Скасування постів у прийдешньому майбутньому
Одна з обітниць істинного й повного Визволення у пророцтвах пророка Захарії така: пости, пов'язані з руйнуванням Храму, будуть скасовані й перетворяться на свята. Скасування постів та їхнє перетворення містять багато етапів і щаблів, які почнуться одразу ж на початку Визволення й триватимуть до повноти цього в другому періоді Днів Мошіаха.
Подоба їх скасування з приходом Мошіаха існує вже за часів вигнання — у тому, що піст є днем благовоління, що пробуджує до тшуви, завдяки якій розкриваються сутність і внутрішня мета посту: принести Визволення і перетворити його на радість і веселощі[1].
Скасування постів у прийдешньому
У прийдешньому майбутньому, коли буде збудовано Третій Храм, дні постів буде скасовано, і вони перетворяться на свята і дні радості та веселощів[2]. Як пророцтво пророка Зхар'ї:
Так сказав Г-сподь воїнств: піст четвертого місяця, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого стануть для дому Єгуди радістю, і веселощами, і добрими святами.
— Зхар'я 8, 19.
Згідно з деякими коментаторами Писання[3], це пророцтво в прямому сенсі було сказано у зв'язку зі зруйнуванням Першого Храму і про скасування постів за часів Другого Храму. Однак є коментатори, які тлумачать його про прийдешнє Визволення, і так витлумачили його мудреці[4], і це наведено як галаху в Рамбама, у Турі та в «Шулхан арусі»[5].
Попри те що пророцтво було сказано про пости, пов'язані зі зруйнуванням Храму, — і решта днів, перелічених у «Шулхан арусі» як дні, коли заведено поститися, перетворяться на свята, згідно зі змістом слів Тура: «А в прийдешньому майбутньому Святий, благословенний Він, оберне їх на радість і веселощі», — у продовженні всіх постів, які він розглядає у своїх законах[6]. А крім днів постів, і дні Бейн га-мецарім перетворяться на радість і веселощі. Ці дні будуть як «холь га-моед» між святами 17 тамуза і 9 ава[7]. Радість цих свят буде більшою, ніж у решту свят, і навіть ніж у свято Пурим, яке не буде скасовано в прийдешньому майбутньому[8].
Зі слів Ребе зрозуміло, що коли пости перетворяться на святкові дні, у ці дні приноситимуть жертви[9].
Що стосується Посту Естер, — який, щоправда, не входить до числа чотирьох постів, згаданих у пророка, оскільки не є частиною подій зруйнування, і тому й будівництво Храму не пов'язане з його скасуванням[10], — у сіхот Ребе йдеться, що і він перетвориться на радість[11].
Етапи скасування постів
Ребе пояснює[12], що є два етапи скасування постів у прийдешньому:
Скасування постів
(1) Скасування постів і перетворення їх на радість — оскільки під час Визволення буде мир, не буде потреби постити через руйнування, і тому пости будуть скасовані. А оскільки мир і скасування посту — це радісна подія, ці дні будуть святами й днями радості.
Перетворення самої жалоби на радість
(б) Окрім цього, перетворення самої жалоби на веселощі — радітимуть не лише через скасування посту і стану вигнання, а, навпаки, радість буде через сам піст, оскільки розкриється його мета: уся мета посту — прийти до будівництва Третього Храму, і тому за своєю суттю він є благом [подібно до призначення Визволення загалом — «Дякую Тобі, Г-споди, бо Ти гнівався на мене», подяка Всевишньому за самі біди і страждання вигнання].
Про ці етапи Ребе роз'яснює, що перший етап здійсниться в першому періоді Днів Мошіаха — тоді пости будуть скасовані й стануть днями радості; а другий етап здійсниться в другому періоді Днів Мошіаха — тоді розкриється й те, що вище за природу та порядок творіння, — і тоді сам піст і жалоба перетворяться на радість.
