Перейти до вмісту

«Двар малхут» Шмот

Матеріал з Хабадпедії
Завдяки тому, що зміцнюють і додають у вивченні книги «Мішне Тора» Рамбама, зокрема — завдяки участі (або додаванню зміцнення в цьому, якщо вже бере участь) у вивченні Рамбама багатьма із синів Ізраїлю: три розділи на день, або один розділ на день, або «Сефер га-міцвот».

«Двар малхут» Шмот — це сіха, виголошена Ребе в Шабат тижневої глави Шмот, 21 тевета 5752 року (28 грудня 1991).

Ця сіха — частина серії вивірених сіхот Ребе, виголошених протягом останнього року, коли ми чули сіхот з вуст Ребе, і відомих як «Двар малхут».

Передісторія

Сіху було виголошено у зв'язку з річницею відходу з життя Рамбама, що випала тоді на п'ятницю, 20 тевета.

Фарбрейнген почався о 1:45, коли Ребе увійшов на фарбрейнген. Після споживання «мезонот» Ребе почав заохочувати спів нігуну «Ес комт шойн ді геула, Мошіах комт шойн», а потім розпочав першу сіху, що тривала близько 13 хвилин, після чого почали співати «Шува Гашем». Потім Ребе виголосив другу сіху, що тривала близько 20 хвилин, а після неї почали співати нігун гакафот. Після цього Ребе виголосив третю сіху, а після неї Ребе вказав хазану р. Моше Телішевському співати «Єгі рацон .. ше-йібане бейт га-мікдаш».

І наприкінці Ребе виголосив четверту сіху, що тривала кілька хвилин, і завершив словами:««Справжнє і повне Визволення, просто-просто, з небесними хмарами».

Після цієї сіхи відбулася церемонія роздавання машке, після якої Ребе вийшов, заохочуючи спів[1]

