11 тішрея
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
Тішрей · Хешван · Кислев · Тевет · Шват · Адар | |||||||||
11 тішрея — одинадцятий день першого місяця[2] в єврейському календарі. Цей день називається «Ім'я Всевишнього»[1]. Ця дата припадає на ткуфу тішрея і може випадати на неділю, вівторок, четвер і п'ятницю.

У вченні хасидизму

Звичай Хабаду — цього дня починати молитися трохи раніше, щоб виразити наше бажання додати в служінні Всевишньому після служіння тшуви в Йом Кіпур.
Ребе пояснює, що цей день називається «Готс номен», оскільки в Йом Кіпур людина піднімається зі ступеня на ступінь, поки не досягає ступеня «перед Гаває очиститеся», вище за Ім'я Всевишнього, і особливо після семиразового проголошення «Г-сподь — Він Б-г» наприкінці молитви Неїла, коли щоразу вона піднімається на вищий ступінь, поки Ім'я Гаває щодо неї не стає як Ім'я Елокім, яке приховує й утаює. І тому наступний за ним день називається в народній мові на вулицях «Готс номен», оскільки він вищий за будь-яке ім'я чи ступінь[3].
Ще одна, простіша причина особливої назви цього дня: після десяти днів, у які ми говорили «Святий Цар», ми знову промовляємо Його Ім'я — «Святий Б-г», і тому цей день називається «Ім'я Всевишнього»[4].
Пояснюється, що чотири дні між Йом Кіпуром і святом Сукот відповідають чотирьом літерам Імені Гаває , тобто кожного дня розкривається й світить одна літера Імені Гаває, яке в душі, і в цей день світить і розкривається аспект літери «йуд» Імені Гаває в душі; і пояснюється, що це одне з пояснень того, чому цей день називається Ім'ям Всевишнього.[5]
Щодо змісту служіння цього дня Ребе пояснює, що після того, як єврей піднявся на такий піднесений ступінь, він має продовжити піднесення, досягнуті ним у Йом Кіпур, у будні, бо в цьому мета всього служіння в другій половині місяця тішрея — притягнути Б-жественне розкриття у світ, аж до внутрішнього засвоєння в Шміні Ацерет і Сімхат Тора.
«Саме тепер треба робити тшуву»
Ребе Раяц розповів, що одного разу увійшов до свого батька, Ребе Рашаба, цього дня і запитав його, яке служіння тепер, і той відповів: «Іцтер дарф мен тшуве тон» [= саме тепер треба робити тшуву][6]. Ребе пояснив, що з того, що чотири дні між Йом Кіпуром і Сукот — дні радості, зрозуміло, що служіння тшуви має відбуватися в радості[7].
Цей вислів на перший погляд дивовижний, адже після Йом Кіпуру людина цілком чиста від провин — аж до того, що Баві бен Буті, який приносив щодня жертву ашам талуй, побоюючись, чи не згрішив він, мудреці не дозволили принести ашам цього дня, адже Йом Кіпур уже спокутував[8], — то чому ж це час робити тшуву?
Пояснення в тому, що саме після того, як єврей піднімається на найвищі ступені, він відчуває, що рівень служіння, який раніше був для нього достатнім, тепер вважається гріхом, і він має зробити тшуву, оскільки тепер від нього вимагається вищий ступінь[9]. А оскільки справжня тшува — це «і дух повернеться до Б-га, Який дав його» [тобто, будучи душею в тілі, своїм служінням душа з'єднається й повернеться до свого кореня і вищого джерела[10]], тому тшува після Йом Кіпуру незрівнянно вища за тшуву до того (включно — у Йом Кіпур і навіть у молитві «Неїла»[11]), і тому саме тоді час робити тшуву[12].
І це виявляється в служінні єврея в 4 дні між Йом Кіпуром і Сукот (що відповідають 4 літерам Імені Гаває), дні, у які єврей займається справами, які самі собою ще не є заповіддю, а лише підготовкою до заповіді, — присвячувати свій час (і навіть відриватися від вивчення Тори), щоб придбати мегадрін етрог, і так само щодо інших видів – бо саме в прикрашанні справ, які ще не є заповіддю, а лише підготовкою до заповіді, виявляється глибока відданість єврея Б-жественності через його любов до Всевишнього — набагато більше, ніж через прикрашання самої заповіді[13].
