Заповіді будуть скасовані в майбутньому
«Заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому» — твердження, про яке сперечалися амораї в Талмуді. Серед законовчителів галахи була прийнята думка рабі Йоханана, який вважає, що заповіді скасуються в майбутньому; водночас багато хто з великих Ізраїлю бився над його тлумаченням — як над сенсом скасування та його узгодженням з основоположним принципом, що Тора і заповіді ніколи не скасуються, так і над визначенням точного часу й виду скасування заповідей.
Учення хасидуту також звертається до цього питання і роз'яснює, що заповіді за своєю суттю ніколи не скасовуються. Є лише різні пласти в значенні скасування заповідей: або відносне скасування в рівні Б-жественності, що притягується заповідями, або скасування повеління, а не скасування самої заповіді.
Її джерело в словах мудреців
Сугія в трактаті Нида обговорює одяг, у який домішалися кілаїм так, що їх неможливо знайти; у продовження цього Гемара наводить суперечку рава Йоханана і рава Янная про те, чи дозволено вдягати в такий одяг померлого. Аргумент рабі Йоханана, який дозволяє, — у тому, що він вважає, що заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому, а рав Яннай, навпаки, забороняє. І ось текст Гемари:
Навчали наші мудреці: одяг, у якому загубилися кілаїм, не можна продавати ідолопоклонникові й не можна робити з нього попону для осла, але можна зробити з нього саван для померлого. Сказав рав Йосеф: це означає, що заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому. Сказав йому Абає, а деякі кажуть — рав Дімі: але ж сказав рабі Мані від імені рабі Янная: навчали лише про те, щоб оплакувати його, але ховати його заборонено. Сказав йому: хіба не було сказано про це: сказав рабі Йоханан — навіть ховати його. І рабі Йоханан дотримується своєї думки, бо сказав рабі Йоханан: що означає написане (Тегілім 88, 6): «Серед мертвих вільний»? Щойно людина померла, вона стає вільною від заповідей.
Раавен і «Рокеах» постановили за думкою рава Янная, що заповіді не скасуються в прийдешньому майбутньому, і отже, не можна ховати померлого в одязі з кілаїм. Натомість багато законовчителів постановили за думкою рава Йоханана, що заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому; так постановили Рамбам (Закони про кілаїм, розділ 10, галаха 25), Рош (Закони про кілаїм в одязі, розділ 10), Рашба, Тосафот[1] і Тур.[2]
Тлумачення про час скасування та його суть
Тосафот[1] тлумачать, що «заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому» охоплює і час після воскресіння мертвих, коли вони будуть звільнені від заповідей. Натомість думка Рашби така, що вислів «прийдешнє майбутнє» має на увазі лише час смерті, з аргументом, що ми знаходимо в кількох місцях у Шасі, що навіть близький і короткий час також називається цим висловом «прийдешнє майбутнє». І він пояснює, що думка рава Йоханана в тому, що живий не зобов'язаний заповідями щодо померлого в той час, коли той мертвий (а рав Яннай, який сперечається, вважає, що людина зобов'язана утримувати померлого від забороненого, подібно до того як дорослий зобов'язаний утримувати малолітнього від вчинення забороненої дії), але після того як мертві оживуть, ніхто не сперечається, що всі заповіді поширюватимуться на них з усією своєю силою.[3] Так само пояснив Рітва.[4] І Ран від його імені.[5] Так само написав рав Іцхак Абарбанель.[6] Деякі виводять із точності формулювання, що аргумент Рамбама в дозволі робити саван із кілаїм — «бо на померлому немає заповіді», а це точнісінько думка Рашби.[7] (Однак Ребе пояснює, що, можливо, і Рамбам дотримується думки Тосафот.[8]) І пояснення Рашби дотримувалися кілька ахаронім.[9][10][11]
У зв'язку з цією думкою виникає обговорення, чи узгоджуються слова рава Йоханана про те, що в майбутньому відбудеться зміна в статусі заповідей, зі словами Шмуеля в трактаті Шабат: «Немає різниці між цим світом і днями Мошіаха, окрім поневолення царствами». Тосафот у трактаті Бава батра[12] наводять думку Рабейну Хаїма Когена, що Шмуель і рав Йоханан сперечаються один з одним. Однак Рамбам, з одного боку, постановляє за Шмуелем[13], а з іншого боку, постановляє за равом Йохананом, що дозволено ховати померлого з кілаїм. Деякі виводять звідси ще один доказ того, що Рамбам дотримується думки Рашби, що скасування заповідей — лише в момент смерті.[14] Однак насправді деякі розрізняють два періоди днів Мошіаха: скасування заповідей буде лише після воскресіння мертвих, а слова Шмуеля стосуються першого періоду. (Див. нижче, у розділі «Час скасування».) Деякі пояснюють, що слова Шмуеля і тих, хто з ним сперечається, не пов'язані з виконанням заповідей, а їхні слова стосуються лише стану світу — чи відбудуться зміни в природі.[Потрібне джерело: див. Раші там, що маються на увазі багатство і бідність тощо.]