Підсумки

" Уже багато разів говорилися слова його святості мого тестя, Адмора, провідника нашого покоління, що крім того, що вже «минули всі терміни», сини Ізраїлю вже здійснили тшуву й закінчили все, зокрема й «начистили ґудзики», і потрібно лише, щоб Святий, благословенний Він, відкрив очі синам Ізраїлю, щоб вони побачили, що справжнє і повне Визволення вже є і вже сидять перед накритим столом, на трапезі з Левіатана і Шор га-бар тощо, тощо. "
  • Пункт 1: Ребе наводить слова мідрашу про вірш «І ось імена синів Ізраїлю, що прийшли до Єгипту», що «заради Визволення Ізраїлю згадано їх тут», і як кожне з імен 12 колін пов'язане з Визволенням. Але Ребе ставить до цього запитання: адже спуск народу Ізраїлю до Єгипту був спуском у духовності, і лише через довгий час вони були визволені, і незрозуміло, як їхній спуск до Єгипту пов'язаний з Визволенням і чому наголошено на цьому вірші. Ребе також додає запитання: адже «заради Визволення Ізраїлю» має на увазі також і майбутнє Визволення, і якщо так, який зв'язок між спуском народу Ізраїлю до Єгипту і майбутнім Визволенням, і чого ми маємо з цього навчитися?
  • Пункти 2 — 3: Ребе роз'яснює, що спуск народу Ізраїлю до Єгипту зовні справді є спуском, але внутрішньо він пов'язаний з Визволенням. Ребе також наводить, що у світлі вислову мудреців «усі царства названі на ім'я Єгипту» увесь аспект спуску до Єгипту і визволення з Єгипту триває й після цього, аж до нашого покоління. Ребе додає, що Раші роз'яснює сказане в останній мішні першого розділу трактату Брахот: «Сказав р. Ельазар бен Азарія: ось я як сімдесятирічний, і не удостоївся, щоб вихід з Єгипту згадували ночами, доки не витлумачив цього Бен Зома, бо сказано: „Щоб пам'ятав ти день виходу твого із землі єгипетської всі дні життя твого“: „дні життя твого“ — дні, „всі дні життя твого“ — включити ночі. А мудреці кажуть: „дні життя твого“ — цей світ, „всі дні життя твого“ — включити дні Мошіаха», — «„Як сімдесятирічний“ — я вже виглядав старим, але не по-справжньому старим, на якого прийшла сивина, того дня, коли раббана Гамліеля усунули з його посади насі й призначили рабі Ельазара бен Азарію насі, як наведено далі в розділі „Тфілат га-шахар“, і того ж дня Бен Зома витлумачив цей вірш». Ребе вимагає пояснення зв'язку вислову з його автором — рабі Ельазаром бен Азарією, і зв'язку з тим, що цю мішну було сказано в день (або у зв'язку з днем), коли рабі Ельазара було призначено насі.
  • Пункти 4 — 5: Ребе роз'яснює, що в цій мішні наводиться велич спуску до Єгипту і перевага виходу з Єгипту, так що й після цього треба пам'ятати про нього щодня, оскільки пам'ять про Єгипет — це «велика основа й міцний стовп у нашій Торі та нашій вірі тощо», і тому що вихід з Єгипту символізує вихід Б-жественної душі з тіснин і обмежень. Ребе додає, що при визволенні з Єгипту «відкрився канал» для всіх визволень. Ребе додає, що причини згадування спуску до Єгипту і зв'язку з Визволенням — у тому, що вихід з Єгипту є початком і внутрішньою суттю днів Мошіаха, і в тому, що вихід з Єгипту створює новизну в днях Мошіаха — «перевага „іткафья ситра ахра“, оскільки зло було ще в своїй силі» тоді. Але водночас вихід з Єгипту — лише «другорядне», оскільки головне розкриття — це розкриття справжнього і повного Визволення.
  • Пункти 6 — 7: Ребе також пояснює у світлі цього слова мудреців про слова Бен Зоми, що «всі дні життя твого» — також «ночами», у ніч вигнання«всі дні життя твого — включити дні Мошіаха», тобто у «всіх днях життя твого» в цьому світі є, крім щабля виходу з Єгипту, також щабель днів Мошіаха. І відповідно до цього зрозумілий зв'язок мішни з рабі Ельазаром бен Азарією, який того ж дня став насі: новизна насі Ізраїлю — у тому, щоб пов'язати й об'єднати «всі дні життя твого» кожного з Ізраїлю: матеріальні «всі дні життя твого» під час вигнання і «всі дні життя твого» в дні Мошіаха.
  • Пункти 8 — 9: Ребе також додає, що це пов'язано з його вступом «ось я як сімдесятирічний», оскільки сімдесят років — це повнота в житті людини. Ребе додає, що для того щоб стати насі, рабі Ельазарові бен Азарії потрібно було досягти повноти сімдесяти років — бірура речей цього світу. І це те, що дало йому силу: «удостоївся я виходу з Єгипту ночами».
  • Пункти 10 — 11: Ребе додає, що перший розділ трактату Брахот починається словами «З якого часу читають Шма ввечері», тобто дія читання Шма, прийняття царства, відбувається також і ночами, як і згадування виходу з Єгипту. І відповідно до всього цього зрозумілий зв'язок спуску синів Ізраїлю до Єгипту з Визволенням: спуск у темряву вигнання — це Визволення Ізраїлю, аж до «включити дні Мошіаха».
  • Пункти 12 — 14: І слід пов'язати це з днем гілули Рамбама, що припадає на 20 тевета: саме коли Рамбам спустився до Єгипту, саме там він написав більшість своїх творів (і особливо «Мішне Тора» Рамбама), через які він приносить «Визволення світові»; і вказівка з цього — що вже завершено чищення ґудзиків і залишилося тільки відкрити очі. А також є вказівка кожному — впливати на іншого і самому вивчати щоденний Рамбам.

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ З «Діврей Мошіах» 5752, т. 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці