Перейти до вмісту

Трапеза Шор га-бара і Левіатана

Матеріал з Хабадпедії
Ілюстрація кенігії (битви) між Шор га-баром і Левіатаном

Трапеза Шор га-бара і Левіатана — це назва трапези, яку влаштує Святий, благословенний Він, для праведників у прийдешньому майбутньому, у Дні Мошіаха або у світі воскресіння, на якій їстимуть м'ясо Шор га-бара і Левіатана та інші особливі страви.

Цій трапезі передуватиме сутичка Левіатана і Шор га-бара, у ході якої Левіатан заріже бика своїм плавцем, а бик заколе Левіатана своїми рогами.

Трапеза в прямому сенсі чи ні

Рамбам, у своїх словах про Прийдешній світ як про духовний світ для душ без тіл, каже: «Благо, за яким немає блага, і його бажали всі пророки... [і] мудреці назвали його у вигляді притчі... трапезою»[1].

Були ті, хто зрозумів з його слів, що не відбудеться матеріальна трапеза для праведників під час Геули. Раавад, який зрозумів так, заперечує на це: «А якщо це трапеза — немає тут кос шель браха!» У Гемарі йдеться про кос шель браха, над яким промовлять Біркат га-зимун наприкінці трапези[2], а якщо трапеза є лише духовним поняттям — над чим промовлять Біркат га-мазон?

Але Рамбан установив, що й Рамбам не стверджував, що трапеза не відбудеться, і сказав[3] «І істинно ми чули, що великий рав [Рамбам] дотримується мідрашів наших учителів та їхніх агадот, що все буде як є на прийдешній трапезі з береженим вином і Левіатаном». Також «Кесеф мішне» пояснює намір Рамбама так, що він не мав на увазі, що трапеза праведників є притчею, а коли говорив про трапезу як притчу про Прийдешній світ, мав на увазі вислів «усе приготовлено для трапези» з «Піркей авот»[4].

Так установлено також у вченні хасидуту в багатьох місцях, що прийдешня трапеза буде матеріальною[5].

Цікаво, що син Рамбама р. Аврагам у нещодавно знайдених листах написав, що на суботніх трапезах у домі свого батька Рамбам казав: що «треба тужити за Левіатаном» [6]

Переваги Шор га-бара і Левіатана

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Основна стаття – Шор га-бар
Симуляція битви Шор га-бара і Левіатана за допомогою штучного інтелекту
Зображення битви Шор га-бара і Левіатана, створене штучним інтелектом

Магараль[7] пояснює, що Левіатан і Шор га-бар є реальністю, за суттю відмінною від інших звірів і тварин, подібно до плодів Ган Едену, що за суттю відрізняються від плодів цього світу. Алших[8] пояснює, що в Левіатані є духовна якість.

У «Лікутей Тора»[9] пояснюється, що праведники, чиє служіння лише в духовному, є аспектом Левіатана. І вони піднімуть праведників, які займаються матеріальним, що є аспектом Шор га-бара, і завдяки цьому буде здійснено в них також піднесення. Ще пояснюється в хасидуті, що Левіатан натякає на 248 заповідей-повелінь, а Шор га-бар — на 365 заповідей-заборон.

Шхіта Шор га-бара

Шор га-бар буде зарізаний Святим, благословенний Він, за допомогою гострих плавців Левіатана[10]. Мудреці в мідраші ставлять складне питання про те, що ця шхіта не відповідає визначенням галахи, оскільки кошерна шхіта буває лише в разі, якщо її здійснено людиною гострим ножем без щербини; р. Авін відповідає, що «Нова Тора від Мене вийде».

Ребе пояснює[11] відповідь р. Авіна, що в «Нова Тора від Мене вийде» не мається на увазі, що Тора зміниться, оскільки Тора вічна і не буде замінена, а що Мошіах навчить, що закони шхіти, чинні сьогодні, не говорять про цей випадок, і його слова будуть прийняті як галаха Великим судом.

Цемах Цедек пояснює духовну причину того, що цей забій буде кошерним: бо «пгіма» (щербина) складається з тих самих літер, що й «магефа» (мор), а це проблематично лише під час вигнання, але не у прийдешньому майбутньому, коли «і дух нечистоти усуну з землі[12]».

