Скасування свят у прийдешньому майбутньому
У прийдешньому майбутньому — у Дні Мошіаха — будуть скасовані всі свята, крім свята Пурим (а також ще деяких свят — за різними думками й версіями). Про сенс цього скасування у Відкритій Торі було дано різні тлумачення, щоб пояснити, яким чином скасування не суперечить вічності Тори. Згідно з тлумаченням вчення хасидуту, мається на увазі не те, що вони будуть цілком скасовані, а те, що Б-жественне світло, яке розкривається в ці свята, не досягне рівня світла, яке розкриється в прийдешньому майбутньому, — і тому й радість у них зовсім не відчуватиметься порівняно з великою радістю, яка буде тоді.
Скасування свят
Джерело скасування свят у Дні Мошіаха — у вислові мудреців[1]:
Усі свята в майбутньому скасуються, а дні Пуриму не скасуються ніколи.
- Сказав рабі Ельазар: навіть Йом Кіпур не скасується ніколи, бо сказано: і буде це для вас вічною постановою
Виходячи з цього, постановив і Рамбам:
Усі книги Пророків і всі Писання в майбутньому будуть скасовані в Дні Мошіаха, крім Мегілат Естер (Сувою Естер), — він існуватиме, як п'ять книг Тори і як закони Усної Тори, які ніколи не будуть скасовані. І хоча всяка пам'ять про біди буде скасована, як сказано: «Бо забуті будуть колишні біди, і бо приховані вони від очей Моїх», дні Пуриму не будуть скасовані, як сказано: «І ці дні Пуриму не скасуються в юдеїв, і пам'ять про них не зникне в нащадків їхніх»
— Рамбам, Закони про Мегілу, розділ 2, закон 18
Час скасування
За простим змістом, час цього скасування буде в Дні Мошіаха — як прямо сказано в Рамбама, і так наводить Ребе[2]. Однак, згідно зі словами деяких коментаторів[3], це скасування неодмінно має відбутися пізніше — за воскресіння мертвих і в сьомому тисячолітті.
Сенс скасування
У нігле
Про сенс цього скасування і про те, як воно не суперечить основі віри, що Тора вічна і її заповіді ніколи не скасуються, — докладно міркували багато хто з великих Ізраїлю.
Деякі з них сприйняли вислів мудреців буквально — що свята справді цілком скасуються, але попри це це не суперечить вічності Тори. Так пише «Ікарім», що вічність свят лише в тому, «що ми не скасуємо їх самі, але за словом Всевишнього цілком можливо, що вони скасуються»[4]. І так само можна зрозуміти зі слів «Сдей хемед»[5].
Інші пояснили це по-різному[6]:
- Деякі пояснювали, що час скасування свят буде в добу, коли цей світ не існуватиме у своєму звичайному вигляді, а у світі воскресіння, який буде духовним світом, і в ньому «заповіді скасовані». Тому Магараль пояснює, що в цьому немає жодної суперечності вічності Тори, оскільки в самій Торі встановлено, що буде час, коли світ змінить свій нинішній устрій, і заповіді не будуть у ньому виконуватися у своєму буквальному значенні. І на його думку, свята, які залишаться, — це Пурим і Йом Кіпур, суть обох яких — життя, яке вище за смерть (у Пурим євреї були врятовані від указу про смерть, а в Йом Кіпур людина повертається від своїх гріхів і удостоюється порятунку від смерті до життя), і вони стосуються світу воскресіння, суть якого — вічне життя[7].
- Подібно до цього пише «Бейт Йосеф» у своїй книзі «Магід мейшарім»[8], що свята будуть скасовані у світі воскресіння, який буде духовним світом, і тоді заповіді не виконуватимуться (подібно до ангелів, які не отримали Тору, оскільки Моше заперечив їм[9]: «Хіба є серед вас лихе начало?»). І на його думку, свята, які залишаться, — це Ханука і Пурим: адже оскільки будуть скасовані всі практичні заповіді свят, усі свята стануть днями Галелю й подяки, як Ханука і Пурим.
- Думка Рашби — що скасування свят означає, що сини Ізраїлю можуть скасувати радість свят своїми гріхами, подібно до сказаного в Сувої Ейха[10]: «Віддав забуттю Г-сподь на Сіоні свято й Шабат». І тільки щодо Пуриму (а за іншою думкою — і щодо Йом Кіпуру) є обіцянка від Всевишнього, що він не буде скасований[11].
- Рабі Хаїм, брат Магараля, пояснює, що скасування свят — це те, що, можливо, народи світу видадуть укази про скасування свят, але не видадуть їх щодо Хануки й Пуриму (які, на його думку, і є святами, що не будуть скасовані)[12].
- Ще він пояснив, що скасування свят не в прямому значенні, а це скасування їхньої причини: оскільки причина святкування свят — пам'ять про вихід з Єгипту, а після виходу з Єгипту їхнє поневолення припинилося. Але Ханука й Пурим встановлені на пам'ять про тих, хто хотів змусити нас забути Тору й заповіді, а такі є в кожному поколінні, — і тому причина цих свят не буде скасована.
- Подібна до цього думка рабі Шломо Алкабеца: скасування свят означає, що чудеса порятунку свят будуть забуті через безліч бід, але свята, які не будуть забуті, — це Пурим і Йом Кіпур, які піднесеніші[13].
- І так само написав Радбаз, що скасування свят означає, що їхня радість не відчуватиметься порівняно з великою радістю й насолодою, які будуть у Дні Мошіаха; але Пурим не буде забутий через велику біду, яка була в ньому. І також Йом Кіпур відчуватиметься, оскільки в ньому буде самоумертвіння, а самоумертвіння, безсумнівно, відчуватиметься порівняно з радістю в Дні Мошіаха[14].
У хасидуті
У вченні хасидуту[15] також пояснюється, що скасування свят означає, що їхня радість не відчуватиметься порівняно з радістю в Дні Мошіаха (приклад цього наводиться зі слів мудреців, благословенної пам'яті[16]: «шрага бе-тігра май агані» [— світло свічки опівдні, яка його цінність?]). А свята, які не будуть скасовані, — це ті, радість яких така велика, що відчуватиметься і в Дні Мошіаха.
Але є ще глибший пласт: ступінь радості у святах сходить із їхньої духовної суті: в усіх святах світить Б-жественне світло, яке перебуває в мірі й обмеженні, а в прийдешньому майбутньому світитиме піднесеніше світло, понад міру й обмеження. А свята, які не будуть скасовані, — це ті, Б-жественне світло в яких теж необмежене світло. Відповідно до цього хасидут пояснює суть свят, які згадуються в усіх думках і версіях: Пуриму, Йом Кіпуру та Хануки (як нижче).
Свята, які не скасуються
Пурим
Про свято Пурим, що воно не скасується в прийдешньому майбутньому, у книгах великих Ізраїлю було сказано багато пояснень (наведені вище). Перевага радості свята Пурим над радістю інших свят як радості необмеженої виражається також у тому, що щодо інших свят людина повинна остерігатися, щоб не сп'яніти від пиття вина, і так само постановлено в галахі[17], що бейт-дін зобов'язаний поставити сторожів, які стежитимуть за обмеженням веселощів, щоб вони не призвели до розбещеності й до негативних наслідків. А в Пурим — навпаки, є явний обов'язок пити без обмеження і сп'яніти, «аж до того, що не розрізнятиме»[18].
У вченні хасидуту пояснюється перевага Пуриму за його шляхом: Б-жественне розкриття в ньому необмежене, і тому воно відчуватиметься і порівняно з необмеженим розкриттям прийдешнього майбутнього.
Причина цього в тому, що події свята Пурим сталися саме під час вигнання, коли Б-жественне світло не світить відкрито, і все ж сини Ізраїлю стояли твердо і з самопожертвою; тому свято, що настало внаслідок цього, піднесеніше за інші свята, і Б-жественне світло, яке в ньому світить, — це світло необмежене[19].
Ханука
У низці місць, де наводиться вислів мудреців про скасування свят, до числа свят, які не будуть скасовані, включена й Ханука[20]. Цю версію Ребе багато разів наводить як самозрозумілу[21] і пов'язує її зі словами Рамбана[22] про ханукальні свічки: «Ці свічки ніколи не будуть скасовані».
Причина цього в тому, що свято Ханука було досягнуте самопожертвою євреїв, а силою самопожертви притягується найвище розкриття, здатне принести всі розкриття Днів Мошіаха й воскресіння мертвих[23]. На перший погляд, це пояснення подібне до пояснення переваги свята Пурим.
Йом Кіпур
На думку рабі Ельазара[24] у мідраші[25], і Йом Кіпур не скасується в прийдешньому майбутньому. Він виводить це з вірша[26] «І буде це для вас вічною постановою». Відповідно до цієї думки сказано й просто в «Піркей де-рабі Еліезер»[27], і там це виводиться з вірша[28] «Шабат спокою це для вас», який тлумачиться: «Шабат — цей світ, Шабатон — світ прийдешній».
Причину того, що він не буде скасований, Рашба пояснює згідно зі своєю думкою про спосіб скасування свят (як вище): мається на увазі, що сини Ізраїлю можуть скасувати їх своїми гріхами. Виходячи з цього, він пояснює, чому Йом Кіпур не може бути скасований гріхом: оскільки він спокутує всі гріхи, а на думку Рабі — навіть тим, хто не повертається в тшуві. Тому (за версією Рашби) Рабі і є автором думки, що Йом Кіпур не буде скасований у майбутньому.
У хасидуті пояснюється за його шляхом, що Б-жественне розкриття, яке світить у Йом Кіпур, таке, що щодо нього є сумнів, чи буде воно скасоване в прийдешньому майбутньому, чи ні: адже, з одного боку, розкриття Йом Кіпуру теж необмежене (тому про нього сказано[29]: «перед Г-сподом очиститеся», і за тлумаченням хасидуту — перед і вище розкриття Імені Гаває). Але, з другого боку, це розкриття залишається надто високим, не притягуючись у посудини, і тому, щоб сприйняти це розкриття, треба постити; на відміну від розкриття прийдешнього майбутнього (а також розкриття Пуриму, який не буде скасований), яке, попри те що це необмежене розкриття, притягнеться й проникне і в обмеженість посудин[30].
Лаг ба-Омер
У сіхі Ребе каже[31] «можна сказати в порядку можливого», що й Лаг ба-Омер буде з тих свят, які не скасуються в майбутньому, оскільки й радість Лаг ба-Омеру більша за радість свят (як доводиться з історії про рабі Аврагама га-Леві, учня Арізаля, — якого рабі Шимон суворо докорив за промовляння «Нахем» у Лаг ба-Омер, хоча й в інші свята він мав звичай це казати й не був покараний).
Хабадські свята
У сіхі[32] Ребе порівнює радість свята Геули 12 тамуза з радістю Пуриму, який не скасується:
Ще одна перевага Пуриму порівняно з іншими святами – що «усі свята в майбутньому скасуються, а дні Пуриму не скасуються ніколи».
А причина цього — у тому, що свято Пурим виникло під час вигнання, час темряви й приховування, і прийшло завдяки самопожертві синів Ізраїлю, а з боку самопожертви немає обмежень.
І звідси зрозуміло й щодо нашого предмета — свята Геули 12 тамуза: оскільки це свято, яке виникло під час вигнання, час темряви вдвічі й багатократно, і прийшло завдяки самопожертві, радість має бути без обмежень
Також Ребе наводить[33] вічне встановлення свята Ханука, яке не буде скасоване, як приклад для 19 кислева, про яке Алтер Ребе висловився, що воно «буде встановлене як вічне свято в Ізраїлі». З цього, можливо, можна вивести, що й 19 кислева входить до числа свят, які не будуть скасовані.
