі Пурим обидва дні.
Згідно з правилом «І світ Він вклав у їхнє серце»[14] і роз'ясненням цього у вченні хасидуту, що всі речі світу дані в людині[15], у служінні Всевишньому є аспекти міст, оточених муром, і неукріплених міст[16].
Пурим мешулаш
Основна стаття – Пурим мешулаш
Коли Пурим припадає на день Шабату, заповіді свята розподіляються на три дні: п'ятницю, Шабат і неділю. За календарних поєднань єврейського календаря, прийнятого в наш час, така ситуація можлива тільки у свято Пурим у містах, оточених муром, що припадає на 15 адара, оскільки 14 адара, коли святкують Пурим в інших містах, не може випасти на Шабат. За такого календарного поєднання свято називають «Пурим мешулаш».
Порядок заповідей у Пурим мешулаш такий:
- У п'ятницю, 14 адара — читають Мегілат Естер (Сувій Естер) і дають подарунки бідним.
- У Шабат, 15 адара, — до читання Тори для мафтіра додають особливе читання для Пурима і моляться з молитвою «Ве-аль га-нісім».
- У неділю, 16 адара — влаштовують пуримську трапезу і надсилають мішлоах манот.
Разом із тим Ребе закликав і в неділю додавати й давати подарунки бідним[17].
За такого календарного поєднання Ребе вказав об'єднатися з мешканцями Єрусалима у виконанні відповідних звичаїв Пурима та в додаванні в агават Ісраель у Шабат і в неділю, у проведенні зібрань для дітей тощо[17].
Пурим мешулаш є порівняно рідкісною подією, що трапляється лише в 11% років, у ті роки, коли перший день Песаху випадає на неділю. За роки від початку проводу Ребе Пурим припадав на таке календарне поєднання в роки: 5710, 5714, 5734, 5737, 5741, 5754, 5761, 5765, 5768, 5781, 5785 і 5805.
Пурим катан
Основна стаття – Пурим катан
Коли рік є високосним роком і є два місяці адар, свято Пурим святкують у другому місяці (який називають адар II), а 14 адара I називається Пурим катан, і в нього святкують лише влаштуванням особливої трапези[18] і непромовлянням Таханун.
Пурим у прийдешньому майбутньому
Основна стаття – Скасування свят у прийдешньому майбутньому
Сказали мудреці[19], і так само встановлено як галаху в Рамбама[20], що, хоча всі свята скасуються за днів Мошіаха, свято Пурим не скасується. І також, хоча всі книги Пророків і Писань тоді скасуються, Мегілат Естер (Сувій Естер) залишиться вічною (і так само закони в Усній Торі).
Про значення скасування багато міркували в книгах великих Ізраїлю; а у вченні хасидуту роз'яснюється, що мається на увазі не повне скасування, хай Б-г боронить, а те, що порівняно з великою радістю й дивовижним Б-жественним світлом, яке буде в прийдешньому майбутньому, не буде місця радості свят, розкриття Б-жественного світла в яких обмежене відносно того, що розкриється тоді. Подібно до слів мудреців[21] «шрага бе-тігра май агні» [-світло свічки опівдні, яка його цінність?]. Проте свято Пурим не скасується й тоді, оскільки радість і Б-жественне розкриття в ньому необмежені, і тому й у майбутньому воно відчуватиметься.
Причина цього в тому, що події свята Пурим сталися саме під час вигнання, коли Б-жественне світло не світить відкрито, і все ж сини Ізраїлю стояли твердо і з самопожертвою; тому свято, що настало внаслідок цього, піднесеніше за інші свята, і Б-жественне світло, яке в ньому світить, — це світло необмежене[22].
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту пояснюється, що є глибокий зв'язок між Пуримом і Йом Кіпуром, що виявляється навіть у назві Йом га-Кіпурім, яка є «Кі-пурім» — як Пурим, як написав Алтер Ребе:«Пурим і Йом га-Кіпурім є одним аспектом; Йом Кіпурім означає як Пурим»[23]; Ребе пояснює, що Пурим навіть має більшу перевагу, ніж Йом Кіпур; спільне між ними те, що в обох є зв'язок із жеребом[24] (у Пурим — те, що Гаман кинув жереб, а в Йом Кіпур є жереб між двома козлами), який символізує щось вище за природу, так і Святий, благословенний Він у ці дні поводиться щодо нього вище за природу; проте тоді як у Йом Кіпур це здійснюється за допомогою посту й постування, у Пурим це робиться саме за допомогою пиття вина й радості[25]; також жереб Пурима значно піднесеніший за жереб Йом Кіпура, оскільки в Йом Кіпур жереб був про козлів — Всевишньому чи Азазелю, тоді як у Пурим жереб був про Самого Всевишнього чи про ситра ахра[26]..
У вченні хасидуту також пояснюється, що причина того, що Пурим названо за іменем пура — жереба, полягає в тому, що Гаман хотів пробудити звинувачення проти синів Ізраїлю на щаблі, що вищий за сходження, — жереба, проте оскільки обрання Ацмутом спрямоване саме на синів Ізраїлю, а обрання вище за жереб, то насправді свято Пурим названо саме цим іменем, оскільки саме в цьому виявляється піднесене розкриття Пурима — любов Всевишнього до синів Ізраїлю, яка в аспекті жереба[27].
Причина також того, що свято назване перською мовою, а не святою мовою, полягає в тому, щоб виразити, що й коли єврей займається буденними справами з неєвреєм, і тоді Святий, благословенний Він, поводиться з ним у спосіб, вищий за природу[28].
Бааль-Шем-Тов пояснив галаху, що «той, хто читає Мегілу у зворотному порядку, не виконав обов'язку», тим, що той, хто думає, що Мегіла є чимось історичним, а не сучасним, вважається таким, що ніби не читав Мегілу, оскільки вся суть Мегіли в тому, щоб пояснити нам, як поводитися і в наші дні; у вченні хасидуту пояснюється, що Пурим є єдиним святом, яке сталося у вигнанні, і воно приходить навчити нас, як поводитися у вигнанні: що й коли є приховування і не видно відкритого зв'язку між Святим, благословенним Він, та Ізраїлем, попри це внутрішній зв'язок між ними триває; «указ Гамана» спричинив розкриття зв'язку між ними, що з боку народу Ізраїлю спонукало їх повернутися до свого джерела й віддати душу, а з боку Святого, благословенний Він, — у тому, що Він урятував їх[29].
У Гемарі наводиться щодо вірша «І прийняли юдеї те, що почали робити» [30], що під час дарування Тори сини Ізраїлю прийняли Тору з примусу, проте в Пурим «знову прийняли її за днів Ахашвероша» — вони прийняли Тору наново з бажання[31]; у вченні хасидуту пояснюється, що мається на увазі не те, що під час дарування Тори вони прийняли Тору справді з примусу, а те, що Святий, благословенний Він, відкрився їм, і це те, що спонукало їх прийняти Тору, проте в Пурим Святий, благословенний Він, був у прихованні й утаєнні, і попри це вони обрали Святого, благословенний Він, і прийняли Тору наново[32].
Шабат після свята Пурим
Шабат впливає на всі справи тижня[33] і на Пурим. Від єврея вимагається додати в служінні Всевишньому в Шабат у речах, що стосуються Пурима, і передусім у виконанні Тори й заповідей у спосіб «ад де-ло яда» і з насолодою. Як коли він недостатньо потрудився у своєму особистому служінні у свято Пурим, так і коли діяв досконало[34].
Також завдяки «наданню сил» цього Шабату слід зміцнитися у виконанні десяти мівцоїм, кожне з яких пов'язане зі святом Пурим[35].
У товаристві наших Ребе, провідників поколінь
Свято Пурим було одним із постійних свят, у які Ребе Рашаб мав звичай проводити фарбрейнген із хасидами щороку[36], і так тривала традиція і в наступних поколіннях.
Через характер фарбрейнгену у свято Пурим у ці свята було багато розкриттів, і серед фарбрейнгенів, що проводилися впродовж років, було кілька фарбрейнгенів, які закарбувалися в пам'яті хасидів як виняткові події через особливі промови, виголошені на них нашими Ребе, провідниками поколінь, або через те, що сталося внаслідок них.
Нижче — частковий список:
- Пурим 5680 (4 березня 1920) — останнє свято Пурим із Ребе Рашабом, лише за два тижні до його відходу. Ребе Рашаб під владою більшовиків провів довгий фарбрейнген, що тривав 12 годин поспіль. У розпал фарбрейнгену увійшли солдати таємної поліції з оголеною зброєю, а Ребе Рашаб не збентежився і сказав «Скажемо хасидут, і вони скасуються», і почав промовляти маамар «Решит гоїм Амалек», який був останнім маамаром, що він сказав перед хасидами.
- Пурим 5681 (24 березня 1921) — попри те що Ребе Раяц перебував у смертельній небезпеці через стан свого здоров'я, Ребе проводив фарбрейнген протягом довгих годин. Цей фарбрейнген був першим фарбрейнгеном свята Пурим за час його проводу, і Ребе сказав хасидський маамар, що тривав дві з половиною години поспіль.
- Пурим 5687 (18 березня 1927) — попри явні погрози з боку людей таємної поліції, Ребе проводив фарбрейнген протягом 15 годин і різко виступав проти указів про єврейську освіту в Росії. Ребе навіть висловився, що кожен, хто має сина і віддасть його вчитися до шкіл Рад або євсеків, не проживе свого року. Посеред фарбрейнгену Ребе знепритомнів від сильного хвилювання, а після двох годин відпочинку повернувся до фарбрейнгену.
У Ребе[37]
- Пурим 5713 (1 березня 1953) — як виняток Ребе сказав 2 маамари під час фарбрейнгену і розповів небесну історію про подію часів Ребе Рашаба, а згодом стало відомо про раптову смерть Сталіна в ту саму годину[38].
- Пурим 5715 (8 березня 1955) — під час фарбрейнгену Ребе запропонував присутнім підняти праву руку, щоб узяти на себе випробування багатством.
- Пурим 5718 (6 березня 1958) (5718) — стиль фарбрейнгену відрізнявся від звичайного, і Ребе говорив із хасидами багато особистих промов, а частину з них навіть у стилі «мусару». Ребе також давав особливі благословення, і фарбрейнген тривав понад 9 годин.
- Пурим 5726 (6 березня 1966) — Ребе багато роздавав хасидам «лехаїм» протягом фарбрейнгену й звелів спорожнити всі пляшки, бо це час, коли «кожному, хто простягає руку, дають», і давав благословення всім, хто просив. Роздача «лехаїм» тривала й після закінчення фарбрейнгену, доки Ребе не ввійшов до свого дому[39].
- Пурим 5731 (11 березня 1971) — президент Шнеур-Залман Шазар відвідав наші святі двори й брав участь у читанні Мегіли, а після цього ввійшов на єхідут до Ребе, що тривав понад 4 години.
- Пурим 5736 (16 березня 1976) — Ребе публічно закликає у винятковому зверненні до постанови про «накладання тфілін де-Рат».
- Пурим 5741 (20 березня 1981) — випав на п'ятницю, і Ребе вийшов після молитви Мінха до «Малого залу», попросив зачинити двері й вікна і почав промовляти маамар, що починається словами «Ла-Єгудім гайта ора» [40].
Додаткова література
- Я почну говорити хасидський маамар, і вони скасуються, опис останнього свята Пурим у товаристві Ребе Рашаба в 5680 році (1919/1920), лише за два тижні до його відходу, тижневик «Кфар-Хабад» випуск 1848 сторінка 44
- Пурим нового Ребе, опис свята Пурим 5711 (22 березня 1951) у Ребе в перекладі з їдишу з газети «Форвертс», тижневик «Кфар-Хабад» випуск 1848 сторінка 49
- Коли Ребе оголосив «кожному, хто простягає руку, дають», опис днів Пурима в Ребе р. Менахема-Мендла Гронера, тижневик «Кфар-Хабад» випуск 1848 сторінка 25
- 10 хабадських фактів — особливі Пурими в Любавичах, тижневик «Бейт Мошіах» випуск 1205 сторінка 33
Свята Пурим у громадах Ізраїлю
Упродовж історії різні громади, що стояли перед великою небезпекою, святкували своє окреме свято порятунку подібно до свята Пурим, і їхні історії збереглися в єврейській традиції; нижче наводиться добірка для прикладу з випусків «Сіхот ла-ноар»:
- Кастильський Пурим
- Єменський Пурим (інша версія)
- Мстиславський Пурим
- Стамбульський Пурим
- Франкфуртський Пурим
- Триполійський Пурим
- Єгипетський Пурим (1) • (2)
- Хевронський Пурим
- Празький Пурим (1) • (2)
- Пурим Фоссано
Зовнішні посилання
- Мітка: Свято Пурим у світлі вчення хасидизму Хабад, на сайті «Хабад Лайв»

- Роздача кунтресу «Ве-ата тецаве» 5752
(посилання не працює) - Свято Пурим, закони і звичаї, статті та історії —
(посилання не працює) - Ребе у свято Пурим ● особливі фотографії —

- Диво Пурима 5751 (28 лютого 1991) — захоплива брошура «Ніфлаот ба-міфрац» — брошура про чудеса війни в Перській затоці —

- «Зараз наводить лад у Петербурзі», у журналі «У-ва-ото га-зман», с. 28, видання організації «Яфуцу»
- Не здавайся жеребу[41] хасидське усвідомлення про свято Пурим — рав Іцхак Арад
Різне
- Пуримські мобільні центри в Сдероті
—
(посилання не працює) - Мівцо Пурим 5768 року (21 березня 2008)
—
(посилання не працює) - Пуримський фарбрейнген р. Залмана Нотика і р. Хаїма-Шалома Дейча
—
(посилання не працює) - Суть свята Пурим згідно з хасидутом: особливий урок рава Йосефа-Цві Сегаля

- Статті в журналі «А хасідішер дергер»: При дворі Царя — Пурим із Ребе • Мівцо Пурим • Небесні справи — Пурим 5713 (1 березня 1953) • Легендарний Пурим — Пурим 5718 (6 березня 1958) (англійською)
- Пурим із Ребе, добірка відеопродукції, що висвітлює свято Пурим із Ребе впродовж років

(англійською)
- Рав Міхаель-Агарон Зелігсон, Маамари Ребе у свято Пурим, збірник «Гаарот у-біурім — Огалей Тора» випуск 1249 тижневий розділ «Пкудей» 5784 сторінка 19
- Рав Йосеф Кацман, Опис подій Пурима при дворі Ребе впродовж років (їдиш)
на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube - Рав Мендл Вехтер, Особливий урок до Пурима (їдиш)
на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Рав Міхаель Таєб, Хасидський Пурим | фарбрейнген
на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
Сіхот Ребе
- «Лікутей сіхот — Моадім» — Пурим

- Уривок із пуримського фарбрейнгену 5723
- Пуримський фарбрейнген 5733
—

- Уривок із пуримського фарбрейнгену 5732

- Пурим 5742 (9 березня 1982) у «Бейт хаєйну»
—

- Пуримський фарбрейнген 5747
—

- Фарбрейнген свята Пурим 5746 (25 березня 1986) у перекладі святою мовою

- Пурим 5749 (21 березня 1989) із Ребе


- Мегілат Естер (Сувій Естер) із коментарем «Шаарей мегіла» від Ребе — сайт HebrewBooks
- «Шаарей галаха у-мінгаг» «Евен га-езер» с. 158 (с. 154) — закон про читання Мегіли по телефону — сайт HebrewBooks
- «Торат Менахем» частина 5 до Пурима і свята Шавуот — сайт HebrewBooks
- Добірка «пуримської Тори», яку Ребе говорив упродовж років

Закони та звичаї
- «Галаха ле-маасе»: свято Пурим, відбиток із книги, видавництво «Махон галаха — Хабад»
- «Сефер га-мінгагім — Хабад» — свято Пурим, із розшифруванням посилань на джерела

- Добірка звичаїв Ребе до свята Пурим
у тижневику «Бейт Мошіах» випуск до Шабату тижневого розділу «Цав» 5776 - Добірка зі звичок Ребе до свята Пурим
- Рав Меїр Ашкеназі, Пурим за галахою
на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
- Готуємося до Пурима з «Махон галаха — Хабад», закони і звичаї Пурима з равом Шломо Гальперном

| Свято Пурим | ||
|---|---|---|
| Дні Пурима | Пурим катан · Шабат Захор · Піст Естер · Пурим · Шушан Пурим · Потрійний Пурим | |
| Заповіді Пурима | Мішлоах манот · Бенкет і веселощі · Подарунки бідним · Читання Мегіли · «Ве-аль га-нісім» | |
| Звичаї Пурима | На згадку про половину шекеля · Креплах · Маскарадний костюм · «Ад де-ло яда» · Вуха Гамана | |
| Мегілат Естер (Сувій Естер) | Ахашверош · Гаман · Естер · Мордехай-юдей · Бігтан і Тереш · Вашті · Харвона · Зереш | |
| Теми Пурима | Мівцо Пурим · Свято Пурим і Гакгель | |
| Пуримські фарбрейнгени | Пурим 5713 (1 березня 1953) · Диво мівцо Пурим 5736 (16 березня 1976) | |
| Нігуни Пурима | «Ва-єгі біймей Ахашверош» · «Шошанат Яаков» (1) · «Шошанат Яаков» (2) · «Шошанат Яаков» (3) · «Біймей Мордехай ве-Естер» · «Шошанат Яаков» (Ходаков) | |
Примітки
- ^ Книга «Цемах Давид», «Седер га-дорот», згідно з мідрашем «Седер олам» (і так само всі наступні дати).
- ^ Мегіла аркуш[потрібне джерело].
- ^ Мегіла аркуш 10б і так само в «Естер раба» 7 8.
- ^ Розділ 9, 20-32.
- ^ Ібн Езра на ці вірші.
- ^ 1 2 3 9, 22.
- ^ Закони Мегіли, розд. 2, закон 17.
- ^ «Шулхан арух» і Рама, § 682, п. 1, і «Шулхан арух» Алтер Ребе, зазначений вище в примітці 61.
- ^ Який закон для того, хто забув сказати «Ве-аль га-нісім» у молитві або в благословенні після їжі?
- ^ Згідно з «Сефер га-мінгагім», с. 32 і с. 73.
- ^ Календар «Колель Хабад» ,на думку «Маген Аврагама», § 694, це від початку приписаний час її давання.
- ^ «Гіткашрут», випуск 40, с. 18
- ^ Трактат «Мегіла» аркуш 14 сторона а
- ^ Когелет 3, 11.
- ^ «Лікутей Тора» Бемідбар 5, сторона б. «Ор га-Тора» друшім на Рош га-Шана с. 1321.
- ^ Сіха Шабату тижневого розділу «Тіса», 18 адара 5742 (13 березня 1982), «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 988. «Діврей Мошіах», збірник до Шабату тижневого розділу «Тіса» 5786, с. 9.
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот» т. 21, с. 489. Сіха Шабату тижневого розділу «Цав», Шушан Пурим 5741 (21 березня 1981).
- ^ Вислів Рами щодо Пурима катан, і наведено стосовно практики в календарі «Колель Хабад» на цей день.
- ^ Мідраш Мішлей, 9, 2. «Ялкут Шимоні», Мішлей, ремез 944.
- ^ Закони Мегіли розд. 2 галаха 18.
- ^ Хулін 60б.
- ^ Див. «Тора ор» Мегілат Естер (Сувій Естер) 94, а. 119, б. Маамар, що починається словами «Ла-Єгудім» 5626. 5712. Маамар, що починається словами «Легавін маамар Разаль коль га-моадім» 5716. Маамар, що починається словами «Коль га-моадім» 5721. Та інші.
- ^ «Тора ор» Мегілат Естер (Сувій Естер), 95, г
- ^ «Аль кен кару ла-ямім га-еле Пурим», 5713
- ^ «Торат Менахем» том 19, с. 186
- ^ «Торат шалом», сторінка 219, Пурим 5670 (25 березня 1910).
- ^ «Тому назвали ці дні Пурим», 5713.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 6, Пурим
- ^ «Маянотеха», Пурим, 5775 (5 березня 2015)
- ^ Естер, 9, 27
- ^ Шабат, 88, а
- ^ Вивчення, «Мішнат Хабад», Пурим/Ад ше-ло яда на сайті Хабад.орг
- ^ «Ор га-Тора», Берешит, том 1, с. 43 і далі (роз'яснення вірша «І завершені були небо і земля, і все їхнє воїнство», Берешит 2, 1).
- ^ Фарбрейнген Шабату тижневого розділу «Тіса», 18 адара 5742 (13 березня 1982), сіха 1, «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 988 і далі. «Діврей Мошіах», збірник до Шабату тижневого розділу «Тіса» 5786, с. 7 і далі.
- ^ Пуримський фарбрейнген 5742, «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 978 і далі. «Діврей Мошіах», збірник до 7 адара 5786 (24 лютого 2026), с. 26 і далі. Фарбрейнген Шабату тижневого розділу «Тіса», 18 адара 5742 (13 березня 1982), сіха 1, «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 994 і далі. «Діврей Мошіах», збірник до Шабату тижневого розділу «Тіса» 5786, с. 17 і далі.
- ^ Одна з лише трьох дат: Сімхат Тора, 19 кислева і свято Пурим.
- ^ Хасиди розповідають про свято Пурим у Ребе
- ^ Ребе навіть погодився відредагувати передмову, у якій згадувався зв'язок між історією та маамаром.
- ^ Машина розбилася, фотоапарат забрали; але фотографія вціліла, щоб розповісти
- ^ * Пурим мешулаш: особливі одкровення свята Пурим 5741 (20 березня 1981)

рава Янкла Хазана
- ^ Відбиток із книги «Моадім у-мудаут» — хасидське усвідомлення довкола свят Ізраїлю та єврейського й хасидського річного кола.