Шхіта Шор га-бара в хасидуті

У вченні хасидуту пояснюється, що Шор га-бар і Левіатан вказують на два ступені в служінні праведників: суть Левіатана — це служіння праведників, які служать своїм служінням у духовному (подібно до того як місце Левіатана в морі, Алма де-іткасья), наміром серця і здійсненням вищих єднань в аспекті піднесень. Шор га-бар, навпаки (чиє місце на суходолі, Алма де-ітгалья), вказує на служіння праведників в очищенні матеріальності світу. А сенс шхіти Шор га-бара плавцем Левіатана в прийдешньому майбутньому — це піднесення й очищення служіння праведників, що в аспекті Шор га-бара, на ступені піднесеніші, ніж ті, яких вони можуть досягти власною силою.

У Шор га-барі і Левіатані будуть іскри душ синів Ізраїлю, чиє служіння під час вигнання було в аспекті Мемале коль алмін, і завдяки куштуванню праведниками на трапезі в прийдешньому майбутньому ці душі піднімуться на піднесеніший ступінь Совев коль алмін.

Меню

На цій трапезі учасники їстимуть м'ясо риби Левіатана, після того як її буде вбито рогами Шор га-бара[13].

На цій трапезі їстимуть м'ясо Шор га-бара — якого називають також Бегемот, що буде зарізаний плавцем Левіатана[14].

На цій трапезі подадуть також манну — хліб з небес, який мелеться для трапези праведників на небозводі, що називається Шхакім[15]. Крім цієї манни, їстимуть також манну з «Цінценет га-ман», що зберігалася[16] у Святая Святих біля Ковчега Завіту[17]. Над цією манною промовлять благословення так само, як благословляли в пустелі, — «Той, Хто виводить[17] (або Дає[18]) хліб з небес».

На цій трапезі їстимуть мигдаль, що виріс на посоху Агарона-когена, над ним промовлять також благословення «Шегехеяну» і своїм благословенням охоплять усі інші види[17].

На десерт подадуть сік гранатів.

Під час трапези питимуть бережене вино, над ним промовлять також Біркат га-мазон.

Учасники трапези

Той, хто остерігався їсти невелот і трефот у цьому світі, удостоїться насолодитися цією трапезою[19].

У трапезі візьмуть участь усі праведники разом із трьома праотцями, Моше Рабейну, Агароном-когеном і царем Давидом[10].

Під час трапези Святий, благословенний Він, скаже слова Тори[17], а потім Зрубавель скаже кадиш де-рабанан[17].

Під час Біркат га-мазон усі відмовляться вести зимун: Аврагам відмовиться, бо від нього походить Ішмаель, Іцхак — бо від нього походить Есав, Яаков — бо одружився з двома сестрами за їхнього життя, Моше Рабейну — бо не удостоївся ввійти до Землі, — поки не прийде цар Давид і не відповість віршем «Чашу спасіння піднесу й Ім'я Г-спода прикличу[20]» — мені личить і мені належить благословити.

Чаша зимуна, над якою буде промовлено Біркат га-мазон, уміщує двісті двадцять один лог, що в гематрії (косі) рвая[21].

Час трапези

Щодо часу трапези є різні думки[22]:

Згідно з більшістю думок, трапеза відбудеться у Прийдешньому світі, тобто у світі після воскресіння мертвих. Проте в цьому є складність, адже мудреці сказали, що «у Прийдешньому світі немає ні їжі, ні пиття»[23], і як же може відбутися в ньому матеріальна трапеза?

Згідно з однією думкою, трапеза справді відбудеться в Дні Мошіаха, ще до часу воскресіння мертвих[24]. Ібн Езра вважає, що праведники воскреснуть один раз у Дні Мошіаха і удостояться трапези, а потім повернуться у свій порох і воскреснуть удруге під час воскресіння мертвих[25].

Згідно з другою думкою, трапеза може відбутися і в Прийдешньому світі: Рашба[26] і Рабейну Бах'є[27], згідно з одним тлумаченням, пояснюють, що оскільки страви на цій трапезі чисті і призначені спеціально для цього з шести днів творіння, тому немає перешкоди, щоб їх їли і в Прийдешньому світі. Подібне тлумачення трапляється і у вченні хасидуту[28]. Згідно з іншим тлумаченням, те, що в Прийдешньому світі немає їжі та пиття, — мається на увазі лише, що не буде потреби в їжі та питті для підтримання тіла, але будуть їжа і пиття для інших цілей, і тому тоді відбудеться трапеза[22].

