Перейти до вмісту

Ктувім (Писання)

Матеріал з Хабадпедії

Ктувім — частина ТАНАХу, до якої входять одинадцять книг і сувоїв.

Книги Ктувім

  • Тегілім — Тегілім — книга з Ктувім, що містить різні псалми, укладена царем Давидом разом із десятьма старцями. У книзі Тегілім сто п'ятдесят псалмів різних видів: псалми хвали, псалми подяки, псалми прославлення.
  • Йов — Йов — це образ праведника, про якого йдеться в книзі Йова, третій частині «Ктувім» у ТАНАХу, що зазнав тяжкого випробування — стражданнями, які стали символом найвищого ступеня мук і страждань, — «страждання Йова». Книгу Йова написав Моше Рабейну[1].
  • Мішлей — книга Мішлей — це книга, у якій записані притчі царя Шломо, що уклав їх святим духом, а записали їх цар Хізкіягу та його сподвижники[2].
  • Ейха — сувій Ейха — це сувій, написаний пророком Ірміягу[3] ще до зруйнування, у пророцтві про зруйнування Храму і вигнання. Заведено читати цей сувій у ніч Тіша бе-Ав і вдень[4]. Перше джерело про читання сувою в Тіша бе-Ав трапляється в трактаті «Софрім»[5], а в Єрусалимському Талмуді[6] наводиться про амораїв, які мали звичай читати його в Тіша бе-Ав.

Книга містить пісні плачу й оплакує жахливе становище Єрусалима під час облоги напередодні зруйнування, сумне й тяжке становище Єрусалима і всього народу Ізраїлю після зруйнування, і подальше приховування Б-жественного лику. Вона також виправдовує суворий вирок, винесений Ізраїлю за його численні гріхи та провини.

  • Шир га-ширім — сувій Шир га-ширім — один із п'яти сувоїв у ТАНАХу, що належить цареві Шломо; про нього сказано, що він на щаблі «Святеє Святих», і його записали цар Хізкіягу та його сподвижники[7].
  • Рут — сувій Рут — один із п'яти сувоїв Писаної Тори, і його написав пророк Шмуель[8].

Сувій присвячений меті й призначенню людини, запереченню справ цього світу і завершується висновком: «Підсумок усього, все почуто: Б-га бійся і заповідей Його дотримуйся, бо в цьому вся людина»[10].

  • Естер — Мегілат Естер (Сувій Естер) — одна з 24 книг Святого Письма, з Ктувім. Сувій написали мужі Великих зборів[11], і він розповідає історію свята Пурим.

Сувій читають із благословенням у свято Пурим уночі та вранці.

  • Даніель — книга Даніеля присвячена періоду від вигнання Єгояхіна, царя Юдеї, Навуходоносором. Вісімнадцять років від завоювання Єгоякима до зруйнування Першого Храму, до днів Дар'явеша II, царя Персії та Мідії, тобто початку днів Другого Храму. У Талмуді сказано, що книгу уклали мужі Великих зборів, тобто на початку періоду Другого Храму.
  • Езра — її місце після книги Даніеля і перед книгою Нехемьї, і її написав Езра[12]. Мудреці кажуть, що спочатку книга Езри включала книгу Нехемьї, і обидві вони вважалися однією книгою, що називалася «Езра». Книга присвячена, серед іншого, історії Езри-книжника.
  • Нехемья — згідно з поділом ТАНАХу, вона вважається частиною книги Езри, а не окремою книгою. Книга присвячена переважно відновленню єврейського поселення в Ерец-Ісраель тими, хто повернувся до Країни на початку періоду Другого Храму, приблизно в п'ятому столітті четвертого тисячоліття. Книгу написав Нехемья бен Хахалья[13], очільник євреїв Країни в той період, призначений перською владою.
  • Діврей га-ямім — Діврей га-ямім — книга з книг Писання, книга входить до розділу Ктувім. Книга подає на своєму початку генеалогічний огляд від Адама га-Рішона до родин дванадцяти колін та їхніх нащадків, після чого хронологічно оглядає історію народу Ізраїлю від кінця періоду царства Шауля до зруйнування Юдейського царства і декларації Кореша. Книгу Діврей га-ямім написали частково Езра-книжник, а іншу її частину — Нехемья бен Хахалья[14].