Скасування постів у наш час
Коли піст припадає на Шабат, галаха каже, що його переносять на після Шабату. Гемара[13] розповідає, що одного року, коли 9 ава припало на Шабат, рабі Єгуда га-Насі хотів повністю скасувати піст, кажучи: «Раз уже його перенесено — хай буде скасовано». Але решта мудреців із цим не погодилися. Ребе[14] пояснює, що причина, з якої саме Рабі хотів скасувати піст, — у його особливому зв'язку з Мошіахом: він був Мошіахом свого покоління.
Гемара[15] каже: «У час, коли є мир, — вони будуть на радість і веселощі; коли є утиски влади — піст; коли немає утисків влади, але немає й миру — хочуть — постять, хочуть — не постять». Тобто в час, коли Храм збудований, пости будуть святами; під час вигнання, коли є біди, — днями посту. А коли немає бід, але Храм не збудований, — залежить від бажання. Це причина того, що за часів Другого Храму не постили через зруйнування Першого Храму[16]. Однак у галасі постановлено[17], що в наш час пости прийнято як обов'язок, і тому заборонено порушувати огорожу (навіть якщо немає утисків).
У рішонім наводиться, що є звичай оголошувати в Шабат перед постом: «Піст такий-то в день такий-то — хай оберне його Святий, благословенний Він, на радість і веселощі, як Він обіцяв нам в утіхах, і скажемо: амінь»[18].
Передсмак скасування постів
Не заведено поститися в пости БаГаБ
Подоба скасування постів існує і в наш час, за часів вигнання, і підкреслена в звичаї Ізраїлю останніх поколінь не поститися в пости БаГаБ — через наближення Визволення, під час якого всі пости перетворяться на свята, — тому як передсмак Геули не постять[19]. І в ніч перед постом — коли їдять і п'ють (у постах, які починаються з ранку), — хоча з погляду часу день посту вже почався, у цей час більше підкреслена суть посту як часу благовоління, а не як дня скорботи[20]. А головне — у роки, коли пости припадають на Шабат: такий кевіют підкреслює перетворення цих днів на святкові дні[21].
Коли піст припадає на святий Шабат
Перетворення посту — у роки, коли день посту припадає на Шабат. Це тому, що коли піст відкладається на після Шабату, закони посту стають легшими[22], і це подібне до його скасування. Крім того, у сам день посту відчувається передсмак Визволення, подібність скасування постів і перетворення їх на свято, — коли в день посту насолоджуються їжею та питвом на шабатніх трапезах. І більше того, як роз'яснено в галахі, що в цей день:[23] «їсть м'ясо і п'є вино.. і ставить на свій стіл навіть подібне до трапези Шломо за часів його царювання». Причина (внутрішня) цього: день посту — це день «часу благовоління» й особливий час, тільки він розкривається в душі людини через виконання законів цього дня — посту. А коли піст відкладається на після Шабату, день посту залишається в Шабат, і тільки «закони посту» відкладаються на після Шабату[24]. Звідси випливає, що сам Шабат — день благовоління Всевишньому й особливий день, тоді як негативні сторони в ньому відкладені; виходить, що сам день Шабату — день радості й піднесення у служінні Всевишньому через їжу та питво. І це подібне до обітниці на прийдешнє майбутнє — що розкриється внутрішній зміст днів посту, які суть дні благовоління[25], і тому наші Ребе, провідники поколінь, за такого кевіюту зазвичай говорили про скасування постів у прийдешньому майбутньому[потрібне уточнення].
Місяць Геули
Місяць тамуз в усіх поколіннях від часу зруйнування був часом, коли відчувалося зруйнування, — із 17 тамуза починаються Три тижні, але в нашому поколінні, від часу свята Геули 12-13 тамуза, місяць перетворився, до такої міри, що весь місяць називається місяцем Геули[26].