Час скасування
Яавец доводить, що час скасування заповідей буде при воскресінні мертвих (а не одразу після приходу Мошіаха), і спирається на те, що з кількох сугій Шасу видно, що й після приходу Мошіаха виконуватимуть заповіді. Як, наприклад: з побоювання рабана Йоханана бен Закая, який заборонив їсти хадаш під час вигнання весь день 16 нісана з побоювання, що помиляться за звичкою, коли буде відбудовано Храм. Видно, що й після приходу Мошіаха і відбудови Храму діятимуть усі обов'язки заповідей.[15] Цієї думки дотримується і Алтер Ребе у своєму листі, надрукованому в книзі «Танія».[16][17] Деякі хотіли усунути суперечність між цією думкою рава Йоханана і його думкою в трактаті Санедрін (наводиться нижче, що в майбутньому даватимуть трумот Агаронові-когенові) згідно з поясненням[18], що час воскресіння Агарона буде на початку днів Мошіаха, до воскресіння мертвих усього Ізраїлю, і в цей час ще дотримуватимуться й виконуватимуть усі заповіді.[19] А скасування заповідей буде лише при воскресінні мертвих.[20]
Однак є рішонім, з чиїх слів випливає, що час скасування настане вже в дні Мошіаха: Рамбан у своєму коментарі до Тори[21] пояснює, що про дні Мошіаха сказали мудреці[22]: «„І настануть роки, про які скажеш: немає мені в них бажання“ (Когелет 12, 1) — це дні Мошіаха, в яких немає ні заслуги, ні провини». І деякі вважають, що така також думка Раші, який тлумачить, що заслуга і провина — це бідність і багатство.[20] І згідно з цією думкою, неминуче дотримуються думки рава Ахи в Єрусалимському Талмуді[23], що відбудова Храму в майбутньому відбудеться до днів Мошіаха, і тому рав Йоханан постановив заборону дня піднесення.[20][24] Ребе пише, що можна сказати про думку Рамбана, «що іноді й період воскресіння мертвих називається днями Мошіаха, і про це він і говорить, але це натяжка»[25].
Є різні мідраші, що передрікають періоди, коли буде дозволено певні заповіді, як-от заборона свинини чи заборона нида тощо; Ребе пояснює на основі роз'ясненого вище, що скасування всіх заповідей буде після воскресіння мертвих, що ці мідраші описують період перед воскресінням мертвих після приходу Мошіаха — період, коли виконання заповідей буде в повноті, і водночас частину заповідей буде дозволено.[26]
Сенс скасування
Протягом поколінь великі мужі Ізраїлю займалися тлумаченням цього вислову та його наслідків; у своїх словах вони вказали на цілу низку моментів у словах рава Йоханана, що потребують роз'яснення. Цей його метод рабі Йоханана на перший погляд суперечить сказаному в Єрусалимському Талмуді[27]: «Р. Йоханан сказав: Пророки і Писання в майбутньому буде скасовано, а п'ять книг Тори в майбутньому не буде скасовано.. Рабі Шимон бен Лакіш сказав: також Мегілат Естер (Сувій Естер) і закони в майбутньому не буде скасовано..[як сказано] (Хавакук 3) „Шляхи вічності — Його“». А Рамбам навів цей закон як галаху[28]:«(І так само) закони Усної Тори, які ніколи не скасовуються».
