Перейти до вмісту

Прийдешнє майбутнє

Матеріал з Хабадпедії

Прийдешнє майбутнє — загальна назва часу в майбутньому, після істинного і повного Визволення.

У прийдешньому майбутньому

Час майбутнього охоплює кілька періодів і етапів, і роз'яснення суті кожного з них — окрема тема:

«Дні Мошіаха»

Основна стаття – Дні Мошіаха

Після приходу Мошіаха царство повернеться до Ізраїлю, буде збудовано Третій Храм і всі сини Ізраїлю зберуться в Землі Ізраїлю. У цей період, коли сини Ізраїлю будуть вільні від тягаря вигнання і від поневолення царствами, а народи світу служитимуть їм, — вони зможуть займатися вивченням Тори і виконанням заповідей у досконалій повноті. Про цей період сказано[1]: «І там здійснимо перед Тобою, згідно із заповіддю волі Твоєї».

На думку Рамбама[2] (і, можливо, також згідно з іншими думками), сам цей період поділяється на два періоди: у першому з них світ ітиме своїм звичайним шляхом, а в другому відбуватимуться чудеса, що виходять за межі природи[3].

Воскресіння мертвих

Основні статті – Воскресіння мертвих, Світ прийдешній

Через деякий час після приходу Мошіаха[4] мертві воскреснуть до життя. Відтоді почнеться період «світу воскресіння», в якому сини Ізраїлю отримають нагороду за свою працю — за вивчення Тори і виконання заповідей під час вигнання, а також у Дні Мошіаха. Цей період вирізняється Б-жественним розкриттям, вищим і піднесенішим, ніж у період Днів Мошіаха, і саме він (згідно з рішенням хасидуту) називається «Світом прийдешнім».

І у Світі прийдешньому буде два періоди, і вони виражають два піднесення: у першому періоді-піднесенні буде (на його початку) трапеза Шор га-бара і Левіатана, і в ньому буде нагорода за вивчення Тори і виконання заповідей. У другому періоді буде ще більше піднесення — про нього сказано[5]: «У Світі прийдешньому немає ні їжі, ні пиття, але праведники сидять із вінцями на головах і насолоджуються сяйвом Шхіни». Це піднесення вище за зв'язок із вивченням Тори і виконанням заповідей, і воно виходить від Ацмуту[6].

Сьоме тисячоліття

Періоди Днів Мошіаха і воскресіння мертвих входять до «шести тисяч років, які існує світ»[7]. Певною мірою ці періоди ще належать до часу праці синів Ізраїлю. А після цього почнеться сьоме тисячоліття, в якому буде нагорода за всю працю загалом — як під час вигнання, так і в Дні Мошіаха та під час воскресіння мертвих, — нагорода, яка вища за межі праці[8].

Про сьоме тисячоліття сказано[7]: «одне — зруйноване», тобто в ньому скасується звичайне буття, матеріальне, що приховує Б-жественність. У ньому завершаться всі піднесення всіх попередніх періодів, і вони прийдуть до повноти всіх піднесень і до спокою (як день Шабату — повнота піднесень днів тижня, який є днем спокою[9]).

Душа в тілі

Основна стаття – Вічне життя

Попри різні думки з цього питання, вчення хасидуту вирішує, що й після всіх періодів і етапів прийдешнього майбутнього сини Ізраїлю житимуть вічним життям як душі в тілах. І найвеличніші піднесення будуть у матеріальному світі — для душ у тілах.

Уже перебуваємо в «прийдешньому майбутньому»

Під час роздавання доларів у піст 17 тамуза 5751 (29 червня 1991) Ребе сказав батькові й матері рава Шалома-Дов-Бера Вольпо — у відповідь на їхнє прохання про благословення для сина, коли вони сказали, що він уже був у «тих, хто сіє з піснею», а тепер треба, щоб було «з піснею пожнуть»: «Тепер уже перебуваємо біля прийдешнього майбутнього. Написано, що в прийдешньому майбутньому буде „той, хто сіє, зустрінеться з тим, хто жне“»[10].

Див. також

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Текст молитви Мусаф.
  2. ^ Закони про царів, розділи 11 і 12. Згідно з «Лікутей сіхот», т. 27, «Бехукотай» 3.
  3. ^ Згідно з його думкою, воскресіння мертвих відбудеться в цей період.
  4. ^ Див. у статті про нього — Воскресіння мертвих.
  5. ^ Брахот 17а.
  6. ^ «Гемшех 5666», с. 105.
  7. ^ 1 2 Сангедрін 97а.
  8. ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 29, с. 142, і в примітці 42 там.
  9. ^ І як сказано про цей період (Мішна, Тамід, наприкінці): «Псалом, пісня на прийдешнє майбутнє, на день, який увесь — Шабат і спокій для вічного життя».
  10. ^ «Діврей Мошіах» 5751, т. 4, с. 361.


Повідомити про помилку на цій сторінці