Перейти до вмісту

Шміні Ацерет

Матеріал з Хабадпедії
Гакафот у Сімхат Тора. Малюнок: Залман Кляйнман

Шміні Ацерет — свято, що відзначається 22 тішрея, в останній день після свята Сукот. У Святій Землі цього дня відзначають свято Сімхат Тора, а в діаспорі Сімхат Тора відзначається після Шміні Ацерет, у другий святковий день діаспори — 23 тішрея.

Наші Ребе, провідники поколінь, багато говорили про гідність цього свята, від якого радість поширюється на весь рік, і тому слід намагатися використати час цього дня якомога більше для радості й танців[1].

Джерело свята

Про свято Шміні Ацерет написано в Торі:

Восьмого дня святкове зібрання буде у вас, жодної роботи не робіть. І принесіть всеспалення в огняну жертву, приємні пахощі Г-сподові: одного бика, одного барана, сім однолітніх ягнят без вади. Хлібний дар їхній і возливання їхні для бика, для барана і для ягнят, за числом їхнім, за уставом. І одного козла в жертву за гріх, окрім постійного всеспалення, і хлібного дару його, і возливання його.

— Хумаш Бемідбар, 29, 35–38.

У Гемарі написано, що Шміні Ацерет вважається окремим святом у шести законах, перелічених у мнемоніці «ПаЗаР КаШаВ»: П — жереб, З — час, Р — свято, К — жертва, Ш — пісня, Б — благословення[2]. У ученні хасидуту роз'яснюється зміст мнемоніки «ПаЗаР КаШаВ»: вона виражає те, що через «ПаЗаР» — розсіювання і скасування єшут — виникає «КаШаВ» — можливість слухати і сприймати святість, і в цьому зміст свята Шміні Ацерет — сприйняти святість[3].

Заповіді та звичаї свята

Перебування в суці

У хасидизмі Хабад суворо стежать (у діаспорі) за тим, щоб нічого не їсти й не пити поза сукою і в Шміні Ацерет (без благословення «лешев ба-сука»), хоча в інших громадах, у литваків і в хасидів, цього дня не прийнято їсти й пити в суці.

Гакафот

Малюнок, що зображує гакафот, які проводив рабі Леві-Іцхак, батько Ребе, під час свого заслання в Чиїлі.
Основна стаття – Гакафот

В Ізраїлі прийнято обходити біму для читання Тори із сувоями Тори у свято Сімхат Тора, з радістю, піснями і танцями, і так святкувати завершення читання всієї Тори. Цей звичай виник у країнах Ашкеназ сотні років тому[4], і звідти поширився в сефардських громадах. Рабі Хаїм Віталь наводить[5], що його вчитель Арізаль дотримувався цього звичаю, і також указав джерело звичаю в книзі «Зогар»:

Ве-нохагін ле-мевад Ісраель імах хедва, ве-іткріят Сімхат Тора. У-меаттеран ле-Сефер Тора бе-хетер ділей
Переклад: І заведено в Ізраїлю влаштовувати з нею радість, і називається вона Сімхат Тора. І прикрашають сувій Тори його короною

— «Зогар», частина 3, 256б

Рабі Іммануель-Хай Рікі наводить, що звичай проводити гакафот існує не тільки в Сімхат Тора, а й у Шміні Ацерет (у діаспорі — там Шміні Ацерет є першим днем свята, а Сімхат Тора — другим)[6], і слідом за ним Алтер Ребе постановив так у своєму сидурі[7]. Звичай Хабаду — проводити гакафот у ніч Шміні Ацерет, у ніч і вдень Сімхат Тора[8].

У наших Ребе, провідників поколінь, гакафот у Шміні Ацерет проходили серйозно порівняно з гакафот Сімхат Тора, під час яких радість була більшою, понад міру й обмеження[9]. Водночас Ребе запровадив звичай, щоб уже в Шміні Ацерет гакафот проходили в радості, що воістину проривається крізь усі обмеження[10]. Ребе докладно пояснив причину цього: у наш час необхідно скасувати вигнання за допомогою радості, і тому слід робити це, навіть змінюючи звичайний порядок (подібно до розповіді про Алтер Ребе, який провів сурміння в шофар до молитви і тим самим духовно забезпечив перемогу у війні Росії з Францією)[11].

У вченні хасидуту докладно роз'яснюється чеснота гакафот як радості, що вища за всяке обмеження, у якій об'єднуються всі євреї без різниці, і ця радість спричиняє піднесення у вивченні Тори всього року.


Виклик до Тори

Основна стаття – Читання Тори в Сімхат Тора

У Сімхат Тора особливо суворо намагаються бути викликаними до Тори, і в громадах Ізраїлю існують різні звичаї: чи повторювати читання знову і знову, доки всі не удостояться бути викликаними, чи викликати кількох разом.

Крім того, існують особливі звичаї, пов'язані з викликом до Тори, наприклад особливий виклик для дітей, що називається «Коль га-неарім», виклик Хатан Тора і Хатан Берешит, а також особливі піюти, пов'язані з читанням Тори.

Ізкор

Між читанням Тори і молитвою мусаф у синагозі читають молитву Ізкор, у якій діти поминають душі своїх померлих батьків і просять для душ спокою в Ган Едені. Той, у кого живі батько й мати, виходить із синагоги під час поминання душ.