Багато хто з ахаронім зазначав, що ця думка рава Йоханана, на перший погляд, суперечить його думці, наведеній у трактаті Санедрін, що джерело воскресіння мертвих з Тори — вірш[29]: «І давайте з нього приношення Г-споднє Агаронові-когенові». Що Агаронові-когенові належить устати до життя й отримувати трумот і маасрот[30].
Також вказали[10], що цей метод на перший погляд суперечить вічності Тори взагалі, як пише Рамбам:
Ясно і явно сказано в Торі, що вона — заповідь, яка перебуває вічно і на віки вічні, і немає в ній ні зміни, ні зменшення, ні додавання, як сказано (Дварім 13, 1): «Усе, що Я заповідаю вам, намагайтеся виконувати; не додавай до того і не віднімай від того.»...Звідси ти дізнався, що всі слова Тори ми зобов'язані виконувати вічно. І так сказано: «Устав вічний для поколінь ваших».
Навіть згідно з думкою, яка пояснює (метод Тосафот) слова рава Йоханана про те, що заповіді буде скасовано, так, що він справді має на увазі скасування після воскресіння, існує безліч думок про характер скасування та його значення:
Деякі кажуть, що навіть за думкою, що заповіді скасуються в майбутньому, скасуються лише заповіді-заборони, однак заповіді-повеління існують вічно. А їхнє пояснення в тому, що оскільки в майбутньому здійсниться передбачення «І дух нечистоти усуну з землі»[31], то само собою скасуються кліпот, і більше не буде потреби в заповідях-заборонах[32], а тільки в заповідях-повеліннях. Цим вони усувають суперечність у словах рава Йоханана про те, що в майбутньому даватимуть трумот Ааронові-когенові.[33] Однак численні ті, хто сперечається з цією думкою; «Сдей хемед» вказує, що Тосафот сперечаються з цією думкою, а також багато хто з ахаронім.
Вічність Тори
Цей метод рава Йоханана тягне за собою додаткове обговорення суперечності між ним і принципом вічності Тори. Справді, за думкою Рашби, згідно з якою їхнє скасування — тільки під час смерті, у думці рава Йоханана суперечності немає; однак за думкою Тосафот, що й після воскресіння мертвих заповіді буде скасовано, це на перший погляд суперечить вічності Тори. І з цієї причини «Яфе тоар» вирішив як Рашба і додав, що й ті заповіді, які буде скасовано, буде скасовано лише на час, тільки на свій час.
Магарац Хаєс написав, що навіть за думкою Тосафот, що заповіді скасуються під час воскресіння, це буде «лише в момент воскресіння, однак одразу після цього очевидно, що повернеться до своєї заборони».[34]
Рабі Ельханан Вассерман пояснив це двома способами: Тора справді залишиться такою, якою вона була дана, але подібно до того, як є певні ситуації, в яких Тора звільняє людину від заповідей[35], так і скасування Мошіаха було записано в Торі вже при її даруванні, — і тому скасування заповідей є одним із законів Тори. Інше пояснення: подібно до того як мертвий під час своєї смерті звільнений від заповідей[36], так і якщо мертвий устане до життя, він залишиться в цьому звільненні; і так само в дні Мошіаха заповіді не скасуються, а мертві будуть від них звільнені, — і тому цей закон сказано як дозвіл ховати померлого в савані з кілаїм, — оскільки звільнення від заповідей буде тільки для померлого[37].
У хасидуті пояснюється, що це скасування — не скасування і припинення, а знецінення і відсутність значущості. І мається на увазі Б-жественне розкриття, що притягується виконанням заповідей у нинішній час, яке в прийдешньому майбутньому стане ніби позбавленим значення, бо притягнення світла через заповіді зараз непорівнянне зі щаблем Б-жественності, якій належить бути притягнутою через заповіді в майбутньому.[38] І серед причин цього — заповіді в нинішній час одягнені в матеріальне буття, життєвість якого в нинішній час походить від кліпат нога, і тому притягнення через них — низький щабель Б-жественності; а в майбутньому, коли в усьому світі світитиме піднесене Б-жественне світло загалом, розкриття, яке здійснюють зараз через матеріальні заповіді, втратить свою значущість. Однак сказане стосується лише світла, що притягується виконанням заповідей, але світло, що притягується вивченням законів Тори, не скасується, як сказали мудреці, що вони вічні й існують завжди. Бо розкриття, яке є в самій галасі, піднесеніше за притягнення через практичні заповіді, оскільки сама галаха — це сама Б-жественна воля, яка вища за розкриття, що буде в майбутньому.[39][40]
Однак заповіді, які виконують зараз, хоча й не вважаються чимось порівняно з розкриттям у майбутньому, слугують підготовкою до притягнення величезного розкриття, яке засвітить у майбутньому, оскільки насправді дії людини не здатні притягнути це піднесене світло, і її дії — лише посудина і підготовка до цього.[41]
Щоправда, ці пояснення — за думкою Рашби, що заповіді фактично скасовуються лише під час смерті, а не після неї.[42][43] Але хасидут додає до цієї думки, що хоча вони фактично не скасовуються, притягнення через них не має значущості. Ребе пояснює, що така сама думка Алтер Ребе, який пише в «Танії», розділ 36, що воскресіння мертвих — частина часу виконання заповідей, а їхнє повне скасування буде лише в сьомому тисячолітті[44].
Ще одне пояснення наводиться в хасидуті: скасування практичних заповідей у майбутньому — тому, що вся мета практичних заповідей — задля біруру, і тоді, після біруру, у заповідях більше не буде потреби.[45][25]
Навіть згідно з думкою, що повеління буде скасовано (метод Тосафот), Ребе пояснює, що мається на увазі не те, що сама заповідь буде скасована, адже закони Усної Тори ніколи не скасовуються, і це тому, що в самій сутності волі — оскільки це воля Святого, благословенний Він, — не може бути зміни: як у Ньому Самому не може бути зміни, так і в Його сутнісній волі не може бути зміни; а скасування заповідей означає скасування повеління, а не скасування заповіді (скасування повеління не є зміною в Ньому, оскільки воля, виражена в повелінні, — це зовнішній бік волі). І навпаки, у той час людина і світ стануть настільки пройняті волею Всевишнього, що єднання з нею буде таким, що повеління вже не матиме місця, а заповіді виконуватимуться в них самі собою, через їхнє єднання з Вищою волею (і подібно до поняття «камінь зі стіни заволає»). На противагу часові вигнання, коли виконання заповідей відбувається через повеління людині, і заповідь — це реальність, додаткова до людини, яку вона має виконати, у прийдешньому майбутньому людина і заповідь будуть єдиною реальністю.[46]
Див. також
- Свиня в майбутньому стане чистою
- Скасування свят у прийдешньому майбутньому
- «Кунтрес гілхот Тора ше-бе-аль пе ше-ейнан бтелін ле-олам»
- Міста-сховища
Зовнішні посилання
- Рав Хаїм-Хізкіягу Медіні — «Діврей хахамім», розділ 53, «Сдей хемед», Клалім, розділ «Мем», пункт 218, респонси «Ор лі». Пропуски, аркуш 144, 3
- Ребе, кунтрес «Закони Усної Тори, які ніколи не скасуються», тішрей 5752 (вересень–жовтень 1991).
- Рав Саймон Джейкобсон, урок на тему «Заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому»

- Чи будемо ми в прийдешньому майбутньому продовжувати виконувати всі заповіді?
(посилання не працює) - «Заповіді скасуються в прийдешньому майбутньому», листок «Га-Мевасер торані», випуск 396, сторінки 4–5
- Заповіді в прийдешньому майбутньому, «Га-Тамім», випуск 55, сторінка 28
- Рав Шалом Циркінд, Заповіді-заборони в прийдешньому майбутньому, «Ковец гаарот у-біурім — Огалей Тора» 1291 (14), Шабат тижневого розділу «Бегар-Бехукотай» 5786, сторінка 6
Примітки
- ^ 1 2 «Нида», там само, що починається словами: «Сказав рав Йосеф».
- ^ Вказані в книжці «Лев хаїм» Магараха Паладжі, частина 1, розділ 32, у «Діврей хахамім» автора «Сдей хемед» (див. у зовнішніх посиланнях).
- ^ «Хідушей га-Рашба», «Нида», 61а.
- ^ У його хідушім до «Нида», там само.
- ^ У його хідушім там само.
- ^ «Єшуот мешіхо», іюн 4, розділ 4.
- ^ Аврагам-Іцхак-Барух Герліцький, «Гаарот у-біурім», Бруклін, 5762,.
- ^ Кунтрес «Закони Усної Тори, які ніколи не скасуються» («Сефер га-сіхот» 5752, частина 1, с. 31) примітка 43).
- ^ Див. книжку «Барех ет Аврагам» р. Аврагама Паладжі.
- ^ 1 2 «Єфе тоар» до «Вайікра раба» 13, 3.
- ^ «Сідрей тагара», «Нида», 61.
- ^ 74а, що починається словами «Псакі».
- ^ «Закони каяття», розділ 9, закон 2
- ^ Респонси «Ор лі», Пропуски, 143, 4.
- ^ «Агаот Яавец», Рош га-Шана 30а.
- ^ «Ігерет га-кодеш», розділ 26.
- ^ Так пише і в «Нахалат Біньямін», там само.
- ^ Їхня головна мета — розв'язати питання Раші в трактаті «Санедрін», який запитує: «У світі прийдешньому немає ні їжі, ні пиття» («Брахот», 17а) — як же відокремлюватимуть трумот і маасрот?
- ^ Рав Яаков Етлінгер, «Арух ла-нер», «Санедрін», 90а.
- ^ 1 2 3 «Сдей хемед», розділ «Мем», п. 218.
- ^ Дварім 30, 6.
- ^ Шабат, 151б.
- ^ Маасер шені, розділ 5, галаха 2.
- ^ Всупереч галасі, постановленій у Рамбама (Закони про царів, розділ 10.), що відбудова Храму буде після приходу Мошіаха.
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш», частина 2 (лист 200), с. 69.
- ^ «Ігрот кодеш» (507), частина 3, с. 153.
- ^ Мегіла, розділ 1, галаха 5
- ^ Кінець «Законів про Мегілу».
- ^ Корах 18, 28.
- ^ Трактат Санедрін, аркуш 90, сторінка 2
- ^ Захар'я 13:2.
- ^ Адже вся їхня суть — запобігання притокові життєвості до ситра ахра і запобігання обмеженню притоку Б-жественності у світ. Ребе Рашаб, «Кунтрес у-маайан», маамар 7, кінець розділу 2, там само, розділ 3
- ^ Книжка «Нахалат Біньямін», заповідь 60. І так само написав у «Шаар га-хацер», аркуш 31.
- ^ Примітки Магараца Хаєса до трактату «Нида», там само (у віленському виданні Шасу надруковані наприкінці трактату).
- ^ Порятунок життя тощо
- ^ «Що означає написане (Тегілім 88, 6): „Серед мертвих вільний“? Щойно людина померла, вона стає вільною від заповідей» Вавилонський Талмуд, трактат Нида, аркуш 61, сторінка 1.
- ^ Рабі Ельханан Вассерман, «Ковец шіурім», частина 2, розділ 29
- ^ Ребе Рашаб, «Гемшех 5672», т. 1, с. 1279.
- ^ Мітлер Ребе, «Перуш га-мілот» (книжка) 93б.
- ^ Див. також «Сефер га-маамарім 5639», т. 2, с. 573.
- ^ Магараш, «Сефер га-маамарім 5633», т. 1, с. 291.
- ^ Алтер Ребе, «Лікутей Тора», «Друшім ле-Рош га-Шана», 59г.
- ^ Ребе, кунтрес «Закони.., які не скасовуються», примітка 35.
- ^ «Ігерет га-кодеш», частина 2, там само, і як роз'яснюється в «Лікутей сіхот», частина 24, с. 93, примітка 50 (і слід зазначити, що згідно з цим він висуває нову думку, що й за думкою Рашби зрештою заповіді скасуються в сьомому тисячолітті). Див. також сіху Шабату тижневого розділу «Екев» 5749, примітка 31 на берегах.
- ^ Мітлер Ребе, «Шаарей тшува», частина 2, розділ 32 (з цього дещо випливає, що вони скасуються повністю — за думкою Тосафот; однак у кількох місцях (див. маамар «Ейха» 5670 на тему «ке-міцвот рецонеха») що є в заповідях аспект, не призначений для біруру).
- ^ Ребе, кунтрес «Закони Усної Тори, які ніколи не скасовуються».