Виголошення хасидуту
Деякі з наших Ребе, провідників поколінь, мали звичай виголошувати маамари хасидуту цього дня; так, наприклад, Мітлер Ребе постійно виголошував маамари цього дня, і також у Ребе траплялося, що Ребе виголошував маамари хасидуту цього дня.
Події в єврейській історії
- 2448 (-1313 до н. е.) — Моше Рабейну зібрав увесь народ Ізраїлю після свого спуску з гори Синай.
- 4227 (07/10/466 за загальним літочисленням) — рав Гуна, син Мар Зутри, помер.
- 4227 (07/10/466 за загальним літочисленням) — рав Тав'юмі — Мар бар рав Аші, голова єшиви в Сурі, помер.
- 4893 (29/09/1132 за загальним літочисленням) — рабейну Іцхак га-Леві зі Шпаєра, з тосафістів, помер.
Дні Хабаду
Події
- 5553 (27/09/1792 за загальним літочисленням) — відбулася церемонія введення в «хедер» Ребе Цемах Цедека його дідом Алтер Ребе.
- 5655 (11/09/1894 за загальним літочисленням) — рав Єгошуа-Айзік Барух, голова й машпіа хабадської громади в Ковно.
- 5727 (25/09/1966 за загальним літочисленням) — рав Хаїм Вольф, шаліах Ребе в Єрухамі.
- 5717 (16/09/1956 за загальним літочисленням) — рав Азріель-Шалом-Хаїм-Барух Левківкер, з видатних хасидів Хабаду в Одесі, віддавав свою душу поширенню Тори і заповідей.
- 5724 (29/09/1963 за загальним літочисленням) — рав Леві Гроссман, рабин північного Тель-Авіва й автор книги «Шем у-шеаріт».
| Вислів дня — 11 тішрея — з календаря «Гайом йом» | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ «Сефер га-мінгагім». Докладніше див. «Оцар мінгагей Хабад», т. 1, с. 256.
- ^ за рахунком місяців від місяця тішрей і сьомий місяць за рахунком місяців від місяця нісан.
- ^ Сіха наступного дня після Йом Кіпуру 5749.
- ^ Від імені Бааль-Шем-Това, наведено в примітці в «Сефер га-мінгагім».
- ^ «Ігрот кодеш» Магаріяца, т. 1, с. 194, і в книзі «Ле-шема озен», с. 145 (від імені його святості Магаріяца), наведено в «Оцар мінгагей Хабад» — Елул-Тішрей — (Мондшайн Єгошуа), і вказане там.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 5, с. 4 (надруковано також у «Лікутей сіхот», т. 14, с. 400). І див. в іншій версії в трапезі на виході Йом Кіпуру 5689.
- ^ «Ігрот кодеш» там само.
- ^ Крітот, розділ 6, мішна 3, і в коментаторів Мішни там.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 1, с. 13. Сіха Шабату глави «Гаазіну» 5742 докладно. І див. сіху ночі Сімхат Тора 5718.
- ^ Фрагмент у цих дужках — із сіхи Шабату тижневої глави «Гаазіну», 13 тішрея 5726 (9 жовтня 1965). «Торат Менахем», том 45, с. 58.
- ^ Див. також сіху Шабату тижневої глави «Гаазіну», 13 тішрея 5726 (9 жовтня 1965), «Торат Менахем», том 45, с. 58: «А оскільки єврей постійно піднімається зі ступеня на ступінь, то зрозуміло, що ця тшува – у певному сенсі – вища навіть за тшуву Йом Кіпуру в молитві «Неїла»!...»
- ^ «Лікутей сіхот», там само. І див. також у сіхі Шабату глави «Гаазіну» 5719 докладно про перевагу тшуви цих днів.
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Гаазіну», 13 тішрея 5726 (9 жовтня 1965). «Торат Менахем», том 45, с. 58.