Згідно з другим тлумаченням Рашби і Рабейну Бах'є, трапеза відбудеться в час, коли ще будуть їжа і пиття, і відразу після неї почнеться період, у якому не буде їжі та пиття[29]. Також у вченні хасидуту наводиться подібний поділ на два періоди — один, у якому відбудеться трапеза, і другий, у якому не буде їжі та пиття. У частині місць наводиться, що першим періодом будуть Дні Мошіаха, а другим — воскресіння мертвих (згідно з першою думкою, згаданою вище); а в частині наводиться, що будуть два періоди в самому Прийдешньому світі (і це відповідає другій думці, згаданій вище)[30].

Див. також

Додаткова література

  • Рав Шмуель Раскін, Їсти, і знову їсти, і знову їсти, у рубриці «Бачимо, що це наближається», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2002, сторінка 78

Зовнішні посилання

Статті на сайті קישור חב"ד בישראל (посилання не працює)


Примітки

  1. ^ «Мішне Тора» Рамбама, «Закони про тшуву», розділ 8, закони 3, 4
  2. ^ Псахім, 119б. Див. нижче #Меню.
  3. ^ Лист-виправдання щодо книги «Море».
  4. ^ Розділ 3, мішна 16.
  5. ^ «Лікутей Тора», початок тижневої глави «Цав». Наводиться в «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 2, лист 200, примітка 23.
  6. ^ Зі слів рава Залмана Нотіка
  7. ^ «Гур Ар'є», Берешит 1, 21
  8. ^ Йов 41, 10:
  9. ^ Початок тижневої глави «Шміні»
  10. ^ 1 2 «Ваїкра раба» 13, 3.
  11. ^ Кунтрес про «Тора хадаша меіті теце» 5751
  12. ^ Зхар'я 13, 2
  13. ^ Бава батра 75а.
  14. ^ «Ваїкра раба» 13, 3.
  15. ^ Хагіга, 12б.
  16. ^ «Танхума», Бешалах, 21: «І поклади туди повний омер манни. Рабі Ельазар каже: для поколінь. Рабі Еліезер каже: для Днів Мошіаха».
  17. ^ 1 2 3 4 5 Книга «Маамар Шабтот Гашем» Рамаа з Фано, ч. 2.
  18. ^ Згідно з висновком Ребе в «Лікутей сіхот», т. 4, сіха до тижневої глави «Бегаалотха» (примітка 6), з формулювання «Сефер хасидім», розд. 1640: «Над манною промовляли благословення Той, Хто дає хліб з небес».
  19. ^ «Мідраш Тегілім» 18, 25.
  20. ^ Тегілім 116, 13.
  21. ^ Йома, 76а
  22. ^ 1 2 «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 2, лист 200, примітка 23.
  23. ^ Брахот, 17а.
  24. ^ Рабі Аврагам, син Рамбама, у своїй книзі «Мілхамот Гашем». А в «Кунтресі про „Тора хадаша меіті теце“» 5751, примітка 108, Ребе доводить це з самого питання мудреців у мідраші — як ця шхіта узгоджується з визначеннями галахи; а якби йшлося про час після воскресіння мертвих, це питання не було б доречним, оскільки в цей час заповіді буде скасовано
  25. ^ У своєму коментарі до Даніеля 12, 2.
  26. ^ У тлумаченнях агадот Шасу до «Бава батра» там.
  27. ^ У своєму коментарі до Берешит 1, 21.
  28. ^ У «Торат хаїм», Ваякгель, 422г (у новому виданні) — що Шор га-бар і Левіатан є духовною їжею, і тому немає перешкоди для їх куштування у світі прийдешньому. А в «Ор га-Тора», Екев, т. 2, с. 544 — що, хоча вони будуть матеріальною їжею, вони відрізняються від нинішньої матеріальної їжі тим, що в них у розкритті світитимуть Б-жественні світла, які в них.
  29. ^ Це тлумачення Рашби наводиться в «Ор га-Тора», Пророки і Писання, т. 1, с. 309, як частина роз'яснення в маамарі там.
  30. ^ Маамар, що починається словами «Ве-гая екев», 5727, і в примітках там.

Повідомити про помилку на цій сторінці