У Галахі

У «Шулхан арусі», «Йоре деа»[15], постановлено[16]: «І кладуть Хумаші на Пророків і Писання, але не кладуть Пророків і Писання на Хумаші». Рама додає до цього: «Але Писання на Пророків або навпаки — дозволено». Шах зазначає[17], що його джерело — слова Рана[18] і Тосафот[19].

«Маген Аврагам» пояснює[20], що хоча не в усіх однакова святість[21], суворості в цьому дотримувалися лише щодо Тори, святість якої суворіша. Але в Рами в іншому сеїфі[22] написано, що Хумаш, зроблений в оправі, як заведено, рівний за святістю книгам Пророків, однак у цьому слід бути обережним.

У порядку віршів із Тори, Пророків і Писань, які промовляють у Рош га-Шана в «Малхуйот, Зіхронот, Шофарот», вірші з Писань ставлять перед віршами з Пророків[23]. Рішонім і ахаронім наводили різні причини того, що вірші з Писань ставляться раніше[24].

У прийдешньому майбутньому

Рамбам пише[25], що всі книги Пророків і всі Писання будуть скасовані в дні Мошіаха, крім Мегілат Естер (Сувою Естер). І в його формулюванні:

Він залишається, як п'ять Хумашів Тори і як закони Усної Тори, які ніколи не скасовуються. І хоча будь-яка згадка про біди буде скасована, як сказано: «Бо забуті будуть колишні біди, і бо сховані вони від очей Моїх»[26], дні Пуриму не будуть скасовані, як сказано: «І ці дні Пуриму не скасуються в юдеїв, і пам'ять про них не зникне в нащадків їхніх»[27]

.


Примітки

  1. ^ Барайта в Бава батра, 14б.
  2. ^ Бава батра, 15а.
  3. ^ Див. Гітін 58а. Таанит 22б. Тосефта, Таанит 2, 10. Ейха раба 1, 53. Та ін.
  4. ^ Такий звичай Хабаду
  5. ^ 14, 3; 18, 4
  6. ^ Шабат, 79а
  7. ^ Бава батра, 15а.
  8. ^ Бава батра, 14б.
  9. ^ Бава батра, 15а.
  10. ^ Когелет 12, 13. І див. «Ігрот кодеш», том 20, лист 7447.
  11. ^ Бава батра, 15а; і див. «Седер олам», розділ 29, де пояснюється, що Естер написала Мегілат Естер (Сувій Естер), і див. «Хідушей га-Різ га-Леві» на Рамбама, «Закони про сувій», розділ 2, закон 9
  12. ^ Бава батра, 14б.
  13. ^ Магаршаль, Бава батра, 14б
  14. ^ Бава батра, 15а, і рішонім там.
  15. ^ Сіман 282, сеїф 17
  16. ^ Із барайти, Мегіла 27а
  17. ^ Сеїф катан 14
  18. ^ За аркушами Ріфа 8б, коментар, що починається словами «Маніхін»
  19. ^ Бава батра 13б, коментар, що починається словами «Рабі Єгуда». Хоча з «Шіта мекубецет», Мегіла 26б, наводиться, що вважають, ніби є відмінність між Пророками і Писаннями
  20. ^ В «Орах хаїм», сіман 28, сеїф катан 4
  21. ^ Як він навів у розділі 153, сеїф катан 2, зі слів Рана, що слова пророків називаються «словами переказу», які вони отримали з уст Всемогутнього через пророцтво, а Писання називаються «словами святості», оскільки вони сказані святим духом. І так само з'ясовано в респонсах Рі Мігаша
  22. ^ Там само, сеїф 1 (і зазначили, що так уже написано в «Тосафот рабі Єгуди га-Хасида» до Брахот 25б). А в «Арух га-шулхан» (там само, сеїф 22) і в книзі «Цдака у-мішпат» (5760), розділ 16, сеїф 30, зрозуміли, що це стосується і нашого закону
  23. ^ Тосефта, Рош га-Шана 2, 12; «Тур і Шулхан арух» 591, 4.
  24. ^ Див. Тосафот, Рош га-Шана, 32а, розділ, що починається словами «Матхіль»; Рітва там же; Ран там же, 9а; «Корбан Нетанель» на Роша там же, 4, 3, пункт 20.
  25. ^ Закони Мегіли і Хануки 2, 18.
  26. ^ Єшаягу 65 16
  27. ^ Естер 9 28

Повідомити про помилку на цій сторінці