Див. також
- Свиня в майбутньому стане чистою
- Заповіді будуть скасовані в майбутньому
- Кунтрес «Нове вчення від Мене вийде»
Додаткова література
- Алтер Ребе, маамар, що починається словами «Легавін лама ле-атид», «Тора ор», доповнення до Мегілат Естер (Сувою Естер)
- Ребе Магараш, маамар, що починається словами «Ла-єгудім», 5626
- Ребе: маамар, що починається словами «Ла-єгудім», 5712, маамар, що починається словами «Легавін мі-Хазаль коль га-моадім», 5716
Примітки
- ^ Мідраш Мішлей, 9, 2. «Ялкут Шимоні», Мішлей, ремез 944.
- ^ Сіха Пуриму 5728 (14 березня 1968).
- ^ «Магід мейшарім», тижнева глава «Ваякгель». «Тіферет Ісраель» Магараля, розділ 53.
- ^ «Ікарім», трактат 3, розділ 16. І, вочевидь, він дотримується свого методу, що в скасуванні окремої заповіді (за словом Всевишнього) немає суперечності вічності Тори загалом; див. там докладно.
- ^ «Кунтрес га-клалім», розділ «гімел», § 76.
- ^ Частину з них вказує Ребе в «Ігрот кодеш», т. 14, с. 537..
- ^ «Тіферет Ісраель», там само. І там само він докладно говорить про суть Пуриму та Йом Кіпуру і про зв'язок між ними, див. там.
- ^ Там само.
- ^ Шабат, 89а.
- ^ 2, 6.
- ^ Респонси Рашби, т. 1, розд. 93. І там той, хто запитує, пише: «І багато хто тлумачив мені цю агаду, але жоден із них не вник у неї, повідом мені її тлумачення».
- ^ «Ігерет га-тіюль», Друш, пункт 40. «Сефер га-хаїм», книга «Парнаса», початок розділу 7.
- ^ «Менот га-Леві» — мідраш на Мегілат Естер (Сувій Естер), на вірш «І ці дні Пуриму».
- ^ Респонси Радбаза, частина 2, розділ 666, розділ 828.
- ^ «Тора ор», Мегілат Естер (Сувій Естер), 94а. 119б. Маамар, що починається словами «Ла-єгудім», 5626. 5712. Маамар, що починається словами «Легавін мі-Разаль коль га-моадім», 5716. Та інші.
І подібне раніше — у «Йошер левав», Другий дім, кімната 4, розділ 1. - ^ Хулін 60б.
- ^ Рамбам, Закони свят, розділ 6, закон 21. «Тур і Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 529, пункт 4. «Шулхан арух» Алтер Ребе, там само, пункт 13.
- ^ Наводиться багато разів у вченні Ребе; див. згаданий маамар, що починається словами «Ла-єгудім», 5712. Сіха Пуриму 5715 (8 березня 1955). 5728. Та ін.
- ^ Див. у «Тора ор» і в згаданих маамарах. І див. також маамар, що починається словами «Коль га-моадім», 5721. І ще.
- ^ «Магід мейшарім», «Сефер га-хаїм» та «Ігерет га-тіюль» там само. І так само написав «Менот га-Леві» в передмові.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», частина 5, с. 172 і в примітці 4. «Гітваадуйот» 5744, частина 2, с. 687. І ще.
- ^ Початок тижневої глави «Бегаалотха».
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Мікец», Шабат Хануки 5718 (18 грудня 1957).
- ^ А за іншими версіями — рабі Еліезер, або за версією Рашби, як нижче, — Рабі.
- ^ Мідраш Мішлей і «Ялкут Шимоні», згадані вище.
- ^ Ахарей мот 16, 34.
- ^ Розділ 46.
- ^ Емор 23, 32.
- ^ Ахарей 16, 30.
- ^ Маамар «Легавін ме-Разаль коль га-моадім», 5716.
- ^ Сіха Лаг ба-Омеру 5743 — «Лікутей сіхот», т. 37, у доповненнях, с. 140.
- ^ Шабат тижневих глав «Хукат-Балак», 12 тамуза 5712 (5 липня 1952).
- ^ «Лікутей сіхот», частина 5, с. 172, перекладено на лашон га-кодеш у «Шаарей га-моадім».