«Двар малхут» Ваякгель

| " | ..Ми бачимо в останні роки, як «Ваякгель» здійснюється в простому значенні — збирання вигнанців синів Ізраїлю з усього світу, які підіймаються до Святої Землі. І ця алія незрівнянна з аліями, що бували колись у попередніх поколіннях. [І слід зазначити, що наші Ребе, провідники поколінь, не були у Святій Землі, навіть із візитом, і поїздка мого тестя, святішого Адмора, теж була через те, що йому не давали відвідати «могили предків» у Ростові-на-Дону, Любавичах тощо]. | " |
– відредагована | ||
«Двар малхут» Ваякгель — сіха, проголошена Ребе у святий Шабат 25 адара 5752 (29 лютого 1992).
У сісі Ребе роз'яснює перевагу агават Ісраель та єднання зі Святим, благословенний Він, через проголошення «Моде ані».
Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».
Передісторія
Ребе увійшов на фарбрейнген о 1:43, і після співу «Ва-єгі бімей Ахашверош» Ребе почав першу сіху, що тривала 45 хвилин; потім присутні співали «Шува Гашем», і після цього Ребе проголосив другу сіху, що тривала 10 хвилин; потім присутні співали «Ва-єгі бімей Ахашверош», і після цього Ребе проголосив третю сіху, що тривала кілька хвилин; потім Ребе почав роздачу машке, заохочуючи спів нігуну гакафот рабі Леві-Іцхака, свого батька, а потім Ребе проголосив четверту сіху, що також тривала кілька хвилин. Ребе вийшов із фарбрейнгену о 3:23. Р. Йоель Каган розповідав, що звернув увагу на те, що під час молитви і фарбрейнгену на Ребе було помітне особливе хвилювання[1].
Через два дні, 27 адара, Ребе переніс інсульт.
Ця сіха — остання сіха, яку ми поки що чули на власні вуха від Ребе (хай не буде цього з нами). Зазвичай Ребе редагував усю сіху, але в цій сісі Ребе відредагував лише її тези, і приблизно через дві години після виходу Шабату, що викликало подив хасидів, але стало зрозумілим заднім числом, коли приблизно через два дні сталася подія 27 адара[2] .
Зміст сіхи
Ребе в сісі пояснив у внутрішньому значенні кевіют того року, у якому тижнева глава «Ваякгель» і тижнева глава «Пкудей» не були з'єднані: у цьому виражається досконалість глави «Ваякгель» самої по собі, суть якої — розкрити єдність у творінні та між синами Ізраїлю. Ребе додав, що перш ніж людина встановить єдність між собою і своїм товаришем, вона має встановити єдність між собою і Святим, благословенний Він, що виражається в тому, що одразу, «прокинувшись від сну», вона проголошує «Моде ані».
У сісі Ребе зазначив той факт, що почалося «Ваякгель» — «збирання вигнанців» багатьох синів Ізраїлю в Землю Ізраїлю, і це на відміну від наших Ребе, провідників поколінь, які не переселялися до Землі Ізраїлю і не відвідували її, а також візит Ребе Раяца до Землі Ізраїлю був пов'язаний із тим, що він не міг відвідати «могили своїх батьків» у Любавичах і Ростові-на-Дону.
Крім того, Ребе закликав у сісі збільшити давання цдаки, вкладаючи в це всі десять сил душі, і тим самим прискорити Визволення.
| Частина сіхот Шабату тижневої глави «Ваякгель», 25 адара I 5752 (29 лютого 1992) | |
|---|---|
|
Зовнішні посилання
- Сіха: Відредагована (короткий зміст) • Текстова версія
- Невідредагована: «Діврей Мошіах» • Текстова версія
- Правки Ребе до «Короткого змісту»
- Чому останні слова сіхи, відредагованої Ребе, — «Кагаль гадоль яшуву гена»? Рав Шмуель Бутман

Примітки
- ^ Зі слів р. Ефраїма-Фішла Деміховського, який чув це від р. Йоеля наступного дня після сіхи.
- ^ «За сіхот», с. 47, видання «Хадур Бадам».