Молитва про дощ

У молитві мусаф цього дня починають згадувати дощ у молитві, промовляючи «Машів га-руах у-морід га-гешем»[12]. У зв'язку з цим до повторення молитви хазаном мусафу було включено «Молитву про дощ», що містить кілька піютів, у яких підноситься молитва до Всевишнього про дощ.

В ученні хасидуту пояснюється, що молитва про дощ пов'язана зі змістом цього дня — «Шміні Ацерет», «ацерет» у значенні сприйняття: цього дня внутрішнім чином сприймаються всі впливи, притягнуті у свято Сукот, і так вони розкриваються й поширюються на весь рік у матеріальному; і це і є суть дощу[13].

У вченні хасидизму

В ученні хасидуту роз'яснюється[14], що Шміні Ацерет — від слова «сприйняття» («ацерет» — від слова «сприйняття»[15]) усього, що було в місяці тішрей, починаючи з «Поставте Мене царем над собою» в Рош га-Шана.

Шміні Ацерет («шміні» — від слова «жир»[16]) — це вижимка та «есенц»[17] усього, що було в місяці тішрей[18], і в ньому сприймається («ацерет» — від слова «сприйняття») усе це. І завдяки цьому все це (усе, що було в місяці тішрей) поширюється на весь рік, як пише Ребе Цемах Цедек[19], що «в ньому (у Шміні Ацерет) весь Ізраїль отримує достаток свого провадження в своїй Торі та в своєму служінні на весь рік».

У Шміні Ацерет кожен єврей отримує сили на весь рік, щоб у мирські справи, які самі по собі буденні, він міг внести святість і зробити з них оселю в нижніх світах[20].

Дні Хабаду

Основна стаття – Шміні Ацерет 5738
  • У ніч Шміні Ацерет 5738 року (1977/1978) у Ребе стався важкий серцевий напад у самий розпал гакафот, і він не виходив додому і до громади хасидів до Рош ходеш кислева 5738 (листопад–грудень 1977).

Див. також

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, частина 4, лист 782.
  2. ^ Трактат «Рош га-Шана», аркуш 4, стор. 2.
  3. ^ «Лікутей Тора», драшот на Шміні Ацерет, 91б.
  4. ^ Рабі Айзик з Тирнави, «Сефер га-мінгагім» — Шміні Ацерет. «Левуш» і Рама, «Орах хаїм», розділ 669.
  5. ^ «Шаар га-каванот» 104а.
  6. ^ «Мішнат хасидім», трактат «Ємей міцва ве-сука», розділ 12.
  7. ^ Див. докладно в збірнику «Ор Ісраель» (Монсі) 61, стор. 260. І в статті рава Нахума Грінвальда в зовнішніх посиланнях.
  8. ^ «Ковец Любавич», випуск 5, стор. 72.
  9. ^ Сіха ночі 5-го дня свята Сукот 5751 (7 жовтня 1990). Ніч Сімхат Тора 5744. День Сімхат Тора 5726. 5752.
  10. ^ Згадані вище сіхот 5744 (1983/1984) і 5752 років (1991/1992).
  11. ^ Згадана сіха 5744 року (1983/1984).
  12. ^ Мішна і Гемара, початок трактату «Таніт».
  13. ^ «Лікутей Тора», Шміні Ацерет, 92г. І в інших місцях.
  14. ^ «Лікутей Тора», драшот на Шміні Ацерет, 86в. Див. також «Лікутей Тора», драшот на Сукот, 78, кінець стовпця в і початок стовпця г. Там само, 79в; 81в.
  15. ^ «Лікутей Тора», драшот на Шміні Ацерет, 85в. Там само, 88г; 91а. Сидур (з ДАХ), «Шаар га-лулав», 263в. «Маамарей Мітлер Ребе», Ваїкра, т. 1, кінець с. 390, і вказане там. «Ор га-Тора», Сукот, там само. Там само (доповнення), кінець с. 1946. І в багатьох місцях.
  16. ^ «Ор га-Тора», Шміні Ацерет, с. 1817; кінець маамару, що починається словами «Ба-йом га-шміні ацерет», 5674 (Гемшех 5672, т. 1, с. 435); кінець маамару, що починається словами «Ба-йом га-шміні шалах», 5678 («Сефер га-маамарім 5678», с. 45), і в інших місцях – від імені Магіда – що «шміні» — від слова «жир». А в кінці маамару, що починається словами «Ба-йом га-шміні ацерет», 5694 (5711) («Сефер га-маамарім 5711», с. 60), 5702 («Сефер га-маамарім 5702», кінець с. 35), 5703 («Сефер га-маамарім 5703», с. 53) — як в основному тексті. Див. також «Ор га-Тора», там само, початок с. 1818.
  17. ^ Див. «Ор га-Тора», Балак, с. 926: «асенція» — так сказав Адмор (хай перебуває душа його в раю) про аспект Шміні Ацерет.
  18. ^ Див. маамар, що починається словами «Ба-йом га-шміні шалах», 5563 («Сефер га-маамарім 5562», т. 2, с. 556), 5678 («Сефер га-маамарім 5678», с. 39), 5693 («Сефер га-маамарім — Кунтресім», т. 1, 254а). І в інших місцях.
  19. ^ У «Короткому викладі вчення на вірш „Ба-йом га-шміні шілах“ тощо .. 5563» – «Ор га-Тора», Шміні Ацерет, кінець с. 1818. І див. початок цього маамару 5563 року (1802/1803) там само.
  20. ^ Маамар, що починається словами «Ба-йом га-шміні», «Сефер га-маамарім — Мелукат», т. 2.

Повідомити про помилку на цій сторінці