Перейти до вмісту

Шмуель Фрумер

Матеріал з Хабадпедії
Шмуель Фрумер
Один зі шлухім Ребе і засновник синагоги «Мошіах Цідкейну» в Кір'ят-Бялику
Основна інформація
Дата народження4 швата 5698 (6 січня 1938)
Дата смерті29 сівана 5783 (18 червня 2023)
КраїнаІзраїль
Місце проживанняКір'ят-Шмуель
Місце діяльностіКір'ят-Бялік, Хайфа
Рід діяльностішаліах, машпіа
Посадазасновник і машпіа синагоги «Мошіах Цідкейну» в Кір'ят-Бяліку
Сім'я
БатькоДов (Беріш) Фрумер
МатиЛея-Роза Фрумер
ДружинаДвора
ДітиДрор Фрумер, Асаф-Ханох Фрумер, Йосеф-Іцхак (Іжу) Фрумер, Менахем-Мендл Фрумер, Іфат Фрідман, Дорит Барзілай, Шломіт Ротенберг
Родовід

Рав Шмуель Фрумер (4 швата 5698 (6 січня 1938) — 29 сівана 5783 (18 червня 2023)) — один із шлухім Ребе і засновник синагоги «Мошіах Цідкейну» в Кір'ят-Бяліку. Жив у Кір'ят-Шмуелі.

Біографія

Рав Фрумер (ліворуч) на фарбрейнгені

Народився 4 швата 5698 року (6 січня 1938) у батька, р. Дова (Беріша), і матері, пані Леї-Рози Фрумер. Його батько був одним із перших поселенців у Кір'ят-Шмуелі, сусідньому з Хайфою, одним із керівників громадських діячів руху «Мізрахі» в Хайфі, а згодом був призначений головою муніципальної ради Кір'ят-Шмуеля і членом міської ради Хайфи. Дядьком р. Дова був гаон рабі Ар'є-Цві Фрумер, автор книг «Ерец Цві» і «Сіах га-саде», один із великих гаонів Польщі до Голокосту. Р. Дов зберігав його спадщину і заново видав його книги.

Після одруження р. Шмуеля з його дружиною, пані Дворою[1], він недовгий час жив у Єрусалимі, а потім повернувся жити до Кір'ят-Шмуеля, місця проживання батьків з обох боків, і наблизився до хасидизму Хабад під впливом рава Ігаля Пізема і рава Реувена Дуніна.

Був одним із перших членів правління Бейт Хабаду Хайфи від дня його заснування наприкінці 5730-х років.

Узимку 5741 року (1980/1981) Ребе відповів на його лист, у якому він докладно описав порядок постів, які взяв на себе як тшуву і виправлення: «Відома вказівка Алтер Ребе в „Ігерет га-тшува“, що в наших поколіннях не слід постити тощо, окрім постів, які є обов'язковими, і особливо звичай хабадських хасидів чинити так на ділі. Тому якнайшвидше хай скасує свою згадану поведінку (понад 3 рази) у рабина з анаш, хай живе він, і хай поводиться, як усі хабадські хасиди. І Б-г хай дарує йому успіх служити Йому в радості, і за вченням Бешта: „розв'юч разом із ним“ — із тілом»[2].

Коли він звернувся до рава Залмана-Шимона Дворкіна, щоб виконати вказівку Ребе, то розповів йому про прикрість, яку мав через те, що не отримав від Ребе жодного відгуку на книгу «Танія» в кишеньковому виданні[3], які він надіслав Ребе в подарунок. Почувши це, рав Дворкін розповів раву Фрумеру історію, в якій він особисто брав участь і з якої видно особливе ставлення до кишенькової «Танії», яку той надрукував: Ребе весь час зберігав її в шухляді свого святого столу, доки не відіслав її з особливим посланцем у подарунок нареченому, який виявив самопожертву заради коганства, причому Ребе звелів тримати книгу під хупою. Розповідаючи це раву Фрумеру, рав Дворкін підкреслив, що, на його думку, причина, з якої Ребе скерував його до нього, була не лише в тому, щоб скасувати піст, а й щоб розповісти йому цю історію, свідком якої він був[4].

У 5742 році (1981/1982) він став ініціатором випуску листка, що поширювався по всій країні, «Бе-хен ме-гітваадут Ребе шліта (Адмор шліта)» (у виданні «Хабад Цафон»), у якому публікувалися пункти, стисло викладені з останнього фарбрейнгену Ребе равом Товією Блоєм. Крім того, він опублікував галахічний листок з питань кашруту, укладений равом Леві Бистрицьким (мир праху його), з огляду на брак знань у цих питаннях у той період. Того ж року він був серед засновників комітету з написання Загального сувою Тори для єдності Ізраїлю, заснованого за вказівкою Ребе.