«Ав га-рахамім»
Обертають події утисків (біди вигнання) на добро, як це буде в прийдешньому майбутньому, коли пости з приводу бід перетворяться на свята, — тим, що кажуть «Ав га-рахамім» у Шабат мевархім місяця сівана після благословення місяця[27].
Див. також
Додаткова література
- «Лікутей сіхот», том 15, бесіда на 10 тевета
- «Двар малхут», Шабат тижневої глави «Балак» 5751
Зовнішні посилання
- 17 тамуза, що припало на Шабат, — піст перетворюється на радість і веселощі урок рава Залмана Нотіка

- Машпіїм розповідають про 9 ава, що випало на Шабат, у Ребе

Примітки
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 15, сіха 10 тевета, пункт 8.
- ^ Рамбам, кінець Законів про пости; Тур і «Шулхан арух», кінець Законів про піст.
- ^ Радак.
- ^ Тосефта, кінець трактату «Таанит».
- ^ Кінець Законів про піст.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 15, там само, примітка 24.
- ^ «Хатам софер» — «Драшот», драша на 8 тевета 5588 (26 грудня 1827), від імені «давніх». Також «Хатам софер» каже, що дні між 5 тевета (який, за однією думкою, у Рош га-Шана, 18б, — день посту з приводу того, що звістка про зруйнування дійшла до вигнанців) і 10 тевета теж стануть святковими днями.
- ^ «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Балак» 5751, § 4.
- ^ «Двар малхут» «Балак», наприкінці — «.. а це жертвоприношення святкових днів (включно і з цими днями, які перетворяться на радість, і веселощі, і добрі свята) у Третьому Храмі..». І слід зазначити «Двар малхут» Шабату тижневої глави «Дварім» 5751, наприкінці — «більше, ніж радість „свят на радість“ у три паломницькі свята (хоча тоді приносять мирні жертви радості за Торою)».
- ^ Що це вказує, у внутрішньому сенсі, на те, що достоїнство цього дня як дня благовоління Всевишнього перевершує навіть Визволення (бесіда в Піст Естер 5746 — «Гітваадуйот», том 2, с. 696)
- ^ Див., наприклад, там само, с. 697, та ін. А також у заголовку сіхи Посту Естер 5748 — відредагованої («Гітваадуйот», т. 2, с. 401) сказано: «Піст Естер — перетвориться на радість».
- ^ «Лікутей сіхот», т. 15, сіха 10 тевета.
- ^ Вавилонський Талмуд, Мегіла, 5б.
- ^ «Двар малхут» «Балак», примітка 10.
- ^ Вавилонський Талмуд, Рош га-Шана, 18б.
- ^ Слід зазначити, що думка Рамбама (коментар до Мішни, Рош га-Шана, розд. 1, мішна 3) така, що 9 ава постили і за часів Другого Храму, і навіть решту постів — якщо хотіли, постили. Див. «Лікутей сіхот», том 15, там само, примітка 43, і вказане там.
- ^ «Тур» і «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 550.
- ^ «Абудрагам», наведено в «Бейт Йосеф», «Орах хаїм», кінець розділу 550 — «Лікутей сіхот», том 15, там само, примітка 4.
- ^ Сіхот днів постів БаГаБ 5748, «Гітваадуйот», т. 3, с. 258.
- ^ «Двар малхут», бесіда 10 тевета і Шабату тижневої глави «Ваєхі» 5752, примітка 45.
- ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Балак», 17 тамуза 5748 (2 липня 1988) — «Сефер га-сіхот», т. 2, с. 526. Сіхот «Двар малхут» «Балак», згадану вище, «Дварім», згадану вище, та ін.
- ^ Див. «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 559, пункт 9.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 552, пункт 10.
- ^ Див. «Цафнат паанеах» на Рамбама, Закони про піст, розділ 1, галаха 9, та ін.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 33, с. 156 і далі.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах» 5749, «Сефер га-сіхот», т. 2, с. 544.
- ^ «Гітваадуйот» 5743, т. 3, с. 1449.