«Двар малхут» — «Кі теце»
| " | Що й служіння-війна («Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх») має бути в дусі спокою та ґрунтовності («Коли прийдеш у землю і т. д., і заволодієш нею, і оселишся в ній»), і більше того — що в служінні загалом («Коли вийдеш») уже є подоба і зразок, аж до початку стану нагороди («Коли прийдеш») | " |
– Сіха Шабату тижневої глави «Теце» 5751. П. 4. | ||
«Двар малхут» Теце — це сіха, яку Ребе виголосив у святий Шабат 14 елула 5751 року (24 серпня 1991)[1].
Сіха присвячена роз'ясненню правильного способу служіння Б-гові єврея в наш час, напередодні Геули, коли починається період отримання нагороди, яку ми отримаємо в повноті в Геулі.
Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».
Зміст сіхи
- Частина перша. Питання до глави і коротка відповідь.
Сіха відкривається питанням: як пасує поєднання глав «Теце» і «Таво» в один Шабат, коли їхній зміст протилежний.
Докладно роз'яснює протилежності між двома главами (п. 1-2). Аж доки не доходить до головного питання, представляючи дві глави як служіння під час вигнання (як натякає глава «Теце») на противагу нагороді під час Геули (як натякає глава «Таво»). І як вони об'єднуються в один Шабат[2].
І відповідь: справді, обидві глави доповнюють і роз'яснюють одна одну. Служіння у світі під час вигнання (про яке йдеться в главі «Теце») має здійснюватися в манері, що відповідає періоду отримання нагороди в повному Визволенні (про яке йдеться в главі «Таво») (п. 4).
- Передмова 1. Сини Ізраїлю — Ацмут у-мегут.
Щоб зрозуміти це, спершу ставить (у п. 5) два загальні питання про поняття служіння:
1. Як служіння людини визначається в Раші в нашій главі як «необов'язкова війна», адже це обов'язок кожного єврея — служити своєму Творцеві? 2. А якщо це справді обов'язкова війна, чому за неї належить нагорода?
І відповідь на це (у п. 6): істинне місце душі — у тому, що вона єдина з Ацмут у-мегут, і все творіння світу заради служіння в ньому було за нашим вибором і з нашої згоди, і тому це справді необов'язкова війна, за яку належить справедлива винагорода.
- Передмова 2. Мета служіння — розкриття Ацмут у-мегут у світі.
Тепер продовжує і роз'яснює, що ж таке нагорода, яку отримують за служіння: також коли душа сходить униз, у матеріальний світ, у ній помітне її справжнє походження — в Його, благословенного, Сутності, і тому вона має силу зробити весь світ Мішканом і оселею для Його, благословенного, Сутності (п. 7) [як усе це натякається також у главі «Таво» (п. 8)]. І це нагорода, яку отримують за служіння, — розкриття Його, благословенного, Сутності в прийдешньому, оселя в нижніх світах (початок п. 9).
- Висновок: нагорода є вже зараз.
Звідси зрозуміло (продовження п. 9), як із кожним виконанням заповіді одразу приходить нагорода — розкриття світла Ейн Соф, що виявляється в частковому визволенні, і будь-якої миті може бути також справжнє розкриття повного Визволення. І звідси зрозуміло глибше (і тут повертається до коротко роз'ясненого в п. 4), що ще до отримання нагороди за служіння і саме служіння може мати характер нагороди. Коли під час служіння ми пройняті відчуттям, яке запанує в майбутньому, що все це — Ацмут у-мегут (п. 10).
Тепер добре зрозумілий і сенс поєднання глав «Теце» — «Таво». Служіння-війна в цей час («Теце») має виходити зі спокою та ґрунтовності («Таво»), подібно до прийдешнього (п. 11).
- Зв'язок із часом і практичні вказівки.
| " | Оприлюднювати в кожному місці, що стоять при завершенні та печаті наших діянь і служіння («Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх»), і на початку періоду виплати нагороди, «дарування нагороди праведникам» («Коли прийдеш у землю і т. д., і заволодієш нею, і оселишся в ній»), і відповідно до цього має бути служіння також у справах, що стосуються Днів Мошіаха, починаючи з вивчення Тори в темах Мошіаха, Геули і Храму, і ще, і головне, — зі спокою та ґрунтовності, радості й доброго серця .. подоба, зразок і підготовка до виконання обітниці «Тоді (у прийдешньому) сповняться уста наші сміхом», бо в нашому поколінні, коли Провідник покоління, його святість мій тесть, Адмор, друге ім'я якого «Іцхак» — від сміху й радості, — восьмий Провідник («тоді» в гематрії — вісім) від Бешта, здійснюється «сповняться уста наші сміхом» (не в майбутньому часі, «тоді», а) в теперішньому часі | " |
– Сіха Шабату тижневої глави «Теце» 5751. П. 15. | ||
Місяць елул загалом також пов'язаний із поєднанням служіння і нагороди та з повним Визволенням. І особливий наголос на місяці елул цього року 5751, коли завершується служіння всього часу вигнання і негайно отримують нагороду Днів Мошіаха відразу, насправді (п. 12).
Далі Геула пов'язується зокрема з датою 14 елула, на яку припав Шабат тижневої глави «Теце» (п. 13), і з датами 13 і 11 елула (весілля Ребе Раяца і Ребе Рашаба), і 15 елула (заснування єшиви «Томхей Тмімім») (п. 14).
Зовнішні посилання
- Сіха: вивірена (святою мовою) • текстова версія • невивірена — сіха і щоденник
- Служіння Б-гові в атмосфері Днів Мошіаха — допоміжний аркуш для вивчення «Двар малхут»
- Рав Хаїм-Йосеф Гінзбург, «Двар малхут» до Шабату тижневої глави «Кі теце»: війна душі в цьому світі

Примітки
- ^ Сіха містить також кілька тем із сіхот, виголошених Ребе 11, 13 і 15 елула. Сіху відредагував Ребе святою мовою.
- ^ Так само й у «Піркей авот», які читають у цей Шабат: у розділі 1 ідеться про служіння синів Ізраїлю, а в розділі 2 — про нагороду праведникам у прийдешньому.