Від початку 5740-х років почав давати уроки хасидуту у своєму районі — з «Танії» і з «Кунтрес у-маайан». Серед іншого — у кварталі «Ейн га-Ям» у Хайфі, у місті Акко та в інших місцях, і удостоївся листів із благословеннями від Ребе на ці уроки. Протягом багатьох років він наблизив сотні євреїв до дотримання Тори і заповідей і зробив багатьох із них хабадськими хасидами.

У 5744 році (1983/1984) удостоївся того, що Ребе попросив його у свято Пурим роздати від його імені 18 000 шекелів бідним у Святій Землі[5].

У 5748 році (1987/1988), після відомої сіхи 2 нісана щодо проголошення «Єхі га-Мелех», він діяв разом із равом Зімроні Циком, щоб уся публіка хасидів на трапезі Мошіаха проголосила перед Ребе «Єхі га-Мелех» — «Давид малка мешиха», щоб сприяти розкриттю Ребе як Мелех га-Мошіаха; цей крок дістав підтримку шлухім і рабинів, але зрештою був зірваний одним шаліахом. Через кілька днів після цього Ребе говорив у сіхі 6-го дня холь га-моеду Песаху про те, що є такі євреї, які, хоч і багато кричать про необхідність кричати «Ад матай», стверджують, що їм добре у вигнанні, і хочуть залишитися у вигнанні, і не бачать потреби кричати «Ад матай», — слова, які дехто витлумачив як продовження цієї історії.

Після «Відомої сіхи» 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991) він разом із равом Зімроні Циком став ініціатором екстреного зібрання, під час якого запропонував, щоб рабини постановили, що Ребе — Мелех га-Мошіах, і справді, після наради з рабинами рав Давид Ханзін постановив, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

У 5752 році (1991/1992) заснував і очолив як машпіа й керівник громади синагогу та бейт-мідраш «Мошіах Цідкейну» в Кір'ят-Бяліку, де також давав багато уроків Тори.

І після 3 тамуза він продовжував поширювати віру у вічність життя Ребе Мелех га-Мошіаха шліта і ототожнення Ребе як Мелех га-Мошіаха, а також брав участь у з'їздах «Геула і Мошіах», які проводив з 5755 року (1994/1995) і далі рав Зімроні Цик; крім того, виступав на зібраннях активістів, організованих Організацією за справжнє і повне Визволення, і закликав відкрито проголошувати, що Ребе живий і існує і що він — Мелех га-Мошіах.

Був одним із засновників і членом Штабу Мошіаха у Святій Землі в перші його роки.

Рав Фрумер мав особливу життєву силу в підкресленні надприродності провідника покоління і розкриття Б-жественності, що відбувається через нього і через саме його існування[6].

Помер 29 сівана 5783 року (18 червня 2023).

Родина

Його дружина Двора — померла 1 адара 5781 (13 лютого 2021).

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Померла в ніч на Шабат тижневої глави «Мішпатім», 1 адара 5781 (13 лютого 2021).
  2. ^ «Лікут маанот кодеш» 5741, відповідь 142
  3. ^ Перше видання книги було надруковано влітку 5740 року (1979/1980), після того як було отримано згоду Ребе, зокрема на вилучення списку видань «Танії» наприкінці книги, щоб вона вийшла тонкою. Книгу було надіслано Ребе через шаліаха в Хайфі рава Лейбла Шільдкраута, який почув від одного з членів секретаріату, що Ребе прийняв «Танію» з великим і явним задоволенням. Коли в місяці елулі 5740 року (1979/1980) взялися до друку другого видання, знову попросили згоди Ребе, але цього разу він вказав, що, якщо можливо, хай включать і список видань «Танії», і так і було зроблено
  4. ^ Тшура Рот 5769
  5. ^ «Хай передадуть йому від мого імені, що перед моєю поїздкою на святу могилу я даю йому доручення роздати на цдаку як мій посланець у дні Пурима 18 тисяч шекелів 18 бідним у Святій Землі. Цю суму він отримає в рава Ефраїма Вольфа, хай живе він». Фотокопію вказівки надруковано в тшурі з весілля його нащадків, сторінка 33.
  6. ^ Як каже Алтер Ребе в «Танії», «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», розділ 5; «Торат Менахем» 5711, сіха 11 тамуза, с. 196; «Лікутей сіхот», том 2, с. 511, та інші
Шмуель Фрумер згадується ще в 21 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451735200

Повідомити про помилку